Рішення

від 31.03.2021 по справі 504/669/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/669/21

провадження № 2/504/1584/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі :

головуючого судді - Доброва П.В.,

при секретарі - Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2021 року до Комінтернівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ , в якій позивач просить суд зобов`язати комунальне підприємство МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ звільнити самовільно зайняті земельні ділянки під № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові номери: 5122780200:02:002:1392 та 5122780200:02:002:1398, протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, за власний рахунок привести ці земельні ділянки у придатний для використання стан шляхом видалення декоративної рослинності, розібрати огорожу та ворота з металевої сітки, які унеможливлюють доступ позивача до власних земельних ділянок.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є приватним власником: земельної ділянки під № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , кадастровий номер: 5122780200:02:002:1392, площею 0,2019 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І.М.,зареєстровано в реєстрі за № 2405, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 101060952 від 21.10.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1377005051227, номер запису про право власності: 22937548, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 101060997 від 21.10.2017 року та земельної ділянки під № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , кадастровий номер: 5122780200:02:002:1398, площею 0,1849 га за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.01.2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Гребенюк І.М., зареєстровано в реєстрі за № 114, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11058925 від 15.01.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1439265751227, номер запису про право власності 24379508, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 110579265 від 15.01.2018.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та дату засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та дату засідання сповіщено належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2017 року та від 13.01.2018 року, Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстацію прав та їх обтяжень, індексний номер витягу 101060952 від 21.10.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1377005051227, номер запису про право власності: 22937548 та індексний номер витягу: 11058925 від 15.01.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1439265751227, номер запису про право власності: 24379508, позивач ОСОБА_1 є приватним власником земельних ділянок під № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , кадастровий номер 5122780200:02:002:1392, площею 0,2019 га та під № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , кадастровий номер: 512280200:02:002:1398, площею 0,1849 га за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідач незаконно заволодів земельними ділянками позивача за вищевказаною адресою, засадив їх різною декоративною рослинністю, встановив ворота та огорожу з металевої сітки і охорона відповідача не допускає позивача до власної земельної ділянки.

У відповіді на адвокатський запит за вих. 1700 від 27.09.2018 Комунальне підприємство МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ (вул. Хімічна, 3, м. Одеса, 65031) повідомило про те, що питання щодо земельних ділянок, в тому числі під №№ 7, 8, 13, 14, на дату відповіді розглядається у справі № 504/1970/14-а за його позовом до Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання рішення від 20.12.2013 № 455-VI не чинним. Також зазначено, що земельні ділянки знаходяться у користуванні відповідача та є комунальною власністю Одеської міської ради і остаточно дане питання буде вирішено після закінчення судового процесу.

Станом на теперішній час судовий процес у справі № 504/1970/14-а завершений. Однак, питання щодо земельної ділянки № НОМЕР_5 відповідачем не вирішено.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельні ділянки за № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 правомірно знаходяться у його користуванні та є комунальною власністю Одеської міської ради.

Відповідно до п. 6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5-рп/2005 суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону, зокрема, за приписами ст. 41 Конституцїі Украни ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , власник земельної ділянки або земелекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до поушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом або іншими законами України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такий обов`язок сторін прописаний також в ч. 1 ст. 81 цього ж Кодексу, а суд згідно ст. 89 цього Кодексу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обгрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обстаин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони грунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обгрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії встановлено: Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті , тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною правтикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його на можна тлумачити як такий, що вимагає детельної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України, № 4909/04, параграф 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, грунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в матеріалах справи наявний оригінал банківської квитанції № 145 від 01.03.2021 про сплату судового збору позивачем в сумі 908.00 грн. та з урахуванням того, що вимоги позивача задоволені повністю, тому судовий збір в сумі 908.00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) до Комунального підприємства МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ (код ЄДРПОУ 31185820, 65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 3) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.

Зобов`язати відповідача - Комунальне підприємство МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ протягом одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили звільнити самовільно зайняті земельні ділянки позивача - ОСОБА_1 за адресом: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за власний рахунок привести їх у придатний для використання стан шляхом видалення декоративної рослинності із земельних ділянок, розібрати огорожу та ворота з металевої сітки, які унеможливлюють доступ позивача до власних земельних ділянок.

Судові витрати в сумі 908 грн. 00 коп. стягнути з відповідача на користь позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.В. Добров