Постанова

від 19.07.2006 по справі 36/95

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/95

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.07.2006 р.                                                                                    справа №36/95

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової  Т.А.

суддівДіброви  Г.І., Дзюби  О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача:Севастьянов Д.Ю. за дов. № 01-15/10 від 01.01.06р.,

від відповідача:Ігнатова Н.О. за дов. № Н-01/3453 від 07.11.05р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства „Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка Донецької області

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від16.05.2006 року

по справі№36/95

за позовомДержавного підприємства „Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка Донецької області

доДержавного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень м. Красний Лиман Донецької області

простягнення 15310грн. 07коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (далі Державне підприємство „Донвуглереструктуризація”) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Донецька залізниця” суми 14910грн. 00коп. в зв'язку з невиконанням умов договору № 2003/801-203124 від 28.12.2002р та пені в розмірі 400грн. 07коп.

Господарський суд  Донецької області рішенням від 16.05.2006р. у справі № 36/95 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Донвуглереструктуризація” відмовив.

Своє рішення господарський суд обґрунтував тим, що сторонами в договорі про організацію перевезень вантажів не передбачено строк повернення залізницею позивачу невикористаних сум попередньої оплати,   обставини, на які посилається Державне підприємство „Донвуглереструкту-ризація” як на підставу позовних вимог, не доведені.

Державне підприємство „Донвуглереструктуризація”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій вважає рішення господарського суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим  з порушенням норм матеріального права, просить рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2006р. у справі № 36/95 скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” невикористану суму попередньої оплати в розмірі 14910грн. 00коп. та пеню в розмірі 400грн. 07коп.

Відповідач просить рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2006р. у справі № 36/95 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 29 Закону України “Про судоустрій в Україні” розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду призначена нова колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.

 Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

У відповідності з частиною другою статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності із нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.  

28.12.2002р. між Державним підприємством „Донвуглереструктуризація” та Державним підприємством „Донецька залізниця” було укладено договір             № 2003/801-203124 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Сторонами відповідно п. 7.4 договору визначений строк його дії до 31.12.2003р., а також встановлено, якщо жодна із сторін не звернеться письмово за 1 місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то договір діє до надходження цієї пропозиції. Додатковою угодою № 5-2693 від 10.12.2004р. між сторонами даний договір  було пролонговано до 31.12.2005р.          

Пунктом 2.2 договору Державне підприємство „Донецька залізниця” зобов'язувалась приймати до перевезення вантажі позивача, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно з затвердженими планами і заявками позивача та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.

Згідно п. 2.4 договору Державне підприємство "Укрвуглереструкту-ризація" зобов'язувалось здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії, на рахунок Державного підприємства „Донецька залізниця”. Одержані кошти залізниця зобов'язувалася зараховувати на особовий рахунок позивача.

Доповненням № 1 від 28.12.2002р. сторони встановили, що ставки плати за надані відповідачем послуги, пов'язані з перевезенням вантажу, визначаються за вільними тарифами згідно "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України".

Згідно п. 3.1 договору (в редакції від 29.06.2005р. відповідно до додаткової угоди № 1191 до договору) розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається позивачем, виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів та наданих рахунків. Джерелом фінансування є бюджетні кошти, спрямовані на реструктуризацію вугільної промисловості України.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що відповідач списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку позивача по мірі виконання перевезень та надання послуг на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і виконавчих документів.

Відповідно до п. 3.8 договору Державне підприємство „Донецька залізниця” не пізніше  третього робочого дня після списання надає позивачу  через станцію перелік списаних сум.

У виконання п. 2.4 договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 14910грн. 00коп. платіжним дорученням від 14.12.2005р. за № 60298 в якості передплати за залізничні послуги згідно рахунку № 108 від 08.12.2005р. (рахунок в матеріалах справи відсутній).

В умовах договору сторонами встановлено, що об'єм перевезень визначається в місячних планах перевезень, заявках на подачу вагонів (контейнерів). Сторонами не надано даних документів.

При наявності даних обставин колегія суддів не має можливості визначити правомірність перерахування позивачем суми 14910грн. 00коп. відповідачу, тому як в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували очікуваний обсяг перевезень та послуг.

Договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 28.12.2002р. з наступними доповненнями не передбачений строк надання транспортних послуг та строк повернення перерахованих грошових коштів Державному підприємству „Донвуглереструктуризація” у випадку ненадання даних послуг залізницею.

Предметом позову є стягнення невикористаної суми попередньої оплати вартості  послуг внаслідок порушення відповідачем пункту 2.5 договору                № 203/801-203124 від 28.12.2002р.

Фактично залізницею не були порушені умови договору, оскільки договором не передбачений обов'язок залізниці повернути отримані для оплати транспортних послуг грошові кошти, не визначено строк повернення невикористаних грошових коштів, а пунктом 2.5 договору в редакції, визначеній додатковою угодою № 6 від 26.08.2004р., передбачена відповідальність залізниці у вигляді оплати пені в розмірі, встановленому наказом Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998р., а не строк повернення невикористаних коштів.

Позивачем не надано документів, що підтверджують пред'явлення вимоги про повернення грошових коштів у встановленому порядку, претензією № 01-15-09-17/360 від 09.02.2006р. пред'явлена вимога про оплату пені  в сумі 260грн. 40коп., тоді як пунктом 6.1 договору сторонами визначений претензійно-позовний порядок  вирішення спірних питань.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доводи заявника апеляційної скарги про недослідженість господарським судом обставин справи в частині обов'язку Державного підприємства „Донецька залізниця” за умовами договору в місячний строк з моменту внесення передоплати надати транспортні послуги та повернення в місячний строк перерахованих сум у разі їх невикористання не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки ані умовами договору № 203/801-203124 від 28.12.2002р., ані додатковими угодами до нього сторонами не передбачений обов'язок залізниці надати послуги в місячний термін, оскільки відповідно до п. 2.1 договору залізниця повинна надати послуги після пред'явлення місячних планів перевезень, заявок на подачу вагонів (контейнерів) та ін., а пунктом 2.5 договору, на який посилається заявник апеляційної скарги, не передбачено строку повернення залізницею невикористаних грошових коштів.

Таким чином господарський суд Донецької області дійшов до правильного висновку про те, що позивач у виконання ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів ті обставини, на які він посилався як  на підстави своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2006р. у справі № 36/95 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача по справі –Державне підприємство „Донвуглереструктуризація”.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецька обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2006р. у справі № 36/95 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2006р. у справі № 36/95 залишити без змін.

Головуючий          Шевкова  Т.А.

Судді:          Діброва  Г.І.

          Дзюба  О.М.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС