Рішення

від 02.04.2021 по справі 293/919/19

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/919/19

Провадження № 2/293/55/2021

02 квітня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Бруховського Є.Б.

секретаря судового засідання Давиденко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Некрашів" про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом в якому просила розірвати договір оренди землі (площею 2,2164 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0086, та площею 1,2000 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0078, що знаходяться на території Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області), укладеного 29.12.2016 року між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ПП Некрашів , та зобов`язати ПП Некрашів повернути їй ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,2164 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0086, та земельну ділянку площею 1,2000 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0078, що знаходяться на території Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Судові витрати просила покласти на відповідача. В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої вона ОСОБА_1 як дочка спадкодавця прийняла спадщину, успадкувавши належне їй майно в тому числі і земельні ділянки площею 2,2164 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0086, та площею 1,2000 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0078, що знаходяться на території Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Свідоцтво про право на спадщину за законом їй видано 29.11.2018 року, за яким вона є власником даних земельних ділянок. В лютому місяці 2019 їй стало відомо, що за життя 29.12.2016 її мати ОСОБА_2 уклала договір оренди №51 земельної ділянки площею 2,2164 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0086, та земельної ділянки площею 1,2000 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0078, що знаходяться на території Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та належних спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ №032008, виданого Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області 17.05.2002 року, з приватним підприємством "Некрашів " строком на 10 років. Після оформлення права власності на земельні ділянки, які перебувають в оренді ПП Некрашів вона направила 04.03.2019 року на адресу ПП Некрашів цінним листом заяву, в якій повідомила орендаря про офіційне набуття права власності на ці земельні ділянки та повідомила про намір самостійно обробляти земельні ділянки, використовувати в особистих цілях, мати прибуток від вирощеного врожаю та просила Договір оренди землі №51 від 29.12.2016 року розірвати в добровільному порядку. Однак, не зважаючи на це , відповідач відповідь на заяву не надав та продовжує використовувати спірну земельну ділянку в своїх інтересах.

Позивач в судове засідання не з`явилась,подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлений позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, відзив на позов не подавав.

За таких обставин суд розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочинну недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна право відношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно положень частин другої ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має право передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини:

29.12.2016 року між приватним підприємством "Некрашів та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельних ділянок площею 2,2164 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0086, та площею 1,2000 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0078, що знаходяться на території Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Орендодавець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

ОСОБА_1 , позивач по справі, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , і є власником земельних ділянок площею 2,2164 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0086, та площею 1,2000 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0078, розташованих на території Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та належних спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ №032008, виданого Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області 17.05.2002 року, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.11.2018 року(а.с.8).

Позивачем 04.03.2019 на адресу відповідача ПП Некрашів цінним листом направлено заяву, в якій повідомлено орендаря про офіційне набуття права власності на спірні земельні ділянки, які перебувають в оренді на підставі Договору оренди землі №51 від 29.12.2016 року, та про намір самостійно обробляти земельні ділянки, використовувати в особистих цілях, з вимогою про розірвання договору в добровільному порядку. Відповідь на заяву позивачем не отримано, відповідач продовжує і надалі використовувати земельні ділянки в своїх інтересах.

Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Відповідно до положень ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є, зокрема: об`єкт оренди; строк дії договору оренди.

За ст.16 Закону України Про оренду землі - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ст.18 Закону України Про оренду землі та ч.2 ст.125 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації. Стаття 20 Закону України Про оренду землі зазначає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

За статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі смерті фізичної особи - орендаря.

За змістом ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ст.ст. 1296 - 1298 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини та мають право самостійно господарювати на землі (п. г ч. 1 ст. 81, п б ч. 1 ст. 90 ЗК України).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі "Пайн Велей Девелопментс ЛТД" проти Ірландії" та у справі від 20.11.1995 року "Прессе Компанія Навієра СА" проти Бельгії", зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, відповідачем порушено.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

У відповідності із ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності із ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені судові витрати (а.с.1) у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн.

На підстав викладено та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.15,16,18,20,31,32,34 Закону України "Про оренду землі ", ст.116, 125 ЗК України, ст. 319,627,631,638,1216-1218,1268 ЦК України, ст. 12,13, 81,141, 210,217-246, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Договір оренди землі, укладений 29.12.2016 року між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та Приватним підприємством Некрашів щодо земельних ділянок площею 2,2164 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0086, та площею 1,2000 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0078, розташованих на території Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області - розірвати.

Зобов`язати Приватне підприємство Некрашів повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,2164 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0086, та земельну ділянку площею 1,2000 га кадастровий номер 1825687000:14:000:0078, розташованих на території Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Стягнути з Приватного Підприємства Некрашів , ЄДРПОУ 39366132, адреса: вул. Боженка 92, с.Некраші Черняхівський район Житомирська область, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 768,40 грн.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Головуючий суддя Є.Б. Бруховський