Рішення

від 25.03.2021 по справі 923/1384/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року Справа № 923/1384/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б. , за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна", м.Київ

до відповідача: Фермерського господарства "ДАВГАЛ АГРО", с.Чорнянка Каховського району Херсонської області

про стягнення заборгованості в сумі 1799439 грн. 90 коп. за договором поставки

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна", м.Київ звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до Фермерського господарства "ДАВГАЛ АГРО", Каховського району Херсонської області про стягнення 1799439 грн. 90 коп. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки від 20.02.2019р. №АР20/02-1 в частині своєчасної оплати отриманої продукції.

Ухвалою від 28.12.2020р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 26.01.2021р., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. судове засідання, призначене на 26.01.2021р., не відбулося.

Ухвалою від 04.02.2021р. розгляд справи призначено на 17.02.2021р.

Ухвалою від 17.02.2021р. у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 03.03.2021р.

Ухвалою від 03.03.2021р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 25.03.2021р.

В судове засідання учасники провадження не з`явились.

25.03.2021р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 3 ст.161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч.1 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи відповідач був повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до трекінгу поштових відправлень №7300310196400 та №7300310508917, 7300310591466, 7300310433640 відповідачем отримано всі ухвали суду, постановлені в межах даної справи, отже останній був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, дату та час судових засідань.

Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна", м.Київ звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до Фермерського господарства "ДАВГАЛ АГРО", Каховського району Херсонської області про стягнення 1799439 грн. 90 коп. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки від 20.02.2019р. №АР20/02-1 в частині своєчасної оплати отриманої продукції.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначає, що 20.02.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" та Фермерським господарством "ДАВГАЛ АГРО" було укладено договір поставки №АР20/02-1.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу насіння овочевих культур в асортименті та кількості відповідно до специфікації на суму 1098281,18 грн.

Однак, відповідач за поставлений товар остаточно не розрахувався, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість. Також, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору позивачем нараховану останньому штраф, пеню, інфляційні втрати та 12% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 20.02.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" та Фермерським господарством "ДАВГАЛ АГРО" було укладено договір поставки № АР20/02-1.

За умовами договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві насіння сільськогосподарських культур у кількості і в строки згідно з умовами Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Товар згідно з умовами Договору.

Згідно п.1.2, предметом поставки є Товар, найменування, кількість та асортимент якого вказуються у Додатках до Договору (надалі - Специфікації), які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.6.4 Договору, факт передачі і отримання Товару оформлюється видатковою накладною.

Так, передача товару була оформлена видатковими накладними:

№385 від 21.02.2019р. на суму 625075,12 грн.

№446 від 27.02.2019р. на суму 26179,96 грн.

№673 від 20.03.2019р. на суму 311187,60 грн.

№1046 від 14.05.2019р. на суму 135838,50 грн.

Отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи ФГ "ДАВГАЛ АГРО" на видаткових накладних, скріплених печаткою господарства, копіями довіреностей (а.с.19-21, 23-28, 30-32).

Відповідно до п.2.3. Договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Специфікаціях до даного Договору.

Згідно з п.2.4. Договору, Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в строки, що зазначаються в Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 3 Специфікації (додаток №1 до договору поставки), відповідач мав здійснити оплату вартості товару наступним чином:

195376,52 грн. в строк до 20.03.2019р.;

93356,28 грн. в строк до 22.03.2019р.;

40751,55 грн. в строк ло 31.05.2019р.;

768796, 83 грн. в строк до 30.06.2019р..

На виконання умов договору відповідач частково оплатив поставлений товар, що підтверджено банківськими виписками: №56 від 25.03.2019р. на суму 50255,08 грн.; №107 від 09.06.2019р. на суму 100000,00 грн., №165 від 01.09.2020р. на суму 1000,00 грн. (а.с.34-36).

З урахуванням наведених доказів відповідачем сплачено відповідачу заборгованість за поставлений товар в сумі 151255,08 грн.

Суд зауважує, що із поданих позивачем доказів слідує, що заборгованість за поставлений позивачем товар складає 1098281,18 грн. - 151255,08 грн. = 947026,10 грн.

Доказів погашення основної заборгованості в сумі 947026,10 грн. матеріали справи не містять.

Станом на 19.11.2019р. сторони підтвердили свої зобов`язання та стан їх виконання актом звірки взаєморозрахунків, підписаним обома сторонами (а.с. 37).

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

За приписами ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За наведених обставин суд констатує, що вимога позивача про стягнення з відповідача 947026,10 грн. основної заборгованості є обґрунтованою, документально доведеною, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати отриманої продукції позивач просить стягнути з останнього 269544 грн. 79 коп. штрафу та 349870 грн. 19 коп. пені.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня, її розмір та спосіб визначення встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

У відповідності до положень ч. 1, 3 ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Також сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов 'язковим для виконання сторонами.

Ч.1 ст. 216 та ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарського зобов`язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, визначено ч.2 ст. 546 цього Кодексу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.

Укладаючи Договір поставки №АР20/02-1 від 20.02.2019р. сторони в п.8.4 погодили, що у випадку прострочення оплати за поставлений Товар понад 5 днів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% від суми заборгованості. У випадку прострочення оплати за поставлений Товар понад 30 днів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

За умовами п.4 Специфікацій від 20.02.2019р., 20.03.2019р., 13.05.2019р. сторони домовились, що чергові платежі згідно п. 3 Специфікацій, підлягають коригуванню за формулою: відкоригований черговий платіж = черговий платіж в євро х валютний курс, встановлений на міжбанківській валютній біржі щодо продажу Євро до гривні на день, що передує дню проведення розрахунків, згідно даних сайту http://charts.fmance.ua/ru/currency/interbank/.

У випадку, коли з будь-яких причин веб сайт, що зазначений вище, не працює, сторони домовилися використовувати дані сайту http://minfin.com.ua або інших джерел за додатковим погодженням. Сплата відкоригованих платежів здійснюється в строки, зазначені в п. 3 цієї Специфікації.

Відповідно до п.6 Специфікацій, за порушення умов здійснення чергових платежів, що встановлені в п.4 Специфікації, Постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 15% загальної вартості Товару в гривнях за даною Специфікацію.

Згідно п.8.3 Договору, у випадку несплати у строк платежів за даним Договором, Сторона, що прострочила своє зобов`язання, повинна сплатити іншій Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно суми за кожен день прострочення.

В п.8.6 договору, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України та п.6 ст.232 Господарського кодексу України, Сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов`язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань здійснюється без обмеження строку.

З урахуванням приписів чинного законодавства та наведених умов договору позивачем нараховано пеню за період з 01.08.2019р. по 23.10.2020р. в загальній сумі 349870,19 грн.

Господарським судом перевірено періоди нарахування заявленої до стягнення пені і порядок її нарахування та встановлено, що пеня розрахована позивачем арифметично невірно. Так за обрахунком суду належна до стягнення сума пені складає 349829 грн. 87 коп.

Розрахунок пені.

Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня 21.03.2019 22.03.2019 2 195 376.00 18 36 385.40 23.03.2019 24.03.2019 2 288 732.00 18 36 569.55 25.03.2019 25.04.2019 32 238 477.00 18 36 7 526.73 26.04.2019 31.05.2019 36 238 477.00 17.5 35 8 232.36 01.06.2019 30.06.2019 30 279 229.00 17.5 35 8 032.62 01.07.2019 18.07.2019 18 1 048 026.00 17.5 35 18 089.22 19.07.2019 05.09.2019 49 1 048 026.00 17 34 47 835.93 06.09.2019 24.10.2019 49 1 048 026.00 16.5 33 46 428.99 25.10.2019 12.12.2019 49 1 048 026.00 15.5 31 43 615.11 13.12.2019 30.01.2020 49 1 048 026.00 13.5 27 37 883.56 31.01.2020 12.03.2020 42 1 048 026.00 11 22 26 458.36 13.03.2020 23.04.2020 42 1 048 026.00 10 20 24 053.06 24.04.2020 08.06.2020 46 1 048 026.00 8 16 21 075.06 09.06.2020 11.06.2020 3 948 026.00 8 16 1 243.31 12.06.2020 31.08.2020 81 948 026.00 6 12 25 177.08 01.09.2020 16.12.2020 107 947 026.00 6 12 33 223.54

Отже, вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 349829,88 грн., в решті вимог в сумі 40,31 грн. пені слід відмовити.

Крім цього, згідно з пунктом 8.4 договору, у випадку прострочення оплати за поставлений товар понад 30 днів покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

З врахуванням заборгованості в сумі 1048026,10 грн., яка мала бути погашена до 30.06.2019р., сума штрафу становить: 1048026,10 грн. х 10% = 104802 грн. 61 коп.

Також, за умовами п.п.4, 6 Специфікації до договору позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 15% від загальної вартості поставленого товару, що складає:

1098281,18 грн. х 15% = 164742 грн. 18 коп.

Вимоги в цій частині є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 186113,74 грн. 12% річних та 46885,08 грн. інфляційних втрат за період з 21.03.2019р. по 16.12.2020р.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.8.6 договору сторони дійшли згоди про те, що Сторона, яка прострочила виконання грошового зобов`язання, на вимогу іншої Сторони зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням дванадцяти процентів річних від простроченої суми за увесь час прострочення.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки 12% річних та встановлено правильність їх нарахування.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 12% річних в сумі 186113,74 грн. у повному обсязі.

Що стосується інфляційних втрат, то судом перевірено розрахунок, здійснений позивачем, та встановлено, що останній здійснено невірно.

Так за розрахунком суду належною до стягнення сумою збитків від інфляції є 31279,28 грн.

Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 238477,72грн. 25.03.2019 31.05.2019 Розраховується за формулою:

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Розрахунок інфляційних збитків.

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Квітень 2019 - Травень 2019 101 100.7 101.71 238 477.00 242 554.96 4 077.96 Всього: 4 077.96

Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 279229,27грн. 01.06.2019 30.06.2019

Розрахунок інфляційних збитків.

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Всього: 0.00

Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 1048026,10грн. 01.07.2019 31.12.2019

Розрахунок інфляційних збитків.

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Липень 2019 - Листопад 2019 99.4 99.7 100.7 100.7 100.1 100.59 1 048 026.00 1 054 209.35 6 183.35 Всього: 6 183.35

Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 948026,10грн. 09.06.2020 31.08.2020

Розрахунок інфляційних збитків.

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Червень 2020 - Серпень 2020 100.2 99.4 99.8 99.40 948 026.00 942 337.84 -5 688.16 Всього: -5 688.16

Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 947026,10грн. 01.09.2020 30.11.2020

Розрахунок інфляційних збитків.

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Вересень 2020 - Листопад 2020 100.5 101 101.3 102.82 947 026.00 973 732.13 26 706.13 Всього: 26 706.13

Отже, суд задовольняє вимоги в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 31279,28 грн., у задоволенні решти вимог в цій частині, що складає 15605,80 грн., слід відмовити.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає частковому задоволенню.

Так з відповідача Фермерського господарства "Давгал Агро" на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" підлягає стягненню 947026,10 грн. основної заборгованості, 349829,88 грн. пені, 269544 грн. 79 коп. штрафу, 186113 грн. 74 коп. 12% річних, 31279,28 грн. інфляційних втрат.

У задоволенні решти вимог в частині 40,31 грн. пені та 15605,80 грн. збитків від інфляції суд відмовляє.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 26991,60 грн. на підставі платіжного доручення №1144 від 15.12.2020р.

З відповідача, відповідно до ст.129 ГПК України, підлягає стягненню на користь позивача 26756,91 грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Решта судового збору в сумі 234,69 грн. покладається на позивача.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд задовольняє клопотання позивача, викладене в п.3 прохальної частини позовної заяви, та зазначає в рішенні про нарахування 12% річних та пені до моменту виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ДАВГАЛ АГРО" (74835, Херсонська область, Каховський район, с. Чорнянка, вул. Пушкіна, 48; код ЄДРПОУ 37316074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" (03028, м. Київ, Стратегічне шосе, 16; код ЄДРПОУ 34691463) - 947026 (дев`ятсот сорок сім тисяч двадцять шість) грн. 10 коп. основної заборгованості, 349829 (триста сорок дев`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 88 коп. пені, 269544 (двісті шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн. 79 коп. штрафу, 186113 (сто вісімдесят шість тисяч сто тринадцять) грн. 74 коп. 12% річних, 31279 (тридцять одна тисяча двісті сімдесят дев`ять) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 26756 (двадцять шість тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн. 91 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Судові витрати в сумі 234,69 грн. покласти на позивача.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, розрахувати остаточну суму 12 процентів річних за наступною формулою:

((СОБ х 12 %) : КДР) х КДП = сума 12 процентів річних, де: СОБ сума основного боргу, простроченого ФГ "ДАВГАЛ АГРО"; КДП - кількість днів прострочення сплати ФГ "ДАВГАЛ АГРО" суми основного боргу за період, починаючи з 17.12.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються 12 процентів річних, стягнувши отриману суму процентів з ФГ "ДАВГАЛ АГРО" (ідентифікаційний код 37316074) на користь ТОВ "Хазера Україна" (ідентифікаційний код 34691463).

7. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, розрахувати остаточну суму пені за наступною формулою:

СОБ х ((ОС х 2): КДР) х КДП = сума пені, де: СОБ сума основного боргу, простроченого ФГ "ДАВГАЛ АГРО"; ОС - розмір облікової ставки НБУ в періоді прострочення; КДР - кількість днів у році прострочення; КДП - кількість днів прострочення сплати ФГ "ДАВГАЛ АГРО" суми основного боргу за період починаючи з 17.12.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, стягнувши отриману суму пені з ФГ "ДАВГАЛ АГРО" (ідентифікаційний код 37316074) на користь ТОВ "Хазера Україна" (ідентифікаційний код 34691463).

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 05.04.2021р.

Суддя М.Б. Сулімовська