Рішення

від 07.04.2021 по справі 640/26392/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021 року м. Київ № 640/26392/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Дьяченко О.В.,

за участю представників сторін:

представника позивача: Шульга О.В.,

представника відповідача: Коваленко Л.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БІФ ПРАЙМ доГоловного управління державної податкової служби у місті Києві Державної податкової служби України провизнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,-

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 березня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БІФ ПРАЙМ (далі по тексту - позивач, ТОВ БІФ ПРАЙМ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач -1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач -2, ДПС України) в якому з урахуванням уточнень від 04.11.2020 просить:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 06292615050101 від 13.04.2020;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 06352615050101 від 13.04.2020;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 06272615050101 від 13.04.2020;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0043360501 від 13.04.2020;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 06342615050101 від 13.04.2020;

6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 06322615050101 від 13.04.2020;

7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0043320501 від 13.04.2020;

8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 06332615050101 від 13.04.2020;

9) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 06282615050101 від 13.04.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства України та на підставі висновків акту перевірки, які суперечать законодавчим нормам, є хибними, безпідставними, необ`єктивними та не підтверджуються належними доказами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Даною ухвалою суду запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали, надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву в адміністративній справі №640/26392/20 та вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи №640/26392/20 за правилами загального позовного провадження.

У підготовче засідання 03.12.2020 прибули представник позивача та представник відповідача-1.

Судом оголошено перерву до 22.12.2020 для надання часу для ознайомлення представника позивача з відзивом.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 07.12.2020 (вх. №03-14/183931/20), від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив обґрунтовано тим, що, як зазначає податковий орган, висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірних повідомлень-рішень не вбачається, оскільки, отримана податковим органом інформація щодо контрагента ТОВ Зернооптторг свідчить про неможливість вчинення господарських операцій з ТОВ БІФ ПРАЙМ у перевіряємому періоді. Крім того, надані ТОВ БІФ ПРАЙМ до перевірки облікові регістри бухгалтерського обліку за 4 квартал 2017 року не містять згрупованих шляхом подвійного запису на взаємопов`язаних рахунках первинних документів, на підставі яких визначений показник собівартості реалізації у відповідних звітах про фінансовий результат. В акті перевірки встановлено, що протягом періоду, що перевірявся у ТОВ БІФ ПРАЙМ виторг за даними РРО перевищував суму зареєстрованих податкових накладних та не був відображений у складі операцій, що оподатковуються з податку на додану вартість, ТОВ БІФ ПРАЙМ не нарахувало податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування та не склало і не зареєструвало в ЄРПН у терміни, встановлені податковим кодексом України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ. Крім того, ТОВ БІФ ПРАЙМ не подано податкову звітність, а саме додаток до РІ до декларації з податку на прибуток за І квартал 2019, півріччя 2019 року, 3 квартали 2019 року.

31.12.2020 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва (вх. №03-14/199650/20), від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказав, що, на переконання позивача, у останнього відсутній обов`язок встановлювати ланцюг отримання товару, а тому факт наявності ухвал суду відносно контрагента ТОВ Зернооптторг , а також внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації щодо порушення кримінального провадження за статтями 205, 27, 212 Кримінального кодексу України, на думку позивача, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ БІФ ПРАЙМ та його контрагентом ТОВ Зернооптторг та безоплатного отримання у власність даних товарів.

Крім того позивач зазначає, що ним були надані всі документи, які вимагались перевіряючими під час перевірки в тому числі і облікові регістри за 2017 рік, які містять згруповані шляхом подвійного запису на взаємопов`язаних рахунках первинних документів, проте відповідачем, в свою чергу, не було надано доказів, що підтверджують факт ненадання вищевказаних документів, не було складено акту, який би засвідчував даний факт.

Як вказує позивач, оскільки придбання товару ТОВ БІФ ПРАЙМ підтверджується первинними документами, враховуючи те, що наданий ТОВ БІФ ПРАЙМ звіт за запитом перевіряючих по кредитовому обороту рахунків був сформований не в повному обсязі, проте в подальшому помилки були усунуті програмістами і звіти сформовані коректно та подані податковому органу під час надання скарги, на переконання позивача, ТОВ БІФ ПРАЙМ не було занижено податок на прибуток в 2017, 2018, 2019 роках.

Щодо твердження відповідача, що останнім було допущено технічну помилку на сторінці 46-47 Акту в частині визначення податкового зобов`язання з ПДВ за травень 2018 року, позивач зазначає, що до висновків акту зміни не вносились, позивач не отримував повідомлення про зміну висновків акту, у зв`язку з чим позивач вважає, що оскільки за травень 2018 року в акті перевірки порушень виявлено не було, то і нарахування суми податкового є неправомірними.

Крім того, як вказує позивач, відповідачем не було доведено факту не оприбуткування та невикористання даних товарів у господарській діяльності позивача.

Позивач вказує на те, що станом на час проведення перевірки та протягом року ТОВ БІФ ПРАЙМ не вчиняло порушень, передбачених п.120.1 Податкового кодексу України, а отже застосування штрафу до ТОВ БІФ ПРАЙМ є протиправним.

Не погоджується позивач і з податковими повідомленнями-рішеннями від 13.04.2020 №0043360501, №0043320501, оскільки як стверджує позивач, ТОВ БІФ ПРАЙМ було сплачено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 98 341,30 грн. та грошове зобов`язання, яке визначено контролюючим органом на суму 196 085,55 грн.

Також позивач зазначає, що контролюючим органом в акті та у податковому повідомленні-рішенні від 13.04.2020 №06322615050101 перевіряючим було вказано різні суми, що свідчить на переконання позивача про неправомірність нарахування штрафних санкцій.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 представника відповідача-1 зобов`язано надати інформацію стосовно контрагента ТОВ Зернооптторг .

На виконання ухвали суду 08.02.2021 представником відповідача-1 через канцелярію суду було надано клопотання про долучення документів.

Представник позивача Шульга О.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Коваленко Л.В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 31.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

Наказом ГУ ДПС у м. Києві 28.11.2019 №3727 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ БІФ ПРАЙМ (код ЄДРПОУ 40208145) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2017 по 30.09.2019, валютного - за період з 01.10.2017 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2017 по 30.09.2019 та іншого законодавства за відповідний період відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки від 14.02.2020 року №103/26-15-05-01-01/40208145, у висновку якого зазначено про порушення ТОВ БІФ ПРАЙМ :

- п.44.1., п.44.2 ст. 44, ст. 134 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 7 238 635,00 грн у тому числі по періодам:

- 4 квартал 2017 року на суму 1 975 122,00 грн.; 2018 році на суму 2 155 425,00 грн.: 9 місяців 2019 року на суму 3 108 088,00 грн.;

- п.44.1. ст. 44, 185.1. ст. 185, пункту 187.1. ст. 187 ПК України, пункту 198.5. ст. 198, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 755 154,00 грн, в тому числі за періодами:

- за жовтень 2017 року на суму 8794 грн.; за листопад 2017 року на суму 5864,00 грн.; за грудень 2017 року на суму 171 559,00 грн.; за лютий 2018 року на суму 21 395 грн.; за березень 2018 року на суму 948 грн.; за квітень 2018 року на суму 791090 грн.; за серпень 2018 року на суму 55417 грн.; за вересень 2018 року на суму 10628 грн.; за грудень 2018 року на суму 425 200 грн.; за січень 2019 року на суму 115 091 грн.; за липень 2019 року на суму 40 616 грн.; за вересень 2019 року на суму 108 552 грн;

- встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 154626, 00 грн, в тому числі по періодам:

- за вересень 2019 року на суму 156626,00 грн.;

-п. 54.3 ст.54, ст. 57, п 126. 1 ст. 126 ПК України ТОВ БІФ ПРАЙМ несвоєчасно сплачено грошові зобов`язання визначенні контролюючим органом по податку на прибуток приватних підприємств та самостійно визначені грошові зобов`язання по податок на прибуток на приватних підприємств на суму 98341,30 грн. з простроченням понад 30 календарних днів;

-п. 54.3 ст.54, п. 57.3 ст.57, п. 126.1 ст 126 ПК України ТОВ БІФ ПРАЙМ несвоєчасно було сплачено визначені грошові зобов`язання контролюючим органом по податку на додану вартість на суму понад 30 календарних днів на суму 196 085, 55 грн.

-п.201.1 пункту 201.10 ПК України, ТОВ БІФ ПРАЙМ , не зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових на загальну суму податку на додану вартість 1 641 194,00 грн.;

-пп. 213.1.9., п.213.1 ст.213, пп.215.3.10 п.215.3 ст. 215 ПК України в результаті чого встановлено заниження акцизного податку всього у сумі 8937,06 грн, у тому числі за червень 2019 року в сумі 8937,06 грн.

-п.46.1 ст.46, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України до ДПІ у Печерському районі у м.Києві не подано деклараію акцизного податку за місцем здійснення роздрібної торгівлі за червень 2019 року;

- п.134.1 ст.134, п.46.1 ст 46, п.49.1, п. 49.2, пп. 49.18.2, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України ТОВ БІФ ПРАЙМ не подано податкову звітність, а саме: додаток РІ до декларацій податку на прибуток І кв.2019 року, півріччя 2019 року, три квартали 2019 року;

- п.1 ч.2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове 'державне соціальне страхування щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску, за лютий 2018- травень 2019 року;

- п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо несвоєчасного подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошове забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень, серпень 2019 року.

26 березня 2020 року ТОВ БІФ ПРАЙМ на Акт перевірки від 14.02.2020 року №103/26-15-05-01-01/40208145 було подано заперечення, які ГУ ДПС у місті Києві залишило без задоволення.

За наслідками перевірки відповідачем-1 винесені податкові повідомлення - рішення від 13.04.2020: № 06292615050101; № 06352615050101; № 06272615050101; № 0043360501; № 06342615050101; № 06322615050101; № 0043320501; № 06332615050101; № 06282615050101.

13.05.2020 ТОВ БІФ ПРАЙМ оскаржено зазначені податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги ТОВ БІФ ПРАЙМ , Державною податковою службою України прийнято рішення від 13.07.2020 №21828/6/99-00-06-02-01-06, яким залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 13.04.2020: № 06292615050101; № 06352615050101; № 06272615050101; № 0043360501; № 06342615050101; № 06322615050101; № 0043320501; № 06332615050101; № 06282615050101, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020: № 06292615050101; № 06352615050101; № 06272615050101; № 0043360501; № 06342615050101; № 06322615050101; № 0043320501; № 06332615050101; № 0628261505010128.12.2019 №0000284505, №0000274505 та №0000294505 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток і джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці які виникають відповідно до положень ПК України.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.85.4 ст.85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.5 П(С)БО 15 Дохід , дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з п. 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Первинні документи, які фіксують господарську операцію повинні мати обов`язкові реквізити згідно з ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, та при цьому повинні мати обов`язкові реквізити.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 № 893/4186 (далі - Інструкція № 291), рахунок 90 Собівартість реалізації призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 Собівартість реалізації відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 Фінансові результати .

Згідно з п.10 П(С)БО 16 Витрати , собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси .

Відповідно до п.11 П(С)БО 16 Витрати , собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з п.12 П(С)БО 16 Витрати , до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрат зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передач права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно з п. 187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пп. г) п. 198.5 ст.198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 189.1 ст.189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПК України термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, зокрема, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно календарного місяця, в якому вони складені);

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленні підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплаті податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 120.1 ст.120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з п.120 .2 ст. 120і ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В акті перевірки зазначено, що між ТОВ БІФ ПРАЙМ (покупець) та ТОВ Зернооптторг (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №01/18 від 12.12.2018, предметом якого є зобов`язання ТОВ Зернооптторг продати меблі та елементи декору (далі - Товар) на умовах, передбачених цим Договором, в кількості і за цінами, зазначеними у Додатках до даного Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору, та зобов`язання ТОВ БІФ ПРАЙМ їх прийняти та оплатити їх вартість, визначену виходячи із вартості Товару за Додатками, які будуть підписані Сторонами протягом строку дії даного Договору.

Договір підписаний з боку ТОВ Зернооптторг директором ОСОБА_1 та з боку ТОВ БІФ ПРАЙМ - директором ОСОБА_2 .

Кількість, комплектність і якість товару, що передається покупцем в момент передачі товару, претензії за якістю переданого товару, приймаються протягом 5 календарних днів від дати підписання накладної.

Датою передачі і моментом переходу до покупця права власності на товар вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику, яка вказується в накладній.

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця. За погодженням сторін можливі інші форми розрахунків, не заборонені чинним законодавством України.

Покупець здійснює оплату 100% вартості товару на протязі 3 банківських днів з моменту отримання товару.

Згідно з додатком № 1 від 12.12.2018 до договору купівлі-продажу №01/18 від 12.12.2018 покупець замовляє, а продавець зобов`язується передати товар (дивани).

Встановлено, що на першій та другій сторінці Додатку № 1 до договору купівлі-продажу №01/18 від 12.12.2018 зазначені різні особи з боку ТОВ Зернооптторг .

Товар оприбуткований ТОВ БІФ ПРАЙМ на підставі накладної №460 від 28.12.2018 на загальну суму 441 750 грн, у т.ч. ПДВ - 73 625 грн.

Згідно з додатком №2 від 23.12.2018 до договору купівлі-продажу №01/18 від 12.12.2018, покупець замовляє, а продавець зобов`язується передати товар (стіл дерев`яний). Товар оприбуткований ТОВ БІФ ПРАЙМ на підставі накладної №74 від 11.01.2019 на загальну суму 557 768,4 грн, у т.ч. ПДВ - 92 961,4 грн.

Згідно з додатком №3 від 24.12.2018 до договору купівлі-продажу № 01/18 від 12.12.2018, покупець замовляє, а продавець зобов`язується передати товар (крісла).

Товар оприбутковано ТОВ БІФ ПРАЙМ згідно з накладною № 73 від 11.01.2019 на загальну суму 612 000 грн, у т.ч. ПДВ - 102 000 грн.

В акті перевірки зазначено, що у результаті опрацювання податкової інформації по ТОВ Зернооптторг встановлено наступне.

Перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області, основний вид діяльності - 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин .

Кількість працюючих: Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. № 1-ДФ) - за 4 квартал 2018 року та протягом 2019 року не подавався.

Остання податкова декларація з ПДВ подана за січень 2019 року.

Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва у 2018, 2019 роках не подано.

Згідно з аналізом даних ЄРПН з моменту реєстрації ТОВ Зернооптторг по дату завершення здійснення взаємовідносин з ТОВ БІФ ПРАЙМ по ланцюгу постачання ідентифікованого товару (коди УКТ ЗЕД 9401610000, 9403601000, 9402100000, 9403105800) не отримувало зазначені товари (дивани бежеві різних розмірів, тумби металеві кутові під вазони, крісло еко шкіра, столи дерев`яні різних розмірів, картини в асортименті).

При цьому, ТОВ Зернооптторг не є виробником зазначених товарів.

Також, у ході аналізу інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що згідно з ухвалою від 26.11.2019 Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/7637/19, по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100100000064 від 09.06.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205-1, ч.5 ст.27, ч.2 ст.212 КК України, відповідно до якого досудовим розслідуванням встановлено групу осіб, які з 2016 року по теперішній час здійснюють діяльність по наданню послуг з ухилення від сплати податків службовим особам реально діючих підприємств, шляхом реєстрації податкових накладних з відображенням у них реалізації товарів, робіт, послуг, хоча фактично дані операції не відбуваються, а лише здійснюються з метою штучного збільшення витрат підприємств.

Так, впродовж 2016-2019 pp., група осіб до якої входять ОСОБА1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА 2 ІНФОРМАЦІЯ 2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА 4 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА 5 ІНФОРМАЦІЯ5, діючи у м. Києві використовують реквізити зареєстрованих на підставних осіб підприємств, зокрема, ТОВ Зернооптторг , з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у наданні послуг службовим особам реально діючих підприємств з мінімізації податкових зобов`язань.

За результатами аналізу інформації, отриманої з банківських установ по рахункам низки підприємств з ознаками фіктивності, що входили до єдиної транзитно-конвертаційної групи, встановлено перерахунок безготівкових коштів з рахунків, зокрема, ТОВ Зернооптторг .

Таким чином, як стверджує відповідач-1, наведена інформація, щодо контрагента ТОВ Зернооптторг свідчить про неможливість вчинення господарських операцій з ТОВ БІФ ПРАЙМ у перевіряємому періоді.

З огляду на викладене, незважаючи на те, що в ході перевірки було встановлено, що по ТОВ Зернооптторг внесена інформація, що згідно з ухвалою від 26.11.2019 Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/7637/19, по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100100000064 від 09.06.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.І ст.205-1, ч.5 ст.27, ч.2 ст.212 КК України, зазначені обставини не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з цим контрагентом. Однак слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому для перевірки відповідачем дійсного руху активів у процесі здійснення господарських операцій необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, інших умов, необхідних для здійснення певної операції.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ТОВ Зернооптторг на адресу ТОВ БІФ ПРАЙМ виписано відповідні податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, позивач згідно вимог Податкового кодексу України сформував та задекларував витрати за наслідками вказаної господарської операції.

Відповідно до абзацу. 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому відповідачем у акті перевірки основним зауваженням щодо оформлення зазначених первинних документів, є внесена інформація відносно ТОВ Зернооптторг про порушення кримінальної справи

Разом з тим, ці обставини не можуть однозначно свідчити про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з цим контрагентом, оскільки відповідачем за результатами проведення перевірки не встановлено, що позивачем були допущені порушення законодавства при здійсненні зазначених вище господарських операцій. Крім того, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва щодо контрагента позивача не свідчить про відсутність факту здійснення цих господарських операцій, оскільки обставини відсутності реального вчинення господарської операції необхідно встановлювати щодо кожної господарської операції окремо.

При цьому відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України для суду мають преюдиційне значення вирок або ухвала суду про закриття кримінального провадження.

Судом не встановлено вироків суду в кримінальному провадженні, ухвал про закриття кримінального провадження і рішень щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, що полягало у створенні або придбанні ТОВ Зернооптторг з метою прикриття незаконної діяльності.

У цьому ж зв`язку суд вбачає за необхідне зазначити, що згідно приписів частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Платник податків не може нести відповідальність за недобросовісні дії своїх контрагентів, а тим більше перевіряти чи реальною була воля засновників даного підприємства на здійснення господарської діяльності.

Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2019 року у справі №826/9534/17, у якій зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушенням певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Відповідно до статті 7 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 22 січня 2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03) наголошено на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення та зазначено: тільки доведення податковим органом та встановлення під час судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит. І такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що при виконанні договорів між позивачем та контрагентом було складено всі необхідні і передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні бухгалтерські документи, які було надано для перевірки на підтвердження здійсненних господарських операцій. Таким чином, реальність здійснених господарських операцій підтверджується первинними документами.

Наявна у відповідача інформація щодо контрагентів позивача не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів.

Законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Оформлення договірних відносин між суб`єктами господарювання регламентується Цивільний кодексом України від 16 січня 2003 року зі змінами та доповненнями (далі - ЦК).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв`язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

В даному випадку, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентом, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків та не надано належних доказів, які свідчили б про невідповідність первинних документів.

Окрім іншого, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від нього товари (роботи чи послуги).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Також, якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов`язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

Підтвердження зазначеного підходу знайшло відображення в постанові Верховного суду України № 40/11 від 21 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІБ до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Як звертає увагу Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10 червня 2013 року в справі № К/9991/69832/12, відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних звірок контрагентів платника податку (позивача) та знаходження їх посадових осіб за юридичними адресами.

Суд звертає увагу, що висновок акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтується на аналізі господарської діяльності контрагента, та не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб позивача на ухилення від оподаткування.

Отже, доводи відповідача щодо відсутності факту реальності здійснення господарських операцій, сприймаються судом критично та до уваги не беруться.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Щодо заниження ТОВ БІФ ПРАЙМ об`єкту оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2017 року, за 2018 рік, за 9 місяців 2019 року судом встановлено наступне.

В акті перевірки зазначено про відсутність обліку об`єкта оподаткування податком на прибуток у 4 кварталі 2017 року, зокрема, надані до перевірки облікові регістри бухгалтерського обліку за цей період не містять згрупованих шляхом подвійного запису на взаємопов`язаних рахунках первинних документів, на підставі яких визначений показник собівартості реалізації, зазначений у відповідних звітах про фінансовий результат.

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2020 року на електронну пошту інспектора ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_4 ) були відправлені наступні файли : ОСВ 4 квартал 2017 г. Б1Ф ПРАЙМ TOB,XLS . які містилися в заархівованому файлі під назвою Запит 13.01.2020 року - це оборотно-сальдова відомість, яка сформована в системі бухгалтерського обліку, на підставі бухгалтерських проводок, які згруповані шляхом подвійного запису. Крім того, були надані файли ОСВ_90 за 4 квартал 2017 г. БІФ ПРАЙМ ТОВ та Картка_90 за 4 квартал 2017 г . В файлі карточка рахунку 90 за 4 квартал 2017 року містяться записи бухгалтерських проводок сформованих шляхом подвійного запису Дт903 Кт 231 на підставі яких визначений показник собівартості реалізації, зазначений у відповідних звітах про фінансовий результат.

Також додатково позивачем надано аналіз бухгалтерських рахунків 20, 23, 90, та згруповану аналітику по товарам, які використовувалися для виготовлення блюд та також були надані перевіряючим під час перевірки.

Із наданих файлів вбачається, що в 2017 році відповідно до облікової політики підприємства за 2017 рік оприбуткування сировини від постачальників в обліку відображалось на рахунку 201 Сировина та матеріали - Обороти по рахунку 201 за 4 квартал 2017 г. БІФ ПРАЙМ ТОВ, кореспонденція рахунків Дт 201 Кт 63 на суму 9 020 450, 21 грн. Потім сировина передавалася у виробництво на рахунок 231 Основне виробництво, кореспонденція Дт 23 Кт20 на суму 8 141 430,87 грн.

Повна собівартість готової продукції (блюд) в 2017 році формувалась на 23 рахунку Виробництво таким чином:

- за рахунок безпосередньо собівартості сировини (отриманих від постачальників продуктів харчуванню та напоїв) - кореспонденція Дт 23 Кт 20 на суму 8 141 430,87 тис грн.;

- заробітної плати працівників кореспонденція Дт 23 Кг 91 на суму 1 488 400 грн.

Таким чином вищевикладені обставини спростовують доводи контролюючого органу щодо ненадання ТОВ БІФ ПРАЙМ під час перевірки облікових регістрів за 2017 рік, які містять згруповані шляхом подвійного запису на взаємопов`язаних рахунках первинних документів, на підставі яких визначений показник собівартості реалізації, зазначений у відповідних звітах про фінансовий результат.

Як зазначає відповідач-1 при перевірці підприємством було надано звіт по кредитовому обороту рахунків 282,2 та 282,1, при цьому, надані дані сформовані не у повному обсязі, а саме оборот по кореспонденції рахунків не співпадав з загальним оборотом по кредиту рахунків 282,1 та 282.2.

Судом встановлено, що відповідно до Звіту про фінансові результати за 2018 рік загальна сума витрат (код рядка 2285) складає 48 812 300.00 грн. що у свою чергу складається з сум собівартості продукції 37 389 709.00 грн та операційних витрат на суму 11 422 591,00 грн.

Сума витрат відповідає даним в головній книзі підприємства за 2018 рік. а саме обороту по дебету рахунку 791 за виключення 441 рахунку.

Собівартість продуктів харчування та напоїв визначається шляхом кореспонденції рахунків Дт 902 Кт 282,1 на суму 7 384 874.30 грн . Дт 902 Кт 282.2 на суму 30004835.81 грн.

При перевірці підприємством було надано звіт за запитом перевіряючих по кредитовому обороту рахунків 282.2 та 282.1 у розрізі товарів та кореспонденції рахунків.

Як зазначає позивач, підприємство раніше не користувалося звітом, який надає таку інформацію, та не звернуло увагу, що надані дані сформовані не в повному обсязі, а саме оборот по кореспонденції рахунків не співпадав з загальним оборотом по кредиту рахунків 282.1 та 282.2.

Відповідно до листа від 18.03.2020 ТОВ БІФ ПРАЙМ було направлено до компанії розробника програми обліку ТОВ ГАМАЮН СОФТ вимогу щодо роз`яснення яким чином оборот по кореспонденції рахунків не співпадав з загальним оборотом по кредиту рахунків 282.1 та 282.2. та усунути помилки.

24.03.2020 року ТОВ БІФ ПРАЙМ отримало лист-відповідь ТОВ ГАМАЮН СОФТ , про те. що дійсно програма обліку ТОВ БІФ ПРАЙМ мала помилку, а саме, вона вгорі, в шапці, надавала вірні дані, але сума розшифрування була обрізана самою програмою, тобто, якщо в наданому звіті скласти суму по будь-якій колонці, то вона не дорівнює підсумку, вказаному у шапці звіту, але сам підсумок в звіті вказано вірно. Станом на сьогодні помилки були усунуті програмістами, і звіти (Журнали ордери рахунків) сформовані коректно та були надані податковій під час при написанні заперечення та скарги, а також є в матеріалах справи.

Таким чином, зазначені відповідачем-1 помилки позивачем були усунуті в повному обсязі.

Відповідно до Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2019 року загальна сума витрат (код рядка 2285) складає 42 989 500.00 грн, що у свою чергу складається з сум собівартості продукції 37 857 000.00 грн та операційних витрат 5 132 000 грн., що підтверджується копією головної книги та журнал-ордеру по рахунку 282.2. та 282.1. за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 року.

Сума витрат відповідає даним в головній книзі підприємства за 9 місяців 2019 року, а саме обороту по дебету рахунку 791 (крім обороту по рахунку 981 Податок на прибуток).

До собівартості продукції підприємства віднесено вартість продуктів харчування та напоїв (кореспонденція рахунків Дт 902 Кт 282.1 на суму 4 180 683 грн . Дт 902 Кт 282.2 на суму 30 976 087 грн.), а також заробітну плату працівників (Дт 920 Кт 661 на суму 2 699 000 грн.).

На запит інспекторів при перевірці підприємством було надано звіт по кредитовому обороту рахунків 282.2 та 282.1 у розрізі товарів та кореспонденцї рахунків.

Проте, надані підприємством дані були сформовані не в повному обсязі, а саме оборот по кореспонденції рахунків не співпадав з загальним оборотом по кредиту рахунків 282.1 та 282.2.

ТОВ БІФ ПРАЙМ було направлено до компанії розробника програми обліку ТОВ ГАМАЮН СОФТ листа з вимогою про роз`яснення та усунення помилки.

24.03.2020 року ТОВ БІФ ПРАЙМ отримало лист-відповідь ТОВ ГАМАЮН СОФТ про те. що дійсно програма обліку ТОВ БІФ ПРАЙМ мала помилку, а саме, вона вгорі, в шапці, надавала вірні дані, але сума розшифрування була обрізана самою програмою, тобто, якщо в наданому звіті скласти суму по будь-якій колонці, то вона не дорівнює підсумку, вказаному у шапці звіту, але сам підсумок в звіті вказано вірно. Станом на сьогодні помилки були усунуті програмістами, і звіти (журнали ордери рахунків) сформовані коректно.

Враховуючи те, що дану помилку позивачем було виявлено після отримання акту, то звернулися до компанії розробника програми з проханням усунути цю технічну помилку вже після ознайомлення з актом перевірки.

Після усунення помилки позивачем було сформовано коректний звіт (журнал ордер-рахунку, який повністю відповідає даним головної книги та показує, що на собівартість продукції правильно віднесено вартість продуктів харчування та напоїв у розмірі 37 389 709.00 грн, який надавався ТОВ БІФ ПРАЙМ представникам ДПС України при поданні заперечення на Акт перевірки та скарги на ППР.

Після усунення помилки ТОВ БІФ ПРАЙМ було сформовано коректний звіт, який повністю відповідає даним головної книги та показує, що на собівартість продукції правильно віднесено вартість продуктів харчування та напоїв у розмірі 35 156 800 грн (4 180 700 + 30 976 100).

Податковий орган в акті зазначає, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ БІФ ПРАЙМ віднесено у 2019 році до собівартості реалізованих товарів 22 374 348,77 грн.

Ці висновки зроблені перевіряючими на підставі таблиці, яку було надано ТОВ БІФ ПРАЙМ з помилкою.

Однак, відповідно до чинного законодавства України дана таблиця не є первинним документом та не може бути підтверджуючим документом, який свідчить про те. що ТОВ Біф Прайм занижено податок на прибуток в 2019 році на суму 3 076 916.00 грн. При цьому перевіряючими не спростовується факт того, що ТОВ БІФ ПРАЙМ було підтверджено первинними документами факт того, що загальна сума витрат ТОВ БІФ ПРАЙМ складає 42 989 500.00 грн.

Крім цього, ППР № 06272615050101 від 13.04.2020 включає суму заниження податку на прибуток у 2019 році на суму 290 073,24 грн., яка випливає із господарської операції з ТОВ Зернооптторг , однак факт здійснення (реальності) господарської діяльності між ТОВ Зернооптторг та ТОВ БІФ ПРАЙМ підтверджується наданим договором, укладеним між ТОВ Зернооптторг та ТОВ БІФ ПРАЙМ від 12.12.2018 за № 01/18 та платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи за умовами якого ТОВ Зернооптторг продав ТОВ БІФ ПРАЙМ , а останній прийняв товари відповідно до Додатків до Договору, що доводить реальність даної господарської операції та відсутність факту заниження податку на прибуток у 2019 році.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що ТОВ БІФ ПРАЙМ не було занижено податок на прибуток в 2017, 2018 та 2019 році і відповідно ППР № 06272615050101 від 13.04.2020 року підлягає скасуванню повністю в частині нарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій.

Як зазначає відповідач-1 у ході розгляду заперечень позивача, податковим органом виявлено технічну помилку у розрахунковій таблиці на стор. 46-47 акту перевірки, в частині визначення податкового зобов`язання з ПДВ за травень 2018 року.

Проте, чинним законодавством України не передбачено право інспекторів вносити зміни до акту перевірки після його складання та вручення особі щодо якої його було складено, отже нарахування позивачу штрафних санкцій, які не передбачені актом перевірки є неправомірними.

Як зазначено в акті перевірки, встановлено факти неоприбуткування (або неповного оприбуткування) на відповідні рахунки бухгалтерського обліку товарів, за якими віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ відповідно до податкових накладних, виписаних постачальниками, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 461 033 грн, наведено деталізацію за окремими товарними позиціями у кількісному та вартісному виразах та встановлено, що оприбуткування за такими товарними позиціями менше, ніж зазначене у відповідних податкових накладних, тобто у частині різниці між сумою оприбуткування та сумою, зазначеною в податковій накладній, виписаній постачальником, не використовувалося у господарській діяльності ТОВ БІФ ПРАЙМ .

Як зазначає позивач, ТОВ БІФ ПРАЙМ отримувало від постачальника Щупальці восьминога , як зазначено в первинних документах - видатковій та податковій накладних, але в програмі обліку цю сировину обліковували під артикулом Осьминог Галисийський отварной , оскільки саме цей артикул використовувався в калькуляціях по приготуванню страв (копії калькуляцій є у матеріалах справи). Таким чином, вказана сировина Щупальці восьминога фактично використовувалася в господарській діяльності, оскільки входила до складу блюд, які реалізовував заклад в період 2018 - 2019 року.

Відповідно до Наказу Мінфіну № 879 від 02.09.2014 та з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства ТОВ БІФ ПРАЙМ перед складанням річної фінансової звітності проводить інвентаризацію активів та зобов`язань. Взаєморозрахунки з постачальниками співпадають та підтверджені актами звірки. Тобто, це свідчить про повне оприбуткування ТМЦ відповідно до первинних документів та фактичного надходження, достовірність обліку (обороти по Дт 282 рахунку та сума за даними ПН співпадають). Законодавчо не встановлено обов`язок вести облік ТМЦ у відповідності до артикулів постачальника.

На підтвердження того, що ці товари куплені у відповідності з вимогами чинного законодавства України в матеріалах справи є копії видаткових накладних на дані товари. Крім цього, всі зазначені в таблиці на стор. 50 Акту товари поставлені на прихід в ТОВ БІФ ПРАЙМ та використовуються в господарській діяльності ТОВ БІФ ПРАЙМ , що підтверджується журналом ордером рахунку 282.2. за 2018 та 2019 роки, які є у матеріалах справи.

Крім того, податковий кредит, на підставі зареєстрованих податкових накладних в ЄДРПН в бухгалтерському обліку показується на підставі першої з подій - або аванс або оприбуткування товарів, робіт послуг. ТОВ БІФ ПРАЙМ було показано на підставі першої події, а саме прийняття товару за накладними від постачальника (продавця) Товарів, що є первинними документами.

Згідно з нормами п. 198.3 ПКУ. нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.

Тобто, податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.

Також, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено факту не оприбуткування та невикористання даних товарів у господарській діяльності позивача.

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ БІФ ПРАЙМ в порушення вимог п. 57.1 п. 57.3 ст. 57 ПК України погашено узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 98 341,30 грн. та узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 196 085,55 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ БІФ ПРАЙМ на порушення вимог пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України занижено зобов`язання з акцизного податку за червень 2019 року на 8 937,06 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ БІФ ПРАЙМ на порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України не подано до контролюючого органу податкову декларацію з акцизного податку за червень 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДПС у м. Києві винесено ППР від 13.04.2020:

№ 0043360501, про застосування штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу з податку на прибуток у сумі 19 668,26 грн.;

№ 0043320501, про застосування штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу з ПДВ у сумі 39 270,11 грн.;

№ 06352615050101 , про збільшення суми податкового зобов`язання з акцизного податку в розмірі 8 937,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 2 2 234,00 грн.;

№ 06292615050101, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 020,00грн. за не подання податкової декларації з акцизного податку.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення- рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 ПК України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку.

Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України встановлено, що у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи ТОВ БІФ ПРАЙМ було сплачено акцизний податок за червень 2019 року в терміни, передбачені чинним законодавством України, що підтверджується платіжним дорученням від 31 липня 2019 року №4287 про сплату акцизного податку, а отже заниження ТОВ БІФ ПРАЙМ акцизного податку в сумі 8937,00 грн. відсутнє.

Крім того, ТОВ БІФ ПРАЙМ до позовної заяви було надано копії платіжних доручень про сплату за грошовими зобов`язаннями, які визначені контролюючим органом по податку на прибуток приватних підприємств та самостійно визначені грошові зобов`язання по податку на прибуток на приватних підприємствах на суму 98341,30 грн. та копії платіжних доручень про сплату за грошовими зобов`язаннями, які визначені контролюючим органом на суму 196 085,55 грн.

У взаємозв`язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В той же час, податковим органом не подано доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочинну (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що всупереч наведеним вимогам відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020 № 06292615050101, № 06352615050101, № 06272615050101, № 0043360501, № 06342615050101, № 06322615050101, № 0043320501, № 06332615050101, № 06282615050101, винесені ГУ ДПС у м. Києві на підставі Акту перевірки від 14.02.2020 року №103/26-15-05-01-01/40208145.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких умов, судовий збір у розмірі 21 020, 00 грн., сплачений позивачем, стягується відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві, як органу який прийняв оскаржувані рішення, з огляду на те, що позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії є похідними і відповідачем-2 у межах спірних правовідносин, не було допущено протиправної бездіяльності або вчинено протиправних дій.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БІФ ПРАЙМ задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.04.2020 № 06292615050101, № 06352615050101, № 06272615050101, № 0043360501, № 06342615050101, № 06322615050101, № 0043320501, № 06332615050101, № 06282615050101.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у місті Києві понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 020, 00 грн (двадцять одна тисяча двадцять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 07 квітня 2021 року.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю БІФ ПРАЙМ (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, код ЄДРПОУ 40208145);

Відповідач 1: Головне управління державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267);

Відповідач 2: Державна податкова служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

Суддя Є.В. Аблов