Вирок

від 05.04.2021 по справі 624/268/21

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/268/21

провадження № 1-кп/624/30/21

ВИРОК

іменем України

смт. Кегичівка 05 квітня 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт Кегичівка кримінальне провадження №12021220720000023 відносно якого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, українець, громадянин України, освіта неповна середня, одружений, на утриманні має дві неповнолітні дитини, не працює, інвалідом не являється, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

- у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2021 року близько 06 год 30 хв, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням у сховище, приїхав на власному автомобілі марки ВАЗ 2108 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , разом з автомобільним причепом з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 до цілодобово-охоронюваної та огородженої території свино-товарної ферми ПП «Агропрогрес», що розташована за адресою вул. проїзд Новий, смт Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням у сховище, переслідуючи корисливу ціль наживи, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, умисно, таємно та протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, упевнившись, що його дії не помічені сторонніми особами, на вказаному вище автомобілі з причепом заїхав на територію ферми до силосної ями (спецхоз), після чого ОСОБА_4 реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном вчинив крадіжку силосу з кукурудзи сорту «Аншлаг», вагою 340 кг, шляхом навантаження силосу до причепу, ринкова вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1 від 26 лютого 2021 року становить 510 грн.

Після чого ОСОБА_4 сів до свого автомобіля ВАЗ 2108 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , разом з автомобільним причепом з реєстраційним номером НОМЕР_2 , в якому знаходився силос з кукурудзи та поїхав з території ПП «Агропрогрес», чим скоїв закінчений замах на крадіжку, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений працівниками поліції за територією ПП «Агропрогрес».

В результаті умисних та протиправних дій ОСОБА_6 було завдано матеріальні збитки в сумі 510 грн ПП «Агропрогрес» в особі представника потерпілого (представника юридичної особи) ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у сховище.

Під час досудового слідства між прокурором Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно угоди вина ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів, які підозрюваним не оспорюються.

ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язується:

а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому проваджені;

б) співпрацювати з правоохоронними органами та судом.

Кримінальним правопорушенням представнику потерпілого ПП «Агропрогрес» ОСОБА_7 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 510 грн.

Завдані матеріальні збитки відшкодовано в повному обсязі, шляхом повернення викраденого потерпілій стороні.

Представником потерпілого в межах кримінального провадження не заявлено вимог до обвинуваченого щодо відшкодування завданих збитків.

Представником потерпілого ПП «Агропрогрес» ОСОБА_7 надано добровільну згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, які погодились з мірою покарання відповідно до угоди.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження зазначеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку.

б) для підозрюваного відмова від здійснення прав, передбачених абз.1 і 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє положення п.1 ч.1 ст. 394, п.1 ч.3 ст. 424, абз. 1,4 п. 1 ч.4 ст. 474 КПК України.

ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов`язань іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і положень укладеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 476 КПК України прокурор, має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження у загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззаперечно визнав себе винним у вчиненому діянні, викладені в обвинувальному акті обставини підтвердив повністю, та зазначив, що між ним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості, стверджує, що розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно, заявивши, що виконає взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Від захисника заперечень не надійшло, просив затвердити угоду.

Прокурор у судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості також не заперечив.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, яка згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно з ст. 66 КК України, суд вважає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання для обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України - судом не встановлено.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся, арешт на майно не накладався, процесуальні витрати відсутні.

Вирішуючи питання про речові докази: автомобіль ВАЗ державний номер НОМЕР_1 з легковим причепом з державним номером НОМЕР_2 та силос з кукурудзи сорту «Аншлаг» вважається вирішеним, оскільки під час досудового розслідування повернуто обвинуваченому та потерпілому.

Керуючись ст. 373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12021220720000023 укладену 01 квітня 2021 року між прокурор Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік.

Згідно з п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, покласти на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ державний номер НОМЕР_1 з легковим причепом з державним номером НОМЕР_2 та силос з кукурудзи сорту «Аншлаг», вважати повернутими.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена - до апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області суду протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1