Рішення

від 30.03.2021 по справі 495/11097/19

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/11097/19

№ провадження 2/495/152/2021

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

30 березня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

Справа № 495/11097/19,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності майна та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Семенівської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області, про встановлення факту належності майна та визнання права власності в порядку спадкування, просить суд встановити факт належності майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок.

Так, вимоги позивача мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 -батько ОСОБА_2 .

Після смерті батьків відкрилася спадщина у вигляді:

- житлового будинку АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що фактично прийняв спадщину після батьків, адже на момент відкриття спадщини проживав разом з ними.

Житловий будинок належав його батькам на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.1979 року, за яким вони придбали вказаний будинок у гр. ОСОБА_4 .

Втім, державну реєстрацію права власності на вказаний будинок батьками так й не було здійснено.

При зверненні до органу КП Білгород-Дністровське БТІ було повідомлено про відсутність реєстраційних та інвентаризаційних дій відносно спадкового будинку.

Відповідно до довідки з погосподарської книги від 16.10.2019 р № 379, власником будинку рахується ОСОБА_2 .

Вказуючи на факті того, що він є спадкоємцем до усього майна його батьків, проте нотаріусом не може бути видане свідоцтво про право на спадщину, оскільки на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи, вважає, що існують усі правові підстави для задоволення його позову в судовому порядку.

02 січня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

31 березня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити, на заочний розгляд справи згодний.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.

Зі згоди представника позивача, про що свідчить його заяву, суд ухвалою від 30 березня 2021 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Суд розглядає справу за відсутність учасників справи, відповідно наданих заяв, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їм майно.

Так, як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до договору купівлі-продажу будинку від 19.05.1978 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили у ОСОБА_4 житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

У відповідності до листа КП Білгород-Дністровське БТІ № 2624 від 12.11.2019 року повідомлено, що КП Білгород-Дністровське БТІ не проводилась технічна інвентаризація та державна реєстрація права власності житлового будинку АДРЕСА_1 .

Поміж з цим, згідно витребуваної судом Виписки з погосподарської книги № 06/29 від 26.03.2021 року встановлено, що ОСОБА_2 був головою домогосподарства по АДРЕСА_1 .

Вказані записи місять по господарські книги №14, 1991-1995 рр./особовий рахунок № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , 1996-2000 рр. /особовий рахунок № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , 2001-2005 рр. /особовий рахунок № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , 2006-2010 рр./ особовий рахунок № НОМЕР_9 .

Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 також був оформлений на власника ОСОБА_2 .

Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов`язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Таким чином, в судовому засіданні на підставі вищезгаданих доказів достовірно підтверджено факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_1 , а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту належності ОСОБА_2 спірного житлового будинку є доведеними та підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією його свідоцтва про народження.

У відповідності до довідки, виданої Семенівською сільською радою № 428 від 12.12.2019 року, в АДРЕСА_1 за місцем реєстрації, разом з померлим гр. ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і проживав: ОСОБА_1 , 1975 року народження - син.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст.1220 ЦК України, час відкриття спадщини є днем смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Так, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до Постанови ВС від 11 березня 2020 року у справі № 360/2312/16-ц, ВС зазначив, відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом МЮ України від 03 березня 2004 року № 20/5, у редакції чинній на час відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкоємцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка ЖЕО, правління житлового - будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкоємцем, копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини, реєстраційний напис у паспорті спадкоємця про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Верховний суд зазначає, що саме реєстрація спадкоємця за місцем проживання спадкодавця на час смерті спадкодавця свідчить про "автоматичне прийняття спадкоємцем спадщини".

Таким чином спадкоємцю достатньо звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і надати паспорт про реєстрацію за місцем проживання спадкодавця і нотаріус буде вважати цього спадкоємця таким, що прийняв спадщину.

Враховуючи усе вищевикладене, а саме те, що позивач є спадкоємцем І черги за законом до майна померлого ОСОБА_2 , який фактично прийняв спадщину після смерті батька, оскільки на момент відкриття спадщини проживав разом з спадкодавцем, однак та обставина, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно перешкоджають йому у нотаріальному оформленні спадщини, взявши до уваги підтверджений факт належності спадкового майна спадкодавцю, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Білгород Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності майна та визнання права власності в порядку спадкування та можливість їх задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524-530, 549 ЦК України, в редакції 1963 року, ст.ст. 1216-1218, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності майна та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , житловою площею 26, 9 кв.м, загальною площею 106, 3 кв.м., який складається з: літ. "А" - житлового будинку; літ. "Б" - літньої кухні; літ. "В" - вбиральні; № 1-7 - споруд.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 26, 9 кв.м, загальною площею 106, 3 кв.м., який складається з: літ. "А" - житлового будинку; літ. "Б" - літньої кухні; літ. "В" - вбиральні; № 1-7 - споруд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_10 , ІПН: НОМЕР_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Семенівська сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04378014, що знаходиться за адресою: 67751, с. Семенівка, Білгород - Дністровського району Одеської області по вул. Молодіжна, 1.

Повний текст рішення складений 07 квітня 2021 року.

Суддя: