Ухвала

від 05.04.2021 по справі 915/1392/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

05 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1392/20

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання : Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Фізичної особи-підприємця Пігіної Наталії Анатоліївни, м. Миколаїв - не з`явився;

від Миколаївської міської ради, м. Миколаїв - не з`явився.

за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року, м. Миколаїв, суддя Давченко Т.М., повний текст складено та підписано 18.01.2021 року

у справі № 915/1392/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Пігіної Наталії Анатоліївни, м. Миколаїв

до відповідача Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Фізична особа-підприємець Пігіна Наталія Анатоліївна, м.Миколаїв їв звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, в якій просила суд визнати додаткову угоду до договору оренди № 11024 від 15.10.2015 року, укладеного між Миколаївською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Пігіною Наталією Анатоліївною, який зареєстровано у Миколаївській міській раді за № 11024 15.10.2015 року, в редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, починаючи з серпня 2005 року, в оренді позивача на підставі договору від 01.08.2005 року перебуває земельна ділянка площею 12 кв.м. для обслуговування торгівельного кіоску, 15.09.2015 року договір оренди вищезазначеної земельної ділянки було переукладено строком на 5 років, орендар до закінчення строку дії договору - 13.03.2020 року звернувся до Миколаївської міської ради, м. Миколаїв із заявою про поновлення договору оренди землі, до якої додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, проте відповідач, всупереч вимогам закону, не розглянув вказану заяву позивача разом з проектом додаткової угоди. При цьому позивач після спливу договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, з огляду на що позивач вважає, що має право на поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року у справі №915/1392/20 (суддя Давченко Т.М.) позов задоволено, визнано додаткову угоду до договору оренди землі від 15.10.2015 року № 11024, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Пігіною Наталією Анатоліївною та Миколаївською міською радою та зареєстрованого у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 15.10.2015 року № 11024, укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у позивача виникло переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки орендар до закінчення строку дії договору звернувся до орендодавця з клопотанням про продовження строку дії договору, до якого додав проект відповідної додаткової угоди, після закінчення строку дії договору продовжує користуватись земельною ділянкою та Миколаївською міською радою, м. Миколаїв не було направлено листа-повідомлення про заперечення стосовно його поновлення протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Миколаївська міська рада, м. Миколаїв з рішенням суду першої інстанції не погодилась, тому звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила суд рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року у справі № 915/1392/20 скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі № 915/1392/20 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року, справу призначено до судового розгляду на 05.04.2021 року.

В судове засідання представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду, а також шляхом розміщення інформаціїї на офіційному веб-сайті суду.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши предмет та підстави позову, текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції та підстави його оскарження, судова колегія дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із позовом в даній справі, позивач посилався на те, що після закінчення дії укладеного між сторонами договору оренди землі, він продовжує користуватись земельною ділянкою, при цьому Миколаївська міська рада, м. Миколаїв заяву позивача про поновлення договору на той самий строк і на тих саме умовах не розглянула, відповідне рішення не прийняла, додаткову угоду не підписала, що в силу ч. 6 ст. Закону України "Про оренду землі" свідчить про автоматичне продовження дії договору на тих самих умовах.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у Фізичної особи-підприємця Пігіної Наталії Анатоліївни, м. Миколаїв виникло переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки позивач звернулася до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди; позивач після закінчення строку дії договору повторно подав Миколаївській міській раді заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки та проект додаткової угоди; відповідачем з 13.03.2020 року розглядається надіслана позивачем заява з проектом додаткової угоди, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою; запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк.

Підставою оскарження рішення суду першої інстанції в даному випадку є порушення приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , а саме: щодо недотримання позивачем процедури звернення до орендаря із відповідним повідомленням про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк в строки визначені договором оренди землі . При цьому, скаржник свою позицію обґрунтовує, зокрема посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справах №159/5756/18 та № 3313/350/16-ц.

Разом з тим, під час розгляду справи з`ясовано, що Верховний Суд ухвалою від 14.01.2021 року справу № 903/1030/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Лешик Ігоря Івановича до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Передаючи справу № 903/1030/19 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною до 15.07.2020 року) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, оскільки відступ дозволить реалізувати розмежування переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка була чинною до 15.07.2020 року) та поновлення договору оренди землі (ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка була чинною до 15.07.2020 року), що забезпечить еволюційний та послідовний підхід до впорядкування судової практики щодо застосування норм зазначеного Закону при вирішенні відповідної категорії спорів.

Ухвалою від 09.02.2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 903/1030/19 для вирішення питання щодо можливості відступу від правового висновку, висловленого у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18 про необхідність дотримання учасниками орендних правовідносин певного алгоритму дій (щодо звернення орендаря до орендодавця з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди), передбаченого нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", для можливості продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи, що правовідносини у справі № 915/1392/20 та у справі № 903/1030/19 стосуються поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суд вважає правовідносини в цих справах подібними.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та з огляду на те, що правовідносини у даній справі та справі № 903/1030/19 є подібними, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення з власної ініціативи провадження у справі № 915/1392/20 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 915/1392/20 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош