Постанова

від 06.04.2021 по справі 320/2174/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2174/20 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргу ОСОБА_1 , Київської обласної ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Комунальне некомерційне підприємство Миронівської міської ради "Лікарня відновного лікування" про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної ради (далі - Рада, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа 1), Комунальне некомерційне підприємство Миронівської міської ради "Лікарня відновного лікування" (далі - третя особа 2), в якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати рішення (розпорядження) в.о. Голови Київської обласної ради від 02 січня 2020 року № 16 "Про оголошення конкурсу на посаду Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна лікарня відновного лікування" та початку формування персонального складу конкурсної комісії";

- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії на зайняття вакантної посади Генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Київська обласна лікарня відновного лікування" від 25 лютого 2020 року про визначення переможця ОСОБА_2 .

Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що конкурс на цю посаду не міг бути призначений та проведений, оскільки посада не була вакантною. Це обумовлено тим, що після розірвання з позивачем контракту як з головним лікарем йому повинні були запропонувати посаду або генерального директора, або медичного директора цієї лікарні. Конкурс оголошено несвоєчасно, оскільки зареєстровано медичний заклад 27 грудня 2019 року, строк для оголошення конкурсу складає 3 дні, фактично оголошено конкурс 02 січня 2020 року. Склад конкурсної комісії сформовано з порушеннями - до її складу введено представників громадських організацій, яких не було погоджено громадською радою при Київській обласній раді.

Крім того, при розгляді документів конкурсною комісією не встановлено наявність у ОСОБА_2 документів щодо наявності вищої освіти ІІ рівня за ступенем магістра спеціальності в одній з необхідних галузей знань Управління та адміністрування , Публічне управління та адміністрування , Право , Соціальні та поведінкові науки , Гуманітарні науки , Охорона здоров`я та спеціалізацією Організація і управління охороною здоров`я . ОСОБА_2 не має необхідного рівня досвіду і знань, обов`язкових та необхідних для виконання функцій керівника підприємства - лікувального закладу із небезпечними умовами роботи, не має вищої освіти ІІ рівня за ступенем магістра в одній із визначених галузей знань, не має необхідного стажу роботи на керівній посаді 7 років.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року даний адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення конкурсної комісії Київської обласної ради на зайняття вакантної посади Генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Київська обласна лікарня відновного лікування" від 25 лютого 2020 року про визначення переможця ОСОБА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позову, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та вказану апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 27 січня 2017 року органом управління з ОСОБА_1 укладено контракт № 9 про призначення його Головним лікарем Комунального закладу Київської обласної ради Обласної лікарні відновного лікування . Контракт укладено по 15 грудня 2018 року включно.

Відповідно до листа Київської обласної ради від 26 грудня 2018 року № 2842/10- 06 підтверджено подовження виконання повноважень позивачем за цим контрактом як головного лікаря Комунального закладу Київської обласної ради Обласної лікарні відновного лікування .

Відповідно до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я, підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N267, Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31. жовтня 2018 pоку № 1977 внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 Охорона здоров`я .

Внаслідок цих змін, зокрема, розмежовано повноваження загального управління медичним закладом та керівництво медичним напрямком діяльності установи та замість посади Головного лікаря , яка об`єднувала обидві функції, введено дві нові посади: Генерального директора і Медичного директора .

При цьому, генеральний директор керує згідно з чинним законодавством виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю закладу охорони здоров`я, відповідає за фінансово-господарські результати його діяльності, організовує розробку та забезпечує реалізацію довгострокової стратегії розвитку закладу на основі потреб громади та ринкової ситуації.

Медичний директор здійснює керівництво закладом охорони здоров`я (крім аптечних закладів) у порядку делегованих йому керівником повноважень з медичних питань, відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, генеральний директор здійснює керівництво закладу охорони здоров`я з виробничо-господарської та фінансово-економічної діяльності, а медичний директор-з медичних питань.

25 липня 2019 року відповідачем ухвалено рішення №617-29-VII Про реорганізацію Комунального закладу Київської обласної ради Обласної лікарні відновного лікування шляхом перетворення у підприємство Київської обласної ради Обласна лікарня відновного лікування .

Відповідно до пункту 7.2 Розділу 7 Статуту Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування , затвердженого рішенням Київської обласної ради від 19 грудня 2019 року № 617-29-VII, поточне керівництво (оперативне управління) Підприємством здійснюють:

- Генеральний директор;

- заступники Генерального директора;

- медичний директор.

19 вересня 2019 року відповідачем прийнято рішення № 663-30-VII Про затвердження Порядку призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників закладів охорони здоров`я, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області .

Відповідно пп. 3.8, 3.9 Розділу 3 Порядку, Київська обласна рада тимчасово (із дня виникнення вакантної посади до призначення керівника закладу охорони здоров`я за результатами конкурсу) покладає виконання обов`язків керівника закладу охорони здоров`я відповідно до порядку визначеного чинним законодавством України.

Для покладання виконання обов`язків структурний підрозділ готує проект розпорядження голови Київської обласної ради або першого заступника чи заступника голови Київської обласної ради, відповідно до розподілу обов`язків, щодо виконання обов`язків керівника закладу охорони здоров`я.

27 грудня 2019 року зареєстровано Статут Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування та внесено відповідний запис до державного реєстру.

02 січня 2020 року розпорядженням відповідача № 35 призначено ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування на підставі поданої ним заяви з 02 січня 2020 року до призначення керівника даного підприємства.

Розпорядженням першого заступника голови Київської обласної ради Семенової Т. М. припинено дію контракту ОСОБА_3 № 9 від 27 січня 2017, як з головним лікарем Комунального закладу Київської обласної ради Обласна лікарня відновного лікування .

02 січня 2020 року на підставі вказаного розпорядження відповідача оголошено конкурс на посаду генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування та оголошено про початок формування персонального складу конкурсної комісії.

Вимогами конкурсу, визначеними конкурсною комісією, а також відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 Охорона здоров`я , передбачено, що Генеральний директор (начальник) закладу охорони здоров`я, зокрема, повинен знати профіль, спеціалізацію й особливості структури закладу охорони здоров`я, можливості ефективного використання виробничих потужностей, наявних технологічних процесів, їх реструктуризації або заміни тощо.

Документи для проходження конкурсу на посаду генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування подали два кандидата: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

25 лютого 2020 року відбулося засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду Генерального директора КНП КОР Київська обласна лікарня відновного лікування , про що складено протокол.

Згідно з цим протоколом результати голосування такі: за кандидата ОСОБА_1 за - три голоси; проти - один голос; утримались - 5 голосів; за кандидата ОСОБА_2 за - 6 голосів; проти - 3 голоси; утримались - 0 голосів. Комісією вирішено обрати ОСОБА_2 переможницею конкурсу на посаду Генерального директора КНП КОР Київська обласна лікарня відновного лікування .

17 березня 2020 року відповідачем прийнято рішення № 826-34-VII Про деякі питання щодо трудових відносин з керівниками комунальних некомерційних підприємств спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області , яким призначено ОСОБА_2 на посаду Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування терміном на 5 років на умовах контракту, як таку, що перемогла у конкурсі.

18 березня 2020 року на підставі розпорядження відповідача № 179 було припинено дію контракту № 9 від 27 січня 2017 року з головним лікарем Комунального закладу Київської обласної ради Обласна лікарня відновного лікування ОСОБА_1

22 червня 2020 року рішенням відповідача № 890-35-VII безоплатно передано Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування у комунальну власність Миронівської міської об`єднаної територіальної громади.

18 серпня 2020 року наказом Комунального некомерційного підприємства Миронівської міської ради Лікарня відновного лікування № 127-к/тр звільнено ОСОБА_2 із займаної посади генерального директора Комунального некомерційного підприємства Миронівської міської ради Лікарня відновного лікування з 18 серпня 2020 р. за згодою сторін.

15 жовтня 2020 року розпорядженням Виконавчого комітету Миронівської міської ради Миронівського району Київської області № 97-к призначено ОСОБА_1 з 16 жовтня 2020 року на посаду генерального директора Комунального некомерційного підприємства Миронівської міської ради Лікарня відновного лікування як такого, що успішно пройшов конкурсний відбір на цю посаду.

Не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача щодо оголошення та результатів конкурсу від 25 лютого 2020 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.7-9 статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я керівником закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства.

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094 (далі - Порядок №1094).

Згідно статті 4 Порядку №1094 підставою для проведення конкурсу є рішення органу управління, яке приймається протягом трьох робочих днів з моменту виникнення вакантної посади.

Статтею 5 цього Порядку визначено, що конкурс складається з таких етапів: 1) прийняття рішення про проведення конкурсу; 2) формування конкурсної комісії (у разі необхідності оновлення її складу); 3) підготовка до проведення конкурсу (оприлюднення оголошення про проведення конкурсу, прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, перевірка поданих документів на відповідність установленим вимогам); 4) проведення конкурсу (заслуховування конкурсної пропозиції та проведення співбесіди з кандидатами (претендентами), визначення переможця конкурсу); 5) оприлюднення результатів конкурсу.

Відповідно до статті 6 Порядку №1094 орган управління тимчасово (з дня виникнення вакантної посади до призначення керівника закладу за результатами конкурсу) покладає виконання обов`язків керівника закладу на особу з числа штатних працівників закладу.

Згідно статті 11 Порядку №1094 до складу конкурсної комісії входять у рівній кількості: представники органу управління; представники трудового колективу відповідного закладу, обрані на загальних зборах трудового колективу; представники громадської ради органу управління або особи (за згодою), делеговані громадськими об`єднаннями з питань захисту інтересів громадян у сфері охорони здоров`я та/або у сфері запобігання корупції і антикорупційної діяльності (за умови реєстрації таких громадських об`єднань не менш як за два роки до дати рішення про проведення конкурсу) та погоджені громадською радою при органі управління - по одній особі від кожного громадського об`єднання.

Приписами статті 15 вказаного Порядку визначено, що формою роботи конкурсної комісії є засідання. Засідання конкурсної комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

Згідно статті 23 Порядку №1094 рішення конкурсної комісії приймаються більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні конкурсної комісії. Рішення оформлюється протоколом не пізніше наступного робочого дня після проведення засідання та підписується усіма присутніми на засіданні членами конкурсної комісії. Кожен член конкурсної комісії має право додати до протоколу окрему думку щодо змісту та обставин засідання конкурсної комісії не пізніше наступного дня після ознайомлення з протоколом. Надана окрема думка до протоколу засідання конкурсної комісії є невід`ємною частиною такого протоколу. Конкурсна комісія оприлюднює на офіційному веб-сайті органу управління інформацію про рішення конкурсної комісії не пізніше наступного робочого дня після підписання протоколу.

Вимогами статті 24 Порядку №1094 визначено, що конкурсна комісія: оприлюднює оголошення про проведення конкурсу; встановлює вимоги до претендентів з урахуванням установлених законодавством вимог; встановлює вимоги до конкурсних пропозицій; оприлюднює результати засідань конкурсної комісії та результати конкурсу; перевіряє документи, подані претендентами щодо відповідності установленим вимогам; приймає рішення про допуск претендентів до конкурсу або відхилення їх кандидатур; забезпечує відкритість конкурсу відповідно до вимог цього Порядку; оцінює професійний досвід, знання, якості та конкурсні пропозиції учасників конкурсу; відбирає шляхом голосування з числа учасників одну кандидатуру на посаду керівника закладу, оформлює відповідне рішення конкурсної комісії та вносить подання керівникові органу управління, який призначає такого кандидата на посаду керівника закладу; здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

Ведення та оформлення протоколів покладено на секретаря комісії (статті 26 Порядку).

Статтею 27 Порядку визначено, що комісія не пізніше ніж протягом трьох днів після формування її складу оприлюднює на офіційному веб-сайті органу управління оголошення про проведення конкурсу.

Так, на офіційному сайті Київської обласної ради було опубліковано відповідне оголошення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування , із зазначенням, серед іншого, дати (25 лютого 2020 року) і місця проведення конкурсу, а також визначення терміну подання документів з 06 лютого 2020 року по 20 лютого 2020 року.

Приписами статті 31 Порядку №1094 визначено, що за рішенням конкурсної комісії претендент не допускається до участі в конкурсі у разі: неподання ним необхідних документів; його невідповідності встановленим комісією вимогам до претендентів та конкурсних пропозицій; наявності у претендента незнятої або непогашеної в установленому законом порядку судимості, заборони займати відповідні посади або провадити певні види діяльності; наявності судового рішення, яке набрало законної сили, за яким претендент визнаний винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Претенденти, допущені до участі в конкурсі, є його учасниками. Про прийняте конкурсною комісією рішення претенденти та учасники повідомляються секретарем конкурсної комісії протягом трьох робочих днів з дня проведення засідання з розгляду документів.

Згідно статті 32 Порядку №1094 документи, подані (надіслані) претендентами для участі у конкурсі, не розглядаються у разі: 1) подання їх особисто в останній день строку після закінчення робочого часу; 2) надіслання їх поштою після закінчення строку подання; 3) надіслання їх поштою протягом установленого строку подання та надходження до конкурсної комісії менше ніж за три робочих дні до дати проведення засідання з розгляду заяв та доданих до них документів.

Згідно п.33 Порядку № 1094 початком проведення конкурсу вважається дата, на яку призначено засідання конкурсної комісії з розгляду заяв претендентів і доданих до них документів. Проведення конкурсу завершується в день ухвалення конкурсною комісією рішення про затвердження його результатів. Строк проведення конкурсу становить не більш, як 30 календарних днів.

Як вбачається з протоколу засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування від 25 лютого 2020 року, для участі в цьому конкурсі надійшло лише два пакети документів від претендентів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З огляду на відсутність інших претендентів в ході одного засідання, а саме 25 лютого 2020 року, було проведено: розгляд пакетів документів щодо відповідності вимог до претендентів, до конкурсної пропозиції та прийняття рішення про допуск до участі в конкурсі; заслуховування програм претендентів та співбесіда; прийняття рішення щодо переможця конкурсу, що відповідає затвердженому порядку денному.

Конкурсна комісія заслуховує на засіданні конкурсну пропозицію учасника конкурсу, проводить з ним співбесіду та враховує відповідність учасника конкурсу та його конкурсної пропозиції встановленим вимогам (статті 34 Порядку №1094).

Статтею 38 Порядку №1094 визначено, що за результатами заслуховування конкурсних пропозицій і проведених співбесід конкурсна комісія шляхом голосування відбирає з числа учасників конкурсу одну кандидатуру, яка відповідає встановленим вимогам, - переможця конкурсу, після чого вносить відповідне подання керівникові органу управління, що здійснює призначення переможця конкурсу на посаду керівника закладу. Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання.

З аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства судом встановлено, що конкурсною комісією Київської обласної ради 25 лютого 2020 року конкурс на зайняття вакантної посади Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування було проведено з дотриманням вимог Порядку.

Так, згідно протоколу, участь у проведенні 25 лютого 2020 року засідання конкурсної комісії прийняло 9 (дев`ять) її членів.

За результатами розгляду пакетів документів, наданих претендентами, до участі в проведенні конкурсу на зайняття вакантної посади Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування було допущено обидва претендента, а саме позивача ОСОБА_1 та третю особу ОСОБА_2 .

У подальшому (питання третє порядку денного) за результатами проведеного голосування переможцем конкурсу обрано ОСОБА_2 , за яку було віддано більшість голосів з числа присутніх на засіданні членів комісії.

Зокрема, результати голосування розподілились наступним чином:

- ОСОБА_1 - за - 3 (три) голоси; проти - 1 (один) голос; утрималось - 5 (п`ять) голосів;

- ОСОБА_2 - за - 6 (шість) голосів; проти - 3 (три) проти; утрималось - 0 (нуль).

Про результати проведеного конкурсу було оголошено у той же день на засіданні комісії, тобто 25 лютого 2020 року, на якому був присутній і сам ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до вимог п.39 Порядку № 1094, результат засідання Комісії щодо обрання переможця конкурсу оприлюднено на офіційному сайті Київської обласної ради.

Після обрання переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування , ОСОБА_2 , комісією здійснено відповідне подання голові Київської обласної ради щодо її призначення на посаді Генерального директора. Відповідне рішення також опубліковано на офіційному сайті Київської обласної ради.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав на те, що склад конкурсної комісії сформовано з порушеннями, оскільки до її складу введено представників громадських організацій, яких не було погоджено громадською радою при Київській обласній раді. Той факт, що за твердженнями відповідача при Київській обласній раді не утворено такої громадської ради, не звільняє відповідача від виконання приписів статті 11 Порядку №1094 про необхідність погодження таких представників громадських організацій.

Колегія суддів з таким твердженням не погоджується та вважає, що не є можливим дотримання норм зазначеної статті за умови відсутності такого органу управління при Київській обласній раді, про що стверджує відповідач. Протилежного судом не встановлено, сторонами не доведено.

Щодо оприлюднення відеозапису засідання конкурсної комісії.

Так, відповідно до статті 37 Порядку орган управління забезпечує ведення відеозапису засідання конкурсної комісії під час заслуховування конкурсних пропозицій учасників.

Відеозапис такого засідання конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу управління не пізніше наступного дня з дати проведення засідання та зберігається на відповідному веб-сайті не менше одного року.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що трансляція проведення конкурсу на посаду Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування здійснювалась на каналі youtube. Крім того, даний відеозапис засідання конкурсної комісії був збережений на вказаному каналі.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відеозапис засідання конкурсної комісії всупереч наведеній нормі не було оприлюднено саме на офіційному веб-сайті органу управління.

Також в оскаржуваному рішенні вірно зазначено про те, що твердження позивача стосовно того, що посада генерального директора медичного закладу не була вакантною на час оголошення конкурсу, не відповідають дійсності, оскільки фактично така посада була вакантною, позаяк жодну особу за результатами конкурсу на неї призначено не було, а позивача лише тимчасово призначили виконуючим обов`язків генерального директора з огляду на зміну правового регулювання даного питання, відповідно до статті 6 Порядку №1094 за поданою ним заявою.

Оскільки призначення на посаду генерального директора є можливим виключно на конкурсній основі на підставі статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я, то посилання позивача на норми КЗпП України щодо його призначення на цю посаду при реорганізації є безпідставним та застосуванню не підлягає. При цьому, позивач, як і будь які зацікавлені особи, мав право і можливість взяти участь у відповідному конкурсі.

Також апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції відносно того, що посилання позивача на несвоєчасність оголошення конкурсу не відповідає дійсності, оскільки ним не враховано, що такий строк обчислюється саме у робочих днях. Так, медичний заклад зареєстровано 27 грудня 2019 року, у п`ятницю, строк для оголошення конкурсу складає 3 робочих дні та починає обчислюватися з наступного робочого дня, при цьому необхідно врахувати наявність вихідних і неробочих днів до 02 січня 2020 року (дня оголошення конкурсу).

Стосовно твердження про те, що всупереч встановленого порядку рішення комісії про результати конкурсу не було складено на наступний день після його проведення, слід зазначити таке.

Апеляційний суд пристає на позицію суду першої інстанції, згідно якої у справі наявний протокол від 25 лютого 2020 року, а покази допитаних свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджують лише той факт, що саме їм було запропоновано підписати цей протокол 25 квітня 2020 року, а не те, що саме цей протокол складено в іншу дату, ніж 25 лютого 2020 року.

При цьому згідно норм Порядку №1094 рішення щодо переможця конкурсу приймається комісією більшістю голосів від загальної кількості присутніх, що і було реалізовано за результатами відповідного голосування. Тобто, протокол є лише засобом вираження і фіксування прийнятого рішення, а його форма жодним чином на суть такого рішення не впливає. Також слід зауважити, що відповідно до вимог Порядку №1094 у разі незгоди з протоколом члени комісії повинні підписати його та викласти окрему думку.

Відтак, окремі порушення при складенні протоколу чи його формальні недоліки в даному випадку є незначними і на результати проведення конкурсу не впливають, як і не утворюють підстав для його скасування.

Щодо твердженнями позивача та суду першої інстанції про те, що при визначенні умов проведення конкурсу відповідачем не було враховано особливості роботи лікарні із джерелом іонізуючого випромінювання - радоном, що потребувало окремого зазначення в рішенні щодо конкурсу у переліку документів та у вимогах до претендентів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України , затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02 лютого 2005 року № 54, роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюються з дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Санітарний паспорт є формою дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України на виконання робіт з ДІВ і засвідчує виконання вимог санітарного законодавства щодо забезпечення протирадіаційного захисту персоналу в робочих приміщеннях і на робочих місцях, а також щодо захисту населення від діяльності з ДІВ.

Комунальним некомерційним підприємством Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування отримано дозвіл державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України на виконання робіт з ДІВ.

Однак, твердження про необхідність наявності у Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування спеціальних знань та навичок для роботи з джерелом іонізуючого випромінювання є хибним, оскільки Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України не містять таких вимог.

Крім того, не містить таких вимог і Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 Охорони здоров`я ), затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 березня 2002 року № 177.

Згідно даного Довідника, встановлюються такі кваліфікаційні вимоги до Генерального директора закладу охорони здоров`я: до 01 січня 2022 року - вища освіта II рівня за ступенем магістра спеціальності галузі знань "Управління та адміністрування" або "Публічне управління та адміністрування", або "Право", або "Соціальні та поведінкові науки", або "Гуманітарні науки", або "Охорона здоров`я" та спеціалізацією "Організація і управління охороною здоров`я".

Стаж роботи на керівних посадах: для закладів національного рівня - не менше 10 років, обласного рівня - 7 років, районного рівня - 5 років. Для керівників закладів охорони здоров`я, які надають тільки первинну медичну допомогу, - не менше 3-х років стажу за основною спеціальністю або одного року на керівних посадах.

Відповідно до Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України , керівники у лікувально-оздоровчих закладах здійснюють контроль стану радіаційної безпеки; керівник зобов`язаний забезпечувати перевірку системи дозиметричного контролю у господарській діяльності закладу, який він очолює.

Однак, законодавчо не закріплено і те, що керівнику закладу необхідно мати спеціальні знання та навички і кваліфікаційні категорії для здійснення такої перевірки.

Крім того, листом від 12 червня 2020 року №03.4-12/16415/2-20 Міністерство охорони здоров`я України зазначило, що радон відноситься до радіоактивних елементів і поводження із ним потребує певного досвіду та навичок, у тому числі і у керівника закладу для організації ефективного контролю за порядком використання цього елементу.

При цьому, спеціальні знання - це знання і навички, одержані в результаті фахової освіти та/або практичної діяльності в будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, що необхідні для розв`язання питань, які виникають у ході виконання посадових обов`язків особи.

В той час як певний досвід та навички - це знання та дії, внаслідок багаторазових вправ доведені до досконалості виконання.

Тобто, спеціальні знання і певний досвід та навички є різними поняттями, оскільки спеціальні знання передбачають будь-який документ, що підтверджує наявність у особи фахової освіти та/або практичної діяльності, а при певному досвіді та навичках такі документи не вимагаються.

Отже, як вірно зазначено відповідачем в апеляційній скарзі, вимоги щодо необхідності наявності у Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради Київська обласна лікарня відновного лікування спеціальних знань та навичок, а також кваліфікаційної категорії для роботи з джерелом іонізуючого випромінювання, контролю стану радіаційної безпеки та перевірки системи дозиметричного контролю у господарській діяльності закладу, законодавчо не закріплені.

Відтак, твердження суду першої інстанції про те, що у вимогах на проведення конкурсу на посаду Генерального директора КНП Київська обласна лікарня відновного лікування , повинні були бути враховані в розділі перелік документів та вимоги до претендента особливості забезпечення контролю роботи підприємства з джерелом іонізуючого випромінювання згідно з вимогами ДСП 54-2005 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України , є безпідставним.

Щодо твердження позивача про помилковість визначення відповідності ОСОБА_2 вимогам щодо освіти.

Вище вже було зазначено, що відповідно до ч.7 статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я керівником закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

У ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 02 лютого 2011 року № 49 (з відповідними змінами), в розділі II Організаційні вимоги (п.2.7.г) зазначено, що необхідно призначати на посаду керівника закладу охорони здоров`я особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам.

Кваліфікаційні вимоги встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я - Міністерством охорони здоров`я України - шляхом впровадження в дію Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 Охорона здоров`я .

У підрозділі Кваліфікаційні вимоги розділу 1 Генеральний директор (директор)/начальник (завідувач) закладу охорони здоров`я) Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона здоров`я зазначено про такі кваліфікаційні вимоги:

До 1 січня 2022 року

- вища освіта II рівня за ступенем магістра спеціальності галузі знань Управління та адміністрування або Публічне управління та адміністрування , або Право , або Соціальні та поведінкові науки , або Гуманітарні науки , або Охорона здоров`я та спеціалізацією Організація і управління охороною здоров`я ;

- стаж роботи на керівних посадах: для закладів національного рівня - не менше 10 років, обласного рівня - 7 років, районного рівня - 5 років. Для керівників закладів охорони здоров`я, які надають тільки первинну медичну допомогу, - не менше 3-х років стажу за основною спеціальністю або одного року на керівних посадах.

Відповідачем у скарзі зауважено про те, що в 2001 році ОСОБА_2 здобула вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста та в 2016 році їй присвоєно вищу категорію зі спеціальності організація і управління охороною здоров я .

Згідно п.п.2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про вищу освіту , вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

Отже, при проведенні конкурсу Київською обласною радою було додержано вимоги чинного законодавства щодо наявності у ОСОБА_2 спеціального рівня освіти.

Вказані твердження про те, що претендент на посаду генерального директора ОСОБА_2 мала освіту, яка прирівняна до освіти за рівнем магістра, судом не заперечується.

Разом з тим, кваліфікаційними вимогами передбачено не просто наявність у претендента освіти за рівнем магістра, а наявність вищої освіти II рівня за ступенем магістра спеціальності галузі знань Управління та адміністрування або Публічне управління та адміністрування , або Право , або Соціальні та поведінкові науки , або Гуманітарні науки , або Охорона здоров`я та спеціалізацією Організація і управління охороною здоров`я .

Тобто, законодавством визначено необхідність освіти за ступенем магістра спеціальності у певній чітко визначеній галузі знань.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що переможець конкурсу ОСОБА_2 не надала доказів наявності вищої освіти II рівня за ступенем магістра спеціальності галузі знань Управління та адміністрування або Публічне управління та адміністрування , або Право , або Соціальні та поведінкові науки , або Гуманітарні науки , або Охорона здоров`я та спеціалізацією Організація і управління охороною здоров`я .

Також слід зауважити, що Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика лише з 12 грудня 2019 року отримала дозвіл підготовки здобувачів вищої освіти на другому магістерському рівні за спеціалізацією Публічне управління та адміністрування , тоді як ОСОБА_2 проходила навчання в цій академії востаннє у 2016 році.

Таким чином, оскаржуваним рішенням вірно встановлено, що наведені порушення та недоліки залишилися поза увагою конкурсної комісії, що обумовило помилкове прийняття комісією рішення щодо допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі та визначення його результатів.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії на зайняття вакантної посади Генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Київська обласна лікарня відновного лікування" від 25 лютого 2020 року про визначення переможця ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Решта доводів апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив присудити на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що між адвокатом Давиденко О.Л. та ОСОБА_1 було Договір про надання правової допомоги від 05 травня 2020 року та Специфікацію № 2 від 10 березня 2021 року.

На виконання умов вказаного договору адокатом було складено та подано до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, а також відзив на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, заперечення на клопотання про поновлення пропущених строків для подання апеляційних скарг та забезпечено явку у судове засідання, що підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг від 30 березня 2021 року. В свою чергу, клієнтом було сплачено вартість послуг за надання правничої (правової) допомоги адвокатом, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 30/03-01 від 30 березня 2021 року на суму 12 000 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідачами під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не заперечувалося щодо відшкодування на користь позивача судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

Судом проаналізовано зміст наданих позивачем документів щодо підтвердження обґрунтованості заявленого розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та зауважено, що надані докази свідчать про відповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим ч. 5 статті 134 КАС України критеріям з огляду на складність, об`єм справи, а також суму податку, визначену у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат та стягнення з Київської обласної ради на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн., понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а їх розмір видається пропорційним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Київської обласної ради - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року - залишити без змін.

Стягнути з Київської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код платника податків НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев