Рішення

від 01.02.2021 по справі 925/48/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року

м. Черкаси справа № 925/48/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора - Олійник І.А. за посадою, представників: позивача - не з`явився, відповідача - Мегей А.М. директора, Мегей О.В. засновника підприємства, розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до приватного сільськогосподарського підприємства "Лідер" про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури подав до суду позовну заяву в якій просить внести зміни до договору оренди землі від 28.02.2007 №26, укладеного між Тальнівською районною державною адміністрацією та приватним сільськогосподарським підприємством "Лідер", зареєстрованого у Тальнівському районному відділі Черкаської філії ДП "Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779300014 від 12.03.2007, а саме:

"п. 9 Орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки державної власності у грошовій формі у розмірі 3(три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в рік відповідно до чинного законодавства".

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що згідно чинного законодавства орендар повинен сплачувати орендну плату, яка вдвічі перевищує розмір орендної плати, який сплачує відповідач на даний час, у зв`язку з чим бюджет територіальної громади недоотримує значні кошти за користування земельною ділянкою відповідачем.

Прокурор, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного суду України № 3-476гс15 від 02.03.2016, зауважив, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, і тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Подання Звенигородською місцевою прокуратурою даної позовної заяви обумовлено тим, що до Звенигородської місцевої прокуратури звернулася Майданецька сільська рада з проханням вжити дій представницького характеру у зв`язку зі зменшенням суми орендної плати, що вносить відповідач за користування вищезазначеною земельною ділянкою. Підставою бездіяльності сільської ради було те, що у її бюджеті відсутні кошти для сплати судового збору.

Тому, оскільки позовна заява про внесення змін до договору оренди землі, безумовно становить суспільний інтерес, то звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування земельною ділянкою державної власності та належної оплати за таке користування у відповідності до вимог чинного законодавства.

На думку прокурора, його звернення з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує "суспільний", "публічний" інтерес. Оскільки таке реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності при використанні земель державної та комунальної власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові та враховуючи норми ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", а також висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, правові позиції Верховного Суду у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17; від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц; від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18; від 18.04.2019 у справі № 906/506/18; від 11.04.2019 у справі № 904/583/18; від 13.02.2019 у справі № 914/225/18; від 21.05.2019 у справі № 921/31/18; від 08.02.2019 у справі № 915/20/18; від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, вважає що вище викладене дає підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.12.2020 підготовче провадження було закрито і призначено справу до розгляду по суті на 26 січня 2021 р.

В судовому засіданні 26.01.2021 оголошувалась перерва до 11:00 год. 01 лютого 2021 р.

До початку судового засідання від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач повідомляв, що він неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування: Майданецької сільської ради, Тальнівської райдержадміністрації, Тальнівської районної ради та до Головного управління Держгеокадастру про збільшення орендної плати та поновлення договору оренди землі, на які була відмова або не були надані йому відповіді. Тому, як вважає відповідач, позов прокуратури є безпідставним.

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 01.02.2021 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. У клопотанні позивач повідомив, що відповідно до наказу Головного управління № 57-ОТГ від 14.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та згідно Додатку до акту приймання-передачі від 14.12.2020 спірні земельні ділянки були передані Тальнівській міській раді у комунальну власність, а тому у Головного управління припинились повноваження стосовно розпорядження земельними ділянками.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у відзиві на позов.

Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином через засоби електронної пошти.

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 202 ГПК України без представника позивача.

Суд, вислухавши прокурора та представників відповідача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2007 між Тальнівської районною державною адміністрацією та відповідачем - приватним сільськогосподарським підприємство (далі - ПСП) "Лідер" на підставі розпорядження голови райдержадміністрації № 26 від 20.01.2007 був укладений договір оренди землі за № 26 (далі - Договір), зареєстрований 12.03.2007 в Тальнівському РІЗ ЧФ ДП "Центр ДЗК" за № 040779300014.

За умовами п. 1 Договору, орендодавець (Тальнівська районна державна адміністрація) зобов`язався надати, а орендар (відповідач) зобов`язався прийняти у в тимчасове користування на умовах оренди, земельну ділянку загальною площею 197,3 га, в тому числі землі резервного фонду - 171,1 га, історико - культурного призначення - 26,2 га, які знаходяться за межами населеного пункту в адміністративних межах Майданецької сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

Відповідно п.5 цього Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 1 га в цінах 1995 року становила 4 818, 00 грн.

Договір було укладено строком з 01.01.2007 по 31.12.2011 (п. 8 Договору).

П.9 Договору сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки державної власності у грошовій формі за земельні ділянки площею - 197,3 га по ціні 185,00 грн. за 1 га.

За умовами п.10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

На підставі п.13 Договору перегляд розміру орендної плати 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

П.14 Договору було передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначенні цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Кадастрові номера земельних ділянок у договорі відсутні.

Відповідно розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 331 від 06.08.2012 право користування вказаною земельною ділянкою відповідачем було припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 у справі № 925/941/16 визнано з дня проголошення даної постанови, поновленим (продовженим) на той самий трок і на тих самих умовах договір оренди землі № 26 від 28.02.2007, який укладено між Тальнівською районною державною адміністрацією (вул. Соборна, 28, м. Тальне, Черкаської області, 20400, код ЄДРПОУ 04061286) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Лідер" (вул. Майданецька, 1, с. Новомайданецьке, буд. 1, Тальнівський район, Черкаська область, 20442, код ЄДРПОУ 31229306) за реєстраційним номером №040779300014.

З листа Майданецької сільської ради від 06.12.2018 № 778/01-12 вбачається, що із земель, які орендував відповідач до 31 грудня 2011 року, і які зазначені у постанові суду, земельні ділянки:

- площею 17,9 га - передано у приватну власність учасникам АТО;

- площею 11,6014 га використовують громадяни села Новомайданецьке Тальнівського району Черкаської області на підставі рішення сесії сільської ради - 3/6 від 12.05.1995.

Станом на час розгляду справи відповідач користується земельною ділянкою площею 167,7986 га.

Ч.1 ст.13 та ч.1 ст.14 Конституції України передбачає, що земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками.

За приписами ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі", ст. 792 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 вказаного Закону, істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір

земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов

розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за п

несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Так, відповідно частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За змістом статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 цього Закону).

Ч.3 ст.201 ЗК України визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

За правилами ст.18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, доповнено пункт 5 Методики абзацом такого змісту: " Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756 ".

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, відповідно до якої Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис) повинні під час формування лотів для продажу прав оренди та/або емфітевзису встановлювати строк дії договору оренди сім років та стартову піну лота - не нижче 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки (для продажу прав оренди) та не допускати внесення змін до договору оренди земельної ділянки та/або договору емфітевзису в частині зменшення розміру орендної плати (плати за договір емфітевзису) та/або збільшення строку дії договору оренди земельної ділянки та/або договору емфітевзису.

Рішенням Майданецької сільської ради Тальнівського району від 23 червня 2017 року №17-20/УІІ "Про встановлення ставок земельного податку, пільг з його сплати на 2018 рік" відповідно до статті 277.1 Податкового кодексу України, встановлено на 2018 рік ставки податку за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено у 0,3 відсотки від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок, серед іншого, використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Як визначено ч. 2 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, Господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Згідно з п.34 та п.35 ч.1 ст.26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції селищної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

За приписами ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Ст.651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно змісту ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відтак, суд приходить до висновку, що аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить про можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у цивільних справа Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-325цс16.

Відповідно до вимог ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Ст.142 Конституції України та ст. 16 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Ст.13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 і ч.2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку п внесення. перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель, а саме відомості із технічної документації про нормативно грошову оцінку земель, є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Відповідно ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативно. грошової оцінки та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Суд враховує, що ст.144 Конституції України та ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відтак, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі №3-481гс15.

З листа відділу у Тальнівському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 06.12.2018 № 350/0/15-18 вбачається, що середня нормативна грошова оцінка ріллі станом на 1 січня 2018 року в Черкаській області з урахуванням коефіцієнту індексації становила 39811 грн/га.

Відповідно п.34 вказаного Договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Суд бере до уваги, що порушення вимог законодавства при використанні відповідачем вказаних земельних ділянок прямо порушує державний інтерес, оскільки плата за її використання надходить до місцевого бюджету у значно меншому розмірі, що не відповідає вимогам ст. 288 Податкового кодексу України та порушує інтереси держави.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що доводи прокурора є доведеними та обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь прокуратури Черкаської області підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору в сумі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 237, 238, 240 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до договору оренди землі від 28.02.2007 №26, укладеного між Тальнівською районною державною адміністрацією та приватним сільськогосподарським підприємством "Лідер", зареєстрованого у Тальнівському районному відділі Черкаської філії ДП "Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779300014 від 12.03.2007, а саме:

п. 9 Орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки державної власності у грошовій формі у розмірі 3(три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в рік відповідно до чинного законодавства.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Лідер" (вул. Майданецька, буд.1, с.Новомайданецьке, Тальнівський район, Черкаська область, 20442, код 31229306) на користь прокуратури Черкаської області (код за ЄДРПОУ 02911119; МФО 820172, р/р 35212034003751 в ДКСУ у м. Київ) - 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.04.2021.

Суддя К.І.Довгань