Рішення

від 02.04.2021 по справі 508/795/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа№ 508/795/20

Провадження№2/508/47/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року Миколаївський районний суд Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт. Миколаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуб Олега Анатолійовича та Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області, яка є правонаступником Антонюківської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області про визнання права власності на спадкове майно та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом доПриватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуб Олега Анатолійовича та Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області, яка є правонаступником Антонюківської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області про визнання права власності на спадкове майно зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину.

Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуб О.А., у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу в його відсутності. Крім того просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо нього. Свої заперечення виклав у відзиві на позов, згідно яких вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими щодо нього з наступних підстав.

26 серпня 2020 року, в зв`язку з відсутністю у спадкодавця документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, ним як приватним нотаріусом, було роз`яснено ОСОБА_1 про можливість звернення до суду щодо оформлення своїх спадкових прав. Жодних Постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій, відповідно до статті 49 Закону, нотаріусом не виносилось так як про вчинення нотаріальних дій ( про видачу свідоцтва про право на спадщину ) заяв відповідачем не подавалось.

Під час звернення ОСОБА_1 , не надав Витяг з Державного земельного кадастру, як того вимагає підпункт 4.20 пункт 4 глава 10 розділ ІІ Порядку, безпосереднього доступу до нього у нотаріуса немає.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Тобто видача свідоцтва про право на спадщину можлива без документів що посвідчують право власності спадкодавця на майно так як згідно пункту 3 глави 7 розділу І Порядку документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії ( витяги ) з них необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов*язково долучаються до примірника правочину: свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. Виключенням є лише коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об*єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв*язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акту на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Щодо засвідченого печаткою запису заступника голови Комісії з реорганізації відділу Н.М. Іванової у державному акті на землю серії ІІІ - ОД № 073220 від 10.06.2002 про те, що земельна ділянка, яка розташована на території Антонюківської сільської ради масив 20 , ділянка 18 ( загальна площа 7,25 га. ) поділена та 3,625 га., належить ОСОБА_2 повідомляє, що відповідно до законодавства яке діяло до 01.01.2013 року, а саме ч. 1 та ч. 4 ст. 126 Земельного кодексу України Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а форми державних актів на право власності на земельну ділянку затверджуються Кабінетом Міністрів України , Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року за номером 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою , зі змінами внесеними на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2008 року за № 1019.

Жодної інформації щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 або ОСОБА_3 спадкоємцем надано не було.

В позовній заяві позивач згадує про земельну ділянку площею 3,625 га., кадастровий номер 5123581400:01:003:0337, проте не надає жодного документа про належність вказаної земельної ділянки будь - кому з спадкодавців. Також не зрозуміло як у позивача можуть бути оригінали двох Державних актів Серії ІІІ - ОД № 073220, один з яких з змінами внесеними Головним управлінням Держкомзему у Одеській області на підставі рішення суду від 07.10.2010 року у справі № 2 - 628/2010, згідно до якого земельна ділянка площею 3,625 га. ОСОБА_2 , пункт 3 та 4 Переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви.

08 вересня 2002 року ОСОБА_3 склала заповіт, в якому зазначено дослівно: належне їй право на земельну частку ( пай ) згідно державного акту на право приватної власності на землю Серія ІІІ - ОД № 073220 від 10 червня 2002 року, яка знаходиться в с. Амбарово Миколаївського району Одеської області на випадок своєї смерті заповідає своїй внучці, ОСОБА_4 та своїй сестрі ОСОБА_2 рівними частинами , тобто ні про які земельні ділянки які розташовані на території Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області не йдеться, а йдеться про право на земельну частку пай, яке посвідчувалось не державним актом, а сертифікатом. Крім того відсутнє підтвердження реєстрації заповітів поданих позивачем в Спадковому реєстрі, як того вимагає положення про Спадковий реєстр, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 1810/5 від 07.07.2011 року.

Щодо родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в свідоцтві про народження ОСОБА_1 мати зазначена як ОСОБА_2 , а не ОСОБА_2 , будь - яких документів з відділу ЗАГС та рішень суду з цього приводу не надавалось. Документи про родинні відносини ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , взагалі надані не були.

Просить визнати його неналежним відповідачем по цивільній справ № 508/795/20. Відмовити позивачу в повному обсязі в вимогах до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуба О.А., по цивільній справі № 508/795/20.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 02.03.2021 року первісного відповідача Антонюківську сільську раду Миколаївського району Одеської області замінено правонаступником - Миколаївської селищною радою Березівського району Одеської області.

Представник відповідача, Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області, яка є правонаступником Антонюківської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області, в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність за наявними в справі матеріалами.

Зважаючи на те, що у судове засідання не з`явилися сторони, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, давши оцінку письмовим доказам, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

В обгрунтування позову позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилається на те, що він є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видано 21 вересня 1961 року Серія НОМЕР_3 .

Його матір - ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що у Книзі реєстрації смертей 05.04.2012 року зроблено запис № 06, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 .

Матір позивача - ОСОБА_2 за життя отримала спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , яка була рідною сестрою його матері.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що у Книзі реєстрації смертей 12.02.2007 року зроблено запис № 03, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 .

На протязі життя ОСОБА_3 хворіла та потребувала постійного догляду і піклування та допомоги. Його матір, і він доглядали за останньою, він постійно допомагав їй, займався її лікуванням, у зв`язку з тим, що вона залишалась одна після смерті свого сина. Між ними були дружні сімейні відносини. До того ж, похоронами ОСОБА_3 займався саме позивач, та й на даний час він продовжує доглядати її місце поховання.

Через те, що його матір доглядала ОСОБА_3 , остання залишила заповіт, яким заповіла належне їй право на земельну частку /пай/згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія III - ОД № 073220 від 10 червня 2002 року, яка знаходиться в селі Амбарово, Миколаївського району, Одеської області на випадок її смерті заповіла її внучці - ОСОБА_4 та своїй сестрі - ОСОБА_2 , рівними частинами. Заповіт складено восьмого вересня дві тисячі другого року в с. Антонюки, Миколаївського району, Одеської області, заповіт посвідчила ОСОБА_5 , даний заповіт зареєстровано в Книзі для запису нотаріальних дій під № ЧЧІ, закріплено печаткою.

07 жовтня 2010 року Миколаївським районним судом Одеської області ухвалено рішення у справі № 2-628/2010,яким було : встановлено факт своєчасного прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті сестри ОСОБА_3 ,померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ земельної ділянки площею 7,2 га, тобто 3,625 га ( державний акт на право приватної власності на землю серія III - ОД № 073220, виданий Миколаївською районною державною адміністрацією Миколаївського району Одеської області від 26.03.2002 № 83/А-2002 ), яка розташована на території Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області масив № 20 , ділянка 18 , що належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку успадкування за заповітом; зобов`язано Відділ Держкомзему у Миколаївському районі видати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,625 га ріллі в масиві № 20 , ділянка № 18-1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області, згідно схеми поділу земельних ділянок, а Миколаївському районному відділу Одеської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру зареєструвати вищевказані державні акти.

Рішення набрало законної сили 18.10.2010 року.

Крім того, прокуратурою Миколаївського району у листі від 16.03.2012 № 16-407-12 повідомлено начальника Відділу Держкомзема Миколаївського району Одеської області Назарка О.Т., про те,що прокуратурою перевірено законність рішення у справі № 2- 628/2010 від 07.10.2010, про прийняття спадщини ОСОБА_2 від сестри ОСОБА_3 в порядку успадкування за законом. При перевірці рішення порушень законодавства не виявлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 31.10.2019 у справі № 508/763/18 підтверджено факт прийняття ОСОБА_2 , спадщини, яка складається із Ѕ частки земельної ділянки/паю згідно державного акту на право приватної власності на землю СЕРІЯ III - ОД № 073220 від 10.06.2002.

У зазначеному вище Державному акті на право приватної власності на землю СЕРІЯ III - ОД № 073220 від 10.06.2002 також міститься запис заступника голови Комісії голови з реорганізації відділу Н.М. Іванової про те, що земельна ділянка, яка розташована на території Антонюківської сільської ради масив 20 , ділянка 18 ( загальна площа 7,25 га ) поділена та 3,625 га належить ОСОБА_2 , що засвідчено відповідною печаткою державної установи.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В ст. 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

При цьому усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду ( ч. 1 ст. 1224 ЦК ).

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнанняу разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Так, позивачем було подано заяву приватному нотаріусу - ОСОБА_6 , про прийняття спадщини ОСОБА_2 , у строки передбачені законодавчтвом, але до теперішнього часу він не може здійснити своє, передбачене законом право на прийняття спадщини в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку за життя, даний факт встановлений вищезазначеними судовими рішеннями (п. 2 результативної частини рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 07.10.2010 у справі № 2-628/20101, а отже, в склад спадкового майна після смерті ОСОБА_2 також входить Ѕ земельної ділянки, яка розташована на території Антонюківської сільської ради масив 20 , ділянка 18 , площею 3,625 га, кадастровий номер 5123581400:01:003:0337.

Зазначені обставини також підтверджуються матеріалами справи, а саме: копією Державного акту на право приватної власності на землю Серія ІІІ - ОД № 073220 виданого на ім`я ОСОБА_3 , на підставі якого останній належала земельна ділянка площею, 7,25 га, яка розташована на території Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області ( а.с. 13 ), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ( а.с. 14 ), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ( а.с. 15 ), копією заповіту ОСОБА_3 , посвідченого секретарем Антонюківської сільської ради Лебедєвою З.Ф. ( а.с. 16 ), копією заповіту ОСОБА_2 , посвідченого секретарем Антонюківською сільською ради Кудренко О.О. ( а.с. 17 ), копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 ( а.с. 18 ), копією Рішення від 07.10.2010 року справа № 2 - 628/2010 ( а.с. 19 ), листом виданим старшим прокурором Миколаївського району Патраманським М.А. ( а.с. 20 ), копією Постанови Одеського апеляційного суду від 31.10.2019 року ( а.с. 21 - 26 ), копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с. 27 ), інформаційним листом приватного нотаріуса Сологуб О.А. ( а.с. 28 ).

Таким чином, позивач ОСОБА_1 має право за заповітом ОСОБА_2 на спадкування Ѕ земельної ділянки, яка розташована на території Антонюківської сільської ради масив 20 , ділянка 18 , площею 3,625 га, кадастровий номер 5123581400:01:003:0337.

Отже суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача, щодо встановлення, що в склад спадкового майна після смерті ОСОБА_2 також входить 1/2земельної ділянки, яка розташована на території Антонюківської сільської ради масив 20 , ділянка 18 , площею 3,625 га, кадастровий номер 5123581400:01:003:0337, та визнати право власності на спадкове майно - земельну ділянку площею 3,625 га ріллі в масиві № 20 , ділянка № 18-1 , кадастровий номер 5123581400:01:003:0337 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області за ОСОБА_1 .

Щодо вимоги про зобов`язання приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуба Олега Анатолійовича вчинити нотаріальну дію - видати ОСОБА_1 свідоцтво на право на спадщину з урахуванням всього складу спадкового майна суд дійшов наступного.

Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус повинен діяти неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не є учасником цивільних правовідносин в даному спорі, а отже не може порушувати цивільні права, які є змістом спірних правовідносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України Про нотаріат та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Частиною 1 ст. 1 Закону України Про нотаріат встановлено, що нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 ст. 1 Закону України Про нотаріат передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах ( державні нотаріуси ) або

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно ст. 5 цього Закону , нотаріус зобов`язаний здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики ; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; тощо.

Відповівдно до ст. 49 цього Закону, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

У справах про визнання права власності на спадкове майно нотаріус не є учасником цивільних правовідносин між особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією. Така позиція висловлена в ухвалі Колегії суддів Судової палати по цивільним справам Верховного Суду України від 05.12.2007 р. у справі № 6-16344св07; Постанові Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування : ...У справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі. (п. 18).

Отже, приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуб Олег Анатолійович, не може бути відповідачем в даній справі, а отже в цій частині позовних вимог до нотаріуса, позивачу необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1170,00 гривень сплачений позивачем при подачі позову, підлягає стягненню з відповідача Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1222, 1261, 1268, 1269 ЦК України , ст. ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуб Олега Анатолійовича, Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області, яка є правонаступником Антонюківської сільської ради, Миколаївського району, Одеської області про визнання права власності на спадкове майно та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину - задовольнити частково.

Встановити, що в склад спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , входить Ѕ частиназемельної ділянки, яка розташована на території Антонюківської сільської ради масив 20 , ділянка 18 , площею 3,625 га, кадастровий номер 5123581400:01:003:0337, та визнати за ОСОБА_1 право власності за заповітом на Ѕ частинуземельної ділянки площею 3,625 га ріллі в масиві № 20 , ділянка № 18-1 , кадастровий номер 5123581400:01:003:0337 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонюківської сільської ради Миколаївського району Одеської області, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Миколаївської селищної ради, Березівського району, Одеської області ( Код ЄДРПОУ 04380146, 67000, Одеська область, Березівський район, смт. Миколаївка, вулиця В. Карпішина, 45 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1170,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення, а стороною, що не була присутньою в судовому засіданні, з дня отримання копії рішення до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області, відповідно до п. п. 15.5) п. п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, який передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Горобець В.Л.