Ухвала

від 25.03.2021 по справі 917/507/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.03.2021 р. Справа № 917/507/20

м. Полтава

за скаргою Фізичної особи-підприємця Мартиросян Мушега Амаяковича, АДРЕСА_1 на дії Головного державного виконавця Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного МУМЮ Коротких Д.Г. у справі № 917/507/20

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області, 39600

до Фізичної особи-підприємця Мартиросян Мушега Амаяковича, АДРЕСА_2

про стягнення 139 852,51 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Учасники справи:

від скаржника: адвокат Ковальчук О.М., дов. та доручення в мат. справи, ФОП -Мартиросян М.А.

від ВДВС: не з`явився

від стягувача: не з`явився

Розглядається скарга на дії державного виконавця, шляхом визнання неправомірною бездіяльності Головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. щодо не зняття арешту з рахунку Мартиросяна М.А. НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та скасування постанови Головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. про арешт коштів боржника від 14.01.2021 р. у виконавчому провадженні ВП № 64108889 в частині накладення арешту на кошти на рахунку Мартиросяна М.А. НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Скаржник у скарзі клопотанням просить суд поновити строк на оскарження постанови про арешт коштів боржника від 14.01.2021 р. у виконавчому провадженні ВП № 64108889 та прийняти скаргу до розгляду.

Також у скарзі скаржник просить суд розгляд скарги проводити у режимі відеоконференції з Крюківським районним судом м. Кременчука (39600, м. Кременчук, вул. Троїцька, 37/49).

В обгрунтування скарги скаржник посилається на те, що бездіяльність Головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. щодо не зняття арешту з коштів боржника є неправомірною, порушує його права та винесена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", що і стало приводом звернення боржником до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та скасування вищезазначеної постанови в порядку статті 339 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.03.2021р. поновлено пропущений строк для подання скарги з мотивів, зазначених в ухвалі, прийнято скаргу до провадження, призначено скаргу до розгляду в судове засідання на 19.03.2021р. на 11-00 год. у режимі відеоконференції з Крюківським районним судом м. Кременчука (39600, м. Кременчук, вул. Троїцька, 37/49).

ВДВС у відзиві на скаргу (вх. № 2998 від 18.03.2021р.) зазначає, що скаржник не надав жодних доказів, які підтверджують, що під час примусового виконання даного виконавчого документа дією державного виконавця порушено права свободи скаржника.

В обгрунтування відзиву на скаргу ВДВС посилається на ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, ст.ст. 1, 5, 18, 34, 48, 52, 56, 59, 73 Закону України "Про виконавче провадження", п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидертів", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. №492, практику Європейського суду з прав людини та зазначає, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 64108889 з примусового виконання 64108889 з примусового виконання наказу № 917/507/2, виданого 04.11.2020р. господарським судом Полтавської області про стягнення з Мартиросяна Мушега Амаяковича на користь Кременчуцької міської Ради Кременчуцького району Полтавської області 141 954,51 грн.

Як зазначає ВДВС, під час примусового виконання вищезазначених документів державним виконавцем у відповідності до ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" вжито всіх передбачених Законом заходів щодо примусовою виконання рішення, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.

14.01.2021р. державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії постанови направлені сторонам виконавчого провадження за вих. № 3894. 14.01.2021 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника.

Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VІІІ.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останньою, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

ВДВС зазначає, що згідно матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою головного державного виконавця від 14.01.2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ на ім`я Мартиросяна Мушега Амаяковича , зокрема, арештовано грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк", який відкритий на ім`я Мартиросяна Мушега Амаяковича .

Із змісту постанови головного державного виконавця від 14.01.2021р. про накладення арешту на кошти боржника вбачається, що державний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.

АТ КБ "ПриватБанк", на яке нормами ст. 52 Закону № 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_2 виконало. Зазначене, на думку ВДВС, свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За таких обставин, як зазначає ВДВС, рахунок № НОМЕР_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якомузаборонено, оскільки кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

ВДВС зазначає, що 26.02.2021р. Мартиросян Мушег Амаякович звертався до відділу з заявою щодо зняття арешту з рахунку, але будь-яких документів, які саме кошти надходять на рахунок заявника він не надавав. В заяві він зазначив, що карта пенсійна, але відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець може звертати стягнення на пенсійні виплати.

У відповіді на відзив (вх. № 3169 від 23.03.2021р.) скаржник посилається на те, що постанова Головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. від 14.01.2021р. про арешт коштів боржника, винесена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_2 відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", а бездіяльність щодо не зняття арешту з вказаного рахунку є протиправною з наступних підстав.

14.01.2021р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на підставі якої накладено арешт на картковий рахунок НОМЕР_2 , на який скаржник отримує пенсійні виплати від держави.

Рахунок, що використовується скаржником НОМЕР_2 є картковим рахунком та на нього надходять лише кошти пенсійного фонду від держави і інших джерел прибутку (заробітної плати та ін.) скаржник не має. Зазначене підтверджується випискою по картковому рахунку за період з 20.03.2020р. по 23.02.2021р.

Скаржник зазначає, що є пенсіонером і має 3 групу інвалідності.

Посилаючись на ст. 72 Закону України "Про виконавче провадження" скаржник вказує, що виконавче провадження ВП № 64108889 здійснюється щодо стягнення іншого виду боргу, ніж зазначено в ст. 72 Закону України "Про виконавче провадження" і арешт усіх коштів скаржника в усіх банківських установах є порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Накладений арешт коштів на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", як зазначає скаржник, позбавляє його можливості отримувати пенсійні виплати.

Державний виконавець, накладенням арешту на рахунок скаржника, що використовується виключно для отримання пенсії, допускає порушення ч. 2 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначено, що розмір усіх відрахувань з пенсії для даного виду стягнень не може перевищувати 20 відсотків.

Арешт всіх коштів скаржника призводить до неможливості реалізувати право скаржника на отримання пенсії, яка є основним та єдиним джерелом існування, що призводить до порушення вимог ст. 46 Конституції України.

Також в обгрунтування відповіді на відзив скаржник зазначає рішення Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009р., у якому вказано, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Скаржник зазначає, що норми Конституції України є нормами прямої дії та мають вищу юридичну силу в порівнянні з нормами Закону України "Про виконавче провадження" або інших нормативно-правових актів.

За таких обставин, скаржник дійшов висновку, що у випадку, коли норми будь-якого нормативно-правового акту суперечать положенням Конституції України і органи державної влади вчиняють дії на підставі таких нормативно-правових актів, такі дії є не конституційними, а тому всі прийняті рішення таких органів є незаконними.

Державний виконавець на звернення скаржника не відреагував та надав формальну відповідь листом №117201 від 02.03.2021р., в якому зазначив, що з метою зняття арешту з пенсійного рахунку Мартиросян М.А. має звернутись до суду. Самостійно усунути порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовився.

В судовому засіданні 19.03.2021р. оголошено перерву до 25.03.2021р. до 15-00 год., про що зазначено в ухвалі суду.

В судове засідання 25.03.2021р. представники стягувача та ВДВС не з`явились. Ухвала від 19.03.2021р. направлена судом учасникам справи 19.03.2021р.

Відповідно до ч.2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судовому засіданні 25.03.2021 р. скаржник та його представник вимоги скарги підтримали в повному обсязі.

25.03.2021р. судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши скаржника та його представника, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.10.2020р. у справі № 917/507/20 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Мартиросян Мушега Амаяковича на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області - 139 852, 51 грн. заборгованості по орендній платі за землю по договору від 29.04.2015р. за період з 15.05.2015р. по 10.02.2020р., 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

04.11.2020р. судом виданий відповідний наказ.

14.01.2021р. Головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Денисом Геннадійовичем постановою про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження ВП № 64108889 з виконання наказу господарського суду Полтавської області №917/507/20, виданого 04.11.2020р. про стягнення коштів з Мартиросян М.А. в розмірі 139 852,51 грн. і судового збору 2 102,00 грн на користь Кременчуцької міської ради (а.с.96) та постановою про арешт коштів боржника від 14.01.2021 р. (а.с.97) накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику - Мартиросян Мушегу Амаяковичу ( АДРЕСА_3 ). На сьогоднішній день з Мартиросян Мушега Амаяковичу відповідно до постанови Головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Денисом Геннадійовичем від 19.01.2021 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника (а.с.133), утримуються кошти з пенсії в розмірі 20 % щомісяця, що надходять на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" на ім`я Мартиросян Мушега Амаяковича .

02.03.2021р. листом №117201 (а.с.101) ВДВС повідомив скаржника, що підстав для зняття арешту з коштів ВДВС не вбачає, посилаючись на ст. ст. 52, 73 Закону України "Про виконавче провадження" і з метою зняття арешту з коштів скаржнику слід звернутися до суду.

При розгляді скарги суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що рішенням господарського суду Полтавської області від 13.10.2020р. у справі № 917/507/20 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мартиросян Мушега Амаяковича на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області - 139 852, 51 грн. заборгованості по орендній платі за землю по договору від 29.04.2015р. за період з 15.05.2015р. по 10.02.2020р., 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

В постановах головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Дениса Геннадійовича про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2021р та про арешт коштів боржника від 14.01.2021р. зазначено боржника Мартиросян М.А. , а не Фізичну особу-підприємця Мартиросян М.А.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на 14.01.2021 р., далі по тексту - Закон) звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб-підприємців здійснюється за правилами, визначених цією статтею.

Згідно частин 1-6 ст. 52 Закону виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

З вищезазначеного вбачається, що державний виконавець повинен звертати стягнення на кошти та майно фізичної особи - підприємця, за правилами, які визначені для боржників - юридичних осіб (ст. 52 Закону).

В розумінні ст. 128 Господарського кодексу України фізична особа - підприємець є суб`єктом господарювання , який здійснює підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи.

Враховуючи вищезазначене, при звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб-підприємців (в т. ч. і ФОП Мартиросяна М.А.) державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - фізичної особи-підприємця , що перебувають в касах або інших сховищах боржника, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

З поданих Автозаводським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) суду матеріалів ВП № 64108889 вбачається, що державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Денисом Геннадійовичем проводяться дії щодо звернення стягнення на кошти Мартиросяна М.А., а не ФОП Мартиросяна М.А.

Державним виконавцем не з`ясовувалось питання фінанасового становища ФОП Мартиросяна М.А, як суб`єкта господарювання (наявність коштів в касах або в інших сховищах, банках або інших фінансових установах).

Докази наявності коштів у ФОП Мартиросяна М.А. в касах або в інших сховищах, банках або інших фінансових установах в матеріалах виконавчого провадження №64108889 відсутні.

А тому, у зв`язку з відсутності у боржника - ФОП Мартиросяна М.А. коштів, у відповідності ч. 5 ст. 52 Закону, стягнення повинно бути звернено на інше майно, належне ФОП Мартиросяну М.А., як суб`єкту господарювання .

З матеріалів ВП № 64108889 вбачається, що 04.01.2021 р. Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (стягувач) звернулась до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з заявою № 06-14/10 (вх.№1022 від 12.01.2021 р.) про прийняття до виконання наказу господарського суду Полтавської області від 04.11.2020 по справі № 917/507/20, в якій просила негайно після відкриття виконавчого провадження накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (ФОП Мартиросяна Мушега Амаяковича) та додатково зазначила, що Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області відомо, що боржнику на праві власності належить частина учбового корпусу загальною площею 232, 6 кв.м. по вул. Богдана Хмельницького, 5, в м. Кременчуці, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 732840053104 (а.с.123).

Реалізація майна відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону проводиться в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Таким чином, державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Денисом Геннадійовичем при відкритті виконавчого провадження № 64108889 та виконанні рішення господарського суду Полтавської області від 13.10.2020р. у справі № 917/507/20 про стягнення з фізичної особи-підприємця Мартиросян Мушега Амаяковича на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області - 139 852, 51 грн. заборгованості по орендній платі за землю по договору від 29.04.2015р. за період з 15.05.2015р. по 10.02.2020р. та 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору, не враховано та не дотримано вимог статті 52 Закону щодо особливостей звернення стягнення на кошти та майно боржника - фізичної особи - підприємця (ФОП - Мартиросяна Мушега Амаяковича).

Щодо арешту Автозаводськогим ВДВС у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Денисом Геннадійовичем коштів Мартиросяна Мушега Амаяковича на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", на який згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" (а.с.98), надходять пенсійні виплати Мартиросяну Мушегу Амаяковичу , суд зазначає наступне.

Як убачається із виписки по картковому рахунку АТ КБ Приватбанк від 03.03.2021 р. (а.с.99) у АТ КБ Приватбанк на ім`я Мартиросяна Мушега Амаяковича надходять виключно виплати Пенсійного фонду, пенсія. За період з березня 2020 р. по лютий 2021 р. на рахунок НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", надійшло 17 335, 40 грн.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , серії ААК, №535269 від 26.09.2018 р. (а.с.144) Мартиросян Мушег Амаякович є пенсіонером, має інвалідність 3 групи, загальне захворювання, з терміном дії довічно.

Згідно довідки КОУПФ в Полтавській області від 10.02.2021 р. № 468 (а.с.100) Мартиросян Мушег Амаякович отримує пенсію за віком, номер пенсійної справи НОМЕР_4 .

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні по справі Хонякіна проти Грузії № 17767/08 від 19 червня 2012 року, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Відповідно до статті 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Як убачається зі змісту ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.7); отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п.21).

Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У відповідності до ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Крім того, умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника визначено ст. 68 Закону України Про виконавче провадження .

Так, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми закону, суд прийшов до висновку, що державний виконавець перед винесенням 14.01.2021р. постанови про арешт коштів Мартиросяна Мушега Амаяковича , маючи право отримання від банківських та інших фінансових установ інформації про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, що надане йому відповідно до Закону України Про виконавче провадження , не скористався цим правом, не здійснив перевірку майнового стану ФОП Мартиросян Мушег Амаяковича, у результаті чого було безпідставно накладено арешт на картковий рахунок Мартиросян Мушега Амаяковича , який відкритий на його ім`я для отримання пенсійних виплат.

Крім того, згідно ст. 72 Закону на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також втратою годувальника.

Оскільки накладення державним виконавцем арешту на вище вказаний рахунок унеможливлює отримання Мартиросян Мушегом Амаяковичем пенсії, що є єдиним джерелом його доходу, у зв`язку з чим порушено право особи на соціальний захист, а тому вказане право підлягає захисту в судовому порядку, оскільки постанова про арешт коштів Мартиросяна М.А. від 14.01.2021 р. у виконавчому провадження ВП № 64108889 в частині накладення арешту на кошти на рахунку Мартиросяна М.А. НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" винесена з порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушує законні права та інтереси скаржника, як сторони виконавчого провадження.

Виходячи з принципу належного урядування , визначення якого міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини в справі Москаль проти Польщі , Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки та Лелас проти Хорватії , ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а тому оскаржувана постанова державного виконавця в цій частині підлягає скасуванню.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, в старості та в інших випадках, передбачених законом.

В рішенні Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009 року зазначено, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 46 та 64 Конституції України.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України Про пенсійне забезпечення гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Враховуючи те, що боржником за наказом господарського суду від 04.11.2020 р. за №917/507/20 є суб`єкт господарювання - ФОП Мартиросян Мушег Амаякович, а не фізична особа - Мартиросян Мушег Амаякович , за виконавчим документом стягується заборгованість по орендній платі, а не періодичні платежі (аліменти тощо), відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також втратою годувальника, сума стягнення перевищує п`ять мінімальних розмірів заробітної плати (139 852,51 грн.), а також з урахуванням того, що у Мартиросяна Мушега Амаяковича у власності є нерухоме майно - частина учбового корпусу загальною площею 232, 6 кв.м. по АДРЕСА_4 , на яке можливо звернути стягнення, на даний час пенсія, яка надходить Мартиросяну Мушегу Амаяковичу на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк", є єдиним джерелом його доходу, Мартиросян Мушег Амаякович є інвалідом 3 групи довічно, суд прийшов до висновку про задоволення скарги в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 234, 343 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фізичної особи-підприємця Мартиросян Мушега Амаяковича у справі № 917/507/20 на дії Головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. задовольнити.

2. Скасувати постанову Головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. про арешт коштів боржника від 14.01.2021 р. у виконавчому провадження ВП № 64108889 в частині накладення арешту на кошти на рахунку Мартиросяна М.А. НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

3. Визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. щодо не зняття арешту з рахунку Мартиросяна М.А. НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (ст.ст. 235,255 ГПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повна ухвала складена 01.04.2021 р.

Суддя Солодюк О.В.