Ухвала

від 01.03.2021 по справі 761/7697/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7697/21

Провадження № 1-кс/761/5248/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши в приміщені суду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019000000002302, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань31.10.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42019000000002302 від 31.10.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368 КК України.

Клопотання мотивованетим,що упровадженні управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління Державної фіскальної служби України перебуває кримінальне провадження №42019000000002302 від 31.10.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Державним підприємством «Зарубинський спиртовий завод» в період 1 кварталу 2019 року прихований об`єкт оподаткування у розмірі 47 348 507,82 грн.

Крім того, встановлено, що лікеро-горілчані заводи на території України здійснюють реалізацію необлікованих алкогольних напоїв, у тому числі які марковані марками акцизного податку з ознаками підроблення, а саме наступні суб`єкти господарювання: ТОВ «Прайм Лікеро-горілчаний завод», код ЄДРПОУ 33867124, ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», код ЄДРПОУ 33867056, ТОВ «Перший український горілчаний стандарт», код ЄДРПОУ 31049491, ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», код ЄДРПОУ 31082518, ПП «Олександрія Преміум», код ЄДРПОУ 42329970, ТОВ «Олександрійський лікеро- горілчаний завод», код ЄДРПОУ 40866496; ТОВ «Концерн «Біг-М», код ЄДРПОУ 24392909; ПРАТ «Люботинський завод «Продтовари», код ЄДРПОУ 24486154, ПрАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», код ЄДРПОУ 31597869 та інші в пері0д 2019- 2020 років.

По даному кримінальному провадженню згідно постанови проведення слідчих дій на іншій території від 16.02.2021 вих. М9616/7/99-99-03-01-17 першим ВРКП СУ ГУ ДФС у Луганській області 24.02.2021 проведено огляд приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено лікеро-горілчану продукцію.

За результатами огляду вищевказаної адреси встановлено, що марки акцизного податку, які наклеєні на лікеро-горілчані продукти мають ознаки підробки.

Постановою старшого слідчого з ОВС першого відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України ОСОБА_5 від 24.02.2021 вилучене під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42019000000002302 від 31.10.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368 КК України.

Враховуючи та узагальнюючи вищевикладене, з метою збереження речових доказів, до моменту з`ясування всіх подій та обставин розслідуваного кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на майно, тимчасово вилучене під час проведення огляду 24.02.2021.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у ньому.

Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Так, у провадженні управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління Державної фіскальної служби України перебуває кримінальне провадження №42019000000002302 від 31.10.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368 КК України.

Як убачається із матеріалів клопотання, накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно необхідно з метою збереження речових доказів, оскільки вилучені речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено,що арештом майна є тимчасове, доскасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених уст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3ст. 110 КПК Україниприймається у формі постанови.

Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 24.02.2021 майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовим доказом.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

У даному клопотанні та в долучених до нього матеріалах відсутні доводи щодо причетності зазначеного майна до кримінального правопорушення, при цьому відсутні докази того, що марки акцизного податку, які наклеєні на лікеро-горілчані продукти, вилучені під час огляду місця події, мають ознаки підробки, також не надана оцінка майну в розумінні ст.94 КПК України, відповідно до якої слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Крім того, згідно клопотання майно було тимчасово вилучено під час огляду місця події, при цьому, відсутні будь-які відомості про його санкціонованість в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42019000000002302, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань31.10.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 368 КК України, - залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1