Постанова

від 06.04.2021 по справі 910/7401/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2021 р. Справа№ 910/7401/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Разіної Т.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2020

у справі № 910/7401/20 (суддя: Бойко Р.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до 1. Приватного підприємства Інкомсервіс

2. ОСОБА_1

про стягнення 30 757,38 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного підприємства Інкомсервіс та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 30 757,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 зобов`язань, щодо повернення кредиту у розмірі 28 333,30 грн, наданого позивачем відповідно до умов Кредитного договору б/н від 26.04.2019, та щомісячної комісії у розмірі 2 424,08 грн.

Позовні вимоги до відповідача-2 обґрунтовані тим, що відповідач-2 є поручителем відповідача-1 на підставі Договору поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 у справі №910/7401/20 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства Інкомсервіс на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованість за кредитом у розмірі 28 333 грн 30 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 2 424 грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 грн 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Зазначене рішення мотивоване наступним:

- судом встановлено факт несплати відповідачем-1 станом на 28.04.2020 кредитних коштів в обумовлені кредитним договором строки, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 28 333,30 грн основної заборгованості є підтвердженими належними і допустимими доказами;

- у зв`язку з вказаним, позовні вимоги про стягнення процентів (комісії) за користування кредитом у розмірі 2 424,08 грн є також обґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні вимог солідарно стягнути з Приватного підприємства Інкомсервіс та ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 28 333,30 грн та процентами (комісією) у розмірі 2 424,08 грн, оскільки ОСОБА_1 є поручителем Приватного підприємства Інкомсервіс за Договором поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019 суд вказав наступне:

- з аналізу умов договору поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019 встановити, яке саме (з ідентифікуючими ознаками - дата, номер, тощо) основне зобов`язання було забезпечене порукою, немає можливості; зокрема, неможливо встановити правочин, який як основне зобов`язання, забезпечувався порукою, поточний рахунок, за яким надавалась послуга кредитного ліміту. У договорі поруки визначено лише особу та первинні зобов`язання, що забезпечувались порукою;

- разом з тим, укладання договору поруки №POR1556201847920 саме 25.04.2019 передує укладанню кредитного договору від 26.04.2019 з Приватним підприємством Інкомсервіс , тобто, спростовує можливість ОСОБА_1 відповідати перед АТ Комерційний банк Приватбанк за виконання зобов`язань за договором кредиту, який не було укладено на момент укладання договору поруки;

- враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що вади укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання зобов`язань саме за договором б/н від 26.04.2019, спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів сплати заборгованості за кредитом у розмірі 28 333,30 грн та процентами (комісією) у розмірі 2 424,08 грн.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 у справі №910/7401/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо Відповідача-2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. В іншій частині залишити без змін.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

У процесі здійснення підготовчих дій відповідно до статті 267 Господарського процесуального кодексу України 26.11.2020 суддя Північного апеляційного господарського суду Іоннікова І.А. заявила про самовідвід від розгляду справи №910/7401/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід від розгляду справи №910/7401/20 задоволено. Справу №910/7401/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення заміни відведеного судді відповідно до ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/5134/20 від 07.12.2020 відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2020 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Шаптала Є.Ю., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі №910/7401/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 у справі №910/7401/20. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

29.12.2020 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 у справі №910/7401/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення з Приватного підприємства Інкомсервіс та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 28 333,30 грн та процентами (комісією) у розмірі 2 424,08 грн, та мотивує свою скаргу наступним:

- при укладанні Кредитного договору та відповідно договору Поруки було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами так і прийняті ними як обов`язкові умови договору;

- позивач зазначає, що не існує жодних інших кредитних договорів про надання послуг КУБ та договорів порук на їх виконання між АТ КБ ПриватБанк та ПП Інкомсервіс , а протилежного відповідачами не доведено;

- враховуючи зазначене, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо Відповідача-2 таке рішення підлягає скасуванню.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзив відповідача - 2 ОСОБА_1 на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

- відповідач-2 стверджує, що будь-яких доказів, які б надали суду можливість встановити, що Договір поруки № POR1556201847920 від 25.04.2019 року забезпечував виконання поручителем саме кредитного договору від 26.04.2019 року, а також обсягу відповідальності поручителя, матеріали справи не містять;

- відповідач-2 заперечує факт надання своєї згоди на забезпечення виконання зобов`язань, взятих на себе ПП Інкомсервіс та стверджує, що про існування Договору поруки до моменту ознайомлення з матеріалами справи у Північному господарському апеляційному суді не знала, як і не отримувала електронний цифровий підпис, яким було підписано Договір поруки, у Акредитованого центру сертифікації ключів в АТ КБ ПриватБанк ;

- крім того, заявник звертає увагу суду, що наданий Позивачем в якості обґрунтування своїх вимог аркуш формату А4, на якому зазначена тестова інформація із заголовком Об`єкт перевірки: ДОГОВІР ПОРУКИ № POR1556201847920.pdf (Том 1, а.с. 28), не є належним доказом, а інших доказів, які б підтверджували підписання ним Договору поруки, матеріали справи не містять;

- Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до частини 2 статті 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи вищевикладене, відповідач-2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, перегляд оскаржуваного рішення здійснюється без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

26.04.2019 Приватне підприємство Інкомсервіс , як клієнт, підписавши через систему інтернет-клієнт-банкінг із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (надалі - Заява), погодилося із Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами Банка, розміщеними на офіційному сайті Банка www.pb.ua, які разом складають кредитний договір між клієнтом і банком (надалі - Договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

У підпунктах 1.2, 1.3 та 1.4 пункту 1 Заяви сторонами погоджено істотні умови кредитного договору, зокрема: розмір кредиту - 170 000,00 грн; строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту; проценти (комісія) за користування кредитом - перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Відповідно до п.п. 1.5 п. 1 Заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі Приват24 для бізнесу .

Згідно Графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (Додаток №1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ №б/н від 26.04.2019) встановлено розмір щомісячної плати щодо сплати кредиту та суми процентів за перших 6 місяців користування кредитними коштами в загальному розмірі 17 226,67 грн. (14 166,67 грн - сума кредиту, 3 060,00 грн - сума процентів), з 7-го місяця розмір щомісячної плати щодо сплати кредиту та суми процентів складає 16 886,67 грн (14 166,67 грн - сума кредиту, 2 720,00 грн - сума процентів).

Відповідно до п. 3.2.8.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячною платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, які регулюють кредитні відносини.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50 000,00 грн. до 1 000 000,00 грн (п. 3.2.8.2 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.8.3.1. Умов повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в Заяві.

Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно статей 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91 (дев`яносто першого) дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і клієнта (система клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим договором в термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу (пункт 3.2.8.3.1.3 Умов).

Пунктами 3.2.8.5.2 та 3.2.8.5.3 Умов передбачено обов`язок клієнта оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2, повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Згідно п. 3.2.8.6.2. Умов при настанні такої події як порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, в т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту, Банк має право змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. В цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичній термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання по кредиту.

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладення і до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (п. 3.2.8.11 Умов).

За твердженням позивача, внаслідок порушення зазначених умов обслуговування кредитних лімітів, у відповідача-1 станом на дату звернення із даним позовом існує заборгованість у розмірі 28 333,30 грн з повернення тіла кредиту та заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 2 424,08 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за Договором щодо повернення кредитних коштів та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою відповідача-2, просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 28 333,30 грн. та заборгованість зі сплати відсотків, нарахованих згідно пунктів 3.2.8.3.2 та 3.2.8.9 Умов, у розмірі 2 424,08 грн.

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором кредиту, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 1054 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши Приватному підприємству Інкомсервіс кредитний ліміт у сумі 170 000,00 грн, що підтверджується випискою з 26.04.2019 по 15.04.2020 про рух коштів по поточному рахунку відповідача-1 № НОМЕР_1 .

Сторони узгодили, що графік погашення кредиту наводиться у Додатку №1 до цієї Заяви та доступний Клієнту у системі Приват24 для бізнесу .

Так, згідно Додатку №1 до Заяви у перших 6 місяців користування кредитними коштами кожного місяця по 26 число включно відповідач-1 був зобов`язаний здійснювати погашення заборгованості за тілом кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом, сплачуючи позивачу коштів у загальному розмірі 17 226,67 грн (14 166,67 грн. - сума кредиту, 3 060,00 грн. - сума процентів), а з 7-го місяця кожного місяця по 26 число включно - 16 886,67 грн (14 166,67 грн. - сума кредиту, 2 720,00 грн - сума процентів).

При цьому, остаточне повернення кредиту позичальник був зобов`язаний здійснити в строк по 26.04.2020 включно.

Подана позивачем виписка по рахунку свідчить, що відповідачем-1 починаючи з квітня 2020 року припинились здійснення платежів в рахунок погашення кредиту.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України та погоджений умовами договору банківського обслуговування №б/н від 26.04.2019 строк виконання грошового зобов`язання відповідачем-1 по поверненню кредиту, суд приходить до висновку, що Приватне підприємство Інкомсервіс зобов`язане було повернути кредит до 27.04.2020 включно (в силу ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 26 квітня 2020 року перепадає вихідний день - неділю).

З наданої позивачем виписки з 26.04.2019 по 15.04.2020 про рух коштів по поточному рахунку відповідача-1 № НОМЕР_1 вбачається, що Приватним підприємством Інкомсервіс було виконано свої зобов`язання із повернення Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк кредитних коштів частково, а саме - у розмірі 141 666,70 грн.

Станом на дату розгляду даної справи доказів сплати відповідачем-1 на користь позивача коштів у розмірі 28 333,30 грн (170 000,00 грн - 141 666,70 грн) матеріали справи не містять, а відповідачами суду не надано.

Отже, у відповідача-1 станом на 28.04.2020 у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань у частині повернення кредитних коштів у визначений строк виникла заборгованість за кредитом у розмірі 28 333,30 грн.

У підпункті 1.4 пункту 1 Заяви сторонами погоджено за користування кредитними коштами позичальник зобов`язаний сплачувати проценти (комісію), розмір яких у перші 6 місяців складає 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, а починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Позивач стверджував, а відповідачами не спростовано наявність у Приватного підприємства Інкомсервіс заборгованості зі сплати процентів (комісії) за користування кредитом у розмірі 2 424,08 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 28 333,30 грн та процентів (комісії) за користування кредитом у розмірі 2 424,08 грн є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, і вказані обставини сторонами не оспорюються.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення з Приватного підприємства Інкомсервіс та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 28 333,30 грн та процентами (комісією) у розмірі 2 424,08 грн, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є поручителем Приватного підприємства Інкомсервіс за Договором поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.04.2019 між АТ КБ Приватбанк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №POR1556201847920 (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого предметом Договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством Приватним підприємством Інкомсервіс (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 Кредит Куб Умов по сплаті:

а) процентної ставки за користуванням кредитом;

б) кредиту у розмірі 170 000,00 грн.

Згідно з п. 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань, за Угодою-1, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п. 1.5 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 4.1 Договору поруки передбачено, що сторони взаємно домовилися, що порука за Договором припиняється через 15 років після укладення Договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей Договір поруки припиняє свою дію.

Апелянт переконаний, що при укладанні Кредитного договору та відповідно договору Поруки, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами так і прийняті ними як обов`язкові умови договору.

Однак, враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, у тому числі реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31.07.2019 у справі №922/2913/18).

Як вбачається зі змісту договору поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019, на який посилається позивач в обгрунтування своїх вимог, порукою забезпечується виконання Приватним підприємством Інкомсервіс зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8 Кредит КУБ (Угода-1).

Однак, як правильно вказав суд першої інстанції, з аналізу умов вказаного договору встановити, яке саме (з ідентифікуючими ознаками - дата, номер, тощо) основне зобов`язання було забезпечене порукою, немає можливості. Зокрема, неможливо встановити правочин, який як основне зобов`язання, забезпечувався порукою, поточний рахунок, за яким надавалась послуга кредитного ліміту. У договорі поруки визначено лише особу та первинні зобов`язання, що забезпечувались порукою.

Крім того, варто наголосити, що укладання договору поруки №POR1556201847920 саме 25.04.2019 передує укладанню кредитного договору від 26.04.2019 з Приватним підприємством Інкомсервіс , тобто, спростовує можливість ОСОБА_1 відповідати перед АТ Комерційний банк Приватбанк за виконання зобов`язань за договором кредиту, який не було укладено на момент укладання договору поруки.

Будь-яких доказів, які б надали суду можливість встановити, що договір поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019 забезпечував виконання поручителем саме кредитного договору від 26.04.2019, укладеного із Приватним підприємством Інкомсервіс , а також обсягу відповідальності поручителя, матеріали справи не містять.

Крім того, договір поруки не містить посилання на те, що він укладається в забезпечення виконання зобов`язання договорів, які будуть укладені в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що вади укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання зобов`язань саме за договором б/н від 26.04.2019, спростовують твердження позивача, щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів сплати заборгованості за кредитом у розмірі 28 333,30 грн. та процентами (комісією) у розмірі 2 424,08 грн.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/2913/18, від 12.03.2020 у справі №902/447/19, прийнятими за наслідками розгляду подібних справ.

При цьому, колегія суддів, всебічно дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що документи, надані в обґрунтування наведених позивачем доказів, не є такими, що у своїй сукупності дають можливість встановити наявність підстав для стягнення з відповідача-2 заявлених позивачем сум.

Тобто, позивачем не доведено факту забезпечення на підставі договору поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019 зобов`язань відповідача-1 саме за кредитним договором від 26.04.2019, відтак у позивача відсутні підстави вимагати стягнення з відповідача-2 заборгованості відповідача-1 за вказаним кредитним договором як з солідарного боржника.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання зобов`язань саме за договором б/н від 26.04.2019.

Доводи скаржника про те, що не існує жодних інших кредитних договорів про надання послуг КУБ та договорів порук на їх виконання між АТ КБ ПриватБанк та ПП Інкомсервіс , а протилежного відповідачами не доведено суд апеляційної інстанції відхиляє як такі, що не впливають на обсяг прав та обов`язків поручителя, які випливають з договору поруки.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Отже, позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведено правових підстав для солідарного стягнення з відповідача 2 заявлених сум як з поручителя за кредитним договором.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення з Приватного підприємства Інкомсервіс та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 28 333,30 грн та процентами (комісією) у розмірі 2 424,08 грн.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами статтей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Доводи апелянта про те, що при укладанні договору Поруки сторонами було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору спростовуються змістом самого договору поруки №POR1556201847920 від 25.04.2019, з якого неможливо встановити, яке саме основне зобов`язання забезпечується такою порукою.

Разом з тим, укладання договору поруки №POR1556201847920 саме 25.04.2019 передує укладанню кредитного договору від 26.04.2019 з Приватним підприємством Інкомсервіс , також договір поруки не містить положень, що порука поширюється на зобов`язання, які виникнуть в майбутньому, що спростовує можливість ОСОБА_1 відповідати перед АТ Комерційний банк Приватбанк за виконання зобов`язань за договором кредиту, який не було укладено на момент укладання договору поруки.

Твердження позивача про те, що не існує жодних інших кредитних договорів про надання послуг КУБ та договорів порук на їх виконання між АТ КБ ПриватБанк та ПП Інкомсервіс , а протилежного відповідачами не доведено - не впливає на суть спірних правовідносин.

Всі інші доводи апелянта судом враховано та перевірено, однак вони вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовують.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 у справі №910/7401/20 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 у справі №910/7401/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 у справі №910/7401/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 у справі №910/7401/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Є.Ю. Шаптала

Т.І. Разіна