Ухвала

від 05.04.2021 по справі 910/8243/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2021 року

м. Київ

cправа № 910/8243/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021

у справі № 910/8243/20

за позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційно-оздоровчий центр "Скенар Сістемс Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про розірвання договору оренди та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 12.03.2021 надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 910/8243/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 24.03.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К.- головуючий (доповідач), Міщенко І.С., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287-290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ст. 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

У касаційній скарзі Департамент комунальної власності міста Києва зазначає, що в постанові апеляційного суду мало місце неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних відносинах.

Колегія суддів зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Разом з тим, зазначаючи про неправильне застосування норм Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, скаржник не вказує які саме його норми були неправильно застосовані, і в чому полягає помилка апеляційного суду при застосуванні таких норм. При цьому твердження заявника касаційної скарги про те, що в судовій практиці відсутній висновок щодо оцінки судами акта про нецільове використання приміщень з урахуванням тієї особливості, що підприємствам-балансоутримувачем об`єкти комунальної власності передані в оперативне управління не обґрунтовано неправильним застосуванням норми права та яким чином така норма повинна застосовуватись.

Так само не обґрунтовані і твердження про відсутність в судовій практиці висновку щодо необхідності повідомляти орендаря про проведення перевірки, та взагалі не зазначено чи визначає скаржник це підставою касаційного оскарження, чи ні.

У розділі касаційної скарги, у якому скаржник зазначає про нормативно-правове обґрунтування неправильного застосуванням судом ст.ст. 651, 783 Цивільного кодексу України, не міститься обґрунтування в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції вказаних норм і як, на думку скаржника, відповідні норми повинні застосовуватися. При цьому з абзацу, у якому заявник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду що питання застосування норми права при оформленні факту невиконання умов договору у вигляді акта з урахуванням такої специфіки, що підприємствам-балансоутримувачам об`єкти комунальної власності передані в оперативне управління і деякі питання (сплата орендної плати щодо) здійснюється лише в односторонньому порядку - між балансоутримувачем та орендарем, не зрозуміло яка норма права в даному випадку неправильно застосована та як повинна була б бути застосована судом.

Таким чином, Суд вважає посилання скаржника на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України такими, що здійснені без належного обґрунтування обраної підстави касаційного оскарження для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Крім цього Суд не може дійти однозначного висновку про те, що саме визначено скаржником в якості такої підстави. Вказане свідчить про недотримання скаржник вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Водночас застосування повноважень суду касаційної інстанції, передбачених ст. 308 ГПК України, напряму залежить від того, на якій підставі суд відкриває провадження, що, в свою чергу, свідчить про необхідність чіткого зазначення скаржником відповідних підстав у скарзі.

Положення ГПК України зобов`язують скаржника, а не Суд, у скарзі повно викласти та детально описати яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права. При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, якщо скаржник прямо не вказав на них як на таку підставу.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене касаційна скарга Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно викласти касаційну скаргу у новій редакції та чітко зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав).

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 910/8243/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.