Справа № 299/3672/20
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07 квітня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Готри Т.Ю., Кондора Р.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2021 року, ухвалене суддею Левко Т.Ю., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
встановив:
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей . Позов обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувають у шлюбі з 24.04.2004. Від даного шлюбу в них народилися двоє дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Подружжя не проживає однією сім`єю, так як відповідач вигнав дружину з дітьми з їхнього будинку, в якому змінив замки. У зв`язку з неправомірними діями відповідача щодо нього інспектором СРПП Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Приймич В.В. 05.10.2020 року було складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 015440. Відповідач не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні своїх дітей.
ОСОБА_2 працював в Управлінні Служби безпеки України в Закарпатській області, однак на момент розгляду справи в суді першої інстанції звільнився. Відповідач є здоровим чоловіком і має змогу заробляти і надавати кошти на утримання дітей. Також зазначила, що ОСОБА_2 має у власності: земельну ділянку площею 0.12 Га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 2110800000:07:001:0146; земельну ділянку площею 0,0909 Га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2121280301:00:003:0004; земельну ділянку площею 0,1 Га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2121280300:01:003:0004; земельну ділянку площею 0,1814 Га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2121280301:00:003:0002; земельну ділянку площею 0,07 Га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2121255600:03:002:0021; житловий будинок з надвірними побудовами загальною площею 81,5 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищенаведене та уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей щомісячно у твердій грошовій сумі по 2500 грн. на дитину і до досягнення ними повноліття.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2021 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1 800 грн. на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду 28.10.2020 і до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду змінити в частині стягнутої суми аліментів з 1 800 грн. на 2 500 грн. на кожну дитину, щомісячно. Вказує, що відповідач участі у вихованні та утриманні дітей не приймає, вчиняє щодо неї та її батьків неправомірні дії, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Визначений судом розмір аліментів є недостатнім для утримання їх неповнолітніх дітей та не відповідає мінімальному прожитковому мінімуму встановленому законом. З огляду на наведене, розмір аліментів слід збільшити.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано відповідачу строк до 30.03.2021 для надання відзиву на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, дана справа є незначної складності і відноситься до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.04.2004 року сторони уклали шлюб, який зареєстровано у виконкомі Королівської селищної ради Виноградівського району за актовим записом № 9.
Від даного шлюбу в сторін народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що з липня 2020 року сторони припинили шлюбні відносини, та проживають окремо.
Як ствердила в суді першої інстанції позивачка та таке визнано відповідачем, діти сторін проживають разом з позивачкою. Між сторонами не досягнуто згоди щодо матеріального утримання дітей.
За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Положенням ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі регламентовано ст. 184 СК України.
При визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан позивачки, яка веде догляд за неповнолітніми дітьми, вік дітей, матеріальне становище платника аліментів (відповідача), який є особою працездатного віку, відсутність у матеріалах справи даних про наявність у нього аліментних зобов`язань та інших утриманців, наявність у відповідача нерухомого майна, а також вимоги норми ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якою розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Стягуючи аліменти у розмірі по 1 800 грн. на кожну дитину суд першої інстанції дотримався вимог стосовно того, що розмір таких повинен становити не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на момент стягнення становило суму 1 197,50 грн. Однак, стягнутий судом першої інстанції розмір аліментів є більшим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому необхідно також зважувати на ту обставину, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить рівною мірою на обох батьках.
А звідси, розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості. При цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.
Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, що відповідно до ст. 375 ЦПК України, є підставою для залишення без задоволення скарги, а рішення суду першої інстанції без змін.
Зважуючи на викладене та керуючись приписами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 07 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2021 |
Оприлюднено | 08.04.2021 |
Номер документу | 96089513 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Мацунич М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні