Ухвала
Іменем України
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 761/19436/20
провадження № 61-4662ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Мокра справа ,
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович,
треті особи: Приватне акціонерне товариство Комплекс Либідський , Товариство з обмеженою відповідальністю Автоцентр Мотор Сіті , фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мокра справа на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Поливач Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2020 року представник Товариство з обмеженою відповідальністю Мокра справа (далі - ТОВ Мокра справа ) звернулося до суду з із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С. А., треті особи: Приватне акціонерне товариство Комплекс Либідський (далі - ПрАТ Комплекс Либідський ), Товариство з обмеженою відповідальністю Автоцентр Мотор Сіті (далі - ТОВ Автоцентр Мотор Сіті ), фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення від 13 грудня 2019 року щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права оренди ТОВ Мокра справа нежитлових приміщень, загальною площею 818,5 кв. м, що розташовані в нежитловому будинку - приміщенні мийки за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про припинення права оренди ТОВ Мокра справа цих приміщень за індексним номером 193057948.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року у відкритті провадження відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Мокра справа залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
ПрАТ Комплекс Либідський звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просило ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з ТОВ Мокра справа на користь заявника 32 116,00 грн судових витрат, з яких: 32 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу та 116,00 грн - витрати, пов`язані із вчиненням процесуальних дій.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року заяву ПрАТ Комплекс Либідський задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Мокра справа на користь ПрАТ Комплекс Либідський витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
ТОВ Мокра справа 19 березня 2021 року засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додатковупостанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та відмовити у задоволенні заяви ПрАТ Комплекс Либідський .
У касаційній скарзі, крім іншого, зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки копію оскаржуваної додаткової постанови апеляційного суду представник заявника отримав 17 лютого 2021 року, на підтвердження чого надано відповідні докази.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надані заявником докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки встановлені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є згідно із статтею 390 ЦПК України підставою для його поновлення.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що адвокат Іванюк В. І. не мав достатніх повноважень представляти інтереси сторони в даному процесі, оскільки згідно з відомостями Єдиного реєстру адвокатів України, останній здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, тому АО КПД Консалтинг не мало право залучати його для надання правової допомоги ПрАТ Комплекс Либідський за договором про надання юридичних послуг без укладення з адвокатом окремого договору про надання правової допомоги.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Частиною третьою статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).
Згідно з підпунктами 12.11, 12.12 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер містить наступні реквізити: підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі Адвокат ); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.
Частинами першою, п`ятою, шостою статті 15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання. Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Звернувшись із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, ПрАТ Комплекс Либідський надало наступні докази: копії договору про надання юридичних послуг від 14 січня 2020 року, укладеного між АО КПД Консалтинг , працівником якого є адвокат Іванюк В. І., та ПрАТ Комплекс Либідський , заявку на надання послуг № 7 до цього договору від 14 січня 2020 року, в якій сторони узгодили обсяг наданих юридичних послуг, строк їх надання та вартість послуг, розрахунок на оплату у розмірі 32 000,00 грн, платіжні доручення про оплату юридичних послуг на загальну суму 32 000,00 грн, акт про надані послуги від 18 грудня 2020 року із детальним описом наданих адвокатом Іванюком В. І. юридичних послуг, сертифікати на підтвердження кваліфікації адвоката ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ПрАТ Комплекс Либідський на професійну правничу допомогу, врахувавши правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18, взявши до уваги складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, дослідивши об`єм і предмет перегляду судом апеляційної інстанції де оскаржується лише ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, дійшов правильного висновку, що розмір витрат на правову допомогу є завищеним, на підставі чого обґрунтовано стягнув з ТОВ Мокра справа на користь ПрАТ Комплекс Либідський витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що адвокат Іванюк В. І. не є учасником АО КПД Консалтинг , оскільки Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність і Положення про ордер на надання правової допомоги не містять заборони на видачу адвокатським об`єднанням ордерів про надання правової допомоги адвокатом, залученим до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги на договірних засадах. Той факт, що ОСОБА_2 згідно відомостей Єдиного реєстру адвокатів України здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, за вищенаведених обставин, не свідчить про відсутність у останнього повноважень представляти інтереси сторони у даній судовій справі.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ТОВ Мокра справа на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року та відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
Керуючись статтею 390, пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Мокра справа строк на касаційне оскарження додаткової постанови Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року.
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мокра справа до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича, треті особи: Приватне акціонерне товариство Комплекс Либідський , Товариство з обмеженою відповідальністю Нікаліус , Товариства з обмеженою відповідальністю Фешн енд дизайн , Товариства з обмеженою відповідальністю автоцентр Мотор Сіті , фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування рішення, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мокра справа на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2021 |
Оприлюднено | 08.04.2021 |
Номер документу | 96071032 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулейков Ігор Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні