Постанова

від 31.03.2021 по справі 640/22028/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22028/19 Головуючий у І інстанції - Балась Т.П.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В.,Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Кондраток А.В.,

пре станика позивача Причепи Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Овал Маркетинг , про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом,в якому просив зобов`язати відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , у графі ПІБ керівника юридичної особи та у графі Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи. Уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Овал Маркетинг , ідентифікаційний код юридичної особи: 36602951, адреса: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 21 літера А.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про нього як керівника ТОВ Овал Маркетинг не відповідають дійсності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року у задоволені адміністративного позову відмовлено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивач не завертався до відповідача із заявою про виключення відомостей з реєстру, тому прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії без встановлення порушень, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання його функцій, суперечить завданням адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Свої доводи обґрунтовує тим, що оскільки ТОВ Овал маркетинг не дотрималось своїх обов`язків щодо внесення відомостей до реєстру, а на даний момент у апелянта відсутня можливість подати документи, визначені статтею 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , отже єдиним належним способом захисту прав позивач є зобов`язання відповідача виключити з реєстру записи щодо нього.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду представники відповідача та третьої особи до суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником ТОВ Овал маркетинг , що підтверджується витягом від 07.11.2019 № 1005938643.

Згідно з наказом від 19.06.2019 № 1-19/06-19 Про складення повноважень директора Товариства ОСОБА_1 на підставі заяви від 05.06.2019 про звільнення з посади директора ТОВ Овал маркетинг склав з себе повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю Овал маркетинг з 19.06.2019 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08.08.2019 у справі № 755/10050/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ТОВ Овал маркетинг ,внаслідок чого визнано ОСОБА_1 таким, що звільнений з посади директора ТОВ Овал маркетинг з 19.06.2019 у зв`язку із звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Зважаючи на те, що відповідних реєстраційних дій щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про позивача як керівника ТОВ Овал маркетинг відповідачем вчинено не було, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень по відношенню до позивача не будо вчинено жодних неправомірних дій чи бездіяльності, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, згідно із ч.ч. 2, 6 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Системний аналіз ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї правової норми гарантує кожному захист своїх прав, які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано ч.ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, регулюються Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).

Частиною 4 статті 17 Закону № 755-IV закріплено перелік документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених ч.5 цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 25 Закону № 755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Вказаною статтею визначено порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що останній не звертався до відповідача із заявою відповідно до ст. 17 Закону № 755-IV про виключення відомостей з реєстру.

Жодних доводів щодо порушень відповідачем під час здійснення реєстрації позивачем не наведено.

На думку позивача, належним способом захисту його прав є саме зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

В обґрунтування своєї позиції, позивач посилається на те, що він позбавлений можливості виключити інформацію щодо себе, як керівника Товариства у встановлений Законом спосіб та порядок, шляхом надання державному реєстратору документів визначених ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Уповноважений на звільнення керівника орган Товариства не розглянув по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього обов`язки, тим самим допустив порушення трудових прав позивача.

Крім того, позивач вважає, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09.09.2019 № 2019 у справі № 755/10050/19, яким визнано позивача таким, що звільнений з посади директора Товариства з обмеженою відповідальність Овал Маркетинг , є належним документом, на підставі якого державний реєстратор зобов`язаний був внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру автоматично .

Проте, такі доводи апелянт не ґрунтуються на законодавстві.

Так, згідно зі ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (ч. 1 ст. 97 Цивільного кодексу України).

Таким чином, єдиним належним документом може бути рішення загальних зборів про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того, з урахуванням п. 13 ч. 2 ст 9 Закону України № 755-IV в Єдиному державному реєстрі обов`язково містяться відомості про керівника юридичної особи.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що згідно з чинним законодавством, виконати судове рішення про виключення запису з Єдиного державного реєстру про керівника товариства без включення відомостей про нового керівника неможливо.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, при цьому, задоволенню підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Водночас, за приписами Кодексу адміністративного судочинства України, вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправною бездіяльності (дії, рішення).

А тому, прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії без встановлення порушень, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання його функцій, суперечить завданням адміністративного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 05.04.2021 року.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк