Рішення

від 15.03.2021 по справі 756/6515/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15.03.2021 Справа № 756/6515/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/6515/20

Провадження №2/756/1093/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря П`яла Ю.Б.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Щастинська державна нотаріальна контора Луганської області про визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду із позовом про визнання права власності у порядку спадкування, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_3 , яка була дружиною ОСОБА_1 та матір`ю ОСОБА_2 , вони звернулись до Щастинської державної нотаріальної контори Луганської області із заявою про прийняття спадщини, яка складається із квартири АДРЕСА_1 . У видачі свідоцтва про право власності та свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом на вказану квартиру позивачам було відмовлено у зв`язку із відсутністю дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт відповідно до вимог законодавства і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Вказали, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину за померлою дружиною, оскільки на день смерті був зареєстрований та проживав із ОСОБА_3 . Крім того, позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини спірної квартири, оскільки така є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та була придбана ОСОБА_3 за час перебування у шлюбі з позивачем. У свою чергу позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, складеним 06.05.2014 ОСОБА_3 .

Зазначили, що в результаті проведеної ОСОБА_3 реконструкції технічні характеристики спадкового майна змінились, та після її смерті ввести в експлуатацію і отримати відповідні правовстановлюючі документи неможливо, однак позивачі мають намір отримати у власність належне їм майно.

На підставі викладеного позивачі просять суд визначити, що частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належала померлій ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 становлять по 1/2 частині кожному із подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3 ; а також визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частини квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12.06.2020 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідно до ухвали суду від 12.10.2020, занесеної до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача - адвокат Титаренко О.В. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивача - адвокат Зозуля В.М. надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд ухвалити рішення, зважаючи на наявні у матеріалах справи докази та проводити розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник третьої особи Щастинської державної нотаріальної контори Луганської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив на адресу суду заяву, у якій розгляд справи просив проводити без участі третьої особи.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Із матеріалів справи убачається, 26.05.1959 Щастівським селищним відділом РАЦС Верхньо-Теплівського р-ну Луганської обл. між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, актовий запис №64, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 від 26.05.1959 (а.с. 46).

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 13.06.1960 Щастівським селищним відділом РАЦС Верхньо-Теплівського р-ну Луганської обл. та свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , виданого відділом РАСЦ м. Комунарська Ворошиловградської обл. позивач ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 17, 61).

Згідно Договору купівлі-продажу квартири від 08.02.2000, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Шандибою Л.І., ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , яка складається із трьох кімнат, загальною площею 67,84 кв.м, житловою площею 43,20 кв.м (а.с. 19-20).

У 2000 році Державним науково-дослідним та проектно-дослідним інститутом Нііпроектреконструкція за заявою ОСОБА_3 було розроблено та затверджено Робочий проект перепланування квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12-15).

В результаті проведеного перепланування та реконструкції технічні характеристики квартири змінились, однак ОСОБА_3 не здала майно в експлуатацію та, відповідно, не зареєструвала речові права на нього, з урахуванням проведених робіт.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 21.06.2018 відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 16).

Згідно заповіту, складеного 06.05.2014 ОСОБА_3 заповіла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (а.с. 18).

За заявою позивачів про прийняття спадщини Щастинською державною нотаріальною конторою Луганської області було відкрито спадкову справу №72/2018 щодо майна померлої ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Щастинської державної нотаріальної контори Луганської області Харченко О.С. від 22.01.2021 у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а ОСОБА_1 - свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 було відмовлено у зв`язку із відсутністю дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт відповідно до вимог законодавства і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (а.с. 95, зворот).

При вирішенні питання про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України (у редакції, чинній на час набуття права власності на квартиру) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Отже, за змістом вищевказаних норм закону, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, зважаючи на те, що квартира АДРЕСА_1 була набута та зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації за померлою ОСОБА_3 на час, коли остання перебувала у шлюбі із ОСОБА_1 , то така є об`єктом їх права спільної сумісної власності, а подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є співвласниками даної квартири.

За приписами ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як убачається із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 12 Постанови від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Статтею 71 Закону України Про нотаріат визначено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

Згідно із п. 1.1 Глави ІІ Розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за №296/5 від 22.02.2012, у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

Виходячи з наведеного, частки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/2 частини відповідно, з підстав чого вимога про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя по 1/2 частині за кожним підлягає задоволенню.

Крім того, із матеріалів спадкової справи убачається, що окрім позивачів інших спадкоємців за заповітом та за законом у померлої немає.

За приписами ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав разом із померлою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, адже на день смерті мешкав та був зареєстрований разом із померлою за однією адресою та є спадкоємцем за майном померлої на 1/8 частини квартири за законом на підставі ст. 1241 ЦК України.

У свою чергу частиною 1 ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем ОСОБА_2 було дотримано встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Отже, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем є спадкоємцем за майном померлої ОСОБА_3 за заповітом на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 .

Однак, у зв`язку із відсутністю дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт відповідно до вимог законодавства і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, позивачі позбавлені права отримати свідоцтво про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику справах про спадкування від 30.05.2008 за №7 зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За приписами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 та 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Так, відповідно до довідки про показники об`єкта нерухомого майна КВ-2019 №43350, виданої 08.11.2019 Комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , квартиру АДРЕСА_1 , що входить до складу спадщини, було реконструйовано, внаслідок чого вона має такі показники: загальна площа - 72,9 кв.м, житлова площа - 29,2 кв.м. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, до бюро не надавались, до реконструкції квартира мала такі показники: загальна площа - 68,7 кв.м, житлова площа - 43,2 кв.м.

Отже, в результаті проведеної реконструкції змінились технічні характеристики квартири, що в розумінні ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом і потребує прийняття його в експлуатацію, після чого можлива реєстрація речових прав на таке майно.

У відповідності до п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015, для державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

Оскільки ОСОБА_3 померла, подати зазначені вище документи, ввести в експлуатацію та отримати відповідні правовстановлюючі документи не вбачається за можливе.

Статтями 316, 319 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Незалежно від волі інших осіб, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У Звіті про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта та проведення експертного будівельного-технічного дослідження щодо квартири АДРЕСА_1 , складеному 10.03.2020, вказано, що на момент проведення обстеження у квартирі було проведено наступні будівельно-технічні роботи: об`єднано розділені ванну та санвузол в сумісний; закрито прохід на кухню; влаштовано новий прохід на кухню через проріз в несучій міжкімнатній залізобетонній перегородці; проріз в несучій міжкімнатній залізобетонній перегородці посилений металоконструкцією AC-3; замінені дерев`яні вікна на металопластикові; проведено заміну сантехнічного обладнання в санвузлі на нове; виконана гідроізоляція в об`єднаному санвузлі; встановлено лічильники гарячої та холодної води; виконано ремонтно-оздоблювальні роботи в квартирі (штукатурка, шпаклювання стін та стель, оклеювання шпалерами стін, фарбування стель, укладання керамічної плитки у санвузлі та на кухні); проведено заміну вхідних та міжкімнатних дверей; проведено заміну паркету в кімнатах (а.с. 34-45).

Відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта та проведення експертного будівельного-технічного дослідження щодо квартири АДРЕСА_1 від 2021 року у зв`язку із проведенням будівельних робіт (перепланування, реконструкції тощо) у квартирі її площа фізично не змінилася. Збільшення загальної площі згідно технічного паспорта б/н, виконаного КП КМР Київське міське бюро технічної інвентаризації від 08.11.2019 відбулось за рахунок зарахування одного з приміщень квартири (балкону) за своєю якістю до іншого класу (утеплених лоджій), що зумовило, зважаючи на зміну трактувань у Правилах підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного об`єму, поверховості житлового будинку та перелік обов`язкових техніко-економічних показників при переході від СНиП 2.08.01-89 Житлові будівлі до ДБН В.2.2-15-2019 Житлові будинки . Також, при обрахунку загальної площі квартири під час складання технічного паспорту від 08.11.2019 були враховані площі дверних прорізів виходу на балкон, входу в квартиру, міжкімнатних дверей, та площа міжкімнатного прорізу.

У п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 за №6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зазначено, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.05.2008 за №7 Про судову практику у справах про спадкування .

За змістом зазначених роз`яснень спадкоємець не позбавлений права звернутись в позовними вимогами про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Це узгоджується із частинами 3, 5 ст. 376 ЦК України і нормами про поняття спадкування та склад спадщини (ст. 1216, 1218 ЦК України).

Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину.

Право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до частин 3, 5 ст. 376 ЦК України є суб`єктивним цивільним правом, яке переходить у порядку спадкування відповідно до норм статей 1216 та 1218 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках, встановлених законом.

У пункті 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 за №6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) вказано, що відхилення від проекту забудови об`єкта нерухомості або від вимог будівельних норм і правил, які не є істотними, не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, не суперечать санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації, не впливають на міцність і безпечність цього об`єкта (зокрема, відхилення у житловому будинку від внутрішнього планування зі збереженням чи незначним відхиленням від установленого проектом розміру житлової площі, незначна зміна його зовнішніх габаритів, місця розташування тощо), не можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об`єкта нерухомості.

Таким чином, враховуючи те, що померлою ОСОБА_3 була проведена реконструкція квартири АДРЕСА_1 , право власносності на яку було зареєстроване за нею, та реконструкція була проведена за згодою власників суміжних квартир, а також з огляду на те, що проведена реконструкція квартири відповідає діючим державним стандартам, будівельним нормам і правилам, та є придатною для проживання, суд вбачає підстави для визнання за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на квартиру у порядку спадкування та виділення частки у спільній сумісній власності.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Щастинська державна нотаріальна контора Луганської області про визнання права власності - задовольнити;

Визначити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належала померлій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) - по 1/2 частині кожному;

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.В. Диба