Постанова

від 02.04.2021 по справі 237/3557/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/535/21

237/3557/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 237/3557/20

Номер провадження 22-ц/804/535/21

02 квітня 2021 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Лопатіної М.Ю.

суддів -Биліни Т.І., Мальцевої Є.Є.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство Шахтоуправління Південнодонбаське №1

розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Медведського М.Д.,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 (надалі: ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 ) про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті пошкодження здоров`я.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що з грудня 1996 року по березень 2020 року він працював гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті на ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 та має загальний трудовий стаж в підземних умовах більше 25 років. Працюючи протягом тривалого часу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці, позивач отримав професійне захворювання у виді хронічної попереково-крижової радикулопатії, у зв`язку з чим висновком медико-соціальної експертної комісії (далі: МСЕК) від 25 серпня 2020 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50 % та визнано особою з інвалідністю третьої групи з призначенням чергового переогляду 31 серпня 2022 року.

Позивач зазначав, що наявні у нього наслідки професійного захворювання приводять його до тяжких фізичних і моральних страждань, у нього змінився звичайний образ життя, він постійно відчуває біль у спині, що спричиняє йому дискомфорт. Крім того, він вимушений значний час витрачати на відвідування лікувальних закладів, проходження лікування, систематичні обстеження та консультації спеціалістів, що завдає йому певні незручності та приводить до обмеження у спілкуванні з сім`єю.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив стягнути з ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на його користь моральну шкоду, спричинену в результаті пошкодження здоров`я, в сумі 100 000 гривень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заданої професійним захворюванням, 100 000 гривень. Стягнуто з ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 судовий збір в дохід держави в розмірі 1000 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем сума морального відшкодування повністю відповідає тим моральним стражданням, які позивач зазнає внаслідок професійного захворювання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення змінити в частині розміру стягнутої на користь позивача моральної шкоди.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що місцевий суд при визначенні розміру моральної шкоди не врахував всі обставини справи, зокрема, відсутність протиправності в діях підприємства. Крім того, позивач працював на підприємстві свідомо, добровільно та знав, що специфіка роботи за його професією передбачає працю в шкідливих умовах для здоров`я.

Доводи і заперечення інших учасників справи.

Позивач своїм процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Мотивувальна частина.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до вимог ч.13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржене судове рішення в повній мірі не відповідає зазначеним вимогам закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

З 02 грудня 1996 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП Шахтоуправління Південнодонбське № 1 , де з 14 грудня 2001 року працював гірником очисного забою. 14 березня 2020 року позивача звільнено з підприємства відповідача у зв`язку з невідповідністю стану здоров`я виконуваній роботі, на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, що вбачається з копії трудової книжки (а.с.7).

14 липня 2020 року за результатами обстеження в клініці професіональних захворювань Інституту медицини праці національної академії медичних наук України позивачу було поставлено діагноз: хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії загострення з вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромами. Причинами виникнення у нього захворювання явились: дія несприятливих виробничих факторів (фізичне навантаження, вимушена робоча поза, вимушені нахили тулуба), параметри яких перевищували допустимі величини; стаж в шкідливих умовах понад 23 роки (а.с.11).

У відповідності до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 липня 2020 року, професійне захворювання у позивача виникло в результаті невиконання технологічних регламентів виробничого процесу, порушень режиму експлуатації технологічного устаткування, приладів, робочого інструменту, аварійних ситуацій, пошкодження захисних засобів і механізмів, систем вентиляції, екранування, сигналізації, освітлення, кондиціювання повітря, порушення правил охорони праці, гігієни праці, відсутність засобів індивідуального захисту, недосконалість технології, механізмів (а.с.14-15).

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 090740 від 31 серпня 2020 року та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 851626, ОСОБА_1 вперше було встановлено ступінь втрати працездатності в розмірі 50% з 25 серпня 2020 року по 01 вересня 2022 року у зв`язку із професійним захворюванням: попереково-крижовою радикулопатією та встановлено третю групу інвалідності, рекомендовано в подальшому спостереження та лікування у невропатолога, протипоказана важка фізична праця, роботи в підземних умовах (а.с.8-9).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року N 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Встановивши, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини відповідача, яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, а право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня встановлення висновком МСЕК втрати працездатності, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення статті 237-1 КЗпП України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, з роботодавця.

Доводи апеляційної скарги відповідача про добровільне виконання робіт у шкідливих умовах праці позивачем безпідставні та необґрунтовані, не спростовують наявність у відповідача обов`язку виконати вимоги частини другої статті 153 КЗпП України та статті 13 Закону України Про охорону праці , якими передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання приписів законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці й нести відповідальність у вставленому законом порядку за їх невиконання.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням глибини та ступеня моральних і фізичних страждань позивача, яких він зазнав та зазнає внаслідок професійного захворювання, встановлення йому втрати професійної працездатності у розмірі 50 %, характеру ушкодження здоров`я, що є незворотнім, а також з урахуванням принципів розумності і справедливості, апеляційний суд вважає за необхідне змінити розмір моральної шкоди, визначеної оскарженим рішенням суду першої інстанції, зменшивши його зі 100 000,00 гривень до 50 000,00 гривень.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржене рішення суду першої інстанції - змінити в частині розміру стягнутої моральної шкоди та, відповідно, судових витрат.

Розподіл судових витрат.

Зі змісту статті 382 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у справі, що розглядається, позов задоволено частково, тому в порядку частини першої статті 141 ЦПК України, з ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 500,00 грн, виходячи з розрахунку: 1000 грн ( судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви) х 50 % (частина задоволених позовних вимог) : 100%.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , який звільнений від сплати судового збору, понесені відповідачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 500 гривень за подачу апеляційної скарги повинні компенсуватися за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, оскільки при поданні апеляційної скарги відповідачем був зайво сплачений судовий збір у сумі 1 261,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4429 від 30 грудня 2020 року, є підстави для його повернення ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 на підставі вимог п.1.частини 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст. ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 задовольнити.

Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 01 грудня 2020 року в частині розміру відшкодування моральної шкоди та судового збору змінити.

Стягнути з Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 (ЄДРПОУ 34032208), що розташоване за адресою: Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 (ЄДРПОУ 34032208), що розташоване за адресою: Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4 в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 500,00 (п`ятсот) гривень.

Судові витрати, понесені відповідачем Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 (ЄДРПОУ 34032208) по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Повернути Державному підприємству Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 , яке знаходиться вул. Магістральній, 4 у м. Вугледар, Донецької області (ЄДРПОУ 34032208) переплачену суму судового збору на розрахунковий рахунок UA108999980313181206080005051, код класифікації доходів бюджету 22030101, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ - 37989721, отримувач коштів - Маріупольське УК/м. Маріуполь ОТГ/22030101, у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 50 коп. за платіжним дорученням №4429 від 30 грудня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Судді:

Повний текст постанови складено 02 квітня 2021 року.

Суддя: