Ухвала

від 30.03.2021 по справі 2-150/11

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-150/11

Номер провадження № 6/699/5/21

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження

30.03.2021 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

представника заявника Сухарик Т.І.,

боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-150/11,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження із Публічного акціонерного товариства Універсал Банк на правонаступника - вказане товариство з обмеженою відповідальністю обґрунтовуючи її тим, що Корсунь-Шевченківським районним судом 15.04.2011 року винесено рішення у справі №2-150/11, яке набрало законної сили 25.04.2011 року та згідно якого стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк заборгованість по кредитному договору від 29.10.2007 року в загальній сумі 23200,61 грн та судові витрати по справі в сумі 352 грн.

14.11.2016 року укладений договір №UB-OP/16-132 про відступлення прав вимоги, за яким товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал , набуло право грошової вимоги відносно боржників Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , в тому числі за кредитним договором № VG682 від 29.10.2007 року відносно ОСОБА_1 .

21.01.2021 року боржник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність (а.с.39-40).

Разом з тим, вказана заява містила посилання на іншу справу, яка перебуває в провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду (№ 699/1008/18), але у зв`язку з тим, що судом не приймалося рішень про об`єднання вказаних справ, суд прийшов до висновку про неприйнятність заяви боржника щодо врахування її пояснень від при розгляді справи за № 2-150/11, оскільки це вказує на хибне тлумачення боржником приписів ч.2 ст.182 ЦПК України.

Представник заявника ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від 12.11.2020 року, подала до суду свої заперечення на пояснення боржника з одночасним наданням суду копії примірника договору про видачу та використання кредитних карток від 29.10.2007 року № VG682 з додатками, копії повідомлення про відступлення права вимоги, копії реєстраційних документів заявника, його ліцензії щодо діяльності на фондовому ринку.

Зміст зазначених заперечень зведений до спростування доводів боржника та наявності законних підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.67-90).

Одночасно представник заявника просила суд провести розгляд справи у її відсутність.

Ухвалою суду від 26.02.2021 року визнано обов`язковою участь представника товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал та ОСОБА_1 в судовому засіданні для надання пояснень.

Представник заявника товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал Сухарник Т.І. в судове засідання з`явилася, просила задовольнити заяву. Надала пояснення аналогічні запереченням. Зазначила, що між відкритим акціонерним товариством Банк Універсальний та ОСОБА_1 29.10.2007 року укладено кредитний договір № VG682. Публічне акціонерне товариство Універсал Банк є правонаступником акціонерного товариства Банк Універсальний .

Позичальником були порушені умови договору, а тому рішенням суду від 15.04.2011 року стягнуто заборгованість за вказаним договором та видано виконавчий лист стягувачу.

У даному випадку між Публічним акціонерним товариством Універсал Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Компанією з управління активами Прімоколект-Капітал укладено договір про відступлення права вимоги, а не договір факторингу.

Боржник була повідомлена про відступлення права вимоги шляхом направлення повідомлення на її адресу. TOB Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал вважається фінансовою установою, та як одним із видів своєї діяльності здійснює надання фінансових послуг, що підтверджується копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтва Про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів ; ліцензії на Професійну діяльність на фондовому ринку-діяльність з управління активами інституційних інвесторів ( діяльність з управління активами) № 294707; свідоцтва № 1551 Про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування . Тому ТOB Компанія з управління активами "Прімоколект- Капітал" як закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд "Прімоколект Венчурний Фонд-1" вправі оформляти боргові зобов`язання у формі укладення договорів відступлення прав вимоги.

На підтвердження дійсності відступлення прав вимоги за кредитним договором по відношенню до ОСОБА_1 , у матеріалів справи додані копії договору відступлення права вимоги № UB-OP/16-132 від 14.11.2016 р.; додаткової угоди № 1 до договору відступлення права вимоги №UB-OP/16-132 від 14.11.2016р.; акт приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань; витяг з Реєстру боргових зобов`язань та платіжне доручення.

На даний час перебуває в органах виконавчої служби є відкрите виконавче провадження відносно ОСОБА_1 щодо стягнення за виконавчим листом, виданого у справі №2-150/11.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася, просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа, виданого у справі №2-150/11 входить до зведеного виконавчого провадження №433229792 та відкрито за межами строку, що зазначений у виконавчому листі.

Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що заявник в даному випадку не відноситься до фінансових установ, а тому не мав права на укладення договору факторингу.

Разом з тим, на думку боржника, матеріали справи не містять кредитного договору, у якому містяться відомості, що банк мав право продавати її борг.

Крім того боржник у своїх поясненнях вказала, на даний час виконавче провадження не є відкритим, а сума боргу за кредитним договором, що зазначена у рішенні суду, виконавчому листі та яка куплена не є однаковою.

Одночасно у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що оскільки договором відступлення права вимоги передбачено позасудовий порядок вирішення питань, у заявника, на її думку, відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Крім того, ОСОБА_1 вважала, що заявник в даному випадку пропустив трирічний строк звернення до суду, передбачений ст..257 ЦК України, тобто строк позовної давності.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи були повідомлені вчасно.

За таких обставин суд вважав можливим розглядати справу у відсутності зазначених осіб, оскільки неявка сторін та інших осіб не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню в силу наступного.

Судом встановлено, що 29.10.2007 року між ВАТ Банк Універсальний та ОСОБА_1 укладено договір про видачу та використання кредитних карток № VG682 (а.с.46-57), який підписаний сторонами.

Пунктом 23.13 вказаного договору передбачено, що уклавши цей договір , клієнт надає банку свою згоду звертатись по інформацію про фінансовий стан клієнту до третіх осіб, які пов`язані з клієнтом сімейними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками, та право збирати, зберігати, використовувати, надавати і отримувати інформацію (персональні дані клієнта відомі Банку та/або третім особам у зв`язку з укладенням та виконанням даного договору, в тому числі банківську та комерційну таємницю), необхідну при укладенні договорів щодо відступлення права вимоги за даним договором до відповідних осіб.

Вище вказаним спростовуються твердження боржника, що матеріали справи не містять кредитного договору і відомостей, що вказаним договором передбачено відступлення права вимоги.

Корсунь-Шевченківським районним судом 15.04.2011 року винесено заочне рішення у справі №2-150/11, яке набрало законної сили 25.04.2011 року та згідно якого стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Універсал Банк заборгованість по кредитному договору № VG682 від 29.10.2007 року в загальній сумі 23200,61 грн та судові витрати по справі в сумі 352 грн. Вказаним рішенням встановлено, що публічне акціонерне товариство Універсал Банк є правонаступником відкритого акціонерного товариства Банк Універсальний , що визнається сторонами та не потребує доказуванню відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України.

На підставі вказаного рішення судом видано виконавчий лист (а.с.10).

На даний час у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження з приводу виконання виконавчого листа, виданого у справі №2-150/11, яке входить до зведеного виконавчого провадження №54699379 (а.с.5-9).

14.11.2016 року укладений договір №UB-OP/16-132 про відступлення права вимоги, за яким товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал , набуло право грошової вимоги відносно боржників Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , в тому числі за кредитним договором № VG682 від 29.10.2007 року в сумі 23809,32 грн відносно ОСОБА_1 (а.с.12-20).

Про відступлення права вимоги боржник була повідомлена шляхом направлення повідомлення за її місцем проживання, неотримання якого не є перешкодою для укладення договору відступлення, оскільки лише новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків відповідно до ст.516 ЦПК України.

Стороною заявника спростовані твердження боржника, що TOB Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал не є суб`єктом господарювання, а тому не мала права на укладення договору відступлення права вимоги.

Відповідно до Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг від 12 липня 2001 року № 2664-III фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

TOB Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал вважається фінансовою установою, та як одним із видів своєї діяльності здійснює надання фінансових послуг, що підтверджується копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; свідоцтва про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів; ліцензії на професійну діяльність на фондовому ринку-діяльність з управління активами інституційних інвесторів ( діяльність з управління активами) № 294707, строк дії якої не обмежений; свідоцтва № НОМЕР_1 про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про інститути спільного інвестування від 5 липня 2012 року № 5080-VI до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов`язання. Такі зобов`язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством.

На підставі вище викладеного, TOB Компанія з управління активами "Прімоколект- Капітал" вправі оформляти боргові зобов`язання у формі укладення договорів відступлення прав вимоги.

Не заслуговує на увагу твердження боржника, що був укладений договір факторингу, а не договір відступлення права вимоги, оскільки у Цивільному кодексі України , як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

З аналізу статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України , та частини п`ятої статті 5 Закону України Про банки і банківську діяльність вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України ), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України ) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 міститься висновок, що договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг . Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність.

Натомість у даному випадку між публічним акціонерним товариством Універсал Банк

і товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал , укладено саме договір відступлення права вимоги, оскільки такий не містить вище перелічених ознак договору факторингу.

Також стороною боржника звернуто увагу на те, що зведене виконавче провадження відкрите за межами строку пред`явлення до виконання, який зазначений у виконавчому листі, проте суд звертає увагу, що боржником вказані дії державного виконавця не оскаржені, а вказані обставини не є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд заміняє таку сторону її правонаступником.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги.

Правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально.

Згідно п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Тобто, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права.

У постанові Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі №643/4902/14-ц зазначено, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Матеріали справи містять відомості щодо наявності відкритого виконавчого провадження, а тому також не заслуговує на увагу твердження боржника, що матеріали справи не містять самого виконавчого провадження.

Також боржником заявлено вимогу про застосування трирічного строку позовної давності, оскільки договір про відступлення права вимоги укладений 14.11.2016 року, а вказана заява надійшла до суду 20.11.2020 року.

Проте суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, оскільки є рішення суду, яке набрало законної сили та згідно якого стягнуто заборгованість за кредитним договором, а вказана заява подана до суду в порядку виконання судових рішень.

За таких обставин суд вважає зазначене твердження ОСОБА_1 як помилкове тлумачення змісту ст..257 ЦК України, яке є неприйнятним для суду.

Щодо розбіжностей у сумах заборгованості за кредитним договором, які зазначені у рішенні суду, виконавчому листі та додатку до договору про відступлення права вимоги, то судом вирішується питання про заміну сторони виконавчого, яке на даний час відкрите і в якому зазначена сума заборгованості, яка відповідає сумі, що зазначена у виконавчому листі.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Враховуючи наведене, а саме те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст . 512 , 514 ЦК України , ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження .

Тому на підставі договору №UB-OP/16-132 про відступлення прав вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал перейшло права вимоги до боржника за кредитним договором.

За таких обставин, критично оцінивши пояснення боржника, як спробу уникнути цивільної відповідальності, суд приходить до висновку, що подана заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає до задоволення, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал є правонаступником Публічного акціонерного товариства Універсал Банк .

Керуючись ст.ст.353, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-150/11 .

Замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 15.04.2011 року у цивільній справі №2-150/11 на товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Прімоколект-Капітал (код ЄДРПОУ 36676934, місцезнаходження: 03035, м.Київ, вул.Сурикова, буд. 3 А).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 05.04.2021 року.

Суддя Свитка С.Л.