Постанова

від 27.01.2010 по справі 2а-62/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 "27" січня 2010 р.                                                                             Справа № 2a-62/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап’юк С.В.

за участю секретаря Скорої Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області до закритого акціонерного товариства «ІФА»про стягнення податкового боргу в розмірі 1698,94 гривень, -  

ВСТАНОВИВ:

          05.01.2010 року Державна податкова інспекція в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі –позивач) звернулася з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства «ІФА»(далі –відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1698,94 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не було подано, у визначені законодавством строки, податкової звітності по податку на прибуток та податковий розрахунок земельного податку. За результатами проведених позивачем невиїзних перевірок, вказані порушення були виявлені і до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1698,94 гривень. Відповідачем в порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не сплачено суму нарахованих штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 20.08.1995 року Рожнятівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи закритого акціонерного товариства «ІФА», з 28.08.1995 року Державною податковою інспекцією в Рожнятівському районі Івано-Франківської області відповідача взято на облік як платника податків і зборів.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами та плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 4 цього ж Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 2.1.1 статті 2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено платників податку на прибуток з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані  подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 1 статті 14 Закон України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.

Судом встановлено, що відповідачем, в порушенні 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" не було подано, у визначені законодавством строки, податкової звітності по податку на прибуток та податковий розрахунок земельного податку.

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Позивачем, на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за неподання податкової звітності по податку на прибуток, податковими повідомленнями-рішеннями за № 0001941500/0 від 22.05.2008 року, за № 0002961500/0 від 26.08.2008року, за № 0004061500/0 від 24.11.2008 року, за № 000411500/0 від 23.02.2009 року, за № 0001721500/0 від 29.05.2009 року, за № 000319150/0 від 03.09.2009 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1190 гривень та за неподання податкового розрахунку земельного податку, податковими повідомленнями-рішеннями за №№  0003381500/0, 0003391500/0 від 01.102008 року та за №0000531500/0 від 23.02.2009 року до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 гривень. Станом на 21.12.2009 року несплачені відповідачем штрафні (фінансові) санкції складають 1698,82 гривень. Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було надіслано відповідачу 11.06.2008 року першу податкову вимогу, а 17.07.2008 року –другу податкову вимогу.

Як встановлено судом, за несплату відповідачем застосованих штрафних (фінансових) санкцій, за неподання відповідачем податкової звітності по податку на прибуток, позивачем нараховано пеню в розмірі 0,12 гривень.

Пунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд приходить до висновку, що узгоджена заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 1698,82 гривень та нарахована пеня в розмірі 0,12 гривень,  є податковим боргом відповідача, який ним несплачений.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

          Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про стягнення з закритого акціонерного товариства «ІФА»податкового боргу в розмірі 1698,94 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

          На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з закритого акціонерного товариства «ІФА», 77600, вулиця Рильського, 14, селище міського типу Рожнятів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 22197546 в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі – 1698 (одна тисяча шістсот дев’яносто вісім) гривень 94 копійки.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства  України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства  України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя:                                                            Остап'юк С.В.

          Постанова складена в повному обсязі 01.02.2010 року.