Рішення

від 31.03.2021 по справі 355/57/20

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/57/20

Провадження № 2/355/35/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Коваленка К.В.

з участю секретаря Котенко Л.О.

представника позивача Сергієнка В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДК-АГРО , що являється правонаступником Фермерського господарства МДГ про визнання додаткових угод до договору оренди недійсними, визнання державної реєстрації недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 14.01.2020 року звернувся до суду з зазначеним позовом, який мотивує тим, що відповідач, в грудні 2019 року надіслав йому два оригінали додаткових угод про внесення змін до договорів оренди. Вважає дані угоди не відображають істотних умов договору, а тому просить визнати їх недійсними та визнати недійсною державну реєстрацію зазначених угод та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сергієнко В.К. заявлений позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ДК-АГРО будучи належним чином попередженим в судове засідання повторно не з`явились, відзив на позов не надали.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд вважає заявлений позов мотивованим та таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,1902га та 0,8286га, які розташовані на території Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно серія ЯГ№238357 від 25 травня 2006 року , індексний номер витягу 116654232 від 12.03.2018 року та ЯГ№239072 від 25 травня 2006 року , індексний номер витягу 116661213 від 12.03.2018 року(а.с.13-16).

Наприкінці грудня 2019 року позивач отримав два оригінали додаткових угод про внесення змін до договорів оренди( а.с.19-22).

Ознайомившись із змістом вказаних додаткових угод, позивач дізнався про те, що між ним та товариством з обмеженою відповідальністю ДК- Агро укладено дві додаткові угоди, про внесення змін до договору оренди землі від 2018 року (номер, дата та місяць не вказано), згідно яких позивач , як орендодавець передав згідно першої угоди орендарю в оренду 2,1902 га до 01.01.2029 року з орендною платою 9% від нормативної оцінки землі. Згідно другої додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 2018 року (номер, дата та місяць не вказано) я передав орендарю в оренду 0,8286 га до 01.01.2029 року з орендною платою 9% від нормативної оцінки землі.

Пунктом 9 додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 201 року (площа землі 2,1902 га) та пунктом 9 додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 2018 року (площа землі 0,8286 га) передбачено , що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 9 (дев`ять)% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки , що становить

Тобто, розмір орендної плати в зазначених додаткових угодах до договорів оренди землі не вказаний, що є порушенням істотних умов договору.

Для вирішення спірного питання , 26.12.2019 року позивач направив відповідачу претензію, в якій пропонував провести перемовини з врегулювання спірного питання( а.с.23-24) проте відповіді на претензію позивач не отримав.

В подальшому позивач дізнався, що на підставі зазначених угод внесені зміни в Державний реєстр речових прав, щодо оренди його земельних ділянок.

Відповідно до ст.792 ч.2 ЦК України відносини щодо найму оренди земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.13 цього Закону договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1. ст.63 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено вище, не погоджуючись з умовами угоди позивач направив відповідачу лист претензію, а після того як вирішити питання мирним шляхом не вдалось, звернувся за захистом своїх інтересів до суду.

Разом з тим відповідач будучи належним чином повідомлений про суть судового спору та дати і місце судових засідань жодних заперечень суду не надав.

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст.22 Закону України Про оренду землі орендна плата справляється в грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватись в матеріальній формі.

При цьому, розрахунок в натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно ст. 210 ч.1. ЦК України передбачається, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом, такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно з ч.5 ст.6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Виходячи з того, що в земельному законодавстві відсутні норми щодо наслідків недійсності угод , то застосуванню підлягають норми цивільного права щодо визнання правочинів недійсними, а також щодо наслідків такого визнання(ст.ст.203, 215, 228 ЦК України).

Так, згідно ч.1.ст.203 Зміст правочину не може суперечити цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства . Відповідно до ч. З. ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі . Як волева дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення.

Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документу.

За змістом ст.215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення однієї з вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм, правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення , невизнання або оспорювання її прав , свобод чи інтересів. Визнання правочину не дійсним є одним із способів захисту прав на землю, передбачених ч. 3 ст.152 ЗК України.

Відсутність у додаткових угодах про внесення змін до договору оренди землі істотної умови , передбаченої ч.1. ст.15 ЗУ Про оренду землі , а саме: орендної плати із зазначенням її розміру (плати) привело до неможливості отримання мною чітко визначеної орендної плати в грошовій формі. Крім того в наданих суду копіях угод відсутні інші істотні умови, дата укладення угоди, номер та дата основного договору до якого дана угода укладалась, а в угоді до земельної ділянки площею 0,8286 га відсутній також кадастровий номер земельної ділянки, таким чином суд вважає, що вказані угоди не відповідають вимогам закону та повинні бути визнані недійсними.

Також підлягає задоволенню вимога про визнання недійсною державну реєстрацію зазначених угод, оскільки як зазначено вище з копій угод наданих позивачем неможливо встановити не дату складення угоди, не щодо якого договору та земельних ділянок дані угоди складенні. Відповідач не спростував зазначенні доводи позивача в суді.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином відповідач ігноруючи вимоги позивача на власний розсуд скористався своїми процесуальними правами, а суд вирішуючи спір розглядає надані суду докази в межах позовних вимог.

Нормою ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду, позивачем згідно квитанцій №29611795-1,29611730-1,29611701-1 та 29611767-1 від 14.01.2020 року сплачено судовий збір в сумі 3243, 20 грн. (а.с. 1,2).

Так як суд задовольняє позов повністю, судові витрати у справі складають 3243, 20 грн. судового збору та у відповідності до положень ст.ст. 133, 141ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст10,12,81,141,268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДК-АГРО , що являється правонаступником Фермерського господарства МДГ про визнання додаткових угод до договору оренди недійсними, визнання державної реєстрації недійсною задовольнити в повному обсязі.

Визнати додаткову угоду, про внесення змін до договору оренди землі від 2018 року (номер, дата та місяць не вказано) укладену між орендодавцем ОСОБА_1 з одного боку та орендарем стосовно оренди земельної ділянки , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220285100.14:056:0018 площею 2,1902 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса : Київська область, Баришівський район, с. Недра, Недрянська сільська рада - недійсною.

Визнати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220285100:14:056:0018 площею 2,1902 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Недра, Недрянська сільська рада- недійсною.

Визнати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 2018 року (номер, дата та місяць не вказано) укладену між орендодавцем ОСОБА_1 з одного боку та орендарем , Товариством з обмеженою відповідальністю ДК-АГРО з іншого боку, стосовно оренди земельної ділянки , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , кадастровий номер 3220285100:14:068:0267 площею 0,8286 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса київська область, Баришівський район, с.Недра, Недрянська сільська рада- недійсною.

Визнати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220285100:14:068:0267 площею 0,8286га, що знаходиться за адресою: Київська область, Баришівський район, с.Недра, Недрянська сільська рада- недійсною.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДК-АГРО , ЄДРПОУ 34596119 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3243, 20 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 20 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 35.04.2021 року

Суддя Баришівського

районного суду К. В. Коваленко