Постанова

від 07.04.2021 по справі 904/5732/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5732/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 (рішення підписано 23.12.2020, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі

за позовом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град", м. Дніпро

про стягнення 49 497,50 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" грошових коштів у розмірі 49 497,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ШР-2019 від 18 вересня 2019 року в частині повного та своєчасного виконання робіт.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 у даній справі позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" на користь Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) грошові кошти у розмірі 9 899 грн 50 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн 00 коп.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на те, що відповідач прострочив виконання робіт (послуг) строком на один день, що є підставою для нарахування та стягнення штрафної санкції у розмірі 25% загальної ціни договору. Судом частково задоволено клопотання відповідача про зменшення неустойки.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із згаданим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Аргументуючи апеляційну скаргу відповідач вказує, що фактично будівельні роботи були виконані у строк та 31.10.2019 надано позивачу акт для підписання, але акт виконаних робіт було підписано тільки 01.11.2019. Виконання відповідачем зобов`язання було прострочено формально на 1 день, збитків ніяких позивачу не нанесено, претензій до якості виконаних робіт позивач не має. Також, розмір штрафу є неадекватно завищеним порівняно із характером порушення зобов`язання відповідачем. В даному випадку позивачем не доведено факти завдання йому збитків з вини відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність зменшення розміру штрафу на 80%. Відповідачем порушені строки надання послуг, що відповідно до п.п.4.2.1 п.4.2 договору є підставою для нарахування та стягнення штрафу у розмірі 25% від загальної вартості ціни зазначеного договору.

На думку позивача, судом першої інстанції неправильно застосовано ст.42 Господарського кодексу України, що полягає у незастосуванні даної норми матеріального права до спірних правовідносин.

3.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) просить у задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" відмовити, рішення господарського суду залишити без змін.

Позивач вважає, що рішення господарського суду ухвалено із дотримання норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 для розгляду апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2021 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу листом з описом вкладення та сплати судового збору в розмірі 3 102,00 грн, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 16.01.2021, скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020; постановлено розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2021 для розгляду апеляційної скарги Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання доказів сплати судового збору в розмірі 3 102,00 грн та надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу листом з описом вкладення, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 25.01.2021, скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 поновлено Південно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Дніпро) пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; об`єднано розгляд даної апеляційної скарги разом із розглядом апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судам

18 вересня 2019 року між Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" (виконавець) було укладено договір № ШР-2019, відповідно до умов якого (п.1.1.) замовник доручає, а виконавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених в договорі надати замовнику послуги з поточного ремонту приміщень Шевченківського районного у місті Дніпро відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (надалі-послуги), а замовник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених в договорі, прийняти та оплатити такі послуги (код за ДК 021:2015 - 45400000-1 "Завершальні будівельні роботи").

Обсяги послуг визначені сторонами на підставі дефектного акту та кошторису на виконання таких робіт, які є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору послуги виконуються за адресою: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 112, Шевченківський районний у місті Дніпро відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Термін надання послуг по 31 жовтня 2019 року (п.1.4 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість послуг становить 197 990,00 грн (сто дев`яносто сім тисяч дев`ятсот дев`яносто грн 00 коп), у тому числі ПДВ: 32 998,33 грн (тридцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім грн 33 коп)

Замовник здійснює оплату за фактично надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі належним чином оформленого та підписаного сторонами акта виконаних робіт та після пред`явлення рахунка протягом 60 днів (п.2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1.4 договору виконавець зобов`язаний по закінченню надання послуги надати замовнику акт виконаних робіт для розгляду та підписання за формами КБ-2В, КБ-3.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за порушення строків, визначених пунктом 1.4 цього договору, виконавець сплачує замовнику одноразово штраф у розмірі 25% від загальної ціни договору.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині оплат фінансових зобов`язань - до повного їх виконання (п.7.1 договору).

Договірна ціна погоджена сторонами в додатку до договору, а саме: договірна ціна на поточний ремонт приміщень Шевченківського районного у місті Дніпро відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що здійснюється в 2019 році, складає 197 990,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" на виконання прийнятих договірних зобов`язань були виконані роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за 01.11.2019 на суму 197 990,00 грн, складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін.

01.11.2019 сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за 01.11.2019.

У зв`язку із порушенням строків надання послуг Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області нарахувало штраф у розмірі 25 % від загальної ціни договору у розмірі 49497,50 грн. та виставило ТОВ "Абріс Град" рахунок на оплату №11 від 25.05.2020.

Доказів оплати штрафу в добровільному порядку матеріали справи не містять.

03 серпня 2020 року між Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області (первісний кредитор) та Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Дніпро) (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги боргу №1, відповідно до умов якого (п.1.1.) первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором №ШР-2019 від 18.09.2019 (основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором в частині зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" (боржник) за пунктом 1.4, підпунктом 4.2.1 пункту 4 основного договору у розмірі 49497,50 грн (сорок дев`ять тисяч чотириста дев`яносто сім гривень п`ятдесят копійок) (а.с. 52-54).

З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору визначені обов`язки первісного кредитора, а саме: відступити новому кредитору право вимоги згідно з умов цього договору; не пізніше п`яти робочих днів після набуття чинності цим договором сповістити у письмовому вигляді боржника про укладення цього договору; передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка важлива для їх здійснення; первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020 (п.4.1 договору).

В момент підписання договору здійснюється перехід права вимоги (зазначеного у п.1 договору) первісного кредитора до нового кредитора (п. 4.2 договору).

05.08.2020 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Дніпро) та Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області видано наказ № 577/8/758/8 "Про передачу заборгованості". Встановлено передати з позабалансового обліку Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на позабалансовий облік Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) заборгованість, відображену на позабалансовому рахунку 061 "Гарантії та забезпечення отримані розпорядників бюджетних коштів", на підставі акту-передачі заборгованості в обсязі, наведеному у додатку 2 (п. 2 наказу).

Згідно акту приймання-передачі заборгованості з позабалансового рахунку 061 "Гарантії та забезпечення отримані розпорядників бюджетних коштів" Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на позабалансовий рахунок 061 "Гарантії та забезпечення отримані розпорядників бюджетних коштів" Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 05.08.2020 проведено приймання-передачу заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" у розмірі 49 497,50 грн.

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за змістом та своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами першою та другою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.4 ст.612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст.230 Господарського кодексу України).

За змістом положень ч.4 ст.231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судами встановлено, що відповідач є таким, що прострочив виконання робіт у строк, визначений умовами договору, і не довів, що невиконання зобов`язань за договором сталося внаслідок протиправних дій позивача.

Вказані обставини є підставою для застосування до відповідача відповідальності (стягнення штрафу у розмірі 25% від загальної ціни договору) відповідно до п.п.4.2.1 договору.

Відповідач, посилаючись на ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України, звернувся до господарського суду із заявою про зменшення розміру штрафу на 90%.

За змістом частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Частиною 2 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19.

Разом з цим, відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Місцевий господарський суд зважаючи на вищезазначені положення законодавства, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань (виконання завдання замовника у повному обсягу), майновий стан сторін, відсутність доказів погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності або ж понесених позивачем збитків в результаті прострочення відповідачем виконання зобов`язання з поточного ремонту приміщень за укладеним між сторонами договором, відсутність в діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов`язання, прострочка виконання зобов`язання складає всього один день, стягнення штрафу не є основним доходом позивача та не може впливати на його господарську діяльність, штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні його розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі; сума кошторисного прибутку відповідача, відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 01.11.2019, складає 6 990,81 грн, дійшов правомірного висновку про зменшення розміру штрафу на 80%.

Посилання позивача на приписи ст.42 Господарського кодексу України, якою встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, не спростовує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру неустойки.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що фактично будівельні роботи були виконані у визначений договором строк, оскільки вказані обставини не підтверджені заявником належними та допустимими доказами.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи скаржників, зазначені в апеляційних скаргах, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

4.5 Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю "Абріс Град" та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відмовити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 у справі №904/5732/20 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.О.Кузнецов

Судді В.Ф.Мороз

А.Є.Чередко