Рішення

від 05.04.2021 по справі 357/11845/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11845/20

2/357/739/21

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

05 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Ломако Є.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 , про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В :

27.11.2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що в Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості ОСОБА_1 зареєструвалась, як така, що шукає роботу 12.05.2020 року, 13.05.2020 року відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних надано статус безробітного та встановлена допомога по безробіттю відповідно до Законів України Про зайнятість населення , Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття . На виконання п.3-2 розділу VII Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2 допомога по безробіттю призначалась з першого дня надання статусу безробітного; реєстрація та виплата допомоги по безробіттю здійснювалася без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умовами підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв`язок, електронні засоби тощо). 13.05.2020 року наказом НТ200513 відповідно до прийнятих рішень по особі від 13.05.2020 року, Білоцерківським МРЦЗ надано статус безробітного ОСОБА_1 (за її особистою заявою). 13.05.2020 року наказом НТ200513 відповідно до прийнятих рішень по особі Білоцерківським МРЦЗ призначено допомогу по безробіттю безробітної ОСОБА_1 відповідно до пп.1,3,4 ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття . Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним , Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості проведена перевірка достовірних даних та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Законів України Про зайнятість населення , Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та складено відповідний акт. Актом №200727 від 27.07.2020 року Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості встановлено, що безробітна ОСОБА_1 перебуває на обліку в Білоцерківському відділі обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управлення Пенсійного Фонду України у Київській області з 11.04.2020 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення . На підставі вищезазначеного акту розслідування директором Білоцерківського МРЦЗ 02.09.2020 року винесено наказ про повернення ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю, за період з 13.05.2020 року по 27.07.2020 року в сумі - 7 970,55 грн., який разом з претензією №792/1052/02/01-24 від 07.09.2020 року направлено відповідачу. Однак, добровільно у встановлений строк кошти повернуто не було. Частково 09.09.2020 року згідно виписки по рахунку Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості повернуто ОСОБА_1 суму 2 500,00 грн. Таким чином, відповідач не мала відповідного права отримувати матеріальне забезпечення за нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття безпідставно і незаконно. Тому, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості незаконно одержану допомогу по безробіттю в сумі 5 470,55 грн. та судові витрати.

17.12.2020 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, за довіреністю у справі - Жуковська Алевтина Олександрівна, 17.02.2021 року до суду подала клопотання про розгляд справи у її відсутності та клопотання про зменшення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно виписки по рахунках Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 24.12.2020 року ОСОБА_1 сплаттла 1000,00 грн. Білоцерківському МРЦЗ, тому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості незаконно одержану допомогу по безробіттю в сумі 4470,55 грн. та судові витрати.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов до суду не подала.

На підставі ст. 280 ЦПК України та враховуючи думку позивача, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 2 Закону України Про зайнятість населення визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована у Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості, як така, що шукає роботу та 13.05.2020 року їй було надано статус безробітної і встановлена допомога по безробіттю відповідно до Закону України Про зайнятість населення та Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , що підтверджується матеріалами справи.

Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості відповідачу було виплачено грошові кошти, як допомогу по безробіттю в сумі 7970 грн. 55 коп., що підтверджується довідкою Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 03.09.2020 року (а.с.12).

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затверджено спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1266 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням , з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, 27.07.2020 року провідним фахівцем відділу Водяєвою І.А. було складено Акт №200727 (а.с.24), яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Білоцерківському МРЦЗ, як безробітна, перебуває на обліку в Білоцерківському відділі обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управлення Пенсійного Фонду України у Київській області з 11.04.2020 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення .

Згідно зі ст. 43 Закону України Про зайнятість населення статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 45 Закону України Про зайнятість населення реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого ст.. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Згідно довідки Білоцерківському відділі обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управлення Пенсійного Фонду України у Київській області (а.с.28) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у Білоцерківському відділі обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управлення Пенсійного Фонду України у Київській області і отримує пенсію за віком з 11.04.2020 року.

Тобто, судом встановлено, що з 11.04.2020 року ОСОБА_1 перебуває на обліку і Білоцерківському відділі обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управлення Пенсійного Фонду України у Київській області і отримує пенсію за віком, а тому не мала права на отримання статусу безробітної.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, саме на осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, в даному випадку ОСОБА_1 , покладено обов`язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема щодо перебування на обліку у Білоцерківському відділі обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управлення Пенсійного Фонду України у Київській області.

Як вбачається з додатку 4 до персональної картки № 105220051200044 (а.с.16-21), ОСОБА_1 , згідно наказу №НТ200513 від 13.05.2020 року, нараховувалася допомога по безробіттю та платежі з 13.05.2020 року до 27.07.2020 року в сумі - 7 970,55 грн.

02 вересня 2020 року Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості виніс наказ №109/01-08 (а.с.27), яким зобов`язав ОСОБА_1 повернути незаконно одержане матеріальне забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) та в постанові Верховного суду від 17.07.2019 року у справу №280/235/17.

Білоцерківський МРЦЗ надіслав ОСОБА_1 претензію №792/1052.02/01-24 від 07.09.2020 року з пропозицією добровільно повернути незаконно отримані кошти виплачені Білоцерківським МРЦЗ в сумі 7 970,55 грн. (а.с.25), однак відповідач лише частково повернула кошти в сумі 3500,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Частиною третьою статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Зі змісту вказаної норми закону слідує, що законодавець покладає на застраховану особу обов`язок подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг та в разі невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними, з такої особи стягується сума виплаченого забезпечення.

Отже, судом встановлено, що не подання відповідачем відомостей про її перебування на пенсії за віком є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору, який позивач сплатив при подачі позову до суду в розмірі 2102 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1696 від 11.11.2020 року (а.с.1).

Керуючись Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Законом України Про зайнятість населення , ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. 12, 76 - 81, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ: 2199887, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого,36) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості незаконно одержаної допомоги по безробіттю у розмірі 4470,55 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят гривень 55 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості судові витрати у розмірі 2102,00 грн. ( дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 07.04.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко