Рішення

від 01.04.2021 по справі 727/8970/20

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 727/8970/20

Номер провадження 2/725/939/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2021 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Галичанського О.І.

при секретарі П.І. Пентелюк ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визначення частки та визнання права власності в порядку спадкування ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Першотравневого районного суду м.Чернівці із вищевказаною позовною заявою, у якій стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла її мати ОСОБА_3

Після смерті матері вона успадкувала 53/100 часток житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належав спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

На земельній ділянці розташовано: житловий будинок літ А, загальною площею 233,60 кв.м., у тому числі житловою площею 150,80кв.м, гараж літ Б, сарай літ В, вбиральня літ Г, вбиральня літ Д, сарай літ Е, гараж літ Ж, навіс літ 3, сарай літ К, сарай літ Л, вигрібна яма І, огорожа №1-3 .

Право власності на вищевказані 53/100 часток житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами 16.09.2020р. зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно .

Додає, що їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, на якій розташований згаданий будинок, оскільки земельна ділянка належить співвласникам на праві спільної сумісної власності та частки кожного зі співвласників не визначені (не виділені), у зв`язку з чим неможливо встановити частку, яка належить спадкодавцеві .

Стверджує, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯД №124419 від 18.12.2007 р., земельна ділянка, загальною площею 0,0815га, розташована по АДРЕСА_3 та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та померлій матері ОСОБА_3 на підставі рішення 19 сесії Чернівецької міської ради V скликання №385 від 30.08.2007року, кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:31:002:0170 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стверджує, що оскільки успадкувала після смерті матері 53/100 часток житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, до неї також перейшло й право власності на земельну ділянку, на якій розташована вказана частка домоволодіння.

В даний час вона бажає оформити свої спадкові права, однак зробити цього не може, оскільки частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку не виділені.

На підставі вищевикладеного , просить суд визнати право власності на 53/100 часток земельної ділянки 7310136600:31:002:0170 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою : АДРЕСА_3

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву, в якій позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять справу слухати у їх відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву, в якій позовні вимоги визнає повністю та просить справу слухати у його відсутності.

За таких обставин та у зв`язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення за наявними у справі доказами.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дане правило також закріплене у ст. 60 цього ж Кодексу

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного:

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише уразі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України, ч.1 ст.3 ЦПК України).

Право власності громадян та юридичних осіб на землю гарантується ст.14 Конституції України. Відповідно до положень ч.2 ст.14 Конституції України це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підстави набуття права на землю передбачені ст.116 Земельного кодексу України.

Відповідно до положень ст.81ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_3 , залишила заповіт на ОСОБА_1 ( позивачку по справі)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом , посвідченого державним нотаріусом Першої чернівецької нотаріальної контори Літун М.В. та зареєстровано у реєстрі за № 83/2020, позивачка отримала 53/100 часток житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами , що розташований за адресою : АДРЕСА_3 .

На земельній ділянці розташовано: житловий будинок літ А, загальною площею 233,60 кв.м., у тому числі житловою площею 150,80кв.м, гараж літ Б, сарай літ В, вбиральня літ Г, вбиральня літ Д, сарай літ Е, гараж літ Ж, навіс літ 3, сарай літ К, сарай літ Л, вигрібна яма І, огорожа №1-3 .

Право власності на вищевказані 53/100 часток житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами 16.09.2020р. зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно . ( а.с. 8).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯД №124419 від 18.12.2007 р., земельна ділянка, загальною площею 0,0815га, розташована по АДРЕСА_3 та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та померлій ОСОБА_3 на підставі рішення 19 сесії Чернівецької міської ради V скликання №385 від 30.08.2007року, кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:31:002:0170 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. ( а.с.10).

Проте , відповідно до постанови державного нотаріуса Першої чернівецької нотаріальної контори Літун М.В. від 16.09.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки по АДРЕСА_3 , у зв`язку з тим , що не визначена частка земельної ділянки , яка належить спадкодавцю із спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 1 та ч. 2ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч. 1ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно з ч.ч. 1-3ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснена за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

За змістомст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Отже, суд приходить до висновку, що частка померлої ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0815га, по АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:31:002:0170 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд становила 53/100.

Особливість набуття права на земельні ділянки полягає в наявності чітко визначеної в законодавстві процедури, за якою в суб`єктів виникають повноваження щодо володіння, користування й розпорядження земельною ділянкою.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позивач набула право власності на вказану земельну ділянку в порядку, визначеному законом.

Також, ст. 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Враховуючи положення ст. 214 ЦПК України, згідно якої під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи те, що визнання права власності за позивачем не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 15,321,355,368,370 ЦК України, ст.ст. 3,10,60,208,218,223,224-228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_3 ( померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0815 га, кадастровий номер №7310136600:31:002:0170, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 становить 53/100 частки.

Визначити за ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_3 право власності на 53/100 частки земельної ділянки площею 0,0815 га, кадастровий номер №7310136600:31:002:0170, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський