Рішення

від 22.02.2021 по справі 908/2455/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/144/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021 Справа № 908/2455/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/2455/20

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, факрична адреса: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Житлово-будівельний кооператив «Дружба» (вул. Чубаря, буд. 6, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 20514534)

про стягнення 439949,76 грн.

за участю представників:

від позивача: Білоус Д.С., довіреність № 957/20-19 від 14.12.2020,

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Житлово-будівельний кооператив «Дружба» про стягнення основного боргу в сумі 435784,56 грн., інфляційних втрат в сумі 488,77 грн., три процента річних в сумі 3676,43 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2455/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/144/20. Судове засідання призначено на 13.10.2020.

Судове засідання у справі № 908/2455/20 було перенесено на 05.11.2020 та на 23.11.2020, про що винесено відповідні ухвали.

23.11.2020 відповідачем подана суду заява, в які останній вказує на те, що станом на 23.11.2020 сума основного боргу становить 275789,56 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2020 вирішено розглядати справу № 908/2455/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, відкрито підготовчого провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, та відкладено підготовче судове засідання на 14.12.2020.

Ухвалою суду від 14.12.2020 відкладено підготовче засідання на 11.01.2021.

11.01.2021 відповідачем подана суду заяву, в якій останній повідомив, що станом на 01.12.2020 сума основного боргу складає 275789,56 грн.

Ухвалою від 11.01.2021 відкладено підготовче засідання на 25.01.2021.

25.01.2021 відповідачем подана суду заяву, в якій останній повідомив, що станом на 22.01.2021 сума основного боргу складає 140045,16 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/2455/20. Призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2021.

22.02.2021 позивачем наданий суду розрахунок основного боргу до договору від 01.01.2007 № 200101, згідно якого заборгованість ЖБК Дружба перед Концерном МТМ за період січень 2020-лютий, квітень 2021 складає 90999,20 грн.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 22.02.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 200101 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладений між сторонами 01.01.2007, на виконання умов якого позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді у період з березня 2019 року по квітень 2020 року на загальну суму 653990,87 грн. На час звернення з позовом до суду відповідач здійснив часткову оплату за відпущену теплову енергію у розмірі 218206,31 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед Концерном Міські теплові мережі складала 435784,56 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 3676,43 грн 3% річних та 488,77 грн. інфляції. 22.02.2021 позивачем наданий суду розрахунок основного боргу до договору від 01.01.2007 № 200101, згідно якого заборгованість ЖБК Дружба перед Концерном МТМ за період січень 2020-лютий, квітень 2021 складає 90999,20 грн., у зв`язку з частковим погашенням суми основного боргу після звернення з позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закон України Про теплопостачання від 02.06.2005 за № 263З-IV, Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 за № 1198.

Відповідач в судове засідання 22.02.2021 не прибув, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 22.02.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи сторін, суд

УСТАНОВИВ:

01.01.2007 між Житлово-будівельним кооперативом «Дружба» (Споживач) та Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація) укладений договір № 200101 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

У відповідності з п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявної можливості; кондиціювання - по замовленню Споживача; інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Підпунктом 3.2.6. п. 3.2. Договору визначено, що Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 6.1. Договору, розрахунки за даним поговором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Відповідно до пунктів 6.3. - 6.4. договору, підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі. Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право роботи передоплату.

Згідно п. 6.7 договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Умовами п. 6.7.1. Договору передбачено, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Пунктом 6.7.2. Договору передбачено, що у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов`язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення доданого Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до Акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді.

Згідно п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з 01.01.207 і діє до 01.01.2008.

Пунктом 10.4 Договору закріплено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо кожна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище Договір є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками судового процесу до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, теплове навантаження на приміщення, з 01 січня 2007 року відповідно до Додатку № 1до Договору № 200101 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді складається з приєднаного теплового навантаження 0,260375 Гкал/год.

На виконання умов договору № 200101 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію в періоди з березня 2019 по квітень 2020, на загальну суму 653990,87 грн.

Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії.

Відповідач не з`явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором. А тому, позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов`язок не покладається на позивача умовами Договору (докази направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на адресу відповідача містяться в матеріалах справи).

Враховуючи, що у встановлений п. 6.7.1 Договору строк відповідач не повернув Теплопостачальній організації належним чином оформлені Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період.

На підставі п. 6.7.2 Договору, Акти є погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Відповідач оплату наданих послуг в установлені договором строки у повному обсязі не здійснив. Оплата послуг здійснена частково в розмірі 218206,31 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед Концерном Міські теплові мережі на час звернення з позовом до суду складала 435784,56 грн.

Заборгованість у добровільному порядку погашена не була.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості теплової енергії стала підставою звернення позивача до суду з позовом, за яким було відкрито провадження по даній справі.

За приписами ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 № 200101, є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Статтею 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, відповідно до умов Договору та в силу положень ст. 629 ЦК України (договір є обов`язковим для виконання сторонами) є погодженими. А отже, зазначені вище акти є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач у строк передбачений Договором взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за спірний період у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого, на час звернення з позовом до суду, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 435784,56 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі, відповідач здійснив оплату за спожиту теплову енергію у розмірі 344785,36 грн.

Таким чином, станом на день прийняття рішення сума основного боргу за договором від 01.01.2007 № 200101 становить 90999,20 грн.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняються виконанням, проведеними належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи здійснену відповідачем після відкриття провадження у справі оплату, провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 344785,36 грн підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог щодо стягнення з відповідача 90999,20 грн основного боргу за договором від 01.01.2007 № 200101, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 488,77 грн. за березень 2019 року та 3676,43 грн 3% річних за період за зальний період з 20.04.2019 по 11.03.2020.

Судом перевірено розрахунки позивача 3% річних та втрат від інфляції з урахуванням приписів законодавства. Вимоги в цій частині визнано обґрунтованими та задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач не надав доказів перерахування у повному обсязі заборгованості за спожиту теплову енергію.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 90999,20 грн основного боргу, 3676,43 грн 3 % річних і 488,77 грн. інфляційних втрат. У частині стягнення основного боргу в розмірі 344785,36 грн суд закриває провадження у справі.

В позовній заяві Концерн «Міські теплові мережі» просить суд повернути з державного бюджету України на користь позивача зайве сплачену суму судового збору.

Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено судового збору в загальному розмірі 7887,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 7564 від 17.07.2018 на суму 1762,00 грн., № 22491 від 25.07.2019, № 7728 від 11.08.2020 на суму 2102,00 грн, 7729 від 11.08.2020 на суму 2102,00 грн., оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Отже, у даному випадку розмір судового збору становить 6599,25 грн.

З наведеного слідує, що судовий збір внесено позивачем в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вказаного Закону, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин суд відзначає, що судовий збір в сумі 1287,75 грн. підлягає поверненню Концерну Міські теплові мережі з державного бюджету України у зв`язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 6599,25 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У частині стягнення основного боргу в розмірі 344785,36 грн. - провадження у справі закрити.

Стягнути з Житлово-будівельний кооператив «Дружба» (вул. Чубаря, буд. 6, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 20514534) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, на Запорізьке обласне управління АТ Ощадбанк МФО 313957, НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 32121458) - 90999 (дев`яносто тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 20 коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Житлово-будівельний кооператив «Дружба» (вул. Чубаря, буд. 6, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 20514534) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, р/р НОМЕР_2 , МФО 320478, Банк: ПАТ АБ УКРГАЗБАНК ) - 488 (чоритиста вісімдесят вісім) грн 77 коп. інфляційних втрат, 3676 (три тисячі шістсот сімдесят шість) грн 43 коп. 3% річних та 6599 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 25 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повернути Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, поточний рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ АБ УКРГАЗБАНК МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 1287,76 грн., сплаченого платіжними дорученнями № 7564 від 17.07.2018 на суму 1762,00 грн., № 22491 від 25.07.2019, № 7728 від 11.08.2020 на суму 2102,00 грн, 7729 від 11.08.2020 на суму 2102,00 грн, у зв`язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.04.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян