Рішення

від 08.04.2021 по справі 913/13/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Харків Справа № 913/13/21

Провадження №17/913/13/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного письмового провадження за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Лиман Донецької області,

до Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м. Старобільськ Луганської області

про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів у сумі 106731,31 грн,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (далі - позивач, Залізниця) звернулося з позовом від 30.12.2020 №1963 до Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач, Старобільська РДА) про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів за 12 місяців 2017 року та 12 місяців 2018 року в сумі 106731,31 грн.

Позов мотивовано тим, що Залізниця є суб`єктом господарської діяльності, яка займається перевезенням та обслуговуванням пасажирів та повинна забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно з законодавством, а відповідно до ст. 9 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР Про залізничний транспорт (далі - Закон № 273/96-ВР) збитки залізничного транспорту загального користування від використання пільгових тарифів відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Позивач зазначає, що механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (далі - Порядок № 1359), відповідно до якої сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії проїзду та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Позивач наголошує на тому, що перевезення пасажирів на пільгових умовах Залізницею здійснено не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачеві.

Позивач посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2018 у справі №904/9488/17.

Позивач з посиланням на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/2455/17, від 10.04.2018 у справі № 927/291/17 вказує на те, що цей спір відноситься до юрисдикції господарського суду, оскільки справи зі спорів за участю суб`єкта владних повноважень, якщо такі спори виникають з цивільних чи господарських правовідносин, у яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин, розглядаються на загальних підставах господарськими судами.

Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито провадження у справі №913/13/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

01.02.2021 до відділу документального забезпечення суду від Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі - Управління) надійшло викладене у відзиві на позовну заяву клопотання від 25.01.2021 №03-18/338 про заміну неналежного відповідача у справі №913/13/21, в якому з посиланням на ст.ст. 48, 169, 170 ГПК України останній просить замінити неналежного відповідача Старобільську районну державну адміністрацію Луганської області на належного відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області.

01.02.2021 до відділу документального забезпечення суду від Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі - Управління) надійшло клопотання від 25.01.2021 №03-18/336 про заміну залучення співвідповідачів у справі №913/13/21, в якому з посиланням на ст.ст. 48, 169, 170 ГПК України останній просить залучити як співвідповідачів: Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації та Луганську обласну державну адміністрацію.

01.02.2021 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява №б/н та без дати, засвідчена електронним цифровим підписом, про заміну відповідача на Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (вул. Центральна, 35, м. Старобільськ Луганської області, 92703, ідентифікаційний код 03197055 ) на підставі ст.ст. 42, 46, 58, 169 ГПК України.

01.02.2021 від Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області до відділу документального забезпечення надійшов відзив на позов №03-18/335 від 25.01.2021, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки Управлінням повністю виконані зобов`язання та на 100 % відшкодовано витрати позивача за перевезення осіб, належність до пільгових категорій яких, підтверджена Єдиним державним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги (далі - ЄДАРП) по Старобільському району (окрім мешканців ОТП), за договорами від 01.06.2017 у 2017 році та від 02.01.2018 у 2018 році.

Управління посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, якою затверджено Положення про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

Згідно з п. 1.2 Договорів Замовник здійснює фінансування пільг, пов`язаних із споживанням послуг згідно з п.1.1 Договору, на підстав поданих Виконавцем реєстрів перевезених пільговиків у межах бюджетних призначень, а Виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги. Під час укладання вказаних Договорів позивач не надавав жодних заперечень та погодився співпрацювати на визначених договірних умовах.

Так, протягом 2017 та 2018 років позивачем щомісячно направлялися реєстри осіб, які належать до пільгової категорії громадян, а Управлінням проводилася перевірка належності вказаних осіб у реєстрі до пільговиків Старобільського району, після чого між Управлінням, за погодженням Управління фінансів Старобільської РДА та Регіональною філією Донецька залізниця АТ Українська залізниця кожного місяця складалися акти звірення відповідно до законодавства України, розрахунок та компенсація за пільгове перевезення певних категорій громадян здійснювалося на підставі п. 1.1 Договору розрахунок тільки відносно громадян, внесених до ЄДАРП по Старобільському району.

Відповідач посилаючись на норми бюджетного законодавства та на умови укладених Договорів повідомив, що вищевказані договори виконані в повному обсязі, претензії щодо виконання вищезазначених договорів у позивача відсутні.

З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

На обґрунтування доводів відповідач надав копії актів звірення розрахунків та реєстрів пільгових категорій.

Ухвалою суду від 05.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області від 25.01.2021 №03-18/338 про заміну неналежного відповідача у справі №913/13/21. Відмовлено у задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області від 25.01.2021 №03-18/336 про залучення співвідповідачів у справі №913/13/21.

Задоволено клопотання позивача про заміну відповідача у справі та замінено первісного відповідача Старобільську районну державну адміністрацію Луганської області на належного відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (вул. Центральна, 35, м. Старобільськ Луганської області, 92703, ідентифікаційний код 03197055 ).

За клопотанням нового відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області розгляд справи №913/13/21 було розпочато спочатку.

16.02.2021 до відділу документального забезпечення суду від відповідача у справі надійшло клопотання від 11.02.2021 №03-18/611 про залучення співвідповідачів у справі №913/13/21, в якому з посиланням на ст.ст. 48, 169, 170 ГПК України Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області просить залучити як співвідповідачів: Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації та Луганську обласну державну адміністрацію.

Обґрунтовуючи клопотання УПСЗН Старобільської РДА Луганської області зазначило, що згідно з ч. 34 ст. 2 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети - це бюджети Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. На тій підставі, що відповідно до п. 20 4 ст. 91 Бюджетного кодексу України до видатків з місцевих бюджетів враховано також і інші передбачені законодавством пільги, до яких віднесено проїзд у міжміському та приміському транспорті та відповідно до п. 7 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 №1359 сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квіток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Розглянувши вказані клопотання УПСЗН Старобільської РДА Луганської області, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 48 ГПК України).

Судом з`ясовано, що Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області не є позивачем у цій справі, тому не має права звертатися з клопотаннями про заміну відповідача чи залучення співвідповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Управлінню праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області у задоволенні клопотань від 11.02.2021 №03-18/611 про залучення співвідповідачів у справі №913/13/21.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (ідентифікаційний код 03197055) має статус юридичної особи (дата державної реєстрації: 01.09.2000; дата запису: 03.02.2006; номер запису: 13771200000000300) та місцезнаходженням юридичної особи є: вул. Центральна, 35, м. Старобільськ Луганської області, 92703.

Ухвалу суду від 05.02.2021, яка була направлена за вищевказаною адресою, відповідач отримав 11.02.2021, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

29.03.2021 від позивача на електронну адресу надійшла відповідь на відзив від 24.03.2021 №676, з електронним цифровим підписом, в якій останній просить стягнути з відповідача збитки за пільгове перевезення громадян у сумі 106731,31 грн, з огляду на таке.

Як вказує позивач, Залізниця є суб`єктом господарської діяльності, яка займається перевезенням та обслуговуванням пасажирів та повинна забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно з законодавством, а відповідно до ст. 9 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР Про залізничний транспорт збитки залізничного транспорту загального користування від використання пільгових тарифів відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевого бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Позивач зазначає, що перевезення пасажирів на пільгових умовах Залізницею здійснено не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, що обслуговуючи таку категорію громадян України Залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення пільгових категорій громадян, як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачеві.

Позивач зазначає, що механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету .

Як вказує позивач, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг у місті Старобільськ є відповідач, а відшкодування витрат, понесених внаслідок пільгового перевезення, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій. Позивач зазначив, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Позивач посилається на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/94/19.

07.04.2021 до відділу документального забезпечення суду від Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі - Управління) надійшли заперечення на відповідь від 31.03.2021 №03-18/1546, в яких Управління виклала аналогічні доводи, які були наведені раніше у відзиві на позовну заяву та просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд встановив таке.

Між Управлінням соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації, як Замовником (далі - Управління, відповідач) та Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця , як Перевізник, Виконавцем (далі - Залізниця, позивач) укладено договір про надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполучені №б/н від 22.06.2017, який зареєстрований 22.06.2017 за №Дон/НРП-17070/НЮ (далі - Договір №б/н від 22.06.2017).

Відповідно до розділу 1 Договору №б/н від 22.06.2017 предметом цього договору є відносини Сторін щодо надання та фінансування пільг населенню згідно з Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Постановами Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування та від 16.08.1994 №555 Про поширення чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 , відомості про яких внесено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - ЄДАРП) по Старобільському району Луганської області (за виключенням мешканців громади Чмирівської сільської ради - с. Чмирівка, с. Запорізбке, с. Степове, с. Бутове, с. Піщане, с. Вишневе, с. Оріхове, с. Новоомелькове), пов`язаних із споживанням населенням таких видів послуг приміське залізничне перевезення пасажирів за рахунок коштів районного бюджету.

Згідно з умовами Договору №б/н від 22.06.2017 Замовник здійснює фінансування пільг, пов`язаних із споживанням послуг, згідно з п.1.1 Договору на підставі поданих виконавцем реєстрів перевезених пільговиків у межах бюджетних призначень, а Виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги.

Виконавець зобов`язується реалізувати в 2017 році послуги населенню, що має право на пільги відповідно до п.1.1 Договору (п.п.2.1.1 п.2.1 Договору №б/н від 22.06.2017).

Замовник зобов`язується: щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, готувати спільно з Виконавцем акти звірення заборгованості по наданим послугам населенню, що має пільги; щомісячно, на підставі актів звірення заборгованості, надавати до фінансування та Держказначейства дані про нараховані суми щодо пільг (п.п.2.2.1-2.2.2 п.2.2 Договору №б/н від 22.06.2017).

Згідно з п. 3.1 Договору №б/н від 22.06.2017 Виконавець щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, надає Замовнику облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з районного бюджету, реєстри перевезених пільговиків, та акти звіряння за надані пільгові послуги.

Замовник при надходженні коштів на власні рахунки у 5-денний термін проводить фінансування видатків на покриття затрат Виконавцю в межах бюджетних асигнувань щодо наданих пільг (п.3.2 Договору №б/н від 22.06.2017).

Як визначено у п. 3.3 Договору №б/н від 22.06.2017 розрахунки проводяться згідно з п.п.7, 9-11 Постанови Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117.

Договір набирає чинності з моменту підписання, а умови договору застосовуються згідно з ч.3 ст.631 ЦК України з 01.01.2017, і діє в частині надання послуг до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п.8.1 Договору №б/н від 22.06.2017).

Також між Управлінням соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації, як Розпорядником (далі - Управління, відповідач) та Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця , як Виконавцем (далі - Залізниця, позивач) укладено договір про надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполучені №2 від 02.01.2018, який зареєстровано 10.01.2018 №Дон/НРП-18046/НЮ-П (далі - Договір №2 від 02.01.2018).

Відповідно до п.п.1.1 Договору №2 від 02.01.2018 предметом цього договору є відносини Сторін щодо надання та фінансування пільг населенню згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування та від 16.08.1994 №555 Про поширення чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 , Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , відомості про яких внесено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - ЄДАРП) по Старобільському району Луганської області (за виключенням мешканців громади Чмирівська сільська рада - с. Чмирівка, с. Запорізбке, с. Степове, с. Бутове, с. Піщане, с. Вишневе, с. Оріхове, с. Новоомелькове), пов`язаних із споживанням населенням таких видів послуг: приміське залізничне перевезення пільгових категорій громадян за рахунок коштів місцевого бюджету.

Згідно з п.1.2 Договору №2 від 02.01.2018 згідно з умовами Договору Розпорядник здійснює фінансування пільг, пов`язаних із споживанням послуг згідно з п.1.1 Договору, на підставі поданих Виконавцем реєстрів перевезених пільговиків у межах бюджетних призначень, а Виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги.

Виконавець зобов`язується реалізувати в 2018 році послуги населенню, що має право на пільги відповідно до п.1.1 Договору (п.п.2.1.1 п.2.1 Договору №2 від 02.01.2018).

Розпорядник зобов`язується: щомісячно до 14 числа місяця, наступного за звітним, готувати спільно з Виконавцем акти звірення заборгованості по наданим послугам населенню, що має пільги; щомісячно, на підставі актів звірення заборгованості, надавати до фінансування та Держказначейства дані про нараховані суми щодо пільг (п.п.2.2.1-2.2.2 п.2.2 Договору №2 від 02.01.2018).

Згідно з п. 3.1 Договору №2 від 02.01.2018 Виконавець щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, надає Розпоряднику облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевих бюджетів, реєстри перевезених пільговиків, розрахунки щодо надання послуг населенню, що мають право на пільги, та акти звіряння за надані пільгові послуги.

Розпорядник після надходження коштів на власні рахунки у 5-денний термін проводить фінансування видатків на покриття затрат Виконавцю в межах бюджетних асигнувань щодо наданих пільг (п.3.2 Договору №2 від 02.01.2018).

Як визначено у п. 3.3 Договору №2 від 02.01.2018 розрахунки проводяться згідно з п.п.7, 9-11 Постанови Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117.

Договір набирає чинності з моменту підписання, а умови договору застосовуються згідно з ч.3 ст.631 ЦК України з 01.01.2018, і діє в частині надання послуг до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п.8.1 Договору №2 від 02.01.2018).

На підтвердження здійсненого перевезення пільгових категорій населення за пільговими тарифами позивачем надані облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів за 2017 - 2018 роки (т.1, а.с.21-32, 33-44), а також загальні зведені відомості по типах пільг та квитків у приміському сполученні за 2017 - 2018 роки (т.1, а.с.45-80, 81-117).

Відповідно до облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів (далі - облікова форма) позивачем визначені періоди, категорії пільговика, кількість оформлених пільгових проїзних квитків, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість, гривень (т.1, а.с. 21-32, 33-44).

В облікових формах визначені категорії пільговиків для приміського сполучення: інваліди Великої Вітчизняної війни 1, 2, 3 групи та прирівняні до них особи (ІВВВ 1, ІВВВ2, ІВВВ3); учасники Великої Вітчизняної війни, бойових операцій (УВВВ); батьки військовослужбовців, які загинули чи померли (БЗВ); інваліди війни 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують в поїздах інваліда (ІВ1, ІВ2, ІВ3, СУПРІ); учасники бойових дій (УВУ); інваліди 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують інвалідів 1 групи (ІНВ, СІНВІ1); постраждалі внаслідок Чорнобильської аварії 1 категорії, учасники ліквідації, діти віком від 6-18 років, яким встановлена інвалідність пов`язана з Чорнобильською катастрофою (ЛЧАЕС, ДЧ-18), пенсіонери за віком (ПЕНС); ветерани: органів внутрішніх справ, військової служби (ВОВС); діти віком 6 до 18 років (до 23 років) з багатодітних сімей (ДИТС); діти-сироти і діти, які залишились без піклування батьків, віком від 16-18 років (ДС6-18); діти-інваліди віком від 6-18 років (Д16-18).

Відповідно до облікових форм за 2017 рік, загальна сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість склала 53436,98 грн, з яких:

- за січень 2017 року 1496,10 грн (т.1, а.с.33);

- за лютий 2017 року 1792,12 грн (т.1, а.с.34);

- за березень 2017 року 3206,31 грн (т.1, а.с.35);

- за квітень 2017 року 3308,81 грн (т.1, а.с.36);

- за травень 2017 року 3997,35 грн (т.1, а.с.37);

- за червень 2017 року 6150,01 грн (т.1, а.с. 38);

- за липень 2017 року 5590,55 грн (т.1, а.с. 39);

- за серпень 2017 року 5892,87 грн (т.1, а.с. 40);

- за вересень 2017 року 5973,14 грн (т.1, а.с. 41);

- за жовтень 2017 року 5265,51 грн (т.1, а.с. 42);

- за листопад 2017 року 5311,48 грн (т.1, а.с. 43);

- за грудень 2017 року 5452,73 грн (т.1, а.с. 44).

Відповідно до облікових форм за 2018 рік, загальна сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість склала 70002,29 грн, з яких:

- за січень 2018 року 2980,24 грн (т.1, а.с.21);

- за лютий 2018 року 3428,52 грн (т.1, а.с.22);

- за березень 2018 року 3666,77 грн (т.1, а.с.23);

- за квітень 2018 року 5340,80 грн (т.1, а.с.24);

- за травень 2018 року 7251,27 грн (т.1, а.с.25);

- за червень 2018 року 6060,34 грн (т.1, а.с.26);

- за липень 2018 року 7521,54 грн (т.1, а.с.27);

- за серпень 2018 року 8238,62 грн (т.1, а.с.28);

- за вересень 2018 року 7640,37 грн (т.1, а.с.29);

- за жовтень 2018 року 6867,83 грн (т.1, а.с.30);

- за листопад 2018 року 6333,02 грн (т.1, а.с.31);

- за грудень 2018 року 4672,97 грн (т.1, а.с.32).

Враховуючи відомості вказаних вище облікових форм, Регіональна філія Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів, недоотримала грошових коштів у загальному розмірі 123439,94 грн.

Також, на підтвердження викладеного позивачем надано загальні зведені відомості по типах пільг та квитків у приміському сполученні за 2017 рік (т.1, 81-117) та за 2018 рік (т.1, а.с.45-80).

Позивач зазначає, що у 2017 - 2018 роках надавав пільговий проїзд окремим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги при користуванні залізничним транспортом у загальному розмірі 123439,94 грн.

Проте відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, провів частково розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян: за 2017 рік отримано компенсаційних виплат на суму 5454,14 грн та за 2018 рік отримано компенсаційних виплат на суму 11253,82 грн, що не заперечується відповідачем (акти звірення розрахунків станом на 01.01.2018 - т.1. а.с.194; станом на 01.012019 - т.2, а.с.145).

Отже, позивачем понесені збитки за перевезення пільговиків за період з січня 2017 року по грудень 2017 року в сумі 47983,84 грн та за період з січня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 58748,47 грн - а всього 106731,31 грн, за стягнення яких він звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених вище у відзиві на позов та запереченнях.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву.

Доказів сплати боргу на час прийняття рішення відповідачем не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з п.п.1, 6 ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначені Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

Як вбачається зі ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993, Законами України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю , Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про охорону дитинства , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист .

У ч.6 ст.9 Закону України Про залізничний транспорт визначено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Пунктом 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №252 від 19.03.1997 (тут і далі - який був чинним на момент укладення Договорів №б/н від 22.06.2017 та №2 від 02.01.2018, надання послуг з перевезення і виникнення обов`язку щодо відшкодування витрат, понесених внаслідок пільгового перевезення), зокрема, закріплено обов`язок суб`єктів господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

Норми зазначених вище нормативно-правових актів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії. Безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондується безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність (ч.1 ст.174 Господарського кодексу України).

Пунктом 2 Порядку №256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян. При цьому зобов`язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із актів цивільного законодавства.

Встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються Акціонерним товариством Укрзалізниця за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки компенсуються з місцевих бюджетів. Розрахунки за роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг (ст.9 Закону України Про залізничний транспорт ).

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67 1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (пункт 9 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до підпункту ґ пункту 1 ст.91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до п. 1 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009, компенсаційні виплати залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв`язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету .

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг у Старобільському районі Луганської області є Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області.

Як зазначено вище, механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі встановлено Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009.

У пункті 3 вказаного Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (пункт 4 Порядку №1359).

Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності (пункт 5 Порядку №1359).

Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (пункт 7 Порядку №1359).

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Вищезазначені нормативні акти покладають на розпорядника обов`язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти залізницею за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що подання облікових форм за 2017 - 2018 роки відповідає положенням п.10 Порядку №1359 розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, а тому такі облікові форми повинні бути оплачені розпорядником.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків; причинного зв`язку між порушенням права та збитками; наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Отже, законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Також, Закон України Про залізничний транспорт та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1196 від 27.12.2006, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/94/19.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства - він зобов`язаний відшкодувати понесені позивачем витрати на перевезення пільговиків за 12 місяців 2017 року та 12 місяців 2018 року в загальній сумі 106731,31 гривень.

Відповідач посилається на те, що він при визначенні сум, що підлягають відшкодуванню, враховував відомості з власних реєстрів пільгової категорії, та у зв`язку з цим, суми, що відображені в актах звірення розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, є значно меншими, ніж суми, відображені в цих актах позивачем.

З цього приводу суд зазначає, що пунктом 7 Порядку №1359 встановлено, що сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира , тому відповідач не міг мати відомості щодо пільговиків, яки придбали пільговий проїзний документ на території Луганської області, але не проживав там.

На підтвердження здійсненого перевезення пільгових категорій населення за пільговими тарифами позивачем надані облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів за 2017 - 2018 роки (т.1, а.с. 21-32, 33-44), які є беззаперечним доказом наявності невідшкодованих відповідачем витрат на пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян в сумі 106731,31 гривен.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів у сумі 106731,31 грн підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2120,00 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ч. ч. 2 , 4 ст. 48, ст.ст. 74, 76, 77, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (92703, м. Старобільськ Луганської області, вул. Центральна, 35, ідентифікаційний код 03197055) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (84400, Донецька область, м. Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22, ідентифікаційний код 40150216), збитки за пільгове перевезення пасажирів у сумі 106731,31 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2120,00 гривень.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2021.

Суддя О.С. Фонова