Рішення

від 06.04.2021 по справі 160/17426/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року Справа № 160/17426/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Агра Груп , (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, код ЄДРПОУ 42153947) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

28 грудня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Агра Груп звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 28.09.2020 року №0002320706;

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 від 28.09.2020 року №0002330706.

В обгрунтування позову товариством зазначено, що ТОВ АГРА ГРУП не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті документальної позапланової виїзної перевірки, та, як наслідок, винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 28.09.2020 року, оскільки доводи відповідача про нереальність господарських взаємовідносин із контрагентами позивача не можуть бути обгрунтовані наявністю відомостей про контрагентів в інформаційно-аналітичних базах ДПС України з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платників податків. Зазначає, що відповідачем не встановлено недостатності наданої для перевірки документації по взаємовідносинам, а виявлені недоліки не є дефектами документації та не можуть бути підставою для визнання господарських операцій нереальними.

У зв`язку з чим, на думку позивача, податкові повідомлення рішення форми Р від 28.09.2020 року №0002320706 та форми В4 від 28.09.2020 року №0002330706 є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків зазначених в ухвалі суду від 29.12.2020 року, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України).

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року на адресу суду від відповідача 03.03.2021 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначає, що реальність фінансового-господарських взаємовідносини ТОВ АГРА ГРУП з ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ та ТОВ ФРАНКО НЕКСТ неможливо підтвердили з огляду на те, що ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ та ТОВ ФРАНКО НЕКСТ згідно з проведеним аналізом інформаційних баз органів ДПС України, аналізу ЄРПН не мали фактичної можливості з виконання відповідних робіт через відсутність матеріально-технічної бази, придбання необхідних товарів у ланцюзі постачання, найманих співробітників. Результати дослідження діяльності ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ та ТОВ ФРАНКО НЕКСТ свідчать про те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань, акти виконаних робіт не містять відомостей про місце проведення робіт.

Враховуючи той факт, що господарська операція між постачальниками ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ , код ЄДПРОУ 43271801, ТОВ ФРАНКО НЕКСТ за період з 01.04.2020 року по 30.04.2020 року та ТОВ АГРА ГРУП не відбулася, ТОВ АГРА ГРУП при декларуванні допущено порушення вимог п. 198.1, п. 198, 3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2020 року на загальну суму 210 500, 00 грн..

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРА ГРУП зареєстроване як юридична особа в органах державної реєстрації 23.05.2018 року, № 12241020000085466, місцезнаходження: Україна, 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Мандриківська, будинок 47, взято на облік в контролюючих органах 24.05.2018 року, зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.18.2018 року, основним видом діяльності є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

На підставі направлень від 13.08.2020 №2326 та №2327, виданих ГУ ДПС у Дніпропетровській області, наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.08.2020 року № 1730-П, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю АГРА ГРУП щодо дотримання податкового законодавства при декларування за травень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.06.2020 №9139382212 від`ємного значення з податку на додану вартість, у числі заявлено до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ задекларованого у квітні 2020 року. Перевірка проводилась з 13.08.2020 по 19.08.2020 року.

В результаті проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявлено до відшкодування з бюджету від 27.08.2020 № 47213 /04-36-05-11/42153947.

За висновками акту перевіряючими було встановлено порушення платником податків: п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п.п. 1 п. 4 розділ 5, п.п. 1, п.п.2, п.п.5 п. 5 розділ 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФ України від 28.01.2016 року № 21 (в редакції наказу МФ України від 23.03.2015 № 13), що призвело до завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що включається до складу наступного податкового періоду всього на суму 113 538 грн., в т.ч. за травень 2020 - 113 538 грн., та до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 8019 грн., в т.ч. за травень 2020 - 8019 грн.

28 вересня 2020 року ТОВ АГРА ГРУП засобами поштового зв`язку направило на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення на зазначений вище акт, в установлений ПК України строк.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 01.10.2020 року за №95059/10/04-36-07-06 залишило без змін акт перевірки та повідомило ТОВ АГРА ГРУП про пропуск строку на оскарження акту перевірки. Надало відповідь на заперечення в якому зазначило, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюжет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необгрунтованих виплат.

07.10.2020 року засобами поштового зв`язку позивачем отримано податкові повідомлення-рішення:

№ 0002320706 форми Р 28.09.2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем на податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 10 023 грн. 75 коп.;

№ 0002330706 форми В4 від 28.09.2020 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 113 538 грн. 00 коп.

Не погоджуючи із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку матеріалам справи, суд врахувавши норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

20.04.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю АГРА ГРУП та товариством з обмеженою відповідальністю БІТСТАМ ПОСТАЧ укладено договір підряду № 1282, відповідно до якого ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ , як виконавець, зобов`язався на замовлення замовника (ТОВ АГРА ГРУП ) виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до додатку № 1 цього договору на об`єкті замовника, та передати виконані роботи замовнику за актом про прийняття виконаних робіт по договору, а замовник зобов`язався, в свою чергу, прийняти закінчені роботи та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1. 2 договору назва та місцезнаходження об`єкта: Комплекс раціонального використання та зберігання побутових відходів Правобережний , Дніпропетровська область, Дніпровський район, комплекс будівель та споруд №11.

Відповідно до п.2.1. договору договірна ціна по цьому договору становить 1 220 000, 00 грн.

Згідно з п. 4.1. виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи, акти виконаних робіт (форма № Кб-2В), додатку вартості виконаних робіт (форма №Кб-№) і подає їх для погодження замовнику у 2-х екземплярах.

Відповідно до п.6.5. договору, для виконання робіт виконавець може залучати робочу силу в необхідній кількості та відповідної кваліфікації.

Цей договір складений українською мовою в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу. Термін дії договору починається від дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.12.1 договору).

Договір підписано сторонами, скріплено печатками.

Розрахунки у перевіряємий ГУ ДПС період з 01.04.2020 року по 31.07.2020 року між ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ та ТОВ АГРА ГРУП за надані послуги за договором від 20.04.2020 року проводились у безготівковій формі згідно з наступними платіжними доручення:

- п/д №604 від 16.06.2020 року на суму 299 000, 00 грн.;

- п/д №604 від 16.06.2020 року на суму 201 000, 00 грн.;

- п/д №605 від 30.06.2020 року на суму 203 000,00 грн;

- п/д № 608 від 15.07.2020 року на суму 63400,00 грн.;

Всього на суму 766 400 грн.

Внаслідок виконаних робіт сторонами складено акт №1 (примірна форма № Кб-2в) за квітень 2020 року та АКТ №2 (примірна форма № Кб-2в) за квітень 2020 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2020 року (примірна форма КБ-3). Дані акти містять печатки та підписи сторін.

08.04.2020 між ТОВ АГРА ГРУП ( замовник ) та ТОВ ФРАНКО НЕКСТ ( Ппідрядник ) укладено договір підряду № 08-04, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався у 2020 році надати послуги з проведення поточного ремонту із заміни дверей на металопластикові у під`їзді № 2 житлового будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Гетьмана Петра Дорошенка, 12, відповідно до дефектного акту, а Замовник-прийняти і сплатити за виконані роботи.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору становить 43 000, 00 грн.

Як вбачається з п.4.1 договору, сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт по формі №Кб-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3 та рахунку на оплату робіт.

Згідно з п.12.1. цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020 року, а у частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань за цим договором.

Як вбачається зі справи, внаслідок виконання робіт за договором від 08.04.2020 року сторонами складено акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма кб-3).

Розрахунки між ТОВ ФРАНКО НЕКСТ та ТОВ АГРА ГРУП за надані послуги за договором від 08.04.2020 року № 08.04 проводились у безготівковій формі згідно з платіжним дорученням п/д№607 від 06.04.2020 року на суму 43 000 грн.

Згідно із п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи, які наявні у справі, містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положення №88.

Ані в акті перевірки, ані у відзиві відповідачем не зазначено про недостатність первісної документації по взаємовідносинам з контрагентами.

Належних та достатніх підстав, з яких було встановлено порушення платником податків декларування даних фінансового результату у перевіряємому періоді, відповідачем не зазначено, що свідчить про неналежність доказів, на які посилаються посадові особі ДПС, що здійснювали перевірку, невідповідність доказової бази критеріям допустимості, достатності та достовірності доказів.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин, підстави для не включення сум податку на додану вартість по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд зробив висновок, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому, в акті перевірки відповідачем не наведено жодних зауважень, що первинні документи, надані до перевірки, не відповідають приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Отже, висновки відповідача про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з сум податку на додану вартість по господарських операціях з відповідними контрагентом суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення ТОВ АГРА ГРУП приписів податкового законодавства зроблено з огляду на непідтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ та ТОВ ФРАНКО НЕКСТ та встановлення проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру.

Суд вважає неправомірними доводи податкового органу, викладенні в акті перевірки, про відсутність у контрагентів позивача ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ та ТОВ ФРАНКО НЕКСТ необхідних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема, відсутність трудових ресурсів, як на підставі непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

До того ж, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов`язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 року у справі №820/8206/15.

Докази визнання недійсними у визначеному законом порядку вказаних вище договорів у матеріалах справи відсутні.

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДПС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, оскільки товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 року у справі №2а/0470/4526/12.

Крім цього, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.03.2021 року по справі №460/143/19.

Підстав для відступу від згаданих вище правових позицій Верховного суду відповідачем не наведено.

Також, суд зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, рішення ЄСПЛ Булвес АД проти Болгарії, як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об`єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs Ц Excise і об`єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати.

В даному випадку, контролюючим органом не доведено недобросовісність платника податку ТОВ АГРА ГРУП у взаємовідносинах з ТОВ ФРАНКО НЕКСТ та ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ , у встановленому законом порядку.

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них роботи та послуги, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові по справі №К/9901/1349/17.

Суд звертає увагу, що відповідачем під час проведення перевірки додаткових документів та/або інформації від платника податків не запитувалося.

Як на підставу дефектності наданих для проведення документальної перевірки первинних документів - актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), складених ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ (код за ЄДРПОУ 43271801) та ТОВ ФРАНКО НЕКСТ (код за ЄДРПОУ 43264197), відповідачем вказується на не зазначення в них адрес будівництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. за № 96-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зі змінами і доповнен нями) вказаний відповідачем реквізит первинного документу адреса будів ництва в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) не є обов`язковим, тому його не зазначення або зазначення з помилками не тягне за собою недійсність відповідних актів.

Відповідачем не враховано, що відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) (далі - Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Враховуючи, що форма акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в належним чином не затверджена законодавчим та/чи нормативно-правовим актом України, її застосування для ТОВ АГРА ГРУП не є обов`язковим, тому позивач та контрагенти при складанні таких документів могли відступати від зазначених у них реквізитів за умови дотримання положень ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 96-XIV Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідачем не враховано, що відповідно до вимог абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення за № 88 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судячи зі змісту наведеної суб`єктом владних повноважень на сторінках 9,10 акту інформації під час перевірки на підставі наданих для проведення перевірки документів було чітко встановлено як найменування робіт (зміст господарських операцій) так і розташування об`єкту, на якому зазначені в документах господарські операції виконувались.

З урахуванням фактичного зазначення найменування споруд, їх адреси Комплекс будівель та споруд № 11, Дніпровський район, Дніпропетровська область не зазначення в актах інформації про адреси виконання зазначених в них робіт не є суттєвим і не впливає на можливість їх самостійного визначення (встановлення) суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до п. 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва при визначені вартості виконаних обсягів робіт і проведені взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів Акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в) і Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3), які наведено у додатку Т та у додатку У.

З цих же підстав відхиляються доводи відповідача щодо незазначення дати та відомостей про залучених субпідрядників. При цьому, не зазначено ні в яких актах, ні за яку дату в актах не зазначено такої інформації.

Враховуючи, що на підставі наданих до перевірки актів приймання вико наних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на отримання позивачем робіт від ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ (код за ЄДРПОУ 43271801) та ТОВ ФРАНКО НЕКСТ (код за ЄДРПОУ 43264197) відповідачем в повному обсязі ідентифіковано особи, які брали участь у здійсненні госпо дарських операцій, дати складання документів, назви підприємств, від імені яких складені документи, зміст та обсяг господарських операцій, невизнання контролюючим органом господарських операцій з вище наведеними контр агентами є неправомірним.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що зазначені господарські операції з контрагентами ТОВ БІТСТАМ ПОСТАЧ (код за ЄДРПОУ 43271801) та ТОВ ФРАНКО НЕКСТ (код за ЄДРПОУ 43264197) здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вказаними контрагентами, суд робить висновок про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2102 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 18.01.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2102 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Агра Груп , (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, код ЄДРПОУ 42153947) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Р") за від 28.09.2020 року №0002320706 головного управління ДПС у Дніпропетровський області про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 8 019,00 грн. податковими зобов`язаннями та на 2 004, 75 грн. за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "В4") від 28.09.2020 року №0002330706 головного управління ДПС у Дніпропетровський області про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 113 538 грн. 00 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агра Груп , (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, код ЄДРПОУ 42153947) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 43145015) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук