Ухвала

від 31.03.2021 по справі 369/7908/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , про арешт майна та накладено арешт на корпоративні права, що належать ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )у вигляді 40% частки статутного капіталуТОВ «ТРІ-АТІК» (код ЄДРПОУ 33306041, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 14 кв. 68), із забороною суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будь-які зміни, що пов`язані зі зміною часток у статутному капіталі, зі зміною місцезнаходження, з припиненням (зокрема, реорганізацією (злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням) та ліквідацією) ТОВ «ТРІ-АТІК» (код ЄДРПОУ 33306041), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 14 кв. 68.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власників майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчим суддею не було належним чином перевірено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а сама по собі постанова про визнання майна речовим доказом не може слугувати підставою для його арешту.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд справи проводився у відсутність власників майна або їх представника, про наявність оскаржуваної ухвали стало відомо 26.01.2021 року з ЄДРСР, а 29.01.2021 вже була подана апеляційна скарга.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власників майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив їх задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що розгляд клопотання проведено без виклику вказаних осіб, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200003372 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

05.07.2018 року старший слідчий слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на корпоративні права, що належать ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )у вигляді 40% частки статутного капіталуТОВ «ТРІ-АТІК» (код ЄДРПОУ 33306041, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 14 кв. 68), із забороною суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будь-які зміни, що пов`язані зі зміною часток у статутному капіталі, зі зміною місцезнаходження, з припиненням (зокрема, реорганізацією (злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням) та ліквідацією) ТОВ «ТРІ-АТІК» (код ЄДРПОУ 33306041), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 14 кв. 68, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2018 року клопотання слідчого було задоволено.

Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимогст. 170 КПК Україниі прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної

особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №12018110200003372 про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання слідчого слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зазначене вище майно в повній мірі відповідає ознакам, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак наявна правова підстава, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України для арешту вказаного майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доводи апеляційних скарг про недоведеність арештованого майна ознакам вказаним у ст. 98 КПК України, є необґрунтованими та належним чином не підтвердженими.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , про арешт майна та накладено арешт на корпоративні права, що належать ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )у вигляді 40% частки статутного капіталуТОВ «ТРІ-АТІК» (код ЄДРПОУ 33306041, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 14 кв. 68), із забороною суб`єктам державної реєстрації, в тому числі, нотаріусам, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будь-які зміни, що пов`язані зі зміною часток у статутному капіталі, зі зміною місцезнаходження, з припиненням (зокрема, реорганізацією (злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням) та ліквідацією) ТОВ «ТРІ-АТІК» (код ЄДРПОУ 33306041), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорнобильська, 14 кв. 68, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1540/2021 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12

Доповідач: ОСОБА_1