Рішення

від 04.03.2021 по справі 160/17466/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Справа № 160/17466/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження м.Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (53621, Дніпропетровська область, Покровський район, с.Великомихайлівка, вул.Шевченка, буд.6, код ЄДРПОУ 04339161) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

29 грудня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення сесії Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області № 1564-49/VІІ від 21.10.2020 року Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства , яким відмовлено у наданні гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (найближчий кадастровий номер 1224283400:01:001:0736), та наданні її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,000 га, що знаходиться за адресою: Великомихайлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), в зв`язку із тим, що зазначена у вищезазначеному рішенні земельна ділянка не перебуває у комунальній власності Великомихайлівської сільської ради, з моменту його прийняття;

- зобов`язати Великомихайлівську сільську раду Покровського району Дніпропетровської області (вул. Шевченка, буд. 6, село Великомихайлівка, Покровський район, Дніпропетровська область, поштовий індекс 53621; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04339161) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; PH ОКПП НОМЕР_1 ) від 31 серпня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в порядку безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2,000 га, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею - 7,4660 (8,000) га, що розташована за адресою: Великомихайлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), найближчий кадастровий номер земельної ділянки 1224283400:01:001:0736, та прийняти рішення у відповідності до вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статей 2, 116-118, 121, 122 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позовна заява обґрунтована протиправною відмовою відповідачем у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з підстав, що земельна ділянка не перебуває у комунальній власності відповідача. Однак позивач вказує, що відповідно до довідки державного кадастрового реєстратора та додатку до викопіювання із кадастрової карти (плану) з Державного кадастру України дана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, з чого можна зробити висновок про незаконність наданої суб`єктом владних повноважень відмови та протиправність рішення сесії. Крім того, оскаржуваним рішенням відповідачем передчасно відразу відмовлено у передачі її безоплатно у власність, що вона вважає протиправним та необґрунтованим, оскільки передача земельної ділянки безоплатно у власність чи відмова суб`єкта владних повноважень у її передачу у приватну власність є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому відповідач не розглянув клопотання на предмет його відповідності вимогам ч. 7 ст. 118 ЗК України, а відразу відмовив у передачі земельної ділянки безоплатно у приватну власність. Також позивач вказує на порушення відповідачем місячного строку розгляду клопотання позивача та невідповідність тексту ухваленого рішення сесії нормам, правилам і стандартам у сфері землеустрою, що призвело до прийняття протиправного по своїй природі рішення суб`єкта владних повноважень.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/17466/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17466/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

02 лютого 2021 року до суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує проти позову позивача і просить суд відмовити задоволенні заявлених позовних вимог, в обґрунтування зазначає, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області згідно акту на право колективної власності КСП Прогрес від 12.09.2002 року ДП ПК №ІІ земельна ділянка відноситься до земель колишньої комунальної власності (пай № НОМЕР_2 ), на даний час земельна ділянка є несформована та не проведена державна реєстрація права комунальної власності. Зазначає, що цільове призначення цієї земельної ділянки відноситься до товарного виробництва, зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки не проводилась та відповідно до ст. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, право на державну реєстрацію комунальної власності на вищевказану земельну ділянку на даний час не зареєстровано.

Відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 31 серпня 2020 року звернулась до Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області із клопотанням в якому просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовно площею 2.00 га в порядку безоплатної приватизації в межах норм визначених Законом та передати земельну ділянку безоплатно у власність за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, що розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (колишній КСП Прогрес ) згідно доданого викопіювання із Публічної кадастрової карт України.

До заяви додано графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копія довідки Міжрайонної Васильківської МСЕК про встановлення інвалідності 2 групи та копію пенсійного посвідчення інваліда 2 групи.

Як зазначається позивачем та не заперечується відповідачем бажане місце розташування земельної ділянки розташоване за адресою: Великомихайлівська сільська рада, Покровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), найближчий кадастровий номер земельної ділянки 1224283400:010011:0736.

21 жовтня 2020 року рішенням сорок дев`ятої сесії сьомого скликання Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства вирішено відмовити в наданні гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (найближчий кадастровий номер 1224283400:01:001:0736) та надання її безоплатно у власність до 2,00 га, що знаходиться за адресою Великомихайлівська сільська рада (за межами населеного пункту), в зв`язку з тим, що вищевказана земельна ділянка не перебуває у комунальній власності Великомихайлівської сільської ради.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся с даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Категорії земель визначені у частині 1 ст. 19 Земельного кодексу України, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч.1 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Як визначено п. "а" ч.3 ст.22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Стаття 118 Земельного кодексу України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, згідно з частиною 1 ст.118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відтак, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає нормам ст.121 Земельного кодексу України, подані документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному ст.118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.12.2019 у справі №813/4498/16 та від 04.05.2020 у справі №813/2061/17.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні набрав чинності з 1 січня 2019 року.

Відповідно до п. 21 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

За приписами ч. 1 ст. 35 Закону України Про землеустрій інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. а) ч. ст. 35 Закону України Про землеустрій інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення проводиться з такими особливостями: а) підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є: для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться масив.

Згідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1113 Деякі заходи щодо прискорення реформи у сфері земельних відносин , яка розроблена на підставі Указу Президента України Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин від 15 жовтня 2020 року № 449/2020, рекомендовано органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом.

З відзиву на позовну заяву, вбачається, що крім посилань на норми права, він не містить конкретних підстав для відмови у наданні дозволів, та вбачається, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу но розробку проекту землеустрою стало те, що бажана земельна ділянка не перебуває у комунальній власності відповідача.

Однак, судом встановлено, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 30.09.2020 року вих. № 900/0-1314/6-20, щодо несформованої земельної ділянки орієнтовною площею 8,0 га, яка розташована та території Великомихайлівської сільської ради Покровського району повідомлено, що запитувана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, згідно з класифікацією видів цільового призначення земель 01.01. для , цільове призначення - для ведення товарного виробництва, відомості про обмеження у використанні чи обтяження відсутні. Відповідно до державного акту на право колективної власності КСП Прогрес від 12.09.2002 ДП ПК №11 земельна ділянка відноситься до земель бувшої колективної власності (пай №737).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.12.2020 року №1 повідомлено, що згідно державного акту на право колективної власності КСП Прогрес від 12.09.2002 року ДП ПК № 11 земельна ділянка відноситься до земель колишньої колективної власності (пай № 737) та відповідно до п. 21 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Та вказано, що на підставі вищеописаного закону, що набрав чинності з 01 січня 2019 року, яким внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до п. 21 Перехідних положень вищезазначена земельна ділянка не відноситься до державної форми власності.

Відповідно до довідки в.о. державного кадастрового реєстратора Відділу у Покровському районі Дніпропетровської області Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Назаренко О.В., встановлено, що вищезазначена земельна ділянка, яка розташована в межах 1224283400:01:001, відноситься до земель сільськогосподарського призначення, форма власності на землю: комунальна власність.

Тому, суд зазначає, що системний аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Окрім цього, на протиправність оскаржуваного рішення вказує обставина, що позивач звернувся із клопотання до Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області 31 серпня 2020 року, а відповідач прийняв рішення сесії № 1564-49/УІІ від 21 жовтня 2020 року, що є порушенням визначених положеннями статті 118 Земельного кодексу України.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства у власність, відповідач послався на положення ст.122 Земельного кодексу України .

У свою чергу, статтею 122 Земельного кодексу України визначено органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування.

Тому суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем №1564-49/від 21.10.2020 не можливо визнати обґрунтованим.

Відповідачем не подано будь-яких належних та допустимих доказів та не доведено наявності підстав прийняття оскаржуваного рішення.

Ураховуючи наданні позивачем докази щодо територіального розташування земельної ділянки та аналізуючи оскаржуване рішення відповідача, на предмет співвідношення підстав відмови у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про те, що спірні рішення відповідача не можливо визнати правомірними, оскільки вони не містять обґрунтувань підстав для відмови у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення сесії Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області № 1564-49/VІІ від 21.10.2020 року Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства , яким відмовлено у наданні гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (найближчий кадастровий номер 1224283400:01:001:0736), та наданні її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,00 га, що знаходиться за адресою: Великомихайлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Частиною 3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення відповідача, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та враховуючи те, що оскаржуване рішення не містить інших підстав відмови ніж ті, що зазначались вище, то належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути клопотання від 31.08.2020 року та прийняти рішення у відповідності до вимог діючого законодавства у сфері земельних відносин.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат зі сплати судового збору, а докази понесення ним інших судових витрати відсутні, виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області (53621, Дніпропетровська область, Покровський район, с.Великомихайлівка, вул.Шевченка, буд.6, код ЄДРПОУ 04339161) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області № 1564-49/VІІ від 21.10.2020 року Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства , яким відмовлено у наданні гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (найближчий кадастровий номер 1224283400:01:001:0736), та наданні її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,00 га, що знаходиться за адресою: Великомихайлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), в зв`язку із тим, що зазначена у вищезазначеному рішенні земельна ділянка не перебуває у комунальній власності Великомихайлівської сільської ради, з моменту його прийняття.

Зобов`язати Великомихайлівську сільську раду Покровського району Дніпропетровської області (вул. Шевченка, буд. 6, село Великомихайлівка, Покровський район, Дніпропетровська область, поштовий індекс 53621; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04339161) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; PH ОКПП НОМЕР_1 ) від 31 серпня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в порядку безоплатної приватизації, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею - 7,4660 (8,000) га, що розташована за адресою: Великомихайлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), найближчий кадастровий номер земельної ділянки 1224283400:01:001:0736, та прийняти рішення у відповідності до вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статей 2, 116-118, 121, 122 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Розподілу судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко