Рішення

від 30.03.2021 по справі 621/3514/20

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/3514/20

Провадження № 2/621/353/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання - Акулова А.М.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю,

в с т а н о в и в:

22.12.2020 позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області з наступною вимогою: визнати за нею право власності за набувальною власністю на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі - продажу від 14 квітня 2009 року посвідченого державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області Чернолясовою Т.В. зареєстрованого в реєстрі за номером № 1-883, належить Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 22,50 кв. м, кухні, коридору, веранди загальною площею 50,80 кв. м.

Інша Ѕ частини вказаної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 січня 1999 року виданого Дослідним господарством Борки належить ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, спадкоємців немає.

Позивач зазначає, що після купівлі Ѕ частини квартири вона добросовісно, відкрито та безперервно більше десяти років володіє також Ѕ частиною квартири, що належала померлому ОСОБА_2 . За час володіння квартирою позивач систематично сплачувала комунальні платежі та квартирну плату, здійснювала витрати з утримання належного технічного стану та експлуатації квартири, на підтвердження надає копії квитанцій про нарахування та сплату коштів за житлово-комунальні послуги.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою судді від 23.12.2020 вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.02.2021 задоволено клопотання про заміну відповідача - Бірківську сільську раду Зміївського району Харківської області на її правонаступника - Зміївську міську раду Чугуївського району Харківської області.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.03.2021.

15.03.2021 судове засідання відкладено в зв`язку з неявкою позивача до 30.03.2021.

30.03.2021 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 , надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі.

Представник відповідача Шатна М.С. , надала заяву про розгляд справи за відсутності представника Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного :

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідно до копії договору купівлі - продажу від 14.04.2009 посвідченого державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Чернолясовою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-883; копії Витягу з Державного реєстру правочинів № 7193059 від 14.04.2009, номер правочину 3405451; копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 22501626 від 16.04.2009, реєстраційний номер 27003110, виданого КП Зміївське бюро технічної інвентаризації ; копії технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності громадянина; копії Довідки виданої КП Зміївське БТІ ЗМА № 2368 від 18.12.2020, ОСОБА_1 належить Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10, 11, 13, 26).

Відповідно до копії Свідоцтва про право власності на житло від 06 січня 1999 року виданого Дослідним господарством Борки , згідно з розпорядженням (наказом) від 04 грудня 1998 року № 431; копії технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності громадянина; копії Довідки КП Зміївське бюро технічної інвентаризації № 4851 від 30.10.2008; копії Довідки виданої КП Зміївське БТІ ЗМА № 2368 від 18.12.2020, Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 та членам його сім`ї ОСОБА_4 (а.с. 12, 13, 14, 26).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Із копії Довідки виданої Виконавчим комітетом Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області № 1528 від 26 жовтня 2020 року, вбачається що в квартирі АДРЕСА_1 , на час видачі довідки ніхто не зареєстрований (а.с. 15).

Із Довідки виданої Бірківською сільською радою Зміївського району Харківської області № 2996 від 04.11.2008, вбачається що в квартирі АДРЕСА_1 дійсно були зареєстровані і проживали: ОСОБА_4 з 1980 року і по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 з 1980 року і по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Відповідно до листа завідувача Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області Чернолясової Т.В. від 27.01.2021 вих. № 65/01-16, з заявами про прийняття або відмову від спадщини, у встановлений законом шестимісячний термін після померлих: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ніхто із спадкоємців не звертався. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с. 39).

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 Цивільного кодексу України).

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 344 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Тобто, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року у справі № 755/16913/16-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18.

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Судом встановлено, що позивачу за час користування часткою квартири, момент подання позову до суду, достеменно відомо про те, що власником Ѕ частини спірної квартири на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 06 січня 1999 року виданого Дослідним господарством Борки , був померлий ОСОБА_2 .

Відсутність спадкоємців після смерті останнього не є підставою для визнання вимог ОСОБА_1 обгрунтованими.

Що стосується проживання позивача у спірній квартирі тривалий час, утримання її в належному стані та здійснення оплати за житлово-комунальні послуги, то дані обставини не є підставою для виникнення у неї права власності за набувальною давністю виходячи зі змісту статті 344 Цивільного кодексу України.

Позивач не є добросовісним набувачем в розумінні статті 344 Цивільного кодексу України, а тому відсутні правові підстави для визнання права власності за позивачем на спірне майно за набувальною давністю.

Згідно зі статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 316, 317, 344 Цивільного кодексу України, статтями 10,11, 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263-265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05 квітня 2021.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

Відповідач - Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: 63404, Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Адміністративна, буд. 9, код ЄДРПОУ: 04058674.

Головуючий: