Рішення

від 06.04.2021 по справі 920/157/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.2021 Справа № 920/157/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами справу № 920/157/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СІЕЙТІ (40000, м. Суми, вул. Вільний лужок, 6, код ЄДРПОУ 39441455)

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми Піонер (42722, Сумська область, Охтирський район, с. Чупахівка, вул. Зарічна, 17, код ЄДРПОУ 30439563)

про стягнення 177553 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми Піонер та просить стягнути 177553,19 грн заборгованості, з яких: 166 980,8 грн - основного боргу, 8349,03 грн - інфляційних збитків, 2223,36 грн. - 3% річних, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №1242 від 01.10.2018 з комерційним агентом, а також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2663,30 грн.

Відповідно до ухвали суду від 19.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/157/21 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем 04.03.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзиву на позов не подав.

30.03.2021 від позивача надійшла заява №34/5 від 26.03.2021 (вх. №3205/21), в якій позивач повідомив суд про часткову сплату відповідачем основного боргу в розмірі 165292,21 грн., а отже позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 1688,69 грн. основного боргу, 8349,03 грн - інфляційних збитків, 2223,36 грн. - 3% річних, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №1242 від 01.10.2018 з комерційним агентом, а також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2663,30 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

01 жовтня 2018 року між ТОВ СІЕЙТІ ( Агент ) та ПСП Агрофірма ПІОНЕР ( Довіритель ) укладено договір про надання послуг комерційного агента № 1242 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого відповідач доручив і надав повноваження, а позивач прийняв на себе зобов`язання надати послуги маркетингового дослідження ринку, пошуку потенційних покупців продукції та сприяння в укладанні контрактів про продаж сільськогосподарської продукції відповідача.

Умовами розділу 4 Договору передбачено, що агент має право на отримання винагороди від довірителя в тому випадку, коли покупець продукції здійснить операцію з придбання продукції за прямим контрактом, укладеним з довірителем, при безпосередньому посередництві агента. Сума винагороди складає 114,00 гривень за тонну реалізованої довірителем продукції і зазначається в Акті, підписаному повноважними представниками сторін Договору.

Згідно з п. 4.4 Договору виплата винагороди здійснюється довірителем протягом 5 банківських днів з дня підписання відповідного акту.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору позивач провів моніторинг ринку на предмет пошуку найбільш вигідної пропозиції експортної поставки пшениці урожаю 2020 року, провів переговори з потенційними покупцями продукції. За результатами надання позивачем послуг відповідач здійснив продаж пшениці компанії AGROPROSPERIS TRADING 2 LIMITED (р. Кіпр) згідно з умовами контракту № W3-9025-15-06-2020-HH від 15.06.2020 року на поставку пшениці 2-го та/або 3-го та/або 4-го класу в об`ємі 2000 +/-10% метричних тон за ціною 193,00 долара США - пшениця 2-го класу, 192,00 долара США - пшениця 3-го класу, 183 долара США - пшениця 4-го класу на умовах DAP Морський торговельний порт Південний та/або м. Чорноморськ, Україна.

31 серпня 2020 року між позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до змісту якого сторони погодили розмір винагороди агента (позивача), який склав 203871,90 грн., з урахуванням ПДВ. Кінцевою датою оплати за надані послуги є 06.09.2020 р.

Проте відповідачем порушено строк сплати винагороди агенту, визначений п. 4.4. Договору, і станом на дату звернення з позовом відповідачем було сплачено лише 36891,10 грн. шляхом зарахування суми переплати за іншим договором на підставі листа відповідача від 14.09.2020. Таким чином, сума боргу відповідача на момент подання позовної заяви складала 166980,80 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт належного виконання зобов`язань по Договору з боку позивача, а також факт прийняття наданих позивачем послуг, а саме сторонами підписано без заперечень та зауважень акт прийому-передачі наданих послуг від 31.08.2020, копія якого міститься в матеріалах справи, а також частково сплачено заборгованість.

Так, судом встановлено, що після відкриття провадження у справі (ухвала від 19.02.2021) відповідачем було здійснено часткове погашення суми основного боргу: 50000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №5182 від 19.02.2021; 40000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №5194 від 23.02.2021; 50000,00 грн відповідно до платіжного доручення №5204 від 26.02.2021; 25292,11 грн відповідно до платіжного доручення №5337 від 11.03.2021. Крім того, листом від 01.03.2021 №77 відповідачем змінено помилково зазначене в платіжних дорученнях призначення платежу.

Таким чином, всього після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено 165292,11 грн., про що свідчить також банківська виписка по рахунку позивача від 26.03.2021, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що письмовими матеріалами справи підтверджується сума заборгованості відповідача в розмірі 1688,69 грн., а отже позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8349,03 грн. інфляційних збитків і 2223,36 грн - 3% річних, нарахованих за період з 07.09.2020 по 15.02.2021 відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, в якій передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8349,03 грн. інфляційних збитків і 2223,36 грн - 3% річних, нарахованих за період з 07.09.2020 по 15.02.2021.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 186,44 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми Піонер (42722, Сумська область, Охтирський район, с. Чупахівка, вул. Зарічна, 17, код ЄДРПОУ 30439563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІЕЙТІ (40000, м. Суми, вул. Вільний лужок, 6, код ЄДРПОУ 39441455) 1688,69 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім гривень 69 коп.) заборгованості за надані послуги; 8349,03 грн (вісім тисяч триста сорок дев`ять гривень 03 коп.) інфляційних збитків; 2223,36 грн (дві тисячі двісті двадцять три гривні 36 коп.) - 3% річних; 186,44 (сто вісімдесят шість гривень 44 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі №920/157/21 в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми Піонер на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІЕЙТІ 165292,11 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто дві гривні 11 коп.) боргу закрити відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 06.04.2021.

Суддя О.Ю. Соп`яненко