Постанова

від 29.03.2021 по справі 816/1191/16

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 р.Справа № 816/1191/16 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 р. (ухвалене суддею С.С. Сич, повний текст якого складено 30.11.2020 року)

по справі № 816/1191/16

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (в подальшому - СП "Полтавська газонафтова компанія") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (в подальшому - ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Полтавській області від 11.05.2016 р. № 0001171619, № 0001181619, № 0001191200, № 0001201200.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 р. замінено відповідача у справі № 816/1191/16 ГУ ДФС у Полтавській області правонаступником Головним управлінням ДПС у Полтавській області (в подальшому - ГУ ДПС у Полтавській області).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 р. позов задоволено.

Не погодившись рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 р., відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, України, Конституції Закону України Про судову експертизу , Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено відповідача ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) правонаступником ГУ ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192).

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представники позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що СП "Полтавська газонафтова компанія" зареєстроване як юридична особа 14.10.1994 р. та станом на 15.04.2016 р. перебувало на обліку в МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. від 25.03.2016 р. у справі № 554/754/16-к надано дозвіл на призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання СП Полтавська газонафтова компанія податкового законодавства щодо правильності нарахування та сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти, природного газу та газового конденсату) за період з 01.06.2014 р. по 29.02.2016 р.

На підставі вищевказаної ухвали суду наказом ГУ ДФС у Полтавській області від 06.04.2016 р. № 347 вирішено провести позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо правильності нарахування та сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти, природного газу та газового конденсату) за період з 01.06.2014 р. по 29.02.2016 р., тривалістю 5 робочих днів з 07.04.2016 р. (п. 1 наказу).

За результатами проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства щодо правильності нарахування та сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафти, природного газу та газового конденсату) за період з 01.06.2014 р. по 29.02.2016 р. складено акт №137/16-31-14-04-09/20041662 від 20.04.2016 р., висновками якого встановлені порушення СП Полтавська газонафтова компанія п. 57.1 ст. 57, п. 126.1 ст.126, п. 257.4 п.257.5 ст. 257 Податкового кодексу України, а саме: підприємством несвоєчасно сплачено авансові внески по рентній платі за користування надрами для видобування газу та узгоджені податкові (грошові) зобов`язання по рентній платі за користування надрами для видобування газу: по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу (код бюджетної класифікації 13030800) при затримці до 30 календарних днів на суму - 123777760,96 грн.; по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу (код бюджетної класифікації 13030800) при затримці більше 30 календарних днів на суму - 105811965,70 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №137/16-31-14-04-09/20041662 від 20.04.2016 р. контролюючим органом 11.05.2016 р. винесені наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001171619, яким за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 56152467,4 грн. позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 5615246,74 грн. за платежем "Рентна плата за користування надрами для видобування природного газу"; №0001181619, яким за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 80876156,8 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 16175231,36 грн. 36 за платежем "Рентна плата за користування надрами для видобування природного газу"; № 0001191200, яким за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 24935808,9 грн. позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4987161,78 грн. за платежем "Рентна плата за користування надрами для видобування природного газу"; № 0001201200, яким за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 67625293,70 грн. позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 6762529,37 грн. за платежем "Рентна плата за користування надрами для видобування природного газу".

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 111 ПК України встановлені види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до п. 126.1 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п.п. 257.4, 257.5 ст. 257 ПК України (у редакції чинній станом на 01.01.2015 р.), у податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та платники рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов`язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.

Сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації, з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом у 2015 - 2016 роках проведені камеральні перевірки щодо питання правомірності декларування СП "Полтавська газонафтова компанія" за відповідні податкові періоди 2015 року даних у Податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за результатами яких складені наступні акти перевірок: № 155/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2015 року; № 156/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2015 року; №157/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2015 року; № 158/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2015 року; №159/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" за ІІ квартал 2015 року; №160/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року; № 161/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року; № 162/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (код ЄДРПОУ 20041662) за ІІ квартал 2015 року; № 163/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (код ЄДРПОУ 20041662) за ІІ квартал 2015 року; №164/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року; № 165/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року; №166/1501/20041662 від 11.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року; № 3/1501/20041662 від 02.03.2016 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІV квартал 2015 року; № 4/1501/20041662 від 02.03.2016 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІV квартал 2015 року; № 5/1501/20041662 від 02.03.2016 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (код ЄДРПОУ 20041662) за ІV квартал 2015 року (вх. №9275323551 від 08.02.2016 р. ); № 6/1501/20041662 від 02.03.2016 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин СП "Полтавська газонафтова компанія"; № 000042/16-19/20041662 від 09.03.2016 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в Податковій декларації з рентної плати за ІV квартал 2015 року; № 000294/16-19/20041662 від 16.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в Податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2015 року; № 000295/16-19/20041662 від 16.12.2015 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в Податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року; № 000296/16-19/20041662 від 16.12.2015 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в Податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2015 року.

На підставі висновків вищевказаних актів камеральних перевірок контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, які позивачем оскаржені в судовому порядку, за результатами яких прийняті наступні судові рішення, якими вказані податкові повідомлення-рішення скасовані, а саме: рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 р. у справі № 816/687/16, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 р., визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 30.12.2015 р. № 0001951500, № 0001961500, № 0001971500, № 0001981500; рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 р. у справі № 816/688/16, яке набрало законної сили 22.07.2019 р. згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області № 0001921500 від 30.12.2015 р., № 0001931500 від 30.12.2015 р., № 0001941500 від 30.12.2015 р.; рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 р. у справі № 816/844/16, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області № 0001171618 від 30.03.2016 р.; рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 р. у справі № 816/846/16, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020 р., визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області № 0000071500, № 0000081500, № 0000091500 та № 0000101500 від 29.30.2016 р.; рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 р. у справі № 816/845/16, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2019 р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 29.12.2015 р. № 0001911500.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що розмір податкового зобов`язання СП "Полтавська газонафтова компанія" з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2015 року, за ІI квартал 2015 року, за ІV квартал 2015 року визначається з урахуванням ставки плати 28 відсотків, а не 55 відсотків.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що статтею 126 ПК України передбачена відповідальність платника податків за затримку сплати узгодженої суми коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків, у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 46.5 ст. 46 ПК України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 Р. № 719 Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати , який набрав чинності 29.09.2015 р. затверджена форма податкової декларації з рентної плати.

Листом ДФС України від 12.10.2015 р. № 37619/7/99-99-15-04-01-17 роз`яснено, що за новою формою, затвердженою наказом № 719, Податкова декларація з Плати буде подаватися за ІV квартал цього року та наступні податкові періоди.

Згідно із п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки форма податкової декларації з рентної плати до 29.09.2015 р. не була затверджена, то у позивача відсутній обов`язок подавати таку декларацію за І, ІІ, ІІІ квартали 2015 року.

Обов`язок подавати декларацію виник у СП "Полтавська газонафтова компанія" за ІV квартал 2015 року у строк до 09.02.2016 р., у якій платником податків повинні декларувалися податкові зобов`язання з рентної плати за звітний період, які після подачі цієї декларації і набували статусу узгодженого податкового/грошового зобов`язання з рентної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом до позивача застосовано штраф за несвоєчасну сплату авансових внесків по рентній платі за користування надрами для видобування газу, які контролюючим органом були нараховані 30.08.2015 р., 30.09.2015 р., 30.10.2015 р., та грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу за ІІІ квартал 2015 року, тобто, у період коли вказана форма не була затверджена.

Щодо висновків суду першої інстанції, що відповідачем протиправно застосовано до відповідача штраф за сплату в 2015 році із затримкою авансових внесків з рентної плати за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2015 року після 01.01.2016 р., оскільки вказаний штраф застосований на підставі нормативно-правового акту, який втратив чинність 31.12.2015 р., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 126 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2016 р.) передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році № 909-VIII від 24.12.2015 р. (в подальшому - Закон України № 909-VIII від 24.12.2015 р.) в абзаці 1 пункту 126.1 статті 126 слова "та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати" виключено.

Згідно із п. 1 розділу ІІ Закону № 909-VIII від 24.12.2015, вказаний Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", проте, не раніше 1 січня 2016 року, крім: підпунктів 3 та 10 пункту 45 розділу I цього Закону щодо запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, які набирають чинності з 1 лютого 2016 року; підпункту 2 пункту 52 розділу I цього Закону щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, який набирає чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом; пункту 58 розділу I цього Закону (щодо доповнення Кодексу статтями 231 та 232) щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, який набирає чинності з 1 березня 2016 року.

Таким чином, з 01.01.2016 р. стаття 126 ПК України діє у наступній редакції: у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, з 01.01.2016 р. скасовано відповідальність у вигляді штрафу за не сплату платником податків авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності тільки за умови, якщо вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи (абзац другий пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2000 КСУ від 19.04.2000 р).

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23.07.2002 р. "Справа "Компанія "Вестберґатаксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Зокрема, Європейським судом з прав людини у рішенні від 23.07.2002 р. "Справа "Компанія "Вестберґатаксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" вказано, що теперішні податкові штрафи не є засобом фінансової компенсації витрат, які могли бути спричинені поведінкою платника податків. Адже головна мета відповідних положень законодавства - спонукати платника податків до виконання ним своїх юридичних обов`язків та покарати за ухиляння від них. Отже, такі стягнення мають запобіжний і каральний характер. Останній зазвичай є ознакою кримінального покарання (див. згадане вище рішення у справі Озтюрк проти Німеччини , с. 20, п. 53). На думку Суду, загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні. Про кримінальний характер правопорушення свідчить також суворість потенційного та фактичного покарання.

У вказаній справі Судом було застосовано критерії Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції.

Отже, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування до позивача після 01.01.2016 р. оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Полтавській області від 11.05.2016 р. № 0001171619, № 0001181619, № 0001191200, № 0001201200 штрафу за сплату у 2015 році із затримкою авансових внесків з рентної плати за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2015 року на підставі нормативно-правового акту, який втратив чинність 31.12.2015 р., є порушенням статті 58 Конституції України.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11.05.2016 року № 0001171619, № 0001181619, № 0001191200, № 0001201200 винесені контролюючим органом з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат зі сплати судового збору в розмірі 503102,54 грн. та витрати пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 70650 грн., з наступних підстав.

Згідно із ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, СП "Полтавська газонафтова компанія" сплачено судовий збір в розмірі 503102,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1388 від 27.07.2016 р. та понесено витрати за проведення експертизи в розмірі 70650 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, рахунком № 1704 від 14.08.2019, листом СП "Полтавська газонафтова компанія" №1512-Ю від 15.08.2019 р. про врахування сплачених коштів та листом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса від 03.09.2019 р. № 1804/05-19/19/13.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 503102,54 грн. та витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 70650 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суд від 20.11.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта про безпідставність врахуванням судом першої інстанції у якості належного доказу висновку судово-економічної експертизи ХНДІ судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса № 15523/15790-16791 від 14.08.2020 р., що свідчить про порушення судом процесуальних норм та неврахування обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки висновки вищевказаної судово-економічної експертизи не суперечать матеріалам цієї справи та загальному висновку суду першої інстанцій, який ґрунтується не лише на висновках судово-економічної експертизи ХНДІ судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса № 15523/15790-16791 від 14.08.2020 р.

Щодо інших доводів апелянта суд зазначає, що вони спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 77, 195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 по справі № 816/1191/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 08.04.2021 року