Рішення

від 07.04.2021 по справі 280/3006/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 квітня 2021 року Справа № 280/3006/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

до Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Токмацької міської ради Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, буд.15, код ЄДРПОУ 26292690)

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Токмацької міської ради Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Токмацької міської ради Запорізької області, розташованої за адресою: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, будинок 15, шляхом зобов`язання Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Токмацької міської ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 10.02.2020 відкладено підготовче засідання на 03.08.2020.

Ухвалою суду від 03.08.2020 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 09.11.2020.

Ухвалою суду від 09.11.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.11.2020 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 26.01.2021.

Ухвалою суду від 26.01.2021 поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 26.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.02.2021.

Ухвалою суду від 15.02.2021 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 29.03.2021.

Ухвалою суду від 29.03.2021 поновлено провадження у справі.

Позивач 29.03.2021 до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відповідач, у відзиві на позовну заяву в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Токмацьким МРС Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 14 січня по 15 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Токмацької міської ради Запорізької області (далі - Відповідач), за наслідками якої було складено Акт № 19 від 15.01.2020 року.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівля, приміщення та територія Токмацької загальноосвітньої школи І- III ступенів № 6 Токмацької міської ради Запорізької області, розташований за адресою: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, будинок 15 експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. Не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" .

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

2. Допущено, при перебуванні людей у приміщенні, зачинення дверей на шляхах евакуаційних на ключ.

Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, за наявності людей у приміщенні двері можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Замкнення дверей на ключі збільшує час на проведення евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

3. Допущено у будівлі школи встановлення ґрат на вікнах приміщень, а саме в приміщені столової, в кабінеті директора, в приймальній, в складі костюмерної та в препараторській кабінету №18.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014 , зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені ( зняті).

Установлювати глухі грати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне прибування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до вимог пункту 14 розділу Ш Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359 у будівлях закладів та установ не дозволяється установлювати грати та інші незнімні сонцезахисні, декоративні та архітектурні пристрої на вікнах приміщень, де перебувають учасники навчально-виховного процесу, сходових клітках, у коридорах, холах та вестибюлях. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень ґрат (кабінет інформатики, інші приміщення з обладнанням, що має матеріальну цінність), вони повинні розкриватися, розсуватися або зніматися, під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчиненими.

За наявності глухих ґрат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей, що в свою чергу, несе загрозу для їх здоров`я та життя.

4. Допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697,місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Невиконання цієї вимоги приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

5. Допускається розміщення електророзетки та вимикачі на горючій основі (конструкції) в підвальному приміщені школи.

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі, та інші подібні апарати повинні встановлюватися не на горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдженню вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів і несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

6. Не визначено для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

Відповідно до вимог пункту 2.9 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.

Відсутність визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установ призведе до неможливості правильного здійснення гасіння пожежі за відсутності визначення кількості та пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) в них, та призвести до розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

7. Допускається влаштування незаповненого отвору в протипожежній перешкоді, які відокремлює електрощитову.

Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

Відповідно до вимог пункт 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Протипожежні двері призначені для обмеження поширення пожежі з одного приміщення в інше. Протипожежні двері виконують багатоцільове призначення, що обумовлює їх ефективність.

За відсутності виконання цих вимог є ризик загорання будівлі, розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння що є загрозою для життя та здоров`я людини.

8. Не демонтовано горюче облицювання стін на І поверсі, в приміщенні столової, в актовій залі та в кабінеті № 13.

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу ПІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки.

За відсутності виконання цих вимог, може виникнути пожежа зі швидким розповсюдженням вогню, що є загрозою для життя та здоров`я людини.

9. Сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням.

Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відсутність світлових покажчиків напрямку руху підключеного до джерела живлення аварійного освітлення може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

10. Допущено засклення дверей на шляхах евакуації, виконано склом що дає скалки при руйнуванні на І поверсі школи.

Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, не допускається заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях.

Відповідно до вимог пункту 10.2.9 ДБН 2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди Основні положення. , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 28.09.2018р. № 260 Про затвердження ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення на шляхах евакуації у будинках, спорудах і приміщеннях громадського призначення для світлопрозорого заповнення дверей, фармуг (у дверях, перегородках і стінах, включаючи внутрішні стіни сходових кліток) і перегородок слід застосовувати загартоване або армоване скло і склоблоки, крім пожежних дверей і протипожежних перешкод, у яких застосовується вогнестійке скло.

Невиконання цих вимог може призвести до ускладнення проведення евакуації людей з будівлі та приміщень, запобігання проявів паніки, травмування і недопущення їх загибелі під час евакуації, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

11. Приміщення закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до вимог Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників затверджених наказом МВС України №25 від 15.01.2018р.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння; вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677.

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно- рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

12. Пожежний резервуар (водойм) утримується у несправному стані.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. В непрацездатному стані використовуватись не можуть.

Це може привести до неможливості використання води та обладнання в разі виникнення пожежі і вогонь буде розповсюджуватися на значну площу, що є загрозою для життя людини внаслідок значного поширення полум`я.

13. Не захищено пожежний резервуар (водойму) та його обладнання від замерзання води.

Відповідно до вимог підпункту 7 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води.

Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання води та обладнання при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

14. Не проведено ідентифікацію об`єкту щодо визначення потенційної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків ; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до пункту 7 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 23.02.2006р. № 98 "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 286/12160, у процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.

Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об`єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.

Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов`язані з функціонуванням об`єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об`єктах, які розташовані поблизу).

Не проведення ідентифікації об`єкта щодо визначення потенційної небезпеки веде до не визначення чи несе сам об`єкт потенціальну небезпеку, що не дає змоги передбачити необхідні дії при виникненні надзвичайних ситуацій, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

15. Не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу 3 Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Мін`юсті України 27 листопада 2018 р. за N 1346/32798, суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом цивільного захисту України, забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Не виконання даної вимоги створює загрозу, яка може призвести до трагічних наслідків, пов`язаних із загибеллю людей, внаслідок враження органів дихання небезпечними чинниками продуктів горіння, а саме димом, двоокисом вуглецю та інше.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності звернулось з даним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівлі та приміщень Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Токмацької міської ради Запорізької області, розташованої за адресою: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, будинок 15 окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Таким чином, Управління ДСНС України у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, а також не заперечувалося позивачем, часткове усунення відповідачем порушень, зафіксованих Актом № 13 від 23.02.2021 року.

Між тим, неусуненими залишились наступні порушення:

не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" ;

допускається влаштування незаповненого отвору в протипожежній перешкоді, які відокремлює електрощитову;

сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

пожежний резервуар (водойм) утримується у несправному стані;

не захищено пожежний резервуар (водойму) та його обладнання від замерзання води;

не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Щодо заперечення відповідача, що системи протипожежного захисту призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин (приміщень), споруд, устаткування різного призначення (далі - об`єкти) відповідно до додатків А та Б під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об`єктів. Відповідач зазначає, що не є юридичною особою, яка здійснює будівельну діяльність, а також інформує, що реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт приміщень закладу не проводився. Відповідно до положень частини 1 ст. 11 Закону № 1704-VI - застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Проте відповідач не відноситься до таких суб`єктів, а є закладом середньої освіти, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пункт 7.3 таблиці А.1 Додатку А та пункт 4 таблиці Б.1 Додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" вказує на необхідність обладнання за загальноосвітніх шкіл системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуюванням людей.

Даний пункт вказує, що у ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту вказано лише перелік об`єктів, на яких необхідно обладнувати системами протипожежного захисту. Безпосередньо у пункті 7.3 Додатку А (обов`язковий) Перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, і тип системи передавання тривожних сповіщень ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту вказано, що загальноосвітні школи підлягають обладнанню системою пожежної сигналізації усіх приміщень із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачів (крім приміщень для приготування їжі) системою передавання тривожних сповіщень ТИП 2. ТИП 1 з цілодобовим перебуванням людей.

ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" діє з 1.07.15 року на заміну ДБН В.2.5-56:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту До цього часу діяв ДБН В.2.5-13-98* "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд" та наказ МНС України від 22.08.2005 N 161 Про затвердження Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації , в якому в п. 1.1 Таблиці 1 містилися вимоги по обладнанню автоматичною установкою пожежної сигналізації загальноосвітніх шкіл.

Відповідно до НАПБ А.01.001:2014 Правила пожежної безпеки в Україні , а саме пунктів 1.2 розділу 1: Правила пожежної безпеки в Україні встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до абз. 8 частини 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Ані актом від 17.12.2019р. № 1085, ані приписом від 21.12.2019р. № 806, не передбачено чіткого зазначення типу систем протипожежного захисту, Планування, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування та технічне обслуговування таких систем виконуватимуть фахівці, які мають відповідну кваліфікацію.

Згідно пп.5.4.1 п.5.4 ДСТУ-Н СЕК/ТЭ 54-114:2009 Системи пожежної сигналізації та оповіщення. Частина 14. Настанова щодо побудови, проектування монтування, введення в експлуатацію, експлуатування та технічне обслуговування (СЕЫ/Т5 54-114:2004) ЮТ , передавання повідомлень до підрозділів пожежної охорони може бути автоматичний або ручний за телефоном). Зокрема, ці норми можуть бути застосовані ліцензіатами. організаціями з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Враховуючи вищевказане, заперечення відповідача по відношенню до того, що до його об`єкту не мають пред`являтись вимоги про забезпечення системою сигналізації, бо це суперечить вимогам нормативних документів, безпідставні.

Щодо пожежного резервуару (водойми), що утримується у несправному стані та не захищається він та його обладнання від замерзання води, суд зазначає, що під час перевірки відповідачем не було надано жодних підтверджуючих матеріалів того, що даний об`єкт не перебуває на балансі навчального закладу.

Щодо порушення відповідачем не забезпечено відповідно до вимог законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту , відповідач зазначає, що він не є потенційно небезпечним об`єктом, суб`єктом господарювання, що може створити реальну загрозу виникнення аварій та/або катастроф (що підтверджується висновком за результатами проведеної ідентифікації, який погоджено представником позивача), тобто не є джерелом небезпеки та технологічним об`єктом, а тому відсутня необхідність у забезпечені своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Проте. суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог п. 2 розділу III наказ МВС України від 05.11.2018 року № 870 Правила техногенної безпеки - суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Постановою КМУ від 19 серпня 2002 р. N 1200 визначено, що у разі виникнення надзвичайних ситуацій на радіаційно та хімічно небезпечних об`єктах господарювання в умовах мирного стану, населення і працівники формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту забезпечується промисловими засобами захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин:

для населення, яке працює в зоні можливого хімічного забруднення - суб`єктами господарювання за рахунок власних коштів.

для працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, які працюють у зоні можливого хімічного забруднення. - центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами за рахунок коштів державного бюджету

Номенклатура засобів радіаційного та хімічного захисту та норм забезпечення ними наведену у додатку до Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захист) засобами Індивідуального захисту, приладами радіаційної та .хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю затвердженого постановою КМУ від 19 серпня 2002 р. N 1200.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Відповідач повинен забезпечити працівників засобами колективного та індивідуального захисту на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Також, відповідач вказує на те. що він не є потенційно небезпечним об`єктом, однак ним не було проведено ідентифікацію об`єкту щодо визначення потенційної небезпеки.

Щодо порушення відповідачем допускається влаштування незаповненого отвору в протипожежній перешкоді, яка відокремлює щитову, що є порушенням пункту 1.24 Глави 1 розділу IV ППБУ, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем, на усунення відповідного порушення, замовлені роботи з облаштування двох дверей з нормованими межами вогнестійкості, які були проведені ліцензійною організацією TOB Охорона-Престиж із наданням копій відповідних документів щодо їх вогнестійкості, що підтверджується рахунком-фактурою, видатковою накладною, ліцензією та сертифікатом відповідності.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить такого права позивача звертатися з вимогою зупинити експлуатацію шляхом зобов`язання , зокрема зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію.

Однак, враховуючи той, факт що зазначені порушення дійсно становлять загрозу життю та здоров`ю людей та не були усунуті відповідачем на перевіреному позивачем об`єкті, тому суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував наявність підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Токмацької міської ради Запорізької області, розташованої за адресою: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, будинок 15, шляхом зобов`язання Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Токмацької міської ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Однак, встановлення повного усунення порушень на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області не передбачено нормативними актами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Токмацької міської ради Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, буд.15, код ЄДРПОУ 26292690) - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Токмацької міської ради Запорізької області, розташованої за адресою: 71709, Запорізька область, м. Токмак, вул. Ковальська, будинок 15, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 19 від 15.01.2020 року.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.04.2021.

Суддя О.В. Конишева