Рішення

від 26.03.2021 по справі 243/11932/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/11932/20

Провадження № 2/243/711/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Глух А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 13 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

31 грудня 2020 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення права власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2291 га, кадастровий номер 1424256200:14:000:0573, розташована на землях Миколаївської міської ради.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що після смерті матері позивача на його ім`я ОСОБА_3 залишила заповіт на вищевказану земельну ділянку. Як спадкоємець за заповітом позивач прийняв спадщину, подавши відповідну заяву нотаріусу, однак постановою нотаріуса йому було відмовлено, оскільки разом з померлою за однією адресою був зареєстрований її чоловік ОСОБА_2 , який автоматично прийняв спадщину, який не має наміру оформлювати на своє ім`я земельну ділянку. Також позивач зазначає, що оригінали правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку позивачем втрачені.

У зв`язку із викладеним, просить суд, визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2291 га, кадастровий номер 1424256200:14:000:0573, розташована на землях Миколаївської міської ради (раніше Райгородоцької селищної ради).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, раніше через канцелярію суду від позивача надійшла заява, в якій він просить позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без його участі.

Відповідач до судового засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позов визнає, просить задовольнити.

Ухвалою суду від 17 лютого 2021 року витребувано від Приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенка В.М. копію спадкової справи, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано повідомити Слов`янський міськрайонний суд Донецької області щодо відкриття спадкової справи після її смерті, факту звернення будь-кого із заявою про прийняття спадщини або відмови від неї та щодо залишення померлим заповіту.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

З матеріалів копії спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 04.06.2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06.02.2020 року ОСОБА_1 подав Приватному нотаріусу Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенко В.М. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . У цій заяві зазначено, що ОСОБА_3 залишила заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. від 12.04.2019 року за реєстром № 1322 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2291 га, кадастровий номер 1424256200:14:000:0573, розташована на землях Миколаївської міської ради на ім`я ОСОБА_1 . Однак ОСОБА_1 було пропущено строк для прийняття спадщини. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, чоловік померлої - ОСОБА_2 надав письмову згоду від 06.02.2020 року на включення ОСОБА_1 до кола спадкоємців.

Згідно Заповіту від 12.04.2019 року, засвідченого Приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла всю належну їй земельну ділянку кадастровий номер 1424256200:14:000:0573, загальною площею 3,2291 га, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району ОСОБА_1 .

Також із спадкової справи вбачається, що 06.02.2020 року ОСОБА_2 подав Приватному нотаріусу Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенко В.М. заяву про прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_3 , зазначивши, що останнє місце проживання спадкодавця зареєстроване за однією адресою з заявником: АДРЕСА_1 . Також надана друга заява, в якій ОСОБА_2 вказує, що на день смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, що складається з земельної ділянки, кадастровий номер 1424256200:14:000:0573, загальною площею 3,2291, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району, яку вона заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений Приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. 12.04.2019 року за реєстром № 1322. Також зазначив, що йому відомо, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини за заповітом з поважних причин та відповідно до частини 2 статті 1272 ЦК України, він не заперечує проти включення ОСОБА_1 до кола спадкоємців за заповітом.

З копії Державного акту на право приватної власності на землю вбачається, що ОСОБА_3 на підставі рішення Райгородоцької сельщної ради від 28.09.01 р. № 23/20-261 та 20.12.01 р. № 23/22-306 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,3100 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Райгородоцької сельщної ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 108 віє 01.09.2002 року та надано план зовнішніх меж земельної ділянки.

Постановою Приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенка В.М. від 20.02.2020 року вих. № 141/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цілу частку земельної ділянки, кадастровий номер 1424256200:14:000:0573, площею 3,2291, яка розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району, що залишилась після померлої ОСОБА_3 , оскільки крім нього після померлої ОСОБА_3 обов`язкову частку у спадщині прийняв непрацездатний чоловік померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Нотаріусом рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно частинам 1 та 10 статті 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 Глави 19 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності повинне спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами. Частина 1 статті 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника у повному обсязі.

За змістом приписів ст. 16 ЦК України захист цивільних прав шляхом визнання права власності здійснює суд. Одним зі способів захисту цивільних прав, згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивач, на підтвердження своїх вимог надав суду належні та допустимі докази того, що він є спадкоємцем за заповітом та має право отримати вказану земельну ділянку. В свою чергу відповідач повністю визнав позов та не заперечує проти прийняття спадщини за заповітом позивачем, а навпаки у заяві про отримання спадщини вказав ОСОБА_1 як спадкоємця.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання права власності в порядку спадкування за заповітом є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самого порушеного права позивача, а тому може бути застосований судом.

Керуючись ст.ст. 392,1216 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2291 га, кадастровий номер 1424256200:14:000:0573, розташована на землях Миколаївської міської ради (раніше Райгородоцької селищної ради).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 05 квітня 2021 року.

Суддя І.Ю. Фалін