Рішення

від 26.02.2021 по справі 640/7573/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2021 року №640/7573/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Національної служби посередництва і примирення, Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (також далі - позивач) до Національної служби посередництва і примирення (далі - відповідач-1, НСПП) , в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати розпорядження НСПП від 11 лютого 2019 року №088-р "Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками Київської міської психоневрологічної лікарні №2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №3, 4, 5 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з моменту прийняття.

Ухвалою суду від 07 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/12976/19 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У подальшому, представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив також:

- визнати протиправним рішення відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області від 11 лютого 2019 року №01/01-32;

- визнати протиправним подання відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області від 11 лютого 2019 року №01/01-33.

Ухвалою суду від 10 липня 2019 року задоволено заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог та залучено співвідповідача у справі - Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області (також далі - відповідача-2) .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням вимог законодавства, оскільки позивач не є належною стороною спору (конфлікту) щодо вимог найманих працівників щодо розширення фінансової та управлінської самостійності бюджетних неприбуткових установ, а тому вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачі 1, 2 позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані розпорядження, рішення та подання прийняті ними на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як зазначив відповідач-1, що іншими сторонами не заперечувалось, 01 лютого 2019 року до відповідача-2 надійшов лист від голови виборного органу Вільної профспілки медичних працівників України Панасенка О.О. щодо реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками Київської міської психоневрологічної лікарні №2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №3, 4, 5 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогою: "Відповідно до Концепції розвитку системи охорони здоров`я розширити фінансову та управлінську самостійність бюджетних неприбуткових установ, зокрема, Київської міської психоневрологічної лікарні №2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №3, 4, 5".

04 лютого 2019 року НСПП на підставі подання відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області від 01 лютого 2019 року №01/01-24 прийнято розпорядження №041-р, яким призупинено реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками Київської міської психоневрологічної лікарні №2, Київських міських психоневрологічних диспансерів № 3, 4, 5 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для вивчення та перевірки дотримання стороною найманих працівників колективного трудового спору (конфлікту) положень статей 3, 4 Закону України "Про поряд вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та визначення належної сторони колективного трудового спору (конфлікту) з боку роботодавця.

У подальшому, відділенням Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області направлено НСПП рішення "Про результати перевірки дотримання положень статей 3, 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) найманими працівниками Київської міської психоневрологічної лікарні № 2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №№ 3,4,5 у колективному трудовому спорі (конфлікті) між найманими працівниками Київської міської психоневрологічної лікарні № 2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №№ 3,4,5 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" від 11 лютого 2019 року №01/01-32, яким пропонувалось:

- здійснити реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками Київської міської психоневрологічної лікарні № 2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №№ 3,4,5 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на територіальному рівні;

- зареєструвати вимогу найманих працівників Київської міської психоневрологічної лікарні № 2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №№ 3,4,5 до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Крім того, відділенням Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області також направлено НСПП подання "Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками Київської міської психоневрологічної лікарні № 2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №№ 3,4,5 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" від 11 лютого 2019 року №01/01-33.

Розпорядженням НСПП від 11 лютого 2019 року №088-р "Про реєстрацію колективного трудового договору (конфлікту) між найманими працівниками Київської міської психоневрологічної лікарні №2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №3, 4, 5 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано колективний трудовий спір (конфлікт) між найманими працівниками Київської міської психоневрологічної лікарні №2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №3, 4, 5 та Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 01 лютого 2019 року і присвоєно йому реєстраційний номер 032-19/26-Т та зареєстровано наступну вимогу найманих працівників: " 1. Відповідно до Концепції розвитку системи охорони здоров`я розширити фінансову та управлінську самостійність бюджетних неприбуткових установ, зокрема Київської міської психоневрологічної лікарні №2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №3, 4, 5".

Відповідно до зазначеного вище розпорядження підставою реєстрації колективного спору було рішення Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області від 11 лютого 2019 року №01/01-32 та подання Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області від 11 лютого 2019 року №01/01-33.

Вважаючи вищевказані розпорядження, рішення та подання протиправними, оскільки Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є належною стороною колективного трудового спору (конфлікту), позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затверджене Указом Президента України від 17 листопада 1998 року №1258/98, Національна служба посередництва і примирення є постійно діючим державним органом, створеним Президентом України для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів).

Правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) і спрямований на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними визначає Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 03 березня 1998 року №137/98-ВР (далі - Закон №137/98-ВР).

Відповідно до абзацу другого статті 3 Закону №137/98-ВР сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є на галузевому, територіальному рівнях - наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об`єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та організації роботодавців, їх об`єднання або центральні органи виконавчої влади, або місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до абзаців 6-13 статті 15 Закону №137/98-ВР до компетенції Національної служби посередництва і примирення належить:

- здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів);

- аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовка пропозицій для їх усунення;

- підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);

- формування списків арбітрів та посередників;

- перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

- посередництво у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту);

- залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.

Правові і організаційні засади здійснення Національною службою посередництва і примирення відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" системи заходів щодо реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) визначає Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення 25 березня 2014 року №21 (далі - Положення №21) .

Згідно з пунктом 2.7 Положення №21, вимоги, висунуті найманими працівниками, профспілкою відповідно до положень статей 2, 3, 4, 5, 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та інших законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють порядок визначення предмета колективного трудового спору (конфлікту), визначення належної сторони колективного трудового спору (конфлікту) щодо цих вимог, дотримання процедури формування і затвердження вимог найманих працівників, дотримання порядку і строків розгляду вимог найманих працівників роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об`єднанням організацій роботодавців та надання ним разом з прийнятим рішенням соціально-економічного обґрунтування та за відсутністю факту неможливості розгляду та вирішення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, підлягають реєстрації НСПП у строки та в порядку, встановленому цим Положенням.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5.1 Положення №21 відмова в реєстрації висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) може бути у випадку, якщо в результаті перевірки не підтвердились повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) або сторона спору не є належною.

З викладеного вбачається, що перед реєстрацією колективного трудового спору НСПП має здійснити аналіз висунутих вимог найманих працівників, наявність повноважень Департаменту охорони здоров`я щодо розгляду таких вимог та належність сторони спору.

Правові та організаційні засади здійснення Національною службою посередництва і примирення (далі - НСПП) комплексного аналізу висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог, виявлення та узагальнення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до положень статей 2, 3, 4, 5, 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", підпунктів 1, 3, 15 пункту 4 та пункту 7 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року №1258/98, із наступними змінами та доповненнями, Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 10 липня 2007 року №47, Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілки, затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 7 липня 2008 року №84 визначає Інструкція про порядок здійснення аналізу висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог, виявлення та узагальнення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), затверджена Наказом Національної служби посередництва і примирення 09 червня 2009 року №33 (далі - Інструкція №33) .

Згідно з пунктом 2.1.2 Інструкції №33 здійснення аналізу з правових питань:

- аналіз змісту вимог щодо відповідності їх до положень статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

- аналіз вимог щодо визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до положень статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (згідно з компетенцією власника або уповноваженого ним органу (представника) щодо вирішення цих вимог);

- аналіз відповідності формування і затвердження вимог положенням статті 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

- аналіз правової обґрунтованості вимог із визначенням законодавчих та нормативно-правових актів, які було порушено власником або уповноваженим ним органом (представником), що спричинило виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин;

- аналіз дотримання порядку і строків розгляду вимог найманих працівників власником або уповноваженим ним органом (представником) та надання ним разом з прийнятим рішенням соціально-економічного обґрунтування положень статті 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

- аналіз щодо наявності або відсутності факту неможливості розгляду та вирішення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) до вирішення іншої справи, що розглядаються в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

З листа Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області від 13 березня 2019 року №09/01-04 вбачається, що вимога щодо розширення фінансової та управлінської самостійності бюджетних неприбуткових установ відповідає Класифікатору вимог, згідно коду 115, а саме: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, стосовно інших питань соціально-економічних умов праці.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги найманих працівників сформовано відповідно до Класифікатора вимог, висунутих найманими працівниками або профспілкою у колективних трудових спорах (конфліктах), який затверджено Інструкцією №33. Вимоги затверджено рішенням виборного органу Київської міської профспілкової організації Вільної профспілки медичних працівників України на засіданні протоколом №2 від 23 січня 2019 року та направлено на розгляд позивача.

Відповідачі зазначають, що у триденний строк з дня одержання вимог, як то передбачено статтею 5 Закону №137/98-ВР, від директора Департаменту охорони здоров`я Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповіді надано не було. Щодо тверджень позивача про те, що відповідь надана у встановленні строки, суд відноситься критично, оскільки суду надано копію відповіді, проте не надано підтверджень того, що така відповідь була відправлена вчасно та взагалі була відправлена.

Зі статутів Київської міської психоневрологічної лікарні №2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №3, 4, 5, кожного окремо, вбачається, що вони підпорядковані Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та входять до складу територіального медичного об`єднання "Психіатрія" у місті Києві.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що центральним чи місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить вищеперераховані медичні установи або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 %, зазначено Департамент охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 Положення про департамент охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації, затвердженого Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31 грудня 2013 року №2254 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 грудня 2017 року №1694), основними завданням Департаменту є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у галузі охорони здоров`я на території Київської області; управління підприємствами, установами та організаціями галузі охорони здоров`я, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі заклади охорони здоров`я), організація їх кадрового, матеріально-технічного та методичного забезпечення.

Пунктом 5 вказаного Положення передбачено, що Департамент відповідно до визначених повноважень виконує такі завдання, зокрема:

- організовує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського голови та здійснює контроль за їх реалізацією;

- здійснює організаційне і методичне керівництво роботою закладів охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення на території міста Києва;

- забезпечує координацію та аналіз результатів діяльності закладів охорони здоров`я, заснованих на комунальній власності територіальної громади міста Києва;

- здійснює координацію та контроль за діяльністю комунальних підприємств, установ та організацій, підпорядкованих Департаменту, в межах компетенції;

- бере участь у підготовці пропозицій до проектів бюджету міста Києва та програм економічного і соціального розвитку м. Києва, а також змін до них та подає їх на розгляд виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за попереднім погодженням з постійною комісією Київської міської ради з питань охорони здоров`я та соціального захисту, організовує та забезпечує виконання завдань, визначених програмою економічного і соціального розвитку м. Києва;

- бере участь у підготовці заходів щодо регіонального розвитку;

- готує пропозиції та забезпечує організацію виконання заходів щодо проведення реформування у сфері охорони здоров`я відповідно до поставлених завдань та після узгодження з Міністерством охорони здоров`я України подає їх на розгляд виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації);

- здійснює фінансування закладів охорони здоров`я, що утримуються за рахунок коштів бюджету міста Києва, здійснює контроль за ефективним та цільовим використанням ними фінансових, матеріальних і трудових ресурсів;

- планує розвиток мережі закладів охорони здоров`я, розробляє пропозиції щодо її оптимізації, враховує їх під час розроблення проектів програм економічного і соціального розвитку м. Києва за погодженням ї Київською міською радою. Зміна мережі закладів охорони здоров`я здійснюється за погодженням з Київською міською радою;

- розробляє у межах повноважень проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та інших нормативних документів з питань, що належать до компетенції Департаменту;

- бере участь у розробленні проектів рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), проектів нормативно-правових актів, головними розробниками яких є інші структурні підрозділи;

- бере участь у межах повноважень у розробленні проектів державних, міжгалузевих, галузевих програм у сфері охорони здоров`я;

- бере участь у вирішенні відповідно до законодавства колективних трудових спорів (конфліктів);

Поряд з цим, позивач є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, до функціонального спрямування якої належить питання взаємодії Київської міської ради та її виконавчого органу.

Що стосується Територіального медичного об`єднання "Психотерапія" у місті Києві, то цей заклад є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, бюджетною неприбутковою установою, заснованою на комунальній власності територіальної громади міста Києва, підпорядкованою позивачу, та має у своєму складі заклади охорони здоров`я, стосовно яких позивач виконує функції розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.

Поряд з цим, листом від 06 лютого 2019 року ТМО "Психотерапія" у місті Києві проінформував про відсутність повноважень щодо вирішення висунутої вимоги, а також призначення та звільнення із займаних посад головних лікарів вищевказаних медичних установ.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що вимога найманих працівників Київської міської психоневрологічної лікарні №2, Київських міських психоневрологічних диспансерів №3, 4, 5 відноситься до сфери повноважень позивача, то сторона спору з боку роботодавця - Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є належною.

Виходячи з того, що інших підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень позивачем не зазначено, а судом не встановлено, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовниих вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Національної служби посередництва і примирення, Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 19; код ЄДРПОУ 02012906) до Національної служби посередництва і примирення (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 1/2А; код ЄДРПОУ 21709530), Відділення Національної служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Стрітенська, 15; код ЄДРПОУ 26253603) про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко