ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" березня 2021 р. Справа№ 910/10035/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Тарасенко К.В.
Секретар судового засідання: Бовсунівська Л.О.
За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 23.03.2021р.
Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/10035/20 (суддя Сівакова В.В., м. Київ)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ"
про стягнення 312 333,36 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ" (далі - позивач/ТОВ "ДПА Київ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" (далі - відповідач/ ТОВ "Телк "Транслогістик Київ") про стягнення 312 333,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами Договору постачання програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу Windows Azure № 31/04-18 від 01.01.2018, позивачем було надано відповідачу продукцію у вигляді онлайн-сервісу. Умовами Договору постачання програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу Windows Azure № 31/04-18 від 01.01.2018 встановлено, що протягом 5 робочих днів з дати здійснення постачання програмної продукції відповідач підписує акт прийняття-передачі або в той же строк надає письмову обґрунтовану відмову від його підписання. У зв`язку з тим, що з 13.12.2018 відповідач не неналежно виконує взяті на себе за Договором постачання програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу Windows Azure № 31/04-18 від 01.01.2018 зобов`язання позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 312 333,36 грн, з яких 284.471,15 грн основного боргу, 14 223,58 грн штрафу за прострочення оплати, 7 816,86 грн штрафу за порушення строків підписання актів приймання-передачі, 5 821,77 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/10035/20 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 284 471,15 грн основного боргу, 14 223,58 грн, штрафу за прострочення оплати, 7 816,86 грн штрафу за порушення строків підписання актів приймання-передачі, 5 821,77 грн інфляційних втрат, 4 685,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції з посиланням на приписи ст.ст. 11, 509, 525, 526, 546, 547, 549, 551, 599, 611,612, 625 626, 627, 628, 629, 631, 662, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 216, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, встановив факт поставки позивачем ТОВ "Телк "Транслогістик Київ" програмної продукції на загальну суму 284 471,15 та факт несплати відповідачем отриманого товару (рекламна продукція) і, відповідно, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ДПА Київ" в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Телк "Транслогістик Київ" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення від 30.11.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга ТОВ "Телк "Транслогістик Київ" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом було норм матеріального права, зокрема - ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України та порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 7, 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також у неповним з`ясуванням обставин, які суд визнав встановленими.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- місцевий господарський суд залишив поза увагою умови п.п. 2.2.,2.4., 4.1., 4.2. Договору постачання програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу Windows Azure № 31/04-18 від 01.01.2018;
- постачальник в порушення прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору жодного разу не надав покупцю знижку на використання онлайн-сервісів; за розрахунками відповідача за весь період дії договору не надана знижка складає 411 281,05 грн, а отже має місце переплата за договором, що в свою чергу свідчить про відсутність заборгованості та відсутність підстав для її стягнення та нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання;
- у зв`язку з порушенням позивачем умов Договору щодо не надання знижки, у відповідача відсутні підстави для підписання відповідних додатків №№ 8-17 до договору;
- судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що акти приймання-передачі складені позивачем в односторонньому порядку, їх умови не відповідають умовам, які передбачені договору, а отже не підлягають підписанню покупцем;
- оскільки місцевий господарський суд встановив, що Додатки 8-17 до Договору не були підписанні з боку відповідача, тому за відсутності замовлень з боку покупця, у порушення п. 4.1. Договору постачальник здійснював постачання програмної продукції за цінами не узгодженими з покупцем.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
03.02.2021 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/10035/20- без змін.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача указував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Телк "Транслогістик Київ" у справі № 910/10035/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 , справу №910/10035/20 призначено до розгляду на 16.02.2021.
Проте у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу суду у відпустці, судове засідання, призначене на 16.02.2021, не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Телк "Транслогістик Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/10035/20 призначено на 23.03.2021.
Розгляд апеляційним судом клопотання ТОВ "Телк "Транслогістик Київ" про витребування доказів
В апеляційній скарзі відповідач просить апеляційний господарський суд витребувати від позивача відомості про базові ціни на програмну продукцію у вигляді онлайн -сервісу Windows Azure, які були вчинені у період з 01.01.2018 по 31.07.2019, відповідно до сайту http:azure.microsoft.com/ruru/pricing/.
Ч. 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Знідно із ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведені приписи процесуального закону, а також те, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не наведено обставин, які унеможливили подання ним доказів, які він просить витребувати, як не наведено і сукупності обставин, які вимагаються ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України для витребування доказів, зокрема не наведено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, як не надано і докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
23.03.2021 відповідачем до суду апеляційної інстанції були подані пояснення.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
З огляду на викладене, подані відповідачем письмові пояснення залишаються судом без розгляду відповідно до приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України як такі, що подані після закінчення строку для подання пояснень, заперечень, встановленого в п. 4. ухвали про відкриття апеляційного провадження від 19.01.2021.
Позиція представників сторін у справі
Представники скаржника вимоги апеляційної скарги підтримали, з викладених у ній підстав та просили апеляційну скаргу задовольнити. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/10035/20 прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача проти поданої апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва 30.11.2020 у справі № 910/10035/20- без змін, як таке що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як убачається із матеріалів справи, 01.01.2018 між ТОВ "ДПА Київ", як постальником та ТОВ "Омега-Строй+11", змінило найменування ТОВ "Телк "Транслогістик Київ", як покупцем було укладено Договір постачання програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу: Windows Azure № 31/04-18 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник бере на себе зобов`язання за допомогою всесвітньої мережі Інтернет здійснити постачання наступного ПП у вигляді онлайн-сервісу: Windows Azure, а покупець зобов`язується прийняти таке постачання та здійснити оплату на умовах, зазначених в даному договорі та додатку до нього.
Договором визначено наступні терміни
Правовласник - Microsoft Ireland Operations Limited (Atrium Building Block B, Carmenhall Road, Sandyford Industrial Estate, Dublin 18, Ireland)-Microsoft.
Windows Azure - ПП, що надається в електронному вигляді через мережу Інтернет чи електронну мережу, і характер яких передбачає автоматизацію їх надання та мінімальне людське втручання, і неможливість їх забезпечення за відсутності інформаційних технологій, включаючи програмне забезпечення та зміну чи оновлення програмного забезпечення.
Платформа Windows Azure - масштабна Інтернет-платформа служб хмарних обчислень, що розміщується в центрах обробки даних Правовласника, що включає в себе операційну систему для хмарних обчислень і набір служб для розробників. Технічні аспекти та особливості використання платформи Windows Azure викладені Правовласником на офіційному Інтернет-сайті vvww.windowsazure.com.
Програмна продукція (ПП) - результат комп`ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп`ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді Інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів, а також будь-яка пов`язана з нею інформація та документація.
Онлайн сервіс - ПП, що надається в електронному вигляді через мережу Інтернет чи електронну мережу, і характер якої передбачає автоматизацію її надання та мінімальне людське втручання, і неможливість її забезпечення за відсутності інформаційних технологій, включаючи програмне забезпечення та зміну чи оновлення програмного забезпечення.
У п. 2.1. Договору визначено, що сума Договору складається з вартості ПП у вигляді онлайн -сервісів, яку здійснює постачальник та приймає покупець протягом строку дії Договору в порядку, визначеному у Додатку до Договору та відображається у ньому.
Оплата здійснюється покупцем на користь постачальника не пізніше 5 (п`яти ) банківських днів з дати складання акта приймання-передачі ПП або в інші строки, які можуть бути визначені у Додатку або Додатках до Договору та відображаються у ньому ( п. 2.2. Договору).
За даним Договором надається знижка на використання онлайн-сервісів від базової/тарифної знижки у розмірі 27% від цін, що вказані на сайті http:azure.microsoft.com/ruru/pricing/.Знижка може змінюватися в більшу або меншу сторону в залежності від умов наданих Microsof (п. 2.4. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору на підставі замовлення, яке має містити найменування юридичної особи-покупця, назву зареєстрованого домену, місцезнаходження юридичної особи-покупця, номер та дату цього договору, об`єм та вид ПП, направленого на електронну адресу відповідальної особи постачальника Roman.Podaev@squaiio.com сторони укладають додаток до договору, який має бути погоджено сторонами протягом 2 (двох) робочих днів після отримання замовлення постачальником.
У п. 4.2 Договору сторони обумовили, що строк поставки ПП у вигляді онлайн-сервісу становить 15 (п`ятнадцять) робочих днів з дати підписання відповідного додатку до договору, про що сторони складають відповідний акт приймання - передачі ПП.
За умовами п. 4.4. Договору постачання ПП у вигляді онлайн-сервісу здійснюється через всесвітню мережу Інтернет за допомогою електронного листа (імейлу) від постачальника па електронну адресу hostmaster@dms.ua, що відображає передачу покупцю відповідних можливостей та містить в собі достатню інформацію для нормального господарського використання (зокрема, але не обмежуючись: лінк/ веб-посилання на сервер, де містяться дані активації для активації служби керування онлайн-сервісом або логін/пароль для входу в закриту частину сайту виробника для отримання вищевказаних даних).
Згідно з п. 4.5. Договору приймання-передача за цим договором супроводжується відповідним оформленням актів приймання-передачі та додатку до нього уповноваженими представниками сторін. Протягом 5-ти днів з моменту оплати покупець матиме доступ до ПП у вигляді онлайн-сервісу та/або матиме змогу отримати коди на активацію ПП у вигляді онлайн-сервісу (у разі потреби) на сайті https://www.microsoft.com/licensing/sei-vicecenter, про що сторони складають акт приймання-передачі.
Відповідно до п. 4.6. Договору покупець протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати здійснення постачання ПП у вигляді онлайн-сервісу (що одночасно є датою складання акту приймання-передачі згідно п. 4.8. цього Договору) підписує акт приймання-передачі або в той же строк надає постачальнику письмову мотивовану відмову від підписання акту.
Пунктом п. 4.7 Договору передбачено, що у випадку відсутності письмового мотивованого обґрунтування затримки, або відмови від підписання акта у визначений строк, вважається, що зобов`язання постачальника належним чином виконані, а акт - оформлений належним чином.
У випадку порушення покупцем строків оплати, вказаних у Договорі (Додатках до нього) більш ніж на 15 календарних днів, він сплачує на корить постачальника штраф у розмірі 5 відсотків від суми простроченого платежу, що підлягає оплаті ( п. 5.3. Договору).
У п. 5.5. Договору визначено, що за необґрунтоване порушенням покупцем строків підписання (за відсутності мотивованої відмови) акта приймання-передачі, які передбачені в цьому Договорі та порушенням відповідного зобов`язання, визначеного умовами цього Договору, він повинен сплатити постачальнику штраф у розмірі 1 відсотку від суми, яка визначена в цьому акті приймання-передачі.
Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 серпня 2019 року, а частині розрахунків - до їх повного виконання ( п. 9.1. Договору).
Сторонами підписувалися Додаткові угоди до Договору, у яких визначалися, зокрема, перелік програмної продукції у вигляді онлайн- сервісу, який постачається постачальним покупцю, відповідний період постачання такої програмної продукції, вартість, порядок розрахунків.
Позивачем подано наступні Додатки до Договору, які підписано обома сторонами, а саме:
- Додаток № 2 від 12.06.2018, вартість постачання ПП - 31 326,00 грн;
- Додаток № 3 від 12.07.2018, вартість постачання ПП - 223 719,75 грн;
- Додаток № 4 від 30.08.2018, вартість постачання ПП - 62.467,44 грн;
- Додаток № 5 від 12.09.2018, вартість постачання ПП - 101 936,03 грн;
- Додаток № 6 від 17.10.2018, вартість постачання ПП - 96 328,21 грн;
- Додаток № 7 від 14.11.2018, вартість постачання ПП - 99 675,54 грн,
У матеріалах справи наявні наступні Додатки до Договору, які з боку відповідача не підписані, а саме:
- Додаток № 8 від 13.12.2018, вартість постачання ПП - 104 020,23 грн;
- Додаток № 9 від 14.01.2019, вартість постачання ПП - 109 328,17 грн;
- Додаток № 10 від 12.02.2019, вартість постачання ПП - 108 270,21 грн;
- Додаток № 11 від 12.03.2019, вартість постачання ПП - 102 369,94 грн;
- Додаток № 12 від 12.04.2019, вартість постачання ПП - 108 979,67 грн; період постачання 01.03.2019 - 31.03.2019;
- Додаток № 13 від 13.05.2019, вартість постачання ПП - 104 825,41 грн, період постачання 01.04.2019 - 30.04.2019;
- Додаток № 14 від 13.06.2019, вартість постачання ПП - 109 993,92 грн, період постачання 01.05.2019 - 31.05.2019,
- Додаток № 15 від 12.07.2019, вартість постачання ПП - 2 056,51 грн, період постачання 01.05.2019 - 31.05.2019;
- Додаток № 16 від 19.08.2019, вартість постачання ПП - 406,87 грн, період постачання 01.07.2019 - 31.07.2019:
Додаток № 17 від 01.07.2019, вартість постачання ПП - 31 440,00 грн, строк оплати не пізніше 15.07.2019, період постачання з 01.06.2019 - 30.06.2019.
В матеріалах справи наявні наступні акти приймання-передачі програмної продукції, що підписані обома сторонами: № 320 від 25.07.2018 на суму 31 326,00 грн, № 311 від 24.07.2018 на суму 223 719,75 грн, № 362 від 30.08.2018 на суму 62 467,44 грн, № 379 від 13.09.2018 на суму 101 936,03 грн, № 417 від 16.10.2018 на суму 96 328,21 грн, № 486 від 14.11.2018 на суму 99 675,54 грн.
Звертаючись до суду із вказаним позовом ТОВ "ДПА Київ" зазначає, що з боку відповідача не були підписані наступні акти приймання-передачі програмної продукції, а саме: № 552 від 20.12.2018 на суму 104 020,23 грн, № 22 від 23.01.2019 на суму 109 328,17 грн, № 50 від 19.02.2019 на суму 108 270,21 грн, № 92 від 22.03.2019 на суму 102 369,94 грн, № 143 від 18.04.2019 на суму 108 979,67 грн, № 230 від 17.04.2020 на суму 104 825,41 грн, № 231 від 17.04.2020 на суму 109 993,92 грн, № 232 від 17.04.2020 на суму 2 056,51 грн, № 233 від 17.04.2020 на суму 406,87 грн, № 234 від 17.04.2020 на суму 31 440,00 грн.
Загальна вартість згідно зазначених Додатків та актів приймання-передачі поставленої ПП становить 1 656 318,25 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ" звернулося до відповідача із претензією № 29/27-04/20 від 23.04.2020 про сплату боргу за поставлену ПП в розмірі 284 471,15 грн. Разом з претензією відповідачу були надіслані вказані вище Додатки №№ 8-17 до Договору та акти приймання-передачі, які з боку відповідача не підписані, для підписання.
Вказана претензія з додатками надіслана відповідачу 30.04.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист за № 0308705548590 від 30.04.2020.
Однак, відповідач зазначені Додатки до договору акти приймання-передачі не підписав та не повернув позивачу.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанові
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши думку представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 ЦК зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України)
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пункт 1 ст. 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, що загальна вартість згідно зазначених Додатків 2-17 до Договору та актів приймання-передачі поставленої ПП становить 1 656 318,25 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, що акти приймання-передачі програмної продукції, що підписані обома сторонами: № 320 від 25.07.2018 на суму 31 326,00 грн, № 311 від 24.07.2018 на суму 223 719,75 грн, № 362 від 30.08.2018 на суму 62 467,44 грн, № 379 від 13.09.2018 на суму 101 936,03 грн, № 417 від 16.10.2018 на суму 96 328,21 грн, № 486 від 14.11.2018 на суму 99 675,54 грн.
Водночас, акти приймання-передачі програмної продукції, а саме: № 552 від 20.12.2018 на суму 104 020,23 грн, № 22 від 23.01.2019 на суму 109 328,17 грн, № 50 від 19.02.2019 на суму 108 270,21 грн, № 92 від 22.03.2019 на суму 102 369,94 грн, № 143 від 18.04.2019 на суму 108 979,67 грн, № 230 від 17.04.2020 на суму 104 825,41 грн, № 231 від 17.04.2020 на суму 109 993,92 грн, № 232 від 17.04.2020 на суму 2 056,51 грн, № 233 від 17.04.2020 на суму 406,87 грн, № 234 від 17.04.2020 на суму 31 440,00 грн з боку відповідача не підписані.
Як убачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 29/27-04/20 від 23.04.2020 про сплату боргу за поставлену ПП в розмірі 284 471,15 грн. Також, із претензією відповідачу були надіслані вказані вище Додатки №№ 8-17 та акти приймання-передачі, які з боку відповідача не підписані, для підписання.
Дана претензія з додатками надіслана відповідачу 30.04.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист за № 0308705548590 від 30.04.2020.
Відповідно до п. 4.7. Договору у випадку відсутності письмового мотивованого обґрунтування затримки, або відмови від підписання акта у визначений строк, вважається, що зобов`язання постачальника належним чином виконані, а акт - оформлений належним чином.
Однак, відповідач зазначені додатки до договору акти приймання-передачі не підписав та не повернув позивачу, а отже в силу умов п. 4.7 Договору зобов`язання щодо постачання ПП у спірний період вважаються виконаними належним чином та прийнятими відповідачем без зауважень.
Місцевим господарським судом, що відповідно до банківських виписок, згідно яких вбачається, що відповідачем згідно Договору здійснено оплату поставленого ПП на загальну суму 1 371 847,10 грн наступним чином 21.08.2018 в сумі 120 739,48 грн, 26.09.2018 в сумі 120.739,48 грн, 28.11.2018 в сумі 129 555,14 грн, 20.07.2018 в сумі 130 506,69 грн, з яких 31 326,00 грн зараховано позивачем в рахунок оплати за договором, 18.10.2018 в сумі 111 860,00 грн, 28.12.2018 в сумі 160 000,00 грн, 28.02.2019 в сумі 152.858,00 грн, 01.02.2019 в сумі 146 166,00 грн, 01.04.2019 в сумі 148 603,00 грн, 11.05.2019 в сумі 100 000,00 грн, 04.06.2019 в сумі 120 000,00 грн, 30.08.2019 в сумі 10 000,00 грн, 24.10.2019 в сумі 20 000,00 грн.
В свою чергу, як вірно було зазначено місцевим господарським судом, що не зважаючи на те, що Додатки до Договору №№ 8-11 та акти приймання-передачі програмної продукції № 552 від 20.12.2018, № 22 від 23.01.2019, № 50 від 19.02.2019, № 92 від 22.03.2019 відповідачем не підписано, однак відповідачем здійснено повну їх оплату.
Відповідно до п. 2.2 Договору оплата здійснюється покупцем на користь постачальника не пізніше 5-ти (п`яти) банківських днів від дати складання актів приймання-передачі ПП або в інші строки, які можуть бути зазначені у додатку або додатках до договору та відображається в ньому.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що:
- Додатком № 12 від 12.04.2019 встановлено строк оплати не пізніше 26.04.2019;
- Додатком № 13 від 13.05.2019 встановлено строк оплати не пізніше 31.05.2019;
- Додатком № 14 від 13.06.2019 встановлено строк оплати не пізніше 30.06.2019;
- Додатком № 15 від 12.07.2019 встановлено строк оплати не пізніше 30.07.2019;
- Додатком № 16 від 19.08.2019 встановлено строк оплати не пізніше 10.09.2019;
- Додатком № 17 від 01.07.2019 встановлено строк оплати не пізніше 15.07.2019.
Проте, доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті поставленої ПП за договором в повному обсязі не подано.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача вартості поставленої ПП в розмірі 284.471,15 грн за Договором постачання програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу Windows Azure № 31/04-18 від 01.01.2018.
Крім суми заборгованості позивачем також було заявлено до стягнення штраф у сумі 14 223,58 грн на підставі п. 5.3. Договору та штраф у сумі 7 816,86 грн на підставі п. 5.5. Договору.
З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, відповідачем у передбачені Договором строки за поставлену позивачем ПП не розрахувався.
Пунктом 5.3 Договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків оплати, вказаних у договорі (додатках до нього) більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів, він сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 5 (п`яти) відсотків від суми простроченого платежу, що підлягає оплаті.
Суд апеляційної інстанції перевіривши розрахунок штрафу, який був здійснений позивачем вважає його вірним та таким, що відповідає умовам Договору.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума штрафу у розмірі 14 223,58 грн.
Відповідно до п. 5.5 договору за необґрунтоване порушення покупцем строків підписання (за відсутності мотивованої відмови) акту приймання-передачі, які передбачені в цьому договорі та порушення відповідного зобов`язання, визначеного умовами цього договору, він повинен сплатити постачальнику штраф у розмірі 1 (одного) відсотку від суми, яка зазначена в цьому акті приймання - передачі.
Місцевим господарським судом встановлено, що порушення покупцем строків підписання актів приймання-передачі мало місце та відповідачем не було надано вмотивованої відмови від їх підписання.
Суд апеляційної інстанції перевіривши розрахунок штрафу, який був здійснений позивачем вважає його вірним та таким, що відповідає умовам Договору.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума штрафу у розмірі 7 816,86 грн.
Також суд апеляційної інстанції, здійснивши повторний перерахунок заявлених до стягнення сум штрафних санкцій (інфляційних втрат), вважає розрахунок позивача арифметично правильним, відповідно до якого загальний розмір інфляційних втрат за період з 27.04.2019 по 07.07.2020 становить 5 821,77 грн.
Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявного факту порушення відповідачем умов Договору постачання програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу Windows Azure № 31/04-18 від 01.01.2018, а саме, часткової несплати вартості поставленої ПП позивачем за вказаним договором, та, відповідно, обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог ТОВ "ДПА Київ".
Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі
Аргументи скаржника про ненадання останньому знижки, що передбачена умовами Договору суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, п. 2.4 Договору передбачено що за даним договором надається знижка на використання онлайн-сервісів від базової/тарифної вартості у розмірі 27% від ціни, що вказані на сайті http://azure.microsoft.com/ru-ru/pricing/. Знижка може змінюватись в більшу або меншу сторону в залежності від умов, наданих Windows.
Однак, відповідачем не доведено належними засобами доказування, що позивачем поставлено програмну продукцію за цінами без надання знижки, зокрема не подано доказів в підтвердження того, що ціни на сайті (визначеному в п. 2.4 Договору) є більшими ніж встановлені позивачем у додатках до договору та актах приймання-передачі програмної продукції.
Також, відповідачем не подано доказів того, що останній звертався до позивача з приводу не надання йому знижки, передбаченої умовами п. 2.4 Договору.
Посилання заявника апеляційної скарги про те, що акти приймання-передачі складені позивачем в односторонньому порядку, їх умови не відповідають умовам, які передбачені договору, а отже не підлягають підписанню покупцем є непереконливими, оскільки відповідачем у порушення п. 4.6. Договору не надано доказів надіслання заперечень чи відмови від підписання зазначених актів, а тому відповідно до п. 4.7. Договору такі акти прийому - передачі є прийнятими з боку відповідача.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва 30.11.2020 у справі № 910/10035/20, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ "Телк "Транслогістик Київ" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити дію рішення Господарського суду міста Києва 30.11.2020 у справі № 910/10035/20.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телк "Транслогістик Київ" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/10035/20 залишити без змін.
3. Справу № 910/10035/20 повернути до Господарського суду міста Києва
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 05.04.2021.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
К.В. Тарасенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2021 |
Оприлюднено | 06.04.2021 |
Номер документу | 96002963 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Разіна Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні