Ухвала

від 05.04.2021 по справі 911/907/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"05" квітня 2021 р. Справа№ 911/907/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича

на рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020

у справі № 911/907/20 (суддя Кошик А.Ю.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УНІ-ПАК

до Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича

про стягнення 20 280,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю УНІ-ПАК звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича про стягнення 20 280,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.07.2020позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УНІ-ПАК 20 280,00 грн. вартості неповернутої зворотної тари та 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Цапок Максим Ігорович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Одночасно з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 у справі №920/763/20 та клопотання про залучення до участі в якості третьої особи на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Спеція Півночі та філію ЛКО №1 товариства з обмеженою відповідальністю ЛКО ГРУП .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.

Як зазначалося вище, заявник також, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Київської області області від 31.07.2020, посилаючись на те, що копію повного тексту рішення суду під час складання такого рішення не отримано, а також за адресою, яка зазначена позивачем у позовній заяві апелянт не проживає та не здійснює підприємницьку діяльність, за вказаною адресою проживає мати апелянта, однак поштові повідомлення від суду остання не отримувала в зв`язку з відсутністю листоноші та зазначає, що рішення суду апелянт отримав 09.03.2021.

Проте апеляційний суд вважає доводи відповідача стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що оскаржуване рішення було проголошено та складено повний текст вказаного вище рішення 21.07.2020.

Таким чином, оскільки у даному випадку повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 складено 21.07.2020, перебіг визначеного ч. 1 ст. 256 ГПК України двадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 у справі №911/907/20 починається з 22.07.2020 та закінчується 10.08.2020 включно. Разом з цим дану апеляційну скаргу подано 29.03.2021, тобто з пропуском строку.

Перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено, оскаржуване рішення відправлено за належною адресою скаржнику 26.08.2020, але повернуто з приміткою ПАТ Укрпошта за письмовою відмовою одержувача .

Поряд з цим колегія суддів зазначає, що згідно з данними сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича є: АДРЕСА_1 . Дану обставину відповідачем підтверджено також і у поданій апеляційній скарзі.

На вказану адресу судом першої інстанції надсилалася копія ухвали про порушення провадження у справі від 06.05.2020, яка отримана скаржником 13.05.2020, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яка наявне в матеріалах справи. (а.с. 72).

Також, колегія суддів зазначає, що розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю УНІ-ПАК не одноразово відкладався ухвалами суду від 26.05.2020, від 16.06.2020 та від 07.07.2020. Вказані ухвали відправлялись на адресу відповідача, за якою він зареєстрований, однак ухвали від 26.05.2020, 16.06.2020 повертались з відміткою за закінченням терміну зберігання , а ухвала суду від 07.07.2020 була повернута з відміткою за письмовою відмовою одержувача .

Апеляційний суд звертає увагу, що за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому у статті 120 ГПК України у чинній редакції також міститься положення, відповідно до якого у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Більш того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні письмові пояснення направлені відповідачем на адресу суду першої інстанції. (а.с. 81-83).

Таким чином колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що Фізична особа-підприємець Цапко Максим Ігорович був належним чином повідомлений про розгляд даної справи у суді першої інстанції. Тому виключні підстави для відсутності можливості застосування до поданої апеляційної скарги ч. 2 ст. 261 ГПК України у даній ситуації відсутні.

Відповідно до ст. 7 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також слід зазначити, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 оприлюднено в реєстрі 27.08.2020. Тобто, саме з цієї дати Фізична особа-підприємець Цапко Максим Ігорович, не отримавши копію рішення за допомогою засобів поштового зв`язку, міг дізнатися про наявність рішення.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Також, відповідно до п.3 ч.2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою, що підтверджується відповідно до пункту 8 ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 року.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строки.

Тому процесуальна бездіяльність скаржнника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.

Тобто, звернувшись до суду 29.03.2021 з апеляційною скаргою, скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Згідно з п. 3, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними . Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку, що підстави пропуску строку зазначені заявником не є поважними, що в свою чергу тягне за собою залишення апеляційної скарги без руху.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України у редакції до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича, колегією суддів встановлено, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції станом на день подання апеляційної скарги).

З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 3 153 грн. 00 коп. та розраховується наступним чином: 2 102 грн. 00 коп. (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 150% (при поданні апеляційної скарги) = 3 153 грн. 00 коп.

Таким чином, апелянту слід здійснити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 3 153 грн. 00 коп.

За таких обставин апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича на рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 підлягає залишенню без руху з підстави неподання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі, а також з підстави необґрунтованості заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідачу слід дотриматися зазначених в цій ухвалі вказівок і надати суду іншу заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо скаржник не усунув вищезазначені недоліки у строк встановлений судом, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено колегією судів протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 260 ГПК України).

Одночасно суд звертає увагу скаржника, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Слід зазначити, що клопотання про залучення третіх осіб колегією суддів не розглядалось в зв`язку з залишенням апеляційної скарги без руху.

Керуючись статтями 123, 164, 174, 234, 258, 259, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 у справі №911/907/20 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цапка Максима Ігоровича на рішення Господарського суду Київської області від 21.07.2020 у справі №911/907/20 залишити без руху , надавши скаржнику строк, не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 153 грн. 00 коп.

3. Попередити Фізичну особу-підприємця Цапка Максима Ігоровича, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків в частині надання доказів сплати судового збору доказів, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, а у випадку не усунення у встановлений термін недоліків стосовно подання заяви про поновлення строку з зазначенням поважності причин пропуску такого строку - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

4. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження до відома.

5. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз