Ухвала

від 06.04.2021 по справі 912/994/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 912/994/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України"</a>

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2020

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021

у справі за позовом керівника Знам`янської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі відділу освіти виконавчого комітету Знам`янської міської ради (далі - Відділ освіти)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України"</a> (далі - ТОВ "Енергія України")

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 901 194,85 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. 05.03.2020 прокурор в інтересах держави в особі Відділу освіти звернувся в Господарський суд Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Енергія України" з вимогами про:

- визнання недійсними укладених сторонами додаткових угод від 22.02.2017, від 27.02.2017, від 28.02.2017, від 06.03.2017, від 26.04.2017, від 09.10.2017, від 14.11.2017, від 11.12.2017 №№ 1- 8 до договору на постачання природного газу від 06.02.2017 № 30 (далі - Договір № 30);

- стягнення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 901 194,85 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані додаткові угоди суперечать п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку в період виконання умов договору. У зв`язку з цим Відділу освіти заподіяні збитки у вигляді надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 901 194,85 грн.

3. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 16.10.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021, позов задовольнив.

4. Ухвалюючи рішення та постанову, суди виходили з того, що зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", відповідно до якої коливання цін на ринку товару надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару не більше ніж на 10 % не збільшуючи при цьому загальну суму договору; відповідач не надав доказів на підтвердження такого коливання цін станом на дату укладення кожної з восьми додаткових угод; всупереч інтересам держави, без належних підстав, в порушення норм Закону "Про публічні закупівлі" та положень договору на постачання природного газу, сторони уклали додаткові угоди, на підставі яких збільшили ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості товару, що закуповується.

5. 04.03.2021 ТОВ "Енергія України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

6. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог ст. ст. 287, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

7. Скаржник у касаційній скарзі посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК та зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі № 826/6926/17. Скаржник зазначає, що жодним нормативним актом не передбачено зазначення у довідках Торгово-промислової палати України чинної ринкової ціни на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення; зважаючи, що поняття "коливання ціни" законодавчо не визначено, саме Верховний Суд у справі № 826/6926/17 розкрив це поняття та сформував правову позицію про те, як необхідно вираховувати коливання ціни на товар, а також підтвердив визначені нормами права повноваження Торгово-промислової палати України з цих питань.

8. Також, скаржник зазначає, що суд в оскаржуваних рішеннях при визнанні недійсними додаткових угод до Договору № 30 не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 910/17258/17, від 21.05.2020 у справі № 920/551/19, від 03.12.2020 у справі № 909/703/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 про те, що визнання нікчемного правочину недійсним є неналежним способом захисту порушеного права.

9. Крім цього, скаржник вважає, що суди неправильно застосували норми ст. ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 53, 73, 77, 236 ГПК, ст. 23 Закону "Про прокуратуру" та не врахували висновки щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 924/1213/18 щодо обґрунтування та доведення прокурором підстав представництва інтересів держави в суді при зверненні з позовом.

10. Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

11. Скаржник заявив клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, яке мотивовано тим, що наслідками їх виконання може стати виникнення у відповідача заборгованості по виплаті заробітної плати, невиконання зобов`язань за договорами постачання природного газу споживачам (зокрема, закладам освіти, лікувальним та оздоровчим закладам), неможливість сплати єдиного соціального внеску на обов`язкове соціальне страхування відповідачем. Арешт коштів в межах суми стягнення на рахунках скаржника призведе до зупинення його роботи, оскільки зазначена сума необхідна для постійної закупівлі природного газу для бюджетних установ. У разі задоволення касаційної скарги повернення необґрунтовано стягнутих коштів та відновлення порушених прав скаржника буде ускладненим.

12. Частиною 1 ст. 332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

13. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

14. Тобто, законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони постановляються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу з мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.

15. Оскільки у клопотанні відсутні переконливі доводи, а до клопотання не додані відповідні докази, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, у його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 912/994/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України"</a>.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України"</a> на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 912/994/20 на 21 квітня 2021 року о 15:30 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 328.

3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України"</a> про зупинення виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 912/994/20 відмовити.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.04.2021.

5. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко