Рішення

від 09.03.2021 по справі 160/14461/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року Справа № 160/14461/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врона О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське , в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 14.12.2020 року, просить:

- визнати протиправними дії Відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови у виправленні помилки стосовно земельної ділянки №2 (Вс. 0.960) (кадастровий номер: 1223780800-03-214-0010) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Відділ у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області безоплатно виправити помилку шляхом присвоєння нового кадастрового номера земельній ділянці площею 0, 9600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, власником якої є ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ДП № 053186, реєстраційний номер 010312800096, виданого 31 грудня 2003 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час оформлення спадкових справ на земельну Ділянку № 2 ( Вс. 0.960) кадастровий номер: 1223780800-03-214-0010 постановою від 06 липня 2020 року державний нотаріус Петриківської державної нотаріальної контори - Могильна Л.Г., відмовила у видачі Свідоцтва про право на спадкування за законом на дану земельну ділянку, оскільки згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, отриманої 21.05.2020 р. за № 209777840 для вчинення нотаріальної дії, було встановлено, що такий кадастровий номер 1223780800:03:214:0010 зареєстровано в Реєстрі речових прав за іншою особою - ОСОБА_3 , та на іншу земельну ділянку, яка має іншу площу - 1,2624 га. Тобто, кадастровий номер 1223780800:03:214:0010 мають дві різні земельні ділянки, які належать двом різним особам, що суперечить чинному законодавству. Таким чином, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого батька, в зв`язку з наявністю порушення земельного законодавства при державній реєстрації земельної ділянки (задвоєнням кадастрового номеру). 13.10.2020 року листом №892/422-20-0191 управління Держгеокадастру підтвердило, що за даними ДЗК станом на 12.10.2020 року земельна ділянка померлого батька позивача має площу 0,9600 га для ведення товарного сільського господарства та кадастровий номер 1223780800:03:214:0010. Позивач не погоджується з відмовою у виправленні помилки за фактом присвоєння одного кадастрового номеру двом земельним ділянкам, зазначає, що відповідні дії відповідача порушують її права, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Оскільки, станом на день закінчення процесуального строку розгляду справи, в суду були відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року, та з метою недопущення порушення прав учасників процесу на здійснення судочинства на засадах змагальності, свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судом було зупинено провадження у справі ухвалою від 17.02.2021 року.

09.03.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначає, що визначення та присвоєння нового кадастрового номеру на земельну ділянку неможливо без документів, які вказані у статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр . У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Присвоєння нового кадастрового номеру на спірну земельну ділянку не є технічної помилкою, оскільки кадастровий номер присвоюється лише для нової земельної ділянки, на підставі розроблених документів, визначених у ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр . Відповідач вважає, що присвоєння кадастрового номеру є саме державною реєстрацією нової земельної ділянки, а не технічної помилкою, яка існує, як зазначає позивач у відомостях щодо існуючої земельної ділянки. Відповідно до інформації Державного земельного кадастру, орган який здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) є Микільська сільська рада Солонянського району Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року поновлено провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Батько позивача ОСОБА_2 мав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП №053186 від 31.12.2003 року, виданої на підставі розпорядження голови Петриківської районного державної адміністрації №475-р-03 від 12.12.2003 року, відповідно до якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,970 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Родинні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 20.07.1973 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 08.08.1999 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори Могильною Л.Г., спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 . Спадщина складається із земельної ділянки площею 3,0100 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, та належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 053186, виданого 31 грудня 2003 року Петриківською райдержадміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010312800096, кадастровий № 1223780800:03:041:0007, склад угідь: рілля; форма власності приватна. Свідоцтво про право на спадщину на цілу частку видано ОСОБА_1 .

06.07.2020 року державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори Могильною Л.Г. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,96 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарської виробництва, кадастровий номер 1223780800:03:214:0010, розташованої на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області в зв`язку наявністю порушення земельного законодавства при державній реєстрації земельної ділянки (задвоєнням кадастрового номеру).

24.09.2020 року позивач через представника звернулась до голови Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з адвокатським запитом стосовно надання інформації у кого на праві власності знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1223780800:03:214:0010.

30.09.2020 року Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області надано відповідь, якою повідомлено, що власником є громадянин ОСОБА_3 та його спадкоємці.

У відповідь на адвокатський запит Відділом у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 13.10.2020 року №891/422-20-0.191 надано позивачу копію Державного акту гр. ОСОБА_2 , та вказано, що надати копію Державного акту гр. ОСОБА_3 не має можливості, оскільки вона відсутня у Відділі.

21.07.2020 року позивач звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Петриківської районної державної адміністрації із заявою про внесення змін до запису про інше речове майно за номером 5836247, згідно з яким за даним номером за ОСОБА_4 зареєстрована земельна ділянка площею 1,2624 га з кадастровим номером: 1223780800:03:214:0010.

22.07.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Петриківської районної державної адміністрації Сизарєвою І.О. прийнято рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У рішенні зазначено, що розглянуто заяву позивача про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прийняту 21.07.2020 року. В обґрунтування рішення зазначено, що при перевірці інформації щодо технічної помилки допущенної під час реєстрації іншого речового права на нерухоме майно за номером 5836247 у спеціальному розділі, було встановлено, що в Державному реєстрі речових прав відсутні відомості щодо зареєстрованих прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1223780800:03:214:0010 за ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , тобто ОСОБА_1 не може бути особою заявником щодо виправлення технічної помилки у відомостях про речові права у зв`язку з відсутності таких відомостей щодо неї або померлого ОСОБА_2 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Також, судом встановлено, що позивач зверталась до Міністерства юстиції України зі скаргою про скасування рішення від 29.05.2014 року №13420984, прийняте державним реєстратором Медяник Т.В. у 2014 році.

Наказом Міністерства юстиції України від 13.08.2020 року №2096/7 позивачу відмовлено у задоволенні скарги через те, що розгляд порушених питань не належить до компетенції Міністерства юстиції України.

13.10.2020 року листом № 892/422-20-0191 управління Держгеокадастру, підтвердило, що за даними ДЗК станом на 12.10.2020 року земельна ділянка померлого батька позивача - ОСОБА_2 , право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ДП № 053186 від 31.122003 р, має площу - 0,9600 га для ведення товарного сільського господарського виробництва та кадастровий номер: 1223780800:03:214:0010. Крім цього, відповідачем підтверджено, що ці дані відповідають правовстановчим документам, а для виправлення виявлених помилок (задвоєння кадастрових номерів) рекомендували звернутися до органу державної реєстрації, до якого позивач вже зверталася (до різних рівнів) та отримала відмову.

За змістом вказаних відповідей вбачається, що відповідач фактично відмовив позивачу у виправленні помилки за фактом присвоєння одного кадастрового номеру двом земельним ділянкам.

Позивач не погоджується з такими діями та рішеннями відповідача, а тому звернулась до суду з цим позовом, оскільки вважає, що дії відповідача є такими, що порушують права позивача.

Відносини, пов`язані з розглядом даного спору, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України Про Державний земельний кадастр від07.07.2011 №3613-VІ (далі - Закон №3613-VІ).

Частиною 1 ст. 1 Закону №3613-УІ встановлено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Положеннями ст. 3 Закону №3613-VІ визначено, що Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Статтею 6 Закону №3613-УІ врегульовано, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Згідно з ч. 1 ст.37 Закону №3613-УІ у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влада, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного * земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону №3613-УІ у разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Частиною 3 ст.37 Закону №3613-УІ визначено, що виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Згідно з ч. 4 ст.37 Закону №3613-УІ виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації' із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації'.

Положеннями ч. 5 ст. 37 Закону №3613-УІ виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації' земель чи рішення суду.

У відповідності до ч.5 ст. 37 Закону №3613-VI інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Процедура та вимога щодо ведення Державного земельного кадастру визначено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17 жовтня 2012 року №1051. (далі - Порядок№1051)

Пунктом 3 Порядку №1051 встановлено, що Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях.

Документи в паперовій формі, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру, витяги з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру, довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), кадастрові плани земельних ділянок та інші документи створюються шляхом роздрукування їх електронної (цифрової) форми за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Відповідно до п. 137 Порядку №1051 помилками у Державному земельному кадастрі є: 1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2)технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації' із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації' із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії'; 5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; 7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 01 січня 2013 року та перенесені до Державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку та інші об`єкти Державного земельного кадастру у разі виправлення помилки щодо реєстрації' земельної ділянки або виправлення помилкового перенесення відомостей про земельну ділянку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру та у разі скасування державної реєстрації' земельної ділянки або виправлення помилки щодо інших об`єктів Державного земельного кадастру:

- набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; - відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; - зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Згідно з п.157 Порядку №1051 у разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації' із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01 січня 2013 року до Державного фонду документації' із землеустрою) зазначений орган у п`ятиденний строк з моменту виявлення помилки:

складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30;

безоплатно виправляє помилку в кадастровому номері шляхом присвоєння земельній ділянці за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі;

письмово повідомляє про це власникам, користувачам відповідної земельної ділянки за формою згідно з додатком 31.

Відповідно до п. 158 Порядку №1051 помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії', підлягають виправленню у Державному земельному кадастрі після їх виправлення у відповідних кадастрах та інформаційних системах.

Положеннями п. 159 Порядку №1051 визначено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної' взаємодії", заінтересована особа письмово повідомляє про це відповідному територіальному органові Держгеокадастру згідно з додатком 39.

До повідомлення додаються документи, що підтверджують помилки та 'їх характер. Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ГУ від 01.072004 у разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Судом встановлено, що дійсно має місце помилка у кадастрових номерах щодо різних земельних ділянок, а саме має місце задвоєння кадастрових номерів земельних ділянок.

Вказана помилка сталась не через дії позивача, позивачем підтверджено належність земельної ділянки її батьку ОСОБА_2 , підтверджено ступінь споріднення та право на спадщину відповідними документами, вище дослідженими судом.

Відтак, судом не встановлено законодавчо обґрунтованих підстав для відмови у проведенні реєстраційної дії щодо внесення відповідних змін на усунення допущеної помилки.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання протиправними дії Відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови у виправленні помилки стосовно земельної ділянки №2 (Вс. 0.960) (кадастровий номер: 1223780800-03-214-0010) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, підлягає задоволенню судом.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача виправити помилку шляхом внесення змін до запису про інше речове майно, суд зазначає наступне.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, внесення змін до запису про інше речове майно є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому суд не може підміняти відповідні функції державного органу та зобов`язувати вчинити дії, які віднесені безпосередньо до компетенції відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.10.2020 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1888509775.1 від 30.10.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст., 139,241-246, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське (пр. Калнишевського, 69, смт.Петриківка, Дніпропетровська область, 51800, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське щодо відмови у виправленні помилки стосовно земельної ділянки №2 (Вс. 0.960) (кадастровий номер: 1223780800-03-214-0010) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2020 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське судові витрати з оплати судового збору у сумі 454 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона