Рішення

від 08.04.2021 по справі 340/153/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/153/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроімпорт Груп" (25014, м. Кропивницький, вул. Родникова, 86, код ЄДРПОУ 42173759)

представник: адвокат Потапенко С.В.

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)

представник: Яриш М.О.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроімпорт Груп" (надалі - ТОВ "Украгроімпорт Груп") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Н" №0036855205 від 05.04.2019 року.

Позов мотивовано тим, що спірним рішенням до ТОВ "Украгроімпорт Груп" застосовано штраф у розмірі 830 045, 66 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач не погоджується з цим рішенням, стверджуючи, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних відбулось з вини ДПІ у м. Черкаси, якою було зупинено дію договору про визнання електронних документів, внаслідок чого позивача позбавлено можливості подавати декларації (звітність) та реєструвати податкові накладні. Позивач, посилаючись на Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджену наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, вказуючи на відсутність правових підстав для притягнення його до фінансової відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, просить суд визнати спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою судді від 14.02.2020 року відкрито провадження у справі за цим позовом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку з питання дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та встановлено, що ним несвоєчасно проведена реєстрація податкових накладних за серпень-вересень 2018 року, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України. Виявлене порушення стало підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, та винесення податкового повідомлення-рішення №0036855205 від 05.04.2019 року про застосування штрафних санкцій у сумі 830 045, 66 грн. (у розмірі 10%, 20%, 30% від сум податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних, зареєстрованих з порушенням встановленого строку). Доводячи правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій наголошував, що ним вжито вичерпних заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних та лише з листа ГУ ДФС у Черкаській області від 10.10.2018 року позивачу стало відомо, що причиною неможливості користуватися електронним ключем стало прийняття 13.08.2018 року рішення про тимчасове призупинення договору про визнання електронних документів. Позивач стверджує, що такі дії контролюючого органу є протиправними, вчинені з перевищенням повноважень та створили передумови для порушення позивачем встановленого строку для реєстрації податкових накладних, складених у серпні - вересні 2018 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою від 11.06.2020 року суд замінив відповідача у справі - Головне управління ДФС у Кіровоградській області - його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроімпорт Груп" з 01.06.2018 року зареєстроване як юридична особа, з 01.07.2018 року зареєстровано платником податку на додану вартість. До 01.01.2019 року перебувало на податковому обліку в ГУ ДФС у Черкаській області, а з 01.01.2019 року у зв`язку зі зміною його місцезнаходження взяте на податковий облік в ГУ ДФС у Кіровоградській області. (а.с. 59, т.2) Основним видом його економічної діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами.

У лютому 2019 року посадовою особою Кропивницького управління ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Украгроімпорт Груп" щодо питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що складено акт №415/11-28-52-05-23/42173759 від 06.02.2019 року. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Украгроімпорт Груп" несвоєчасно проведена реєстрація податкових накладних, виписаних у серпні - вересні 2018 року на загальну суму ПДВ 7 525 459, 90 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України. Кількість днів затримки реєстрації склала 5, 19, 20, 25, 34 дні. В акті наведено розрахунок штрафу за кожною несвоєчасно зареєстрованою податковою накладною. (а.с. 13 - 16, т.1)

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Н" №№0036855205 від 05.04.2019 року, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК України, відповідно до статті 120-1 ПК України до ТОВ "Украгроімпорт Груп" застосовано штраф у розмірі 830 045, 66 грн., а саме:

- за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 10% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних - 6604, 96 грн.;

- за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 16 до 30 календарних днів застосовано штраф у розмірі 20% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних - 231069, 62 грн.;

- за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 31 до 60 календарних днів застосовано штраф у розмірі 30% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних - 592371, 08 грн. (а.с. 10 - 11, т.1)

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Статтею 120-1 ПК України передбачена відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13, 14, 15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в ЄРПН.

Допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку реєстрації податкових накладних має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості пропущених днів реєстрації.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2021 року у справі №1.380.2019.002742 вказав, що при встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.

У процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної/ розрахунку коригування; 2) прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на який платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) до ДФС в строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 року у справі №802/1825/16-а, від 12.07.2019 року у справі №0940/1600/18, від 03.04.2020 року у справі №160/5380/19, від 04.06.2020 року у справі №560/1570/19, від 28.10.2020 року у справі №620/817/19.

У постановах від 07.12.2020 року у справі №140/1492/19, від 15.03.2021 року у справі №1.380.2019.002742 Верховний Суд вказав, що належним доказом реєстрації податкової накладної (наміру її реєстрації), з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246, є квитанція про прийняття податкової накладної, про неприйняття або про зупинення реєстрації такої із зазначенням причин, яка надсилається протягом операційного дня.

Як свідчать надані суду позивачем квитанції, податкові накладні, складені ним у серпні - вересні 2018 року (а саме з 03.08.2018 року по 14.09.2018 року), були подані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 04.10.2018 року, 05.10.2018 року, 25.10.2018 року. Граничний строк реєстрації, передбачений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, для податкових накладних, складених з 03.08.2018 року по 15.08.2018 року - сплинув 30.08.2018 року, для податкових накладних, складених з 16.08.2018 року по 30.08.2018 року - сплинув 15.09.2018 року, для податкових накладних, складених з 01.09.2018 року по 14.09.2018 року - сплинув 30.09.2018 року. Порушення строку реєстрації цих податкових накладних склало 5, 19, 20, 25, 34 дні.

Позивач стверджує про відсутність його вини у порушенні граничного строку реєстрації цих податкових накладних та посилається на те, що з 13.08.2018 року було призупинено дію договору про визнання електронних документів, що унеможливило користування засобами електронного документообігу між ним та контролюючим органом, а про відновлення дії договору про визнання електронних документів він дізнався з листа ГУ ДФС у Черкаській області №42665/23-00-07-019 від 10.10.2018 року. (а.с. 213 - 215, т.1)

Перевіряючи такі доводи, суд виходить з того, що відповідно до підпункту 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право: 17.1.13. самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом; 17.1.14. реалізовувати через електронний кабінет права та обов`язки, передбачені цим Кодексом та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв`язку; 17.1.15. подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету (наявність помилки має бути підтверджена у порядку, встановленому методологом електронного кабінету або судом).

Пунктом 42.4 статті 42 ПК України передбачено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом: заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу; реєстрації, коригування податкових накладних / розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із статтею 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за №959/30827, затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який набрав чинності 15.11.2017 року.

Цим наказом скасовано наказ Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 "Про подання електронної податкової звітності", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011, яким затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку.

Тож вказана Інструкція, на яку посилався позивач у позові, втратила чинність з 15.11.2017 року, а її норми до спірних правовідносин не застосовуються.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року №557 (надалі - Порядок №557), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про телекомунікації", та визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу.

У Порядку №557 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) терміни вживаються в таких значеннях:

- автор електронного документа (далі - автор) - юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ;

- адресат - юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, яким адресується електронний документ.

- договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - Договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №557 передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку №557 автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8, 9, 10 розділу ІІІ Порядку №557 юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов`язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.

Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).

Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.

Підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю; наявність діючого Договору.

За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору автор отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття.

Судом установлено, що між позивачем та ДПІ у м. Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області укладено договір про визнання електронних документів шляхом надсилання позивачем заяви від 13.08.2018 року про приєднання до договору. Другу квитанцію про приєднання до договору позивач отримав 17.08.2018 року. (а.с. 197 - 198, т.1)

ТОВ "Украгроімпорт Груп" 20.08.2018 року через АІС "Єдине вікно подання електронної звітності" подало в електронній формі до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року, однак отримало квитанцію про її неприйняття з тієї причини, що відсутній укладений з платником договір про визнання електронних документів. (а.с. 200, т.1)

ГУ ДФС у Черкаській області у відповіді №42665/23-00-07-019 від 10.10.2018 року на адвокатський запит представника позивача повідомило його про те, що робочою групою з організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість ГУ ДФС у Черкаській області 13.08.2018 року було прийнято рішення про тимчасове призупинення договору про визнання електронних документів ТОВ "Украгроімпорт Груп", а 03.10.2018 року прийнято рішення про відновлення дії цього договору. (а.с. 213 - 215, т.1)

Суд зазначає, що ГУ ДФС у Черкаській області не є учасником спірних правовідносин, а законність його дій та рішень щодо зупинення дії договору про визнання електронних документів, укладеного з позивачем, та неприйняття податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2018 року не є предметом цього спору.

Позивач, стверджуючи про відсутність своєї вини у порушенні граничних строків реєстрації податкових накладних, складених ним на постачання товарів у період з 03.08.2018 року по 14.09.2018 року, не надав доказів того, що ці податкові накладні були своєчасно подані ним на реєстрацію до ЄРПН, але не були прийняті через зупинення дії договору про визнання електронних документів, тобто їх не було зареєстровано у визначений Податковим кодексом України строк саме з вини контролюючого органу. Таким чином позивач не довів, що ним вчинено усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що б виключало його вину у вчиненні податкового правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Як установлено судом, позивач розпочав направлення податкових накладних на реєстрацію до ЄРПН лише 04.10.2018 року, і ці накладні були зареєстровані днем їх подання.

ГУ ДФС у Кіровоградській області, на обліку у якому з 01.01.2019 року перебував позивач у зв`язку зі зміною місцезнаходження, встановивши у ході камеральної перевірки за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних, що позивачем несвоєчасно подані податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН, в акті №415/11-28-52-05-23/42173759 від 06.02.2019 року дійшло правильного висновку про те, що позивачем порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 ПК України, а штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних, виходячи з кількості пропущених днів реєстрації, відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України має становити 10, 20, 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної у відповідних податкових накладних, що загалом склало 830045,66 грн.

У ході судового розгляду позивачем не оспорювався розмір сум податку на додану вартість, зазначених у відповідному розрахунку, та розмір штрафу, розрахованого контролюючим органом виходячи із цих сум.

Матеріалами справи доведено наявність у діях позивача складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Позивачем не спростовано факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та не доведено, що ним вчинено усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасного подання (надіслання) податкових накладних для реєстрації.

Спірне податкове повідомлення-рішення №0036855205 від 05.04.2019 року прийняте ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством. Тож у задоволенні позову про його скасування слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, тому підстави для стягнення на його користь судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроімпорт Груп" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш