Рішення

від 07.04.2021 по справі 480/5747/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року Справа №480/5747/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5747/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправну відмову Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області оформлену листом від 30.06.2020 № Г-32 в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни III- ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі - семи мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області дорахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, тобто 11466 грн.. з урахуванням вже виплаченого розміру ( 3160 грн.).

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Проте, у 2020 році отримав допомогу не в повному обсязі. У зв`язку з цим, позивач у червні 2020 року звернувся до Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області з вимогою про виплату йому допомоги в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач листом від 30.06.2020 відмовив у виплаті зазначеної допомоги, оскільки щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня 2020 року була правомірно нарахована та виплачена у розмірі. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови № 112. Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та вважає її такою, що порушує його права на отримання допомоги у належному розмірі.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

В подальшому ухвалою Сумського окружного адміністративного суду зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20).

Копії даних ухвал було отримано представником відповідача 15.09.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32). Проте вимоги суду не виконано, відзиву на позовну заяву суду не надано. Натомість Управлінням соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області надано суду повідомлення про заміну первісного відповідача, в якому повідомляє про необхідність замінити первісного відповідача управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації належним відповідачем - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (Міністерство соціальної політики України) (а.с. 30).

Оскільки обставини, на підставі яких було зупинено провадження у справі № 480/5747/20 усунено, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду провадження у даній справі було поновлено.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 10). Також позивач є інвалідом 3 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 14).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу згідно з постановою №112 у 2020 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня було здійснено у розмірі 3160,00 грн (а.с. 23).

Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області із заявою від 22.06.2020 року, в якій просив здійснити перерахунок та виплату йому разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком (а.с. 22).

Листом від 30.06.2020 № Г-32 Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, зокрема. повідомило позивача, що щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня 2020 року була правомірно нарахована та виплачена у розмірі. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови № 112 (а.с. 23).

Вважаючи дії відповідача щодо виплати вказаної допомоги у неналежному розмірі протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-XII).

Відповідно до ст.13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 13 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007.

У подальшому Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи - 3160 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у 2020 році становить 11 466,00 грн. (1638,00 грн. х 7).

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2020, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає наступне.

Відповідно до чч. 1,2,3, ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на приписи вказаних норм, при вирішенні цієї справи, суд застосовує норми ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як правового акту, який має вищу юридичну силу, ніж норми постанови КМ України від 19 лютого 2020 року № 112.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що право позивача на щорічну одноразову допомогу до 05 травня підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплата вказаної щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на отримання щорічної одноразової допомоги у 2020 році у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Щодо клопотання відповідача про про необхідність замінити первісного відповідача управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації належним відповідачем - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (Міністерство соціальної політики України), суд зазначає наступне.

Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни. Отже, у даному випадку, органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, оскільки, відповідно до листа від 30.06.2020 № Г-32 безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі 3 160,00 грн. здійснило саме Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області.

При цьому посилання відповідача у листі від 30.06.2020 № Г-32, що Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області має право та можливість виплачувати допомогу лише в тих розмірах, які доведені йому розпорядниками коштів вищого рівня, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

А відтак, суд зазначає, що не нарахувавши та не виплативши позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині зобов`язання Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплаченої суми.

Щодо позовних вимог про визнання протиправної відмови Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області оформлену листом від 30.06.2020 № Г-32 в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни III- ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі - семи мінімальних пенсій за віком, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи суд вбачає, що на звернення позивача, листом від 30.06.2020 № Г-32 Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, зокрема, повідомило позивача, що щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня 2020 року була правомірно нарахована та виплачена у розмірі. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови № 112 (а.с. 23). Тобто фактично відповідачем не було відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, а лише повідомлено про нарахування та виплату зазначеної допомоги відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови № 112. Таким чином у суду відсутні підстави для визнання протиправної відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни III- ї групи, оскільки лист від 30.06.2020 № Г-32 не містить такої відмови, а лише інформує про дії відповідача при розгляді звернення.

А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправної відмови Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області оформлену листом від 30.06.2020 № Г-32 в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни III- ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі - семи мінімальних пенсій за віком, є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи наведене та те, що в даному випадку відповідачем допущена саме протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області (провул. Шкільний, буд. 2, смт. Краснопілля, Сумська область, 42400, код ЄДРПОУ 03197948) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплаченої суми.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек