УХВАЛА
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 420/4615/19
адміністративне провадження № К/9901/6650/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВОСЕЛІВСЬКЕ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області 22.02.2021 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Також, як вбачається зі змісту поданої відповідачем касаційної скарги, останнім, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення заявлено клопотання про його поновлення.
Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2021 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 цього ж Кодексу, у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право звернутися до суду касаційної інстанції та надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням у ній інших підстав, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк визначений законом з долученням відповідних доказів на їх підтвердження; а також усунути недоліки касаційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 12.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 29.03.2021 надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення пропущеного строку, в якому відповідач, серед іншого, просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19, як такий, що пропущено з поважних причин, з долученням до вказаного клопотання належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку (копія клопотання від 18.03.2021 адресованого Одеському окружному адміністративному суду з вимогою щодо видачі копії ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19, як такої, що не надходила на адресу контролюючого органу, чим унеможливила реалізацію особою свого права на касаційне оскарження у строк визначених КАС України).
Окрім того, як вбачається з поданого скаржником клопотання, остатній, з урахуванням наявності у ного нереалізованого права касаційного оскарження судового рішення у справі №420/4615/19, порушує питання про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору. Обґрунтовуючи вказане клопотання контролюючий орган посилається на неможливість своєчасного виконання вимог ухвали, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху в частині надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з недостатністю на рахунку відповідача бюджетних асигнувань необхідних для спали судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.
Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Втім, контролюючим органом не надано суду жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, зокрема з моменту виникнення права на касаційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору саме у справі №420/4615/19 фінансування з Державного бюджету України.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, Суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору та не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Суд також зазначає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.
На переконання Суду, проблеми пов`язані з організацією розподілу бюджетною установою грошових коштів не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору встановленого законом, а тому клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає.
До того ж, Головним управлінням ДПС в Одеській області не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС в Одеській області не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №420/4615/19.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі №420/4615/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВОСЕЛІВСЬКЕ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2021 |
Оприлюднено | 06.04.2021 |
Номер документу | 96015793 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні