Вирок

від 06.04.2021 по справі 146/162/21

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/162/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2021 р. смт.Томашпіль Вінницької області

Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора у кримінальному провадженні-прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021025200000005 від 14 січня 2021 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кислицьке, Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, працює ст. сезонним кочегаром Кислицької ЗОШ, учасником АТО, особою з інвалідністю, депутатом, та потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС не являється, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.

Згідно обвинувального акту і наданої угоди про примирення від 08 лютого 2021 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України за наступних обставин.

Так, 13 січня 2021 року біля 15:00 години ОСОБА_4 , із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, умисно, достовірно знаючи, що в лісі на території Жолобянської сільської ради Томашпільського району на ділянці суцільнолісосічної рубки у кварталі 27 виділ 9/3, що належить ДП «Томашпільський райагроліс», є залишки деревини, вирішив їх викрасти.

Перебуваючи у вищевказаному місці ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав 2,1 складометри метрової деревини для непромислового використання І групи, які завантажив у свій автомобіль FORD Tranis д.н.з. НОМЕР_1 та в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-21/977-ТВ від 25.01.2021 року вартість 1 складометра деревини дров`яної першої групи у вигляді колод довжиною 1 м, різного діаметру становила 900 гривень.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав ДП «Томашпільський райагроліс» матеріальних збитків на загальну суму 1890 гривень.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна ( крадіжка).

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

08 лютого 2021 року між представником потерпілої сторони у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст.468,469, 471КПК України укладено угоду про примирення.

Відповідно до даної угоди потерпіла сторона ДП «Томашпільський райагроліс» в особі представника потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо покарання за дії, вчинені підозрюваним, кваліфіковані досудовим слідством за ч. 1 ст. 185 КК України - у вигляді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному, представнику потерпілого.

Прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо затвердження угоди про примирення, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 , а також представник потерпілого ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні попросили вказану угоду про примирення затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить із наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення. Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Згідно ст. 471 КПК України, в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов`язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов`язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Статтею 476 КПК України передбачено, що у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Узгоджене обвинуваченим та потерпілим в угоді покарання відповідає ч. 1 ст. 185 КК України.

Таким чином, угода відповідає вимогам ст.ст. 468, 471, 473 КПК України. Мотиви укладання та затвердження угоди є такими, що відповідають інтересам сторін, не суперечать суспільним відносинам і ця домовленість спрямована на спрощену процедуру розгляду справи і економію процесуального часу.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Як встановлено п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 р., якщо суд переконається в тому, що угоду може бути затверджено, відповідно до ст. 475 КПК він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок, яким затверджено угоду, має відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків, визначених ст. 374 КПК, із урахуванням особливостей, передбачених ст. 475 КПК.

Згідно ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України суд не вбачає.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12021025200000005 до висновку експерта вартість проведення досліджень становить 653,80 грн., які підлягають стягненню із ОСОБА_4 на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 08 лютого 2021 року між представником потерпілого ДП «Томашпільський Райагроліс» ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 про примирення.

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення від 08 лютого 2021 року покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати накладений за ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 16 січня 2021 року, арешт на речові докази: дрова у кількості 2,86 м-3, які на праві власності належать ДП «Томашпільський Райагроліс» Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс», що були вилучені з автомобіля марки «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Речовий доказ дрова породи (граб, дуб) у кількості 2,86 м-3 які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 повернути за належністю власнику ДП «Томашпільський Райагроліс», як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 653,80 грн (шістсот п`ятдесят три гривні вісімдесят копійок) судових витрат, пов`язаних з проведенням по справі експертизи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1