СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2021 року Справа №480/411/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/411/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 23.12.2020 № 18-37156/16-20-СГ про відмову в наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся в інтересах малолітньої доньки до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів. Втім, наказом від 23.12.2020 № 18-37156/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки бажана до відведення земельна ділянка входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги. Позивач вважає наказ про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, та просить суд зобов`язати відповідача надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.
На виконання зазначеної ухвали, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що бажана до відведення земельна ділянка входить до масиву загальною площею 9,1433 га, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги. У свою чергу, відповідач посилається на положення ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Таким чином, Головне управління не має правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Крім того, у відзиві відповідач зазначив, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень. Враховуючи наведені обставини, ГУ Держгеокадастру у Сумський області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в особі представника за законом малолітньої дитини - ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 27.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с. 6). До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія свідоцтва про народження та РНОКПП ОСОБА_2 , копія паспорту батька - ОСОБА_1 , його РНОКПП, копія паспорту та РНОКПП матері - ОСОБА_3 .
Наказом від 23.12.2020 № 18-37156/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки бажана до відведення земельна ділянка входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги. Згідно частини третьої статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів (а.с.8).
Не погодившись із вищевказаним наказом, позивач в інтересах малолітньої доньки звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, розглядаючи заяву позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст. 118 Земельного кодексу України.
Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, в наказі від 23.12.2020 № 18-37156/16-20-СГ, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зазначено те, що бажана до відведення земельна ділянка входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги (а.с. 8).
На підтвердження правомірності прийнятого рішення, відповідачем надано суду наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 28.10.2019 №183-Т (а.с.36).
Разом з тим, суд зазначає, що вказаний наказ, яким включено, в тому числі, земельну ділянку на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області площею 9,1433 га, кадастровий номер 5920983200:09:001:0291 до переліку земельних ділянок, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах, не може бути підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки право оренди на вказану земельну ділянку лише запропоновано до продажу та її включено у відповідний перелік.
Натомість, відповідно до ст. 136 Земельного кодексу України не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування земельні ділянки, які включені до переліку земельних ділянок, які уже виставлені на земельні торги.
Інформації стосовно проведення торгів відносно земельної ділянки на території Великовисторопської сільської ради Лебединського району площею 9,1433 га, з кадастровим номером 5920983200:09:001:0291, представником відповідача надано не було.
Згідно з ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.
Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що станом на день розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ГУ Держгеокадастру у Сумській області було вчинено передбачені ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України дії стосовно спірної земельної ділянки і її вже було включено до переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги.
Натомість, із наданого суду наказу від 28.10.2019 №183-Т та додатку до нього суд вбачає, що на сьогоднішній день триває процес підбору земельних ділянок для продажу прав на них через земельні торги, однак такі земельні ділянки на торги не виставлені, а тому така відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є необґрунтованою.
Посилання відповідача на положення ст. 136 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки в заяві позивача від 27.11.2020 йдеться лише про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Позивачем ще не ставиться питання про відчуження, передачу земельної ділянки в заставу, надання її у користування, а тому посилання відповідача на включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, є недоречними.
Також суд наголошує, що частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформленого клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.
У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана його оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказане клопотання підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.
Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.
Отже враховуючи, що відповідач, відмовляючи позивачу наказом в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не дотримався вимог Земельного кодексу України, суд вбачає необхідним визнати такий наказ протиправним та скасувати його.
Однак, зважаючи на те, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області було прийнято рішення про відмову надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 від 27.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області, та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
А відтак, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при подачі даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 13.01.2021 (а.с.5).
Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою" від 23.12.2020 № 18-37156/16-20-СГ.
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 від 27.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2021 |
Оприлюднено | 09.04.2021 |
Номер документу | 96077161 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
С.М. Глазько
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні