Справа № 362/3820/20
Провадження № 2/362/622/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Ковбеля М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сілецької М.О.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" до ОСОБА_1 , третя особа: Васильківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби про звільнення майна з під арешту, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищезаззначеним позовом, в якому просить усунути перешкоди здійсненні права користування та розпорядження майном ТОВ ФК "Довіра та гарантія" шляхом звільнення з під арешту майна, а саме: Земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 0.12 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221455300:01:017:0122, накладеного на підставі Постанови Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 45349116 від 19.11.2014 року по ВП№ 45349116 (номер запису про обтяження 37178543).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.06.2008 року між громадянином України ОСОБА_1 та ВАТ КБ Надра було укладено кредитний договір № 122/П/56/2008-840, відповідно до якого Банк надав Відповідачу кредит на споживчі цілі, у розмірі 158508,00 долларів США.
В якості забезпечення виконання Відповідачем зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором № 122/П/56/2008-840 від 23.06.2008 року, між Банком та Відповідачем був укладений договір іпотеки, предметом якого є належне Відповідачу на праві власності нерухоме майно, а саме: Земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 0.12 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221455300:01:017:0122.
21.04.2020 року між ТОВ ФК Довіра та Гарантія та КБ Надра було укладено відступлення прав вимог.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутність.
В силу вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зважаючи на вищевикладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, ухваливши заочне рішення на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
23.06.2008 року між громадянином України ОСОБА_1 та ВАТ КБ Надра було укладено кредитний договір № 122/П/56/2008-840, відповідно до якого Банк надав Відповідачу кредит на споживчі цілі, у розмірі 158508,00 долларів США.
В якості забезпечення виконання Відповідачем зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором № 122/П/56/2008-840 від 23.06.2008 року, між Банком та Відповідачем був укладений договір іпотеки, предметом якого є належне Відповідачу на праві власності нерухоме майно, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 0.12 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221455300:01:017:0122.
21.04.2020 року між ТОВ ФК Довіра та Гарантія та КБ Надра було укладено відступлення прав вимог.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , в редакції чинній на час закінчення виконавчого провадження, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Вимогами ч. 1-2 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , в редакції чинній на час закінчення виконавчого провадження, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно зі статтею 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 1 Закону України Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
У статті 19 Закону України Про заставу передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
За правилом частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 3 Закону України Про іпотеку у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Таким чином, позивач ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія єдиний, хто має право на задоволення своєї вимоги до ОСОБА_1 за рахунок іпотечного майна - земельної ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 0.12 га, що знаходиться за адресою: Київска область, Васильквський р-н, смт.Глеваха, вул. Весняна, кадастровий номер: 3221455300:01:017:0122.
Порядок скасування арешту, накладеного в межах виконання рішення, встановлений статтею 59 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до частини п`ятої якої у інших випадках виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, арешт майна перешкоджає реалізації прав самого позивача, який накладено в його інтересах, що є стягувачем у виконавчому провадженні, за яким такий арешт накладено виконавчою службою.
У зв`язку з тим, що вказане виконавче провадження завершено та не може бути розпочате знову, матеріали якого знищені, зазначене унеможливлює зняття арешту з майна позивача в порядку передбаченому Законом.
Позивач позбавлений можливості зняти арешт зі свого майна в інший позасудовий спосіб.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст. 41 Конституції України).
Суд, дійшов обґрунтованого висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб, що є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, з таких підстав.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд
вирішив:
Позов - задовольнити.
Усунути перешкоди здійсненні права користування та розпорядження майном ТОВ ФК ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ (код ЄДРПОУ: 42855051), шляхом звільнення з під арешту майна, а саме: Земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 0.12 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221455300:01:017:0122, накладеного на підставі Постанови Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 45349116 від 19.11.2014 року по ВП № 45349116 (номер запису про обтяження 37178543).
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя М.М. Ковбель
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2021 |
Оприлюднено | 06.04.2021 |
Номер документу | 96017498 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Ковбель М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні