Рішення

від 04.04.2021 по справі 908/2792/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2021м. ДніпроСправа № 908/2792/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант", Запорізька область, м. Запоріжжя

про стягнення 6 489,31 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бугайова О.О., довіреність №6/11/33-89 від 27.01.2021;

від відповідача: Касьян К.В., довіреність №6/11/33-90 від 27.01.2021.

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватное акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 6 489,31 грн. збитків.

Ухвалою суду від 20.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 14.01.2021 перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2792/20 за правилами загального позовного провадження. Постановлено призначити підготовче засідання на 10.02.2021.

02.02.2021 до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

04.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10.02.2021 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що 21.12.2017 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та ТДВ «Страхова компанія «Мотор - Гарант» було укладено генеральний договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 282020449228 (у тому числі транспортного засобу «УАЗ» державний номерний знак « НОМЕР_2 »). Відповідно до п. 3.2.1 договору за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого внаслідок ДТП, страхова сума, в межах якої страхувальник здійснює відшкодування, складає 100 000 грн., за кожен транспортний засіб. Таким чином, сума страхового відшкодування у даному випадку є значно меншою, ніж та, що встановлена договором № 282020449228 та підлягала сплаті ТДВ «Страховою компанією «Мотор - Гарант» в повному обсязі. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» до подання позовної заяви, жодних претензій до ВЧ НОМЕР_1 НГУ для з`ясування усіх питань по справі не подавала. Про претензійну роботу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із ТДВ «Страховою компанією «Мотор - Гарант» невідомо. Позивачем не надано експертного висновку щодо оцінки вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу. Оцінювач Горлов М.М., яким було складено звіт № 1120/19 від 07.02.2019 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу не є експертом, у зв`язку із чим зазначений звіт не може бути предметом судового розгляду. Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд у позовних вимогах відмовити повністю.

10.02.2021 до підготовчого засідання з`явився представник відповідача.

10.02.2021 до підготовчого засідання не з`явився представник позивача. Про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином 18.01.2021, що підверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду).

Ухвалою від 10.02.2021 відкладено підготовче засідання на 10.03.2021.

01.03.2021 до господарського суду від Товариства акціонерного товариста "Страхова компанія ПЗУ Україна" надійшло клопотання, в якому позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 03.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства акціонерного товариста "Страхова компанія ПЗУ Україна" щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10.03.2021 до підготовчого засідання з`явився представник відповідача.

10.03.2021 до підготовчого засідання не з`явився представник позивача.

Ухвалою від 10.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 05.04.2021.

Ухвалою від 12.03.2021 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант".

29.03.2021 третя особа подала до суду пояснення, в яких зазначила, що 25.10.2019 ТДВ «СК «Мотор - Гарант» було частково визнано заяву ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за вих.№207145/ІНС від 29.08.2019 щодо виплати страхового відшкодування. На підставі страхового акту № 149/19-ГПО від 25.10.2019 та наказу № 396 від 25.10.2019 товариством було здійснено виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у розмірі 10 346,82 грн. Факт сплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 5744 від 25.10.2019. 25.10.2019 за вих.№772 ТДВ «СК «Мотор-Гарант» було направлено на адресу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» повідомлення про прийняте товариством рішення щодо виплати страхового відшкодування у порядку суброгації у розмірі 10 346,82 грн. Враховуючи вищевикладене, ТДВ «СК «Мотор-Гарант», як страхувальник, виконав усі вимоги, передбачені законодавством у сфері страхування.

05.04.2021 до судового засідання з`явився представник відповідача.

05.04.2021 до судового засідання не з`явився представник позивача. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином 22.03.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду).

05.04.2021 до судового засідання не з`явився представник третьої особи, 29.03.2021 подав дог суду заяву про розгляд справи без участі представника ТДВ «СК «Мотор-Гарант».

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2018 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конарк Інтелмед» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ135765 (далі - договір). Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Шевроле», державний номерний знак « НОМЕР_3 ». У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

14.12.2018 в м. Волноваха на вул. Центральна, 176, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шевроле», державний номерний знак « НОМЕР_3 » та транспортного засобу «УАЗ» державний номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови Волноваського районного суду Донецької області від 30.01.2019 по справі № 221/8717/18, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

При цьому судом було встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_1 був водієм Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, а автомобіль «УАЗ» державний номерний знак « НОМЕР_2 », яким він керував, належав Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до Звіту № 1120/19 від 07.02.2019 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Шевроле», державний номерний знак « НОМЕР_3 » внаслідок його пошкодження станом на дату оцінки становить 12 116,44 грн.

Позивач визнав вищевказане ДТП страховим випадком на підставі заяви про настання страхового випадку від 18.12.2018 (а.с. 9-13) та страхового акту № UА2018121400057/L01/03 від 06.06.2019 (а.с. 15) здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 16 854,13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 310029 від 07.06.2019 (а.с. 46), шляхом перерахування грошових коштів на рахунок станції технічного обслуговування - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алекс" відповідно до заяви страхувальника.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «УАЗ» державний номерний знак « НОМЕР_2 » була застрахована в ТДВ «СК «Мотор-Гарант», у зв`язку із чим позивач звернувся до ТДВ «СК «Мотор-Гарант» із заявою (претензією) про виплату стархового відшкодування (а.с. 47-48).

ТДВ «СК «Мотор-Гарант» листом № 772 від 25.10.2019 (а.с. 49) на претензію про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, яка сталася 14.12.2018 за участю ТЗ Chevrolet Аveo реес.№ НОМЕР_4 , застрахованого в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна» за договором добровільного страхування наземного транспорту № AM 135765 від 30.11.2018, та ТЗ УАЗ 31512 УММ реес. № 1106 Ф4, під керуванням гр. ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ТДВ «СК «Мотор-Гарант», повідомив, що згідно звіту № 1120/19 від 07.02.2019, вартість матеріального збитку, з урахуванням фізичного зносу, завданого власнику ТЗ Chevrolet Aveo реєс.№ НОМЕР_4 , складає - 12 116,44 грн. Таким чином, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор - Гарант» 25.10.2019 прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, у порядку суброгації, без урахування франшизи - 1 000,00 грн., в розмірі: 12 116,44 - 769,62 - 1 000,00 = 10 346,82 грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до п. 3.2.1 договору за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого внаслідок ДТП, страхова сума, в межах якої страхувальник здійснює відшкодування, складає 100 000 грн., за кожен транспортний засіб. Таким чином, сума страхового відшкодування у даному випадку є значно меншою, ніж та, що встановлена договором № 282020449228 та підлягала сплаті ТДВ «Страховою компанією «Мотор - Гарант» в повному обсязі. ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» до подання позовної заяви, жодних претензій до ВЧ НОМЕР_1 НГУ для з`ясування усіх питань по справі не подавала. Про претензійну роботу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із ТДВ «Страховою компанією «Мотор - Гарант» невідомо. Позивачем не надано експертного висновку щодо оцінки вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу. Оцінювач Горлов М.М., яким було складено звіт № 1120/19 від 07.02.2019 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу не є експертом, у зв`язку із чим зазначений звіт не може бути предметом судового розгляду. Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд у позовних вимогах відмовити повністю.

У постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 Верховний Суд зазначив: «Страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 зі справи № 910/3650/16 та зі справи № 910/32969/15).» «Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.»

Відповідно до договору наряду-замовлення (виконавець ТОВ «Компанія Алекс») №87PZ106758 на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ДТЗ та акту №87PN202574 від 29.11.2019 прийняття-передачі виконаних послуг - вартість ремонту 16854,13грн. Позивач перерахував ТОВ «Компанія Алекс» за авторемонтні роботи 16584,13грн.

Позивач зазначає, що оскільки, витрати позивача на виплату страхового відшкодування склали суму 16 854,13 грн., невідшкодованою залишилась сума у розмірі 6 489,31 грн.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що у зв`язку із недостатністю страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої спірною ДТП шкоди, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України зобов`язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України ).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України ).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст. 27 Закону України «Про страхування»).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України).

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України).

Водночас норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За змістом статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Аналогічну позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.

В матеріалах справи наявна постанова Волноваського районного суду Донецької області від 30.01.2019 по справі № 221/8717/18 (а.с.18), згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, яке спричинило пошкодження транспортних засобів.

При цьому судом по справі № 221/8717/18 було встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_1 був водієм Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, а автомобіль «УАЗ» державний номерний знак « НОМЕР_2 », яким він керував, належав Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, відповідач є особою, субсидіарно відповідальною за заподіяну шкоду як власник джерела підвищеної небезпеки.

Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.07.2018 у справі№ 755/18006/15-ц:

« 69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

70. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

71. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 40, ідентифікаційний код 20782312) 6 489,31 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 05.04.2021

Суддя І.В. Мілєва