Рішення

від 19.11.2020 по справі 376/214/20

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/214/20

Провадження № 2/376/322/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2020 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді: Коваленка О.М.,

при секретарі: Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Мажорбуд про захист прав споживача, про відшкодування матеріальної шкоди та втраченої вигоди,

В С Т А Н О В И В:

28.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача, про відшкодування матеріальної шкоди та втраченої вигоди.

В ході розгляду справи відповідача було замінено на ТОВ Мажорбуд .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 26 лютого 2019 року він ОСОБА_1 уклав Договір купівлі - продажу № м- 006(1)/02-16 з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 на виготовлення металопластикових вікон.

Відповідно до п.2.3 вказаного Договору - покупець сплачує аванс за роботи на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі не менше 70-100% від загальної суми договору, а саме 40 000 гривен. Вказана сума була позивачем внесена відповідно до умов Договору, що підтверджується платіжною квитанцією.

Відповідно до п.3.1 Договору продавець починає роботи по виготовленню конструкцій після отримання авансу згідно з п.2.3 Договору, та виконує їх протягом 15 - 20 робочих днів.

Позивач, вказує, що станом на 15 січня 2020 року, роботи Продавцем не виконані, тобто він вніс авансову оплату - 40 000 гривен, відповідно до п.2.3 Договору, але свого замовлення не отримав.

На своє звернення до ФОП ОСОБА_2 позивач отримав 03.06.2019 року Гарантійний лист, що роботи будуть виконанні протягом 2 тижнів з моменту підписання гарантії та йому буде нарахована компенсація в затримку в виконанні робіт.

Станом на 15.01.2020 року, замовленні позивачем роботи не виконані, внесений ним аванс та грошова компенсація йому не повернута.

19.03.2020 року ухвалою Сквирського районного суду Київської області відповідача ФОП ОСОБА_2 замінено на належного відповідача, а саме на ТОВ Мажорбуд в особі Макаренка Андрія Дмитровича .

На підставі вищевикладеного в позовній заяві ОСОБА_1 просить суд:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мажорбуд код 41172754 в особі директора Макаренка Андрія Дмитровича, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 8-Б на користь ОСОБА_1 40 000 (сорок тисяч) грн. матеріальної шкоди та 20 000 (двадцять тисяч) грн. втраченої вигоди, відповідно до договору Купівлі- продажу № м-0061(1)02-16 від 26.02.2019 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, представник позивача надав до канцелярії суду заяву, в якій просив провести розгляд справи у його відсутність та без фіксування судового засідання технічними засобами, позов підтримав в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує (а.с.27,34,38,46).

Представник відповідача ТОВ Мажорбуд в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надсилав, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.40,42,47).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання на підставі вимог ч. 1 ст.223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 уклав Договір купівлі - продажу № м- 006(1)/02-16 з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 на виготовлення метало пластикових вікон (а.с.6-7).

Відповідно до п.2.3 вказаного Договору - покупець сплачує аванс за роботи на розрахунковий рахунок Продавця в розмірі не менше 70-100% від загальної суми договору, а саме 40 000 гривен. Вказана сума була позивачем внесена відповідно до умов Договору, що підтверджується платіжним квитанціями (а.с. 8-10).

Відповідно до п.3.1 Договору продавець починає роботи по виготовленню конструкцій після отримання авансу згідно з п.2.3 Договору, та виконує їх протягом 15 - 20 робочих днів (а.с. 6).

Позивач, вказує, що станом на 15 січня 2020 року, роботи Продавцем не виконані, тобто він вніс авансову оплату - 40 000 гривен, відповідно до п.2.3 Договору, але свого замовлення не отримав.

На своє звернення до ФОП ОСОБА_2 позивач отримав 03.06.2019 року Гарантійний лист, що роботи будуть виконанні протягом 2 неділь з моменту підписання гарантії та йому буде нарахована компенсація в затримку в виконанні робіт (а.с.12).

Станом на 15.01.2020 року, замовленні позивачем роботи не виконані, внесений ним аванс та грошова компенсація йому не повернута.

19.03.2020 року ухвалою Сквирського районного суду Київської області відповідача ФОП ОСОБА_2 замінено на належного відповідача, а саме на ТОВ Мажорбуд в особі Макаренка Андрія Дмитровича , оскільки борги ФОП ОСОБА_2 визнало за собою ТОВ МАЖОРБУД , що підтверджується копією домовленості від 01.01.2020 року, що підтверджується копією домовленості від 01.01.2020 року (а.с.25), відповідно до цієї домовленості ТОВ Мажорбуд в особі Макаренка А.Д. зобов`язався повернути позивачу ОСОБА_1 кошти в сумі 40 000, тисяч гривень протягом 6 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, в розумінні ч. 2 ст. 22 ЦК України доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 року у справі № 61-1912св18, упущеною вигодою вважаються неотримані доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушеним. Позивач повинен довести, що з вини відповідачів він не отримав прибуток, на який мав право розраховувати. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання певних грошових сум.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 1166 ЦК України, за вимогами якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Отже, враховуючи характер порушених прав позивача, не виконання відповідачем зобов`язань в повному обсязі,ступінь вини особи, яка завдала матеріальної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, а тому, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідним позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, в даному випадку на підставі ст.. 141 ЦПК України судовий збір стягується з відповідача на користь держави з урахуванням ставок судового збору для майнового спору, які діяли на момент звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12,13,76, 81, 141,223,247,258,259,263 - 265,351,352,354 ЦПК України, ст. ст. 22,509,526,610,611,614,623,,901,1166,1192 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ Мажорбуд про захист прав споживача, про відшкодування матеріальної шкоди та втраченої вигоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мажорбуд код 41172754 в особі директора Макаренка Андрія Дмитровича, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква вул. Привокзальна, 8-Б на користь ОСОБА_1 40 000 (сорок тисяч) грн. матеріальної шкоди та 20 000 (двадцять тисяч) грн. втраченої вигоди, відповідно до договору купівлі- продажу № м-0061(1)02-16 від 26.02.2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мажорбуд код 41172754 в особі директора Макаренка Андрія Дмитровича, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна.8-Б на користь держави 840,80 грн.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко