Рішення

від 01.04.2021 по справі 910/18059/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2021Справа № 910/18059/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайен Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абі Груп Логістикс"

про стягнення 242005,56 грн.

представники сторін: не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайен Транс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абі Груп Логістикс" про стягнення за договором суборенди нежитлового приміщення від 27.07.2020 № ОР-804/20 основного боргу в розмірі 235445,80 грн., пені в розмірі 5501,55 грн. та трьох процентів річних у розмірі 1058,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

01.12.2020 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

31.12.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від відповідача надійшли відзив та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 25.01.2021 клопотання відповідача задоволено та вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 18.02.2021 року.

Ухвалою суду від 18.02.2021 розгляд справи відкладено на 18.03.2021 року. Ураховуючи нез`явлення представників сторін, розгляд справи 18.03.2021 відкладено на 01.04.2021 року.

До судового засідання 01.04.2021 учасники справи не викликалися, однак уповноважених представників також не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належні чином.

У відзиві на позовну заяву відповідач послався на те, що позивач не передав ключі від орендованого приміщення, у зв`язку з чим відповідач фактично не приступив до користування об`єктом оренди, а підписаний акт приймання-передачі містить проставлену від руки дату складання цього акту. Крім того, з огляду на не настання правових наслідків за договором суборенди останній є недійсним. Також відповідач зазначив, що оскільки позивач вважає припиненим договір оренди з 01.10.2020, то вимога про сплату орендної плати до 10.10.2020 є безпідставною. У той же час, позивач не звертався до відповідача з повідомленням щодо створення комісії для повернення об`єкта оренди.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясування всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайен Транс" (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Абі Груп Логістикс" (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення № ОР-804/20, відповідно до п.1.1 якого суборендодавець зобов`язується передати суборендарю в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, 8, а саме: приміщення розташоване на 2 (другому) поверсі офісної будівлі площею 24 кв. м та складське приміщення площею 2 943 кв.м, загальна площа орендованих приміщень складає 2 967 кв. м, а суборендар, у свою чергу, зобов`язується прийняти їх у користування та сплачувати орендну плату на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору вступ суборендаря в користування об`єктом суборенди настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі об`єкту суборенди. Одночасно з цим суборендодавець передає суборендарю ключі від об`єкту суборенди.

Пунктами 2.6, 2.7 договору передбачено, що у випадку, якщо після закінчення строку суборенди (у тому числі дострокового) суборендар не поверне за актом прийому-передачі суборендодавцю об`єкт суборенди, то суборендодавець має право в триденний строк створити комісію для прийняття об`єкту суборенди у складі уповноваженого представника та не менше двох незалежних та незацікавлених третіх осіб для складання відповідного акту. Про створення такої комісії та дату й час прийняття об`єкту суборенди суборендодавець терміново в письмовій формі повідомляє суборендаря. Цей акт комісії є підставою для передачі (повернення) об`єкту суборенди суборендодавцю та остаточного розрахунку між сторонами.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору орендна плата за користування об`єктом суборенди з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкта суборенди встановлюється із розрахунку 60 грн за 1 м2 та складає 178 020,00 грн. з ПДВ за повний місяць суборенди. Оплата за перший місяць суборенди сплачується суборендарем пропорційно відносно кількості календарних днів до кінця місяця на підставі рахунку, наданого суборендодавцем, не пізніше десяти календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі об`єкта суборенди.

Орендна плата сплачується суборендарем щомісячно на підставі рахунку суборендодавця, але в будь-якому разі не пізніше 10 числа місяця, за який здійснюється оплата (пункт 4.10 договору).

Пунктом 9.7 договору передбачено право суборендодавця достроково розірвати договір за умови належного письмового повідомлення суборендаря про таке розірвання не менш ніж за 30 календарних днів до дати запланованого дострокового розірвання.

Відповідно до положень пункту 12.3 договору останній може бути розірваний суборендодавцем в односторонньому (без звернення до суду) порядку в разі, зокрема, якщо суборендар не вносить орендну плату або її частину за користування об`єктом суборенди та/чи не компенсує вартість витрат, пов`язаних з управлінням та експлуатацією об`єкта суборенди та будівлі послуг або їх/частину, та/або інші платежі, передбачені цим договором у встановлений строк, внаслідок чого заборгованість суборендаря перед суборендодавцем дорівнюватиме чи перевищуватиме двократний розмір орендної плати за один місяць користування об`єктом суборенди, визначеної пунктом 4.1 договору.

У такому випадку договір вважається розірваним на 10 календарний день з моменту письмового повідомлення суборендодавцем суборендаря згідно з пунктом 12.4, 14.6 договору (пункт 12.3.4 договору).

Згідно з пунктом 12.4 договору, якщо суборендар ухиляється від отримання будь-якої кореспонденції від суборендодавця, цей договір вважається розірваним з дати направлення письмового повідомлення про його дострокове розірвання.

Факт передачі приміщення в оренду відповідачу підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі об`єкта суборенди від 01.09.2020 року.

01.09.2020 позивачем оформлено рахунок на оплату № 67 щодо сплати суборенди за вересень 2020 року в розмірі 178020 грн.

Усупереч положенням договору, відповідач орендну плату в розмірі 178020 грн. не перерахував.

Листом-повідомленням від 22.09.2020 № 768-57/ЛП до відповідача позивач зазначив про розірвання договору внаслідок несплати орендної плати та гарантійного платежу, у зв`язку з чим просив вважати договір розірваним з 01.10.2020 року. Даний лист за номером накладної 2105018367100 вручено відповідачу 28.09.2020 згідно з відомостями з веб-сайту АТ Укрпошта .

10.10.2020 представником позивача в особі директора Щерби О.М. та двох незалежних третіх осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, складено акт комісії про приймання-передачу (повернення) приміщення зважаючи на розірвання договору суборенди від 27.07.2020 № ОР-804/20, за яким об`єкт оренди повернутий у належному стані, ключі від приміщень знаходяться в суборендодавця, замки на дверях не замінені суборендарем, у приміщеннях відсутнє майно, що підлягає поверненню суборендарю.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Із матеріалів справи слідує, що об`єкт оренди був переданий відповідачу 01.09.2020 за відповідним актом приймання-передачі, однак внесення орендної плати відповідач так і не здійснив.

Посилання відповідача на отримання рахунку на оплату від позивача лише 26.10.2020 судом враховані, однак виходячи з умов пункту 4.10 договору орендна плата сплачується суборендарем у будь-якому разі не пізніше 10 числа місяця, за який здійснюється оплата.

Поряд із цим, внесення до акту приймання-передачі дати від руки також не свідчить про не передачу відповідачу об`єкта оренди та відсутність у нього обов`язку з внесення оплати. У той же час, матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів щодо передачі об`єкта в оренду відповідачу в іншу дату або не передачі об`єкта взагалі.

У зв`язку з цим, беручи до уваги положення пунктів 4.1, 4.2 договору, за якими орендна плата за користування об`єктом суборенди сплачується з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкта суборенди, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку з внесення орендної плати починаючи з 01.09.2020 року.

Щодо тверджень відповідача про недійсність договору оренди, то суд зауважує на закріпленій статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, за відсутності спростування якої у встановленому законом порядку зауваження відповідача щодо недійсності договору є безпідставними.

Відтак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок несплати відповідачем орендної плати позивач звернувся до останнього з листом від 22.09.2020 про розірвання договору з 01.10.2020, проти отримання якого 28.09.2020 відповідач не заперечував.

У той же час, відповідно до пункту 12.3.4 договору останній вважається розірваним на 10 календарний день з моменту письмового повідомлення суборендодавцем суборендаря згідно з пунктом 12.4, 14.6 договору.

Разом із цим, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 ЦК України).

Позивачем до матеріалів справи долучено акт комісії про приймання-передачу (повернення) приміщення від 10.10.2020, складений представником позивача та двома незалежними третіми особами. Інших доказів щодо фактичного повернення об`єкту оренди за договором матеріали справи не містять.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про те, що орендна плата за договором підлягає стягненню до 09.10.2020 включно.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.09.2020 по 09.10.2020 включно, що становить 229703,23 грн.

Також позивачем нараховано 5501,55 грн. пені.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.11.3 договору суборендар сплачує пеню у разі прострочення сплати орендної плати (або її частини) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.Здійснивши арифметичний перерахунок пені, з урахуванням встановлених сум боргу з орендної плати, суд дійшов висновку про стягнення пені в сумі 4161,02 грн., з якої: 3618,77 грн. за прострочення оплати за вересень 2020 року та 542,25 грн. - за 1-9 жовтня 2020 року.

Також позивачем нараховані 1058,21 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду три проценти річних підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1040,25 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому, судом враховано відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката згідно зі статтею 126 ГПК України.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайен Транс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абі Груп Логістикс" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2Б; ідентифікаційний код 43461755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайен Транс" (21007, м. Вінниця, вул. А. Янгеля, 4; ідентифікаційний код 42327780) 229703 (двісті двадцять дев`ять тисяч сімсот три) грн. 23 коп. основного боргу, 4161 (чотири тисячі сто шістдесят одну) грн. 02 коп. пені, 1040 (одну тисячу сорок) грн. 25 коп. трьох процентів річних, 3523 (три тисячі п`ятсот двадцять три) грн. 56 коп. витрат по сплаті судового збору, а також 7765 (сім тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 26 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 06.04.2021 року.

Суддя К.В. Полякова